Ухвала суду № 26320420, 05.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2012 р.Справа № 2-а-9462/09/1570

Категорія:8.2.8Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Скрипченка В.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря судового засідання -Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Котовської об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року по справі за позовом Одеської залізниці до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкового зобов'язання по прибутковому податку, -

ВСТАНОВИВ:

Котовська ОДПІ в Одеській області подала апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року в повному обсязі задоволений адміністративний позов Одеської залізниці до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача № 0000072304/0 від 13 квітня 2009 року, та № 0000072304/1 від 30 квітня 2009 року про визначення податкового зобов'язання по прибутковому податку та штрафних санкцій на загальну суму 2 639 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права внаслідок невідповідності висновків суду обставинам справи, недоведеності обставин, які суд вважав встановленими.

Одеська залізниця надала письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову -без змін.

Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог суд першої інстанції встановив, що 31 березня 2009 року проведена планова виїзна перевірка Котовської дистанції сигналізації та зв'язку Одеської залізниці з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року.

За наслідками перевірки складений акт від 31 березня 2009 року №714/23-01/01071634 «Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства».

На підставі акта перевірки Котовською ОДПІ Одеської області прийняте податкове повідомлення-рішення №0000072304/0 від 13 квітня 2009 року яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток у загальній сумі 2 639 грн., з яких 879,94 грн. - основний платіж, 1 759,88 грн. - штрафні (фінансові) санкції, у зв'язку з порушенням позивачем, на думку відповідача, вимог абз.1 п.п.1.1, п. д) п.1.3 ст.1, п.п.4.2.1 п.4.2. ст.4, п.п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

За результатами розгляду первинної скарги Одеської залізниці, Котовська ОДПІ Одеської області прийняла рішення №1953/170110 від 30 квітня 2009 року, яким податкове повідомлення рішення №0000072304/0 від 13.04.2009 р. залишено без змін, а скаргу без задоволення, у зв'язку з чим Котовською ОДПІ Одеської області було винесено податкове повідомлення рішення від 30 квітня 2009 року №0000072304/1 яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток у загальній сумі 2 639 грн., з яких 879,94 грн. - основний платіж, 1 759,88 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Суд першої інстанції встановив, що оскаржені податкові повідомлення рішення Котовської ОДПІ Одеської області №0000072304/0 від 13 квітня 2009 р. та №0000072304/1 від 30 квітня 2009 р., винесені податковим органом неправомірно, безпідставно та в порушення приписів чинного податкового законодавства України.

При перевірці відповідачем оборотів по рахунку №661 «Розрахунки по зарплаті»та відомостей нарахування заробітної плати, відповідач встановив, що при нарахуванні та виплаті працівникам надбавок до тарифних ставок посадових окладів працівників, направлених на виконання монтажних, налагоджувальних, будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер роботи, у розмірах, визначених законодавством, Котовська дистанція сигналізації та зв'язку Одеської залізниці не відносила на рахунок 372 «Розрахунки з підзвітними особами»та не включала до загального місячного оподаткованого доходу і не оподатковувала податком з доходів фізичних осіб за період з 01 квітня 2007 року по 31 серпня 2007 року включно, суми доходу 53-х своїх працівників. Згідно акту перевірки, загальна сума неоподаткованого доходу за перевіряємий період склала 5 481,25грн., що, в порушення вимог абз.1 п.п.1.1, п. д) п.1.3 ст.1, п.п.4.2.1 п.4.2. ст.4, п.п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», стало підставою для неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 879,94грн.

Суд першої інстанції встановив, що пунктом 4.6 Колективного договору, укладеного між адміністрацією та профспілковим комітетом Котовської дистанції сигналізації та зв'язку Одеської залізниці на 2006-2010 роки, зареєстрованого Управлінням праці та соціального захисту населення Котовського міськвиконкому за №24 від 26.09.2006р., встановлено, що службові поїздки залізничників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний характер вважаються відрядженнями, при цьому зберігається діючий порядок обліку виплат за роз'їзний характер робіт. Підтвердженням фактичного знаходження працівників у таких відрядженнях є відомості обліку роз'їздів за формою ФРУ-12, в яких проставляються відповідні відмітки.

Суд першої інстанції встановив, що Котовською дистанцією сигналізації та зв'язку Одеської залізниці для обліку роз'їздів у всіх випадках використовувалась відомість за формою ФРУ-12, яка передбачена Положенням про порядок і умови відшкодування витрат працівникам залізничного транспорту, робота яких постійно проходить в дорозі або має роз'їзний характер, а також при службових поїздках в межах обслуговуваних дільниць, в тому числі при роз'їздах за межі України, що не спростовано відповідачем.

Також суд першої інстанції встановив, що відповідно до листа ДПА України від 14.07.2006 року №7759/6/17-0716, (який згідно з п.п.«г»п.п. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є податковим роз'ясненням) за умови визначення у колективному договорі, трудовому договорі (контракті) службових поїздок працівників, робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, відрядженням, надбавки до тарифних ставок і посадових окладів таких працівників, що виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, але не вище граничних норм витрат, понесених у зв'язку з відрядженням (зокрема, добових витрат), встановлених Постановою Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон»№663 від 23.04.1999р. та Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою Наказом Міністерства Фінансів України №59 від 13.03.1998р., зареєстрованої Міністерством юстиції України 31.03.1998р. за №218/2658, не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб з підстав, встановлених пп. 4.3.2 п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Суд першої інстанції встановив, що оскільки позивач діяв відповідно до умов колективного договору, Положення про порядок і умови відшкодування витрат працівникам залізничного транспорту, робота яких постійно проходить в дорозі або має роз'їзний характер, а також при службових поїздках в межах обслуговуваних дільниць, в тому числі при роз'їздах за межі України, та наданого йому податкового роз'яснення (14.07.2006 року №7759/6/17-0716), Котовська дистанція сигналізації та зв'язку Одеської залізниці, з урахуванням положень п.п.«д»п.п.4.4.2 п.4.4. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не може бути притягнута до відповідальності за те, що в період з 01.04.2007р. по 31.12.2008р. правомірно не нараховувала та не перераховувала до бюджету податок з доходів фізичних осіб із сум надбавок за роз'їзний характер робіт в розмірі 879,94грн.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги твердження відповідача, що службові поїздки працівників позивача, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний характер, не є відрядженнями, оскільки зазначені службові поїздки в колективному договорі між адміністрацією та профспілковим комітетом Котовської дистанції сигналізації та зв'язку Одеської залізниці на 2006-2010 роки визначені відрядженнями, що відповідає вимогам ст.13 КЗпП України та положенням Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року №59.

Суд першої станції також встановив, що Котовська ОДПІ Одеської області, заперечуючи проти адміністративного позову, не надала суду докази в підтвердження правомірності та обгрунтованності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0000072304/0 від 13.04.2009р. та №0000072304/1 від 30.04.2009р.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, представника Одеської залізниці розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

На підставі акту перевірки від 31 березня 2009 року №714/23-01/01071634 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0000072304/0 від 13 квітня 2009 року яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток у загальній сумі 2 639 грн., з яких 879,94 грн. - основний платіж, 1 759,88 грн. - штрафні (фінансові) санкції, у зв'язку з порушенням позивачем, на думку відповідача, вимог абз.1 п.п.1.1, п. Д п.1.3 ст.1, п.п.4.2.1 п.4.2. ст.4, п.п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

За результатами розгляду первинної скарги Одеської залізниці Котовською ОДПІ Одеської області було винесено податкове повідомлення рішення від 30 квітня 2009 року №0000072304/1 яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток у загальній сумі 2 639 грн., з яких 879,94 грн. - основний платіж, 1 759,88 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції правильно встановив, що підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання стало виявлення на думку відповідача порушення вимог абз.1 п.п.1.1, п. д) п.1.3 ст.1, п.п.4.2.1 п.4.2. ст.4, п.п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок того, що Котовська дистанція сигналізації та зв'язку Одеської залізниці не відносила на рахунок 372 «Розрахунки з підзвітними особами»та не включала до загального місячного оподаткованого доходу і не оподатковувала податком з доходів фізичних осіб за період з 01 квітня 2007 року по 31 серпня 2007 року включно, суми доходу 53-х своїх працівників. Виявлене відповідачем порушення, на його думку стало підставою для неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 879,94грн.

Пунктом 4.6 Колективного договору, укладеного між адміністрацією та профспілковим комітетом Котовської дистанції сигналізації та зв'язку Одеської залізниці на 2006-2010 роки, зареєстрованого Управлінням праці та соціального захисту населення Котовського міськвиконкому за №24 від 26.09.2006р., встановлено, що службові поїздки залізничників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний характер вважаються відрядженнями, при цьому зберігається діючий порядок обліку виплат за роз'їзний характер робіт, що відповідає положенням п.п. 4.3.2 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 року №490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер», Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року №663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон», абзаців першого та другого загальних положень, п. 3.16 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року №59, ст. 13 Кодексу законів про працю України.

Підтвердженням фактичного знаходження працівників у таких відрядженнях є відомості обліку роз'їздів за формою ФРУ-12, в яких проставляються відповідні відмітки.

Суд першої інстанції правильно встановив, що Котовською дистанцією сигналізації та зв'язку Одеської залізниці для обліку роз'їздів у всіх випадках використовувалась відомість за формою ФРУ-12, яка передбачена Положенням про порядок і умови відшкодування витрат працівникам залізничного транспорту, робота яких постійно проходить в дорозі або має роз'їзний характер, а також при службових поїздках в межах обслуговуваних дільниць, в тому числі при роз'їздах за межі України, що не спростовано апелянтом.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», встановлено, що не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що за умови визначення у колективному договорі, службових поїздок працівників, робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, відрядженням, надбавки до тарифних ставок і посадових окладів таких працівників, що виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, але не вище граничних норм витрат, понесених у зв'язку з відрядженням (зокрема, добових витрат), не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб з підстав, встановлених пп.4.3.2 п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Оскільки позивач діяв відповідно до умов колективного договору, Положення про порядок і умови відшкодування витрат працівникам залізничного транспорту, робота яких постійно проходить в дорозі або має роз'їзний характер, а також при службових поїздках в межах обслуговуваних дільниць, в тому числі при роз'їздах за межі України, та наданого йому податкового роз'яснення (14.07.2006 року №7759/6/17-0716), Котовська дистанція сигналізації та зв'язку Одеської залізниці, з урахуванням положень п.п.«д»п.п.4.4.2 п.4.4. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не може бути притягнута до відповідальності за те, що в період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року правомірно не нараховувала та не перераховувала до бюджету податок з доходів фізичних осіб із сум надбавок за роз'їзний характер робіт в розмірі 879,94грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова -без змін.

Керуючись ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. ст. 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Котовської об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 04 жовтня 2012 року

Головуючий: суддя /підпис/ С.Д Домусчі

суддя /підпис/ В.О. Скрипченко

суддя /підпис/ Л.П. Шеметенко