Постанова № 26320406, 05.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2012 р.Справа № 2-а-13595/09/1570

Категорія:8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Скрипченка В.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря судового засідання -Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Долинської міжрайонної Державної податкової інспекції у Кіровоградській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 року в справі за адміністративним позовом Одеської залізниці до Долинської міжрайонної Державної податкової інспекції у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень про визначення зобов'язань з податку на прибуток підприємств, -

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2009 року Одеська залізниця звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Долинської міжрайонної Державної податкової інспекції у Кіровоградській області, в якому просила суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 10 вересня 2009 року № 00000102310/2, від 16 листопада 2009 року № 00000102310/3.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 року адміністративний позов задоволений в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду Долинська МДПІ у Кіровоградській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права.

Одеська залізниця подала письмові заперечення на апеляційну скаргу в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову -без змін.

Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог суд першої інстанції встановив, що Одеська залізниця є юридичною особою та платником податків, Долинська дистанція сигналізації та зв'язку є її структурним підрозділом без права юридичної особи та як платник податків знаходиться на обліку у Долинської МДПІ.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі направлення від 30 березня 2009 року № 39, виданого Долинською МДПІ працівниками зазначеної МДПІ, було проведено перевірку Долинської дистанції сигналізації та зв'язку (а.с.55), за результатами якої складений акт від 13 квітня 2009 року №310-2310-22214463 про результати планової виїзної перевірки Долинської дистанцій сигналізації та зв'язку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2007р. по 30 грудня 2008 року, валютного та іншого законодавства (а.с.14-23).

В акті перевірки зафіксовано порушення п.п.2.2.2 п.2.2 ст.2, п.16.4 ст.16 Закону України «Про податок на прибуток підприємств» в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток, всього в сумі 4 361,08 грн. (а.с.22), оскільки, на думку відповідача, Долинською дистанцією сигналізації та зв'язку в порушення вищезазначених вимог до Долинської МДПІ не надавалась декларація по податку на прибуток по допоміжній діяльності Долинської дистанцій сигналізації та зв'язку, яка є структурним підрозділом Одеської залізниці, та не задекларовано валовий дохід, отриманий не від господарської діяльності залізничного транспорту.

17 квітня 2009 року Долинською МДПІ на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №00000102310/0 (а.с.13), з яким позивач не погодився та яке було оскаржено до відповідача, але залишено без змін (а.с.36-39).

15 червня 2009 року на підставі рішення про відмову у задоволенні скарги відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00000102310/1 (а.с.12), яке було оскаржене до Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області, яка рішенням про результати розгляду повторної скарги податкові повідомлення-рішення від 17 квітня та 15 червня 2009 року про сплату донарахованої суми податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 4 361 грн. та 3 711 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції скасовані в частині нарахованої штрафної (фінансової) санкції у розмірі 166 грн.

За результатами розгляду повторної скарги було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 вересня 2009 року №0000312300/2 про сплату донарахованої суми податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 4 361 грн. та 3 545 грн. - штрафної (фінансової) санкції (а.с.11).

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до п.п. а) п.п. 5.3 п.5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання складає та направляє платнику податків нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним.

05 листопада 2009 року Долинська МДПІ направила лист керівнику Долинської дистанції сигналізації та зв'язку в якому зазначила, що номер податкового повідомлення-рішення від 10 вересня 2009 року №0000312300/2 зазначений не вірно. Вірний номер слід вважати від 10 вересня 2009р. №00000102310/2 (а.с.40), а також допущено механічну помилку в тексті (лист від 10.11.2009р. (а.с.41).

Податкове повідомлення-рішення від 10 вересня 2009 року також було оскаржено залізницею до Державної податкової адміністрації України, але скарга була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

За результатами розгляду зазначеної скарги прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 листопада 2009 року №0000102310/3 (а.с.10).

Суд першої інстанції встановив, що податок на прибуток від основної господарської діяльності Долинської дистанцій сигналізації та зв'язку був сплачений Одеською залізницею, а спір між сторонами виник з питання хто повинен був сплачувати податок з прибутку отриманого не від основної господарської діяльності - Одеська залізниця, як юридична особа, чи Долинська дистанція сигналізації та зв'язку, як її структурний підрозділ без права юридичної особи.

Суд першої інстанції встановив помилковість висновку відповідача про наявність заборгованості зі сплати податку на прибуток Долинської дистанцій сигналізації та зв'язку.

З урахуванням положень п.п. 1.32 ст. 1, п.2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Постанови Кабінет Міністрів України від 16.02.1998 №173 якою затверджено перелік робіт (послуг), що належать тільки до основної діяльності залізничного транспорту, ст. 4 Закону України «Про залізничний транспорт», п.1 ст. 62 Господарського кодексу України, суд першої інстанції встановив, що Долинська дистанція сигналізації та зв'язку не відповідає ознакам встановленим законодавством для підприємства, оскільки не є юридичною особою, діє на підставі Положення, а не Статуту, а тому, як структурний підрозділ Одеської залізниці, не може відноситись до категорії підприємств залізничного транспорту або їх структурних підрозділів, відповідно не може бути самостійним платником податку на прибуток, у зв'язку з чим саме Одеська залізниця є єдиним платником податку на прибуток, одержаного від всієї господарської діяльності залізниці та її структурних підрозділів.

Таким чином, суд першої інстанції встановив, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника Одеської залізниці, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Апеляційний суд встановив, що Долинською МДПІ у Кіровоградській області було проведено планову виїзну перевірку відокремленого підрозділу позивача - Долинської дистанції сигналізації та зв'язку Одеської залізниці - з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 30 грудня 2008 року, оформлену актом від 13 квітня 2009 року №310-2310-22214463. В ході перевірки було виявлено, що у перевірений період зазначений структурний підрозділ провадив господарську діяльність, яка не належить до основної діяльності залізничного транспорту (а саме надавав послуги зв'язку особам, які не є підприємствами залізничного транспорту) без декларування доходів, одержаних від цієї діяльності. Наведена обставина стала підставою для визначення цьому структурному підрозділові податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 4 361 грн. Та за штрафними санкціями -3 545 грн., згідно з оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями.

Згідно з пунктом 2.2 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 2.2.2 пункту 2.2 цієї ж статті Закону платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Таким чином, порядок оподаткування діяльності залізниці передбачає розмежування обов'язку з декларування та сплати податку на прибуток між управлінням залізниці та підприємствами залізничного транспорту і їх структурними підрозділами в залежності від видів діяльності, за якими було отримано дохід.

Позивач як самостійний господарюючий суб'єкт є вільним у виборі видів підприємницької діяльності.

Однак постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.1998 № 173 затверджено Перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, та Порядок розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту, зі змісту яких вбачається, що основним критерієм виокремлення основної діяльності залізничного транспорту від загальної господарської діяльності є мета цієї діяльності забезпечення виконання єдиного перевізного процесу або одержання прибутку.

Оскільки надання послуг зв'язку особам, які не є підприємствами залізничного транспорту, з метою отримання прибутку, є суто комерційною діяльністю структурного підрозділу позивача, то така діяльність не пов'язана з потребами експлуатаційної діяльності залізниці, а дохід від цієї діяльності має оподатковуватись саме за правилами підпункту 2.2.2 пункту 2.2 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком податкового органу про обов'язок Долинської дистанції сигналізації та зв'язку Одеської залізниці задекларувати дохід, отриманий від надання вказаних послуг, та законність оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зав'язку з чим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена, оскаржена постанова -скасована, та ухвалена нова постанова про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. 195, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Долинської міжрайонної державної податкової інспекції у Кіровоградській області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 року, скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову Одеської залізниці.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 04 жовтня 2012 року.

Головуючий: суддя /підпис/ С.Д Домусчі

суддя /підпис/ В.О. Скрипченко

суддя /підпис/ Л.П. Шеметенко