КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2295/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Петренко В.А.
Суддя-доповідач: Беспалов О.О.
У Х В А Л А
Іменем України
"27" вересня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Беспалова О.О.,
суддів Губської О.А., Грибан І.О.,
при секретарі Маджар О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухів Регіонсервіс" на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухів Регіонсервіс" до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби, в якому просив суд визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області у частині визнання правочину недійсним, а саме Акту перевірки від 28.11.2011 року (на бланку № 001134), в якому при реєстрації у ДПА в Київській області у журналі реєстрації актів було присвоєно номер 1130/1000/23/37361394, а у ДПІ в Обухівському районі зареєстровано під номером 2619/10/16/23/37361394 та в рішеннях за результатами розгляду скарг; скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області від 06.12.2011 року № 0001482305.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року в задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Судом першої інстанції було вірно встановлено наступні обставини у справі.
28 листопада 2011 року посадовими особами Державної податкової адміністрації в Київській області відповідно до статті 80 Податкового кодексу України згідно з направленнями на перевірку від 24 листопада 2011 року № 2387 та № 2388 проведено перевірку складу ТОВ "Обухів Регіонсервіс", що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, 22/15. За результатами перевірки складено акт (на бланку № 001134), якому при реєстрації у Державній податковій адміністрації в Київській області в журналі реєстрації актів було присвоєно номер 1130/1000/23/37361394, а у Державній податковій інспекції в Обухівському районі зареєстровано під номером 2619/10/16/23/37361394 (а.с. 31).
Перевіркою встановлено, що на складі ТОВ "Обухів Регіонсервіс" при прийманні вторсировини за готівку розрахункові операції на суму 1 028,00 грн. проведено без використання розрахункової книжки, відповідні розрахункові документи (розрахункові квитанції) не заповнювались та споживачам не видавались, чим порушено вимоги пункту 2 і 5 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Під час перевірки виявлено також невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (у сумі 3 461,00 грн.) чим порушено вимоги пункту 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі Акта перевірки, Державною податковою інспекцією у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.12.2011 року № 0001492305/2478, згідно з яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 18 333,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся із скаргою до Державної податкової служби у Київській області.
Рішенням Державної податкової служби у Київській області від 20.02.2012 № 150/10/10-206/465-467-70 скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області від 6 грудня 2011 року № 0001482305/2478 в частині застосованої штрафної санкції у сумі 688,00 грн., в іншій частині оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
За визначенням, наведеним у абзаці 4 статті 2 Закону України № 265/95-ВР, розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Згідно преамбули Закону України № 265/95-ВР, його дія поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до статті 10 Закону України № 265/95-ВР, перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України.
Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
У силу вимог пункту 19 вказаного Порядку, при здійсненні діяльності з приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту) суб'єкти господарювання можуть не застосовувати реєстратори розрахункових операцій, але зобов'язані використовувати розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що приймання вторинної сировини визнається розрахунковою операцією, результати якої повинні відображатися у розрахункових книжках та книгах обліку розрахункових операцій. А отже позивач зобов'язаний дотримуватись вимог Закону України № 265/95-ВР.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до статті 2 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну; розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій; книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Відповідно до пункту 5 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.
Як вбачається з матеріалів перевірки, а саме письмових пояснень комірника складу, який належить ТОВ "Обухів Регіонсервіс" - ОСОБА_2, комірник зазначив, що 28.11.2011 року підприємством не видавались розрахункові квитанції на суму 1028,00 грн., остання квитанція за 26.11.2011 № 272115 (а.с. 84).
При цьому, як вбачається із наявної в матеріалах справи копії витягу з книги обліку розрахункових операцій, яка зареєстрована в Державній податковій інспекції в Обухівському районі Київської області № 101600052 та оглядалася судом першої інстанції в оригіналі, вказана сума коштів не відображена у КОРО (а.с. 66).
Крім того, згідно наявних в матеріалах справи копій відривних талонів розрахункової книжки за 28.11.2011 року, яка також оглядалася судом першої інстанції, в оригіналі, вказана сума коштів також відсутня.
Дані обставини підтверджують той факт, що при проведенні розрахункових операцій позивач не оформлював та не видавав покупцям розрахункові документи (розрахункові квитанції) та порушив вимоги щодо ведення розрахункової книжки, визначені Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614.
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України № 265/95-ВР, у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або незберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну до суб'єкта господарювання застосовується штрафна санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Як вбачається наявного в матеріалах справи письмового підтвердження фактичної наявності коштів на місці проведення розрахунків, яке підписано комірником складу ОСОБА_2, останній власноручно перерахував наявні кошти, які знаходились на місці розрахунків, фактична сума яких під час перевірки склала 3461,00 грн.
Таким чином, вказане підтверджує факт невідповідності коштів на місці проведення розрахунків, а тому твердження позивача про те, що податковим органом не зафіксовано даний факт та не доведено, є безпідставним.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області від 06.12.2011 року № 0001482305/2478 прийнято правомірно, а позовні вимоги є необґрунтованими.
У відповідності до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляцийну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 18, 108, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України колегія суддів, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухів Регіонсервіс" на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухів Регіонсервіс" до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення -залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя Беспалов О.О.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.
Судове рішення № 26318798, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.09.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2295/12/1070. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: