Постанова № 26315893, 26.09.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2012 № 5028/7/31/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

при секретарі Реуцькій Т.О.

За участю представників:

Від позивача: Малишенко О.М. - дов. № 16/12 від 16.08.2012р. представник

Від відповідача: представник у судове засідання не з'явився.

розглядаючи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія

«Домобудівник»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.07.2012р.

у справі № 5028/7/31/2012 (суддя Скорик Н.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена»

до Публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Домобудівник»

про стягнення 351 916,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.07.2012р. у справі № 5028/7/31/2012 позов задоволено: стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Домобудівник» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена» 351 916 грн. 44 коп. - боргу, 7038 грн. 33 коп. - судового збору.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.07.2012р. у справі № 5028/7/31/2012 змінити, задовольнити заяву відповідача та розстрочити виконання рішення суду строком на шість місяців рівними платежами по 58 652,74 грн.

Скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та не відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач стверджує, що під час розгляду справи судом першої інстанції не було надано належної оцінки доказам та поясненням відповідача, які підтверджують наявність конкретних обставин, що роблять неможливим виконання рішення у встановлений строк та необґрунтовано відмовлено відповідачу в задоволенні зави про розстрочку виконання рішення з посиланням на ч.6 ст.83 ГПК України та на те, що суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення, але при цьому слід враховувати приписи ст.121 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена» у відзиві на апеляційну скаргу стверджує, що відповідач не вказує, які конкретно норми чинного законодавства було порушено Господарським судом Чернігівської області при прийнятті оскаржуваного рішення, як і не зазначає, чому викладені у рішенні суду висновки не відповідають обставинам справи. Позивач

просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Домобудівник» залишити без задоволення.

Ухвалою від 23.08.2012 було призначено справу до розгляду на 26.09.2012р.

В судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою судом стороною, а в разі не надання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (див. Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення про вручення поштового відправлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засіданні суду апеляційної інстанції не визнана обов'язковою, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.07.2012р.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне:

До господарського суду Чернігівської області звернулось з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена», про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Домобудівник» 351 916,44 грн. - боргу та 7038,33 грн. - судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається не те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена» та Публічним акціонерним товариством «Будівельна компанія «Домобудівник» був укладений Договір поставки № 42/П/11 від 16.01.2011 р., який діяв до 31.12.2011р. відповідно до п.8.1 договору та не був переукладеним, в доказ чого позивач надав суду для огляду оригінал цього договору та належно засвідчену копію до справи, та підтвердив письмовими поясненнями від 11.07.2012р.

Відповідач не погоджується з прийнятим рішенням та стверджує, що під час розгляду справи судом першої інстанції не було надано належної оцінки доказам відповідача, які підтверджують наявність конкретних обставин, що роблять неможливим виконання рішення у встановлений строк, та необґрунтовано відмовлено відповідачу в задоволенні зави про розстрочку виконання рішення.

Доказів укладання договору на поставку товару в період з 06.01.2012 р. по 10.05.2012 р., як єдиного письмового документа, сторони не надали. Отже, фактична поставка товару відповідачу у період з 06.01.2012 р. по 10.05.2012 р. здійснювалась на підставі видаткових накладних (а.с.11-82) без укладення договору єдиним документом. Всього позивачем передано, а відповідачем отримано товар на загальну суму 351 916,44 грн.

Колегія суддів повністю підтримує позицію суду першої інстанції щодо задоволення позову повністю з наступних підстав:

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків ( ст.11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст.526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом також встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена» та Публічним акціонерним товариством «Будівельна компанія «Домобудівник» був укладений договір поставки № 42/П/11 від 16.01.2011 р., з строком дії до 31.12.2011р. відповідно до п.8.1 договору та не був переукладеним. Отже, фактична поставка товару відповідачу у період з 06.01.2012 р. по 10.05.2012 р. здійснювалась на підставі видаткових накладних без укладення договору єдиним документом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 351 916,44 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані повноважними представниками сторін: №01000093 від 6 січня 2012р., № 01000094 від 6 січня 2012р., № 01000204 від 6 січня 2012р., № 01000461 від 12 січня 2012р., № 01000725 від 17 січня 2012р., № 01000829 від 18 січня 2012р., № 01000991 від 20 січня 2012р., № 01001541 від 30 січня 2012р., № 01002584 від 13 лютого 2012р., № 01004291 від 5 березня 2012р., № 01004518 від 7 березня 2012р., № 01004896 від 14 березня 2012р., № 01004897 від 14 березня 2012р., № 01005039 від 15 березня 2012р., № 01005802 від 23 березня 2012р., № 01006046 від 27 березня 2012р., № 01006342 від 30 березня 2012р., № 01006343 від 30 березня 2012р., № 01006345 від 30 березня 2012р., № 01006464 від 2 квітня 2012р., № 01006563 від 3 квітня 2012р., № 01006564 від 3 квітня 2012р., № 01006652 від 3 квітня 2012р., № 01006653 від 3 квітня 2012р., № 01006703 від 4 квітня 2012р., № 01006704 від 4 квітня 2012р., № 01006706 від 4 квітня 2012р., № 01006707 від 4 квітня 2012р., № 01006718 від 4 квітня 2012р., № 01006719 від 4 квітня 2012р., № 01006720 від 4 квітня 2012р., № 01006737 від 4 квітня 2012р., № 01006865 від 5 квітня 2012р., № 01006866 від 5 квітня 2012р., № 01006868 від 5 квітня 2012р., № 01006881 від 5 квітня 2012р., № 01006994 від 6 квітня 2012р., № 01007028 від 6 квітня 2012р., № 01007165 від 9 квітня 2012р., № 01007187 від 9 квітня 2012р., № 01007218 від 9 квітня 2012р., № 01007237 від 9 квітня 2012р., № 01007238 від 9 квітня 2012р., № 01007339 від 10 квітня 2012р., № 01007340 від 10 квітня 2012р., № 01007342 від 10 квітня 2012р., № 01007344 від 10 квітня 2012р., № 01007357 від 10 квітня 2012р., № 01007358 від 10 квітня 2012р., № 01007465 від 11 квітня 2012р., № 01007595 від 12 квітня 2012р., № 01007598 від 12 квітня 2012р., № 01007621 від 12 квітня 2012р., № 01007637 від 12 квітня 2012р., № 01007639 від 12 квітня 2012р., № 01007640 від 12 квітня 2012р., № 01007641 від 12 квітня 2012р., № 01007644 від 12 квітня 2012р., № 01008277 від 20 квітня 2012р., № 01008600 від 25 квітня 2012р., № 01008652 від 25 квітня 2012р., № 01008658 від 26 квітня 2012р., № 01008659 від 26 квітня 2012р., № 01008727 від 26 квітня 2012р., № 01008907 від 27 квітня 2012р., № 01008991 від 03 травня 2012р., № 01009202 від 04 травня 2012р., № 01009204 від 04 травня 2012р., № 01009264 від 07 травня 2012р., № 01009265 від 07 травня 2012р., № 01009394 від 08 травня 2012р., № 01009573 від 10 травня 2012р. позивачем передано, а відповідачем отримано товар на підставі довіреностей № 12 від 06.01.2012 р., № 10 від 06.01.2012 р., № 11 від 06.01.2012 р., № 21 від 12.01.2012 р., № 25 від 17.01.2012 р., № 31 від 18.01.2012 р., № 36 від 19.01.2012 р., № 58 від 30.01.2012 р., № 92 від 13.02.2012 р., № 142 від 05.03.2012 р., № 150 від 07.03.2012 р., № 158 від 14.03.2012 р., № 158 від 14.03.2012 р., № 161 від 15.03.2012 р., № 180 від 23.03.2012 р., №182 від 27.03.2012 р., № 183 від 27.03.2012 р., № 183 від 27.03.2012 р., № 183 від 27.03.2012 р., № 183 від 27.03.2012 р., № 183 від 27.03.2012 р., № 183 від 27.03.2012 р., № 183 від 27.03.2012 р., № 183 від 27.03.2012 р., № 183 від 27.03.2012 р., № 183 від 27.03.2012 р., № 183 від 27.03.2012 р., № 183 від 27.03.2012 р., № 183 від 27.03.2012 р., № 183 від 27.03.2012 р., № 183 від 27.03.2012 р., № 204 від 04.04.2012 р., № 204 від 04.04.2012 р., № 204 від 04.04.2012 р., № 204 від 04.04.2012 р., № 183 від 27.03.2012 р., № 204 від 04.04.2012 р., № 204 від 04.04.2012 р., № 204 від 04.04.2012 р., № 204 від 04.04.2012 р., № 204 від 04.04.2012 р., № 204 від 04.04.2012 р., № 204 від 04.04.2012 р., № 204 від 04.04.2012 р., № 204 від 04.04.2012 р., № 204 від 04.04.2012 р., № 204 від 04.04.2012 р., № 204 від 04.04.2012 р., № 204 від 04.04.2012 р., № 204 від 04.04.2012 р., № 204 від 04.04.2012 р., № 204 від 04.04.2012 р., № 204 від 04.04.2012 р., № 204 від 04.04.2012 р., № 204 від 04.04.2012 р., № 204 від 04.04.2012 р., № 204 від 04.04.2012 р., № 204 від 04.04.2012 р., № 128 від 18.04.2012 р., № 128 від 18.04.2012 р., № 128 від 18.04.2012 р., № 128 від 18.04.2012 р., № 128 від 18.04.2012 р., № 128 від 18.04.2012 р., № 128 від 18.04.2012 р., № 257 від 03.05.2012 р., № 257 від 03.05.2012 р., № 257 від 03.05.2012 р., № 257 від 03.05.2012 р., № 257 від 03.05.2012 р., № 257 від 03.05.2012 р., № 257 від 03.05.2012 р.

Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

11.05.2012 р. позивачем направлено відповідачу претензію № 11/05/ПР-12 від 11.05.2012 р. про сплату боргу. Відповідач отримав зазначену претензію 14.05.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 00721182.

Відповідач порушив свої грошові зобов'язання перед позивачем, а саме, не оплатив вартість одержаного товару в сумі 351 916,44 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вимоги позивача по стягненню боргу в сумі 351 916,44 грн. є правомірними, документально підтвердженими, та обґрунтовано задоволено судом першої інстанції.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Заявою № 21/503 від 25.07.2012 р. відповідачем заявлено клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду шістьома рівними частинами (по 58 652,74 грн.) щомісячно протягом шести місяців. В обґрунтування клопотання відповідач послався на те, що одночасне виконання рішення суду призведе до зупинки роботи підприємства відповідача, спричинить неможливість виплати заробітної плати, сплати податків, зборів та обов'язкових платежів та унеможливить виконання зобов'язань. При цьому відповідач послався на ст.121 Господарського процесуального кодексу України, як на підставу для надання розстрочки виконання рішення. До заяви-клопотання відповідачем додано довідку головного бухгалтера про залишок по кредитним лініям по трьом договорам та довідку про заборгованість по заробітній платі.

Представник позивача проти надання розстрочки виконання рішення заперечив, посилаючись на складне фінансове становище свого підприємства, на повну не оплату та невжиття відповідачем заходів по оплаті з січня 2012 р., ненадання відповідачем підтвердження руху коштів на рахунках та неможливості виконання рішення.

Клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення правомірно відхилено судом за недостатністю обґрунтування підстав неможливості або суттєвого ускладнення виконання рішення. Судом враховано пояснення обох сторін щодо їх складного фінансового стану, ступінь вини відповідача у виникненні спору, а також неналежне посилання відповідача на ст.121 Господарського процесуального кодексу України, як на підставу для надання розстрочки виконання рішення, оскільки дана норма застосовується при вирішенні питання про надання відстрочки, розстрочки виконання рішення, зміни способу та порядку виконання рішення на стадії виконання рішення. Надання розстрочки виконання судового рішення у судовому порядку пов'язане з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і відповідача, який мав довести з посиланням на конкретні письмові докази (ст..32 ГПК України), що ним не було порушено умови Договору.

Колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги, які мають формальний характер. Крім того, скаржником не надано жодного належного доказу на спростування позовних вимог. Наявні у справі докази не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Відповідно до ч.6 ст.83 ГПК України Господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення, а посилання скаржника на те, що суд першої інстанції повинен був врахувати приписи ст.121 ГПК України, є безпідставними.

Колегія суддів вважає необґрунтованим доводи апеляційної скарги, оскільки наведені відповідачем підстави для розстрочки виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, не є виключною обставиною, яка дає підставу для розстрочки виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.07.2012р. у справі № 5028/7/31/2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.07.2012р. у справі №5028/7/31/2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи №5028/7/31/2012 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Ропій Л.М.

Рябуха В.І.