Ухвала суду № 26314125, 02.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2012 року м. Київ К-53238/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову та ухвалуДонецького окружного адміністративного суду від 01.07.2009 року Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009 року у справі№ 2-а-4054/09/0570за позовомДержавного відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтобуд»доДержавної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецькапровизнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.07.2009 року у справі № 2-а-4054/09/057, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 37, 68 Конституції України, ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає їх розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією в Куйбишевському районі м. Донецька проведена невиїзна документальна перевірка Державного відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтобуд»з питань своєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, про що складений акт № 907/15/00180545 від 12.03.2008 року, в якому зафіксовано порушення вимог пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість податковими повідомленнями-рішеннями 26.03.08 року № 0000791640/0/4243, № 0001141640/0/4244, № 0001151640/0/4245, № 0001161640/0/4246, № 0001171640/0/4247, № 0001181640/0/4248, № 0001191640/0/4249, № 0001201640/0/4250, № 0001211640/0/4251, № 0001231640/0/4252, № 0001241640/0/4253, № 0001251640/0/4254, № 0001261640/0/4255, № 0001271640/0/4256, № 0001281640/0/4257, № 0001291640/0/4262, № 0001311640/0/4258, № 0001321640/0/4259, № 0001331640/0/4260, № 0001301640/0/4261 на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначені відповідні суми штрафу.

Згідно з пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Судами встановлено, що платник податків самостійно не проводив погашення податкових зобов'язань з ПДВ за період, що зазначений в акті перевірки, а платіжними дорученнями, що наявні в матеріалах справи, здійснив сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість за відповідні періоди, що зазначені у платіжних дорученнях у графі «призначення платежу».

Проте, відповідач використав зазначені платежі як джерело погашення податкового боргу та нарахував позивачу штрафні санкції.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції з посиланням на пп. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», виходили з того, що позивач діяв з перевищенням повноважень, оскільки він не мав права самостійно змінювати "призначення платежу" та направляти зазначені кошти в рахунок сплати податкового боргу.

Оскільки судами встановлено безпідставність висновків акта перевірки про несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів про відсутність підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача, передбачених пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Доводи касаційної скарги зводять до хибного тлумачення положень п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.07.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009 року у справі № 2-а-4054/09/057 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н .Є. Маринчак