Ухвала суду № 26314118, 02.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2012 року м. Київ К-53311/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства «Аривира»на постанову та ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 13.07.2009 року Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009 року у справі№ 2-а-9709/09/0570за позовомПриватного підприємства «Аривира»доЖовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполяпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.07.2009 року у справі № 2-а-9709/09/0570, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального права, зокрема, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 2 Порядку заповнення податкової накладної.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач не погоджується з доводами заявника, просить залишити в силі судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати сум податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Азов ПФП»за період з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року, за результатами якої складений акт від 30.04.2009 року № 1015/23-2/35455710 та прийнято податкове повідомлення-рішення 05.06.2009 року № 0000992310/0, яким позивачеві згідно з підпунктом «б»пп. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 202 455,00 грн., у тому числі основний платіж 134 970,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -67 485,00 грн. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно пп. 17.1.3 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу, що всі податкові накладні, видані ТОВ «Азов ПФП»з 06.07.2007 року є недійсними, оскільки складені особою, яка не є платником ПДВ, тому позивачем необґрунтовано включено в податковий кредит податкові накладні, видані ТОВ «Азов ПФП», після зазначеної дати.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до п. 9.6 ст. 9 цього ж Закону свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Згідно з пунктами 2 і 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник ПДВ та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, і вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що по взаємовідносинах з ТОВ «Азов ПФП»податковий кредит сформовано позивачем на підставі податкових накладних, виданих в період з січня по березень 2008 року, а свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Азов ПФП»анульовано з 06.07.2007 року.

Колегія суддів вважає правомірним висновок відповідача, що позивач в порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»безпідставно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ, підтверджені податковими накладними, виданими ТОВ «Азов ПФП». Отже, висновок судів про правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення відповідача є вірним.

Доводи касаційної вищенаведеного не спростовують, а ґрунтуються на помилковому тлумаченні відповідних норм ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Аривира»відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.07.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009 року у справі № 2-а-9709/09/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак