Ухвала суду № 26313562, 20.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" вересня 2012 р. м. Київ К/9991/24877/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Лосєва А.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 вересня 2010р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2011р.

у справі №2а-11974/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна»(надалі -ТОВ «Аскоп-Україна»)

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва (надалі -ДПІ у Дніпровському районі м.Києва)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та визнання дій протиправними, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 04.08.2010р. №0021071520/0 та визнання дій протиправними.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 вересня 2010р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2011р., позов було задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 04.08.2010р. №0021071520/0; визнано протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі м. Києва з невизнання податкової декларації ТОВ «Аскоп-Україна»з податку на додану вартість за квітень 2010р. як податкової декларації з ПДВ.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції і прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючим органом було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності ТОВ «Аскоп-Україна»з питань неподання останнім декларації з ПДВ за квітень 2010р., граничний строк подання якої закінчувався 20.05.2010р., про що складено акт №5539-15/30579869 від 20.07.2010р.

Вказаним актом перевірки зазначено, що оскільки у заголовній частині декларації з ПДВ за квітень 2010р. (поле 4) не відображено повної інформації (відповідно до реєстраційних даних) та декларація не була роздрукована з обох сторін аркушах формату А4, тобто заповнена всупереч п. 3.2 ст. 3 Порядку «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, така декларація вважається неподаною.

Листом ДПІ у Дніпровському районі м. Києва №13856/10/28-04 від 26.05.2010р. ТОВ «Аскоп-Україна»повідомлено, що подана підприємством декларація вважається невизнаною податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2010р., оскільки вона не відповідає вимогам «Порядку складання декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.08.2010р. №0021071520/0, яким за порушення п.п. «а»п.п.4.1.4.п.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачеві визначена сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00грн.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо протиправності дій податкового органу з огляду на таке.

Відповідно до п.1.11 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючою органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

За змістом абз.1 п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою.

Натомість, відповідно до абз.5 п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Згідно п. 10.6 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»форми декларацій та податкових розрахунків з ПДВ встановлюються відповідно до закону.

Форма податкової декларації, порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затверджена Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання».

Відповідно до п. 4.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених Наказом ДПА України від 31.12.2008р. №827, працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації. У цьому контексті під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996р. №118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України»або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою. Для звітів, у яких це передбачено формою: звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку; ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію для платників ПДВ.

Як свідчать обставини справи, декларація з ПДВ за квітень 2010р. разом з Додатками №№ 1, 2 та 5 була подана позивачем своєчасно та відповідно до вимог частини другої п.п.4.1.2. п.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», має всі необхідні реквізити; підписана посадовою особою позивача та скріплена печаткою отже у податкового органу відсутні підстави для неприйняття такої декларації.

Таким чином, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість заявленого адміністративного позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ А.М. Лосєв