Рішення № 26311274, 02.10.2012, Господарський суд Чернігівської області

02.10.12

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м. Чернігів, пр.Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

27 вересня 2012р. справа №5028/14/44/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Вена»,

вул. Толстого,28, м. Чернігів, 14008

До відповідача: Приватного підприємства «Буд-Арвест»,

вул. Щорса,37Б, м. Чернігів, 14017

Про стягнення 30 777грн. 69коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Малишенко О.М. представник довіреність №16/12 від 16.08.12р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 25044,92грн. за поставлений товар згідно договору № 053/П/12 від 13.02.12р., 603,17грн. пені за період з 20.06.12р. по 27.08.12р., 120,62грн. три проценти річних за період з 20.06.12р. по 27.08.12р., 5008,98грн. штрафу згідно п.7.4 договору.

Від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів №25/09-12 від 25.09.12р., в тому числі розрахунку пені та 3% річних, згідно якого пеня за період з 20.06.12р. по 27.08.12р. становить 601,51грн., 3% річних за період з 20.06.12р. по 27.08.12р. становлять 120,30грн. Крім того, позивачем додано виписки банку, які свідчать про сплату відповідачем боргу в сумі 25044,92грн.

Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення від 27.09.12р. щодо проведеної 27.06.12р. відповідачем оплати за товар в сумі 2545,00грн. та проведених позивачем зарахувань вказаної суми в рахунок оплати відповідних накладних, в тому числі щодо часткової оплати товару по видатковій накладній №02002634 від 19.06.12р. в сумі 1053,54грн.

Відповідач відзив на позов не надав, повноваженого представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Ухвала про порушення провадження по справі від 29.08.12р. отримана відповідачем згідно поштового повідомлення №1400602498923. Ухвала про відкладення розгляду справи від 04.09.12р. повернулася до суду з відміткою відділу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання». Вказана ухвала від 04.09.12р. була повторно направлена судом на адресу відповідача, яка отримана останнім згідно поштового повідомлення №1400602530290.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в реєстрі станом на 27.09.12р. значиться приватне підприємство «Буд-Арвест», ідентифікаційний код 35385371, місцезнаходження м. Чернігів, вул.Щорса,37Б, статус відомостей про юридичну особу -підтверджено.

У відповідності до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У відповідності до абзацу 1 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням обставин справи, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, оскільки направлення відповідачу копії ухвали про порушення провадження у справі від 29.08.12р. та про відкладення розгляду справи від 04.09.12р. відбулося за адресою вказаною в позовній заяві, яка відповідає адресі державної реєстрації.

Нез'явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі-продажу передає або зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

13.02.12р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №053/П/12, відповідно до п.1.1. якого продавець (позивач у справі) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, поставити та передати у власність покупцеві (відповідачу у справі) товар (партію товару), в асортименті, кількості та цінами, вказаних в накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами договору, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах договору прийняти та оплатити вказаний товар. Окрім того, між сторонами підписаний додаток №1 до договору №053/П/12 від 13.02.12р.

Відповідно до п.2.1. договору передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, кількість, ціну товару та загальну вартість товару, що поставляється. Дата вказана продавцем у видатковій накладній є датою поставки товару.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар згідно видаткових накладних №02002292 від 29.05.12р. на суму 16888,15грн., №02002441 від 07.06.12р. на суму 3943,67грн., №02002634 від 19.06.12р. на суму 3917,18грн., №02002739 від 25.06.12р. на суму 2113,44грн., а всього на загальну суму 26862,44грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується вказаними видатковими накладними та довіреностями №47 від 01.05.12р., №70 від 30.05.12р.

У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.6.1. договору покупець зобов'язаний оплатити продавцю вартість (ціну) кожної партії товару не пізніше 21 календарного дня з дати поставки товару, шляхом безготівкового або готівкового перерахування суми грошових коштів на поточний рахунок продавця. За таких обставин, відповідач зобов'язався розрахуватися за отриманий товар по видатковим накладним: №02002292 від 29.05.12р. у строк -19.06.12р., №02002441 від 07.06.12р. у строк -29.06.12р., №02002634 від 19.06.12р. у строк -10.07.12р., №02002739 від 25.06.12р. у строк -16.07.12р.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач за поставлений товар розрахувався частково. Так, відповідач 27.06.12р. здійснив перерахування коштів в сумі 2545грн., частина яких в сумі 1053,54грн. була зарахована в оплату видаткової накладної №02002634 від 19.06.12р., а решта суми відповідно до пояснень позивача та поданих документів зарахована в оплату товару, отриманого відповідачем по видатковим накладним: №02002297 від 29.05.12р. на суму 356,85грн., №02002298 від 29.05.12р. на суму 593,04грн., №02002367 від 05.06.12р. на суму 322,60грн., №02002615 від 19.09.12р. частково на суму 218,97грн.

Також, відповідач частково повернув товар позивачу на суму 763,98грн. згідно накладної №02000082 від 02.08.12р.

Заборгованість відповідача на день подання позову становила 25044,92грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як повідомляє позивач, після порушення провадження у справі відповідач здійснив повне погашення боргу перерахувавши 12522,46грн. - 31.08.12р. та 12522,46грн. - 04.09.12р., що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Оскільки, заборгованість в сумі 25044,92грн. відповідачем сплачена, спір між сторонами в цій частині врегульовано, предмет спору відсутній, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 25044,92грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У п. 7.3. договору сторони передбачили, що за порушення терміну оплати вартості (ціни) поставленого товару, встановленими п.6.1. договору продавець має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період порушення винною стороною грошового зобов'язання, від суми боргу за кожен день прострочки. Штрафна санкція, передбачена цим пунктом договору стягується понад строк передбачений п.6 ст.232 ГК України в межах 5-ти річного строку.

Позивач просить стягнути з відповідача 603,17грн. пені за період з 20.06.12р. по 27.08.12р. До матеріалів справи позивачем подано розрахунок пені на суму 601,51грн. за період прострочки з 20.06.12р. по 27.08.12р.

Для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд, повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування пені тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна позиція викладена в частині першій п.18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 №01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»).

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем термінів оплати за поставлений товар та дослідивши подані позивачем розрахунки пені суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими і підлягають задоволенню в сумі 601,51грн. за період прострочки з 20.06.12р. по 27.08.12р. В решті стягнення пені відмовити у зв'язку з безпідставністю проведеного нарахування.

У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У п.7.4. договору сторони встановили, що в разі порушення грошових зобов'язань за договором продавець має право стягнути з покупця штраф в розмірі 10% від вартості кожної партії неоплачених товарів поставлених продавцем протягом строку дії договору, а в разі порушення грошових зобов'язань більше ніж на 20 календарних днів продавець має право стягнути штраф в розмірі 20% від вартості поставлених, але не оплачених товарів.

Позивач просить стягнути з відповідача 5008,98грн. штрафу згідно п.7.4 договору, розрахованого від суми простроченого платежу -25044,92грн.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем термінів оплати за поставлений товар більше ніж на 20 календарних днів та дослідивши поданий позивачем розрахунок штрафу суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повній сумі -5008,98грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 120,62грн. три проценти річних за період з 20.06.12р. по 27.08.12р. До матеріалів справи позивачем подано розрахунок трьох процентів річних на суму 120,30грн. за період прострочки з 20.06.12р. по 27.08.12р.

Дослідивши подані позивачем розрахунки стягуваних сум, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню в сумі 120,30грн. В решті стягнення трьох процентів річних відмовити у зв'язку з безпідставністю проведеного нарахування.

Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно не розрахувався і вимоги позивача не оспорив, а також приймаючи до уваги, що після порушення провадження у справі відповідач здійснив оплату товару в повній сумі, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення пені в сумі 601,51грн., в частині стягнення штрафу в сумі 5008,98грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 120,30грн. Провадження по справі в частині стягнення боргу в сумі 25044,92грн. підлягає припиненню. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1609,50грн.

Керуючись ст.ст.525, 526, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216, 230, 231, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 25044,92грн.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Буд-Арвест»(вул. Щорса,37Б, м. Чернігів, р/р 260048262 в ПАТ «Ерсте банк»м. Чернігів, МФО 380009, ідентифікаційний код 35385371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена»(вул. Толстого,28, м. Чернігів, р/р №26006619991351 в АК «Промінвестбанк»МФО 300012, ідентифікаційний код 14245188) 601грн.51коп. пені, 5008грн.98коп. штрафу, 120грн. 30коп. три проценти річних, 1609грн.50коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складено 02.10.2012р.

Суддя Н.Ю.Книш