Постанова № 26307925, 01.10.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2012 року Справа № 2а-4403/12/1070

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Бончева О.С.

за участю представників сторін

від позивача: Спором І.Г. (за довіреністю)

від відповідача: Норець В.М. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю «Новопак СВ» Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новопак СВ»(далі -позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області (далі -відповідач) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області від 31 серпня 2012 року № 0000012300 та розрахуноку пені у розмірі 7485,04 грн.

У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області від 31 серпня 2012 року № 0000012300, визнати протиправними дії Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області щодо нарахування пені у сумі 7485,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на адресу ТОВ «Новопак СВ»надійшло податкове повідомлення-рішення Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області від 31 серпня 2012 року № 0000012300, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на 0,01 грн. та розрахунок пені на суму 7485,02 грн.

Однак, у податковому повідомленні-рішення не вказано підставу для його прийняття, а розрахунок пені зроблено з порушеннями вимог чинного законодавства України. У зв'язку з цим, на думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, а дії відповідача щодо нарахування пені мають бути визнані протиправними.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення рішення і розраховуючи суму пені діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до матеріалів справи, у період з 15 грудня 2011 року по 16 січня 2012 року посадовими особами Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Новопак СВ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 липня 2010 року по 30 вересня 2011 року. Результати перевірки оформлено актом від 30 січня 2012 року № 32/23-1/33065515 (а.с. 10-78).

У ході перевірки встановлено факт порушення ТОВ «Новопак СВ»вимог пункту 1.3 статті 1, підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 51210,00 грн.

8 лютого 2012 року, на підставі висновків акту перевірки № 32/23-1/33065515 про порушення ТОВ «Новопак СВ»вимог пункту 1.3 статті 1, підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України Кагарлицькою об'єднаною державною податковою інспекцією в Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000332301, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на 51210,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 6464,75 грн. (а.с. 9).

У той самий день ТОВ «Новопак СВ»сплачено визначене податковим повідомленням-рішенням № 0000332301 грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 51210,00 грн. та штрафну санкцію у сумі 6464,75 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 8 лютого 2012 року № 131 (а.с. 81).

31 серпня 2012 року Миронівською міжрайонною державною податковою інспекцією в Київській області, яка є правонаступником Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012300, яким на підставі висновків акту перевірки № 32/23-1/33065515 про порушення ТОВ «Новопак СВ»вимог пункту 1.3 статті 1, підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Новопак СВ»з податку на прибуток на 0,01 грн. (а.с. 7).

Також, на адресу ТОВ «Новопак СВ»було надіслано розрахунок пені, відповідно до якого встановлено, що позивач несвоєчасно погасив грошове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 8 лютого 2012 року 0000332301 у сумі 51210,00 грн., у зв'язку з чим донараховано пеню у сумі 7485,02 грн. (а.с. 8).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення 31 серпня 2012 року 0000012300 безпідставним, а дії Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області щодо нарахування пені -незаконними, позивач звернувся до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку діям Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 31 серпня 2012 року № 0000012300, суд зазначає наступне.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Згідно із пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення повинно містити підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається із податкового повідомлення-рішення Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області від 31 серпня 2012 року № 0000012300, підставою для збільшення податкового зобов'язання ТОВ «Новопак СВ»з податку на додану вартість на суму 0,01 грн. є висновок акту перевірки від 30 січня 2012 року № 32/23-1/33065515 про порушення ТОВ «Новопак СВ»вимог пункту 1.3 статті 1, підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в результаті завищення податкового кредиту на загальну суму 51210,00 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що за визначене в акті перевірки № 32/23-1/33065515 порушення позивача вже було притягнуто до відповідальності шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення від 8 лютого 2012 року № 0000332301, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Новопак СВ»з податку на додану вартість на 51210,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 6464,75 грн.

Грошове зобов'язання у загальній сумі 57647,78 за вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачем погашено.

З наведеного слідує, що Миронівська міжрайонна державна податкова інспекція в Київській області двічі збільшила суму податкового зобов'язання ТОВ «Новопак СВ»за вчинення одного і того самого правопорушення, встановленого актом перевірки № 32/23-1/33065515.

Також, при прийнятті податкового повідомлення рішення від 31 серпня 2012 року № 0000012300 були відсутні підстави для донарахування грошового зобов'язання на суму 0,01 грн., оскільки актом перевірки № 32/23-1/33065515 не встановлено порушень, які свідчать про заниження ТОВ «Новопак СВ»податкових зобов'язань на вказану суму.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження законності податкового повідомлення-рішення від 31 серпня 2012 року № 0000012300, суд дійшов висновку, що таке податкове повідомлення-рішення є безпідставним і підлягає скасуванню.

Розглядаючи вимогу позивача про визнання протиправними дій Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області щодо нарахування ТОВ «Новопак СВ»пені у сумі 7485,02 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку пені, у зв'язку з несвоєчасною сплатою позивачем грошового зобов'язання у сумі 51210,00 грн., яке визначено податковим повідомленням-рішенням від 8 лютого 2012 року № 0000332301, відповідачем нараховано ТОВ «Новопак СВ»пеню у сумі 7485,02 грн. Нарахування пені проводилось за період з 30 січня 2011 року по 9 вересня 2012 року.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки

Порядок та правила визначення початку і закінчення строку нарахування пені визначено статтею 129 Податкового кодексу України.

Так, згідно із підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У силу вимог пункту «б»абзацу 2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно із пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як встановлено судом, податкове повідомлення рішення від 8 лютого 2012 року № 0000332301 позивач отримав 8 лютого 2012 року та не оскаржив. Відповідно, з урахуванням вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, останній день граничного строку сплати грошового зобов'язання у сумі 51210,00 грн., визначеного податковим повідомленням-рішенням від 8 лютого 2012 № 0000332301 є 18 лютого 2012 року.

Отже, саме з 18 лютого 2012 року розпочинається строк нарахування пені у випадку несплати позивачем грошового зобов'язання у добровільному порядку.

Відповідно до платіжного доручення № 131, 8 лютого 2012 року ТОВ «Новопак СВ»у повному обсязі сплачено грошове зобов'язання у сумі 51210,00 грн. та штрафну санкцію у сумі 6464,75 грн.

Згідно із підпунктом 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України встановлено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідно до пояснень представника відповідача, сплачені за платіжним дорученням № 131 кошти у сумі 51210,00 грн. зараховано податковим органом до державного бюджету України 8 лютого 2012 року, що також підтверджується копією облікової картки ТОВ «Новопак СВ»(а.с. 95).

Доказів зміни призначення платежу за платіжним дорученням № 131 на інші цілі, ніж погашення зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням № 0000332301, відповідач на вимогу суду не надав.

Зважаючи на викладене суд констатує, що, оскільки позивач самостійно погасив визначене податковим повідомленням-рішенням від 8 лютого 2012 № 0000332301 грошове зобов'язання у сумі 51210,00 грн., строк нарахування пені не розпочався. Тому, підстави для донарахування ТОВ «Новопак СВ»пені у сумі 7485,02 грн. за період з 30 січня 2011 року по 9 вересня 2012 року -відсутні.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що органом державної податкової служби не доведено правомірності дій щодо нарахування пені у сумі 7485,02, а також наявності законних підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення від 31 серпня 2012 року № 0000012300, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ТОВ «Новопак СВ»підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області від 31 серпня 2012 року № 0000012300.

Визнати протиправними дії Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області щодо нарахування пені у сумі 7485 (сім тисяч чотириста вісімдесят п'ять) гривень 2 копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 5 жовтня 2012 року.