Ухвала суду № 26306316, 12.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2012 р.Справа № 2а-6779/11/1470

Категорія:8.2.9Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу виробничо-комерційної фірми "Добро" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 лютому 2012 року у справі за адміністративним позовом виробничо-комерційної фірми "Добро" до Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

14.09.2011р. виробничо-комерційна фірма "Добро" звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000363200 від 25.06.2011р., яким прописом визначено податкове зобов'язання в сумі 80645,75грн., а цифрами 22695грн., податкове повідомлення-рішення №0000393200 від 25.06.2011р. яким прописом визначено податкове зобов'язання в сумі 95132,44грн., а цифрами 72438,44грн., податкове повідомлення-рішення від 25.06.2011р. №0000363200 на суму 22695грн., податкове повідомлення-рішення від 25.06.2011р. №0000393200 на суму 72438,44грн. /а.с.42-46/

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.02.2012р. позов задоволений частково; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення: №0000363200 від 25.06.2011р., яким прописом визначено податкове зобов'язання в сумі 80645,75грн., а цифрами 22695грн.; №0000393200 від 25.06.2011р., яким прописом визначено податкове зобов'язання в сумі 95132,44грн., а цифрами 72438,44грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 06.05.2011р. по 19.05.2011р. посадовими особами відповідача було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВКФ «Добро»за період з 22.02.2010 р. по 06.05.2011р., за результатами якої складено акт від 19.05.2011р. №181/15/06731414. /а.с.8-10/

Перевіркою встановлено неподання ВКФ «Добро»податкової декларації з плати за землю (земельний податок або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2010р. та 2011р., чим порушено ст.14 Закону України «Про плату за землю» та ст.120 п.120.1 абз.1 Податкового Кодексу України та донараховано суму орендної плати в сумі 80644,75грн.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000393200 від 25.06.2011р., яким донараховано податкове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в сумі прописом дев'яносто п'ять тисяч сто тридцять дві грн. 44 коп., цифрами 72438,44грн., з яких 57950,75грн. основного платежу, 14487,69грн. штрафних (фінансових) санкцій та №0000363200 від 25.06.2011р., яким донараховано суму податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в сумі прописом 80645,75грн., цифрами 22695грн., з яких 22694грн. за основним платежем, 1грн. штрафні ( фінансові) санкції.

27.09.2011р. №2835/8/15-320 відповідач повідомив позивача про те, що в зв'язку з допущеною технічною помилкою при формуванні податкових повідомлень-рішень №0000363200, №0000393200 до акта перевірки від 19.05.2011р. йому направляються відкориговані повідомлення рішення для врахування в роботі, а саме: №0000393200 від 25.06.2011 р., яким донараховано податкове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в сумі 72438,44грн., з яких 57950,75грн. основного платежу, 14487,69грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0000363200 від 25.06.2011р., яким донараховано суму податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в сумі 22695грн., з яких 22694грн. за основним платежем, 1грн. штрафні ( фінансові) санкції.

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Згідно з ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, а об'єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про плату за землю»платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно з ст.15 цього Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена у встановлений законодавством строк, визнається сумою податкового боргу.

Відповідно п.п.14.1.175 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.2.1 Наказу Державної податкової служби № 985 від 22.12.2010 р. «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735 передбачено, що орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення -рішення у випадку, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію.

Позивач та Березанська районна державна адміністрація заключили договір оренди на 49 років, яким передбачена орендна плата в сумі 68082,09грн.

Оскільки позивач не сплачував суму орендної плати відповідно до вимог законодавства, то оскарженні податкові повідомлення-рішення з цього приводу є правомірними, а винесенні помилково з технічних умов підлягаючими скасуванню.

На підставі викладеного, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу виробничо-комерційної фірми "Добро" залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 лютому 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: