Постанова № 26306305, 12.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2012 р.Справа № 2а-3592/11/2170

Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

секретаря Філімович І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

21.06.2011р. товариство з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД" (надалі ТОВ "Продексим, ЛТД") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби ( надалі -ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0001972301 та № 0001982301 від 14.06.2011 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.12.2011р. позов задоволений; визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 14.06.2011 року №0001982301 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 165547грн. та нарахованих штрафних санкцій в сумі 11840грн.; визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 14.06.2011 року №0001972301 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4575грн., у тому числі за основним платежем 3660грн. та штрафними санкціями 915грн.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що з 25.05.2011р. по 27.05.2011р. ДПІ у м. Херсоні була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Продексим, ЛТД»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.06.08 по 10.05.11 р. при взаєморозрахунках з ПП «Стилет-Юг», ПП «Альтекс - Юг», ПП «Агропрайд », ПП «Югтрансагро». За результатами перевірки складений акт від 03.06.2011р. №11/23-206/36236014. /т.1 а.с.40-37/

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1., ст. 4, пп. 7.4.1 п. 7.4, п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за серпень 2010 року в сумі 3660грн.; завищено ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у загальній сумі 165547грн.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.06.2010 року №0001972301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 3660грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 915грн.; №0001982301 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 165547грн., визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та зобов'язання сплатити суму податку у розмірі 47363грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11840грн. /т.1 а.с.80-81/

В ході позапланової документальної перевірки позивача встановлено, що згідно із оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», одними з постачальників позивача є ПП "Югтрансагро", постачальник сільськогосподарської продукції та послуг автоперевезень ( у липні, серпні, вересні, жовтні та грудні 2010 року).

Відповідно висновків №337 від 01.11.2010р. до декларації з податку на додану вартість за вересень, грудень 2010 року та камеральної перевірки ДПІ у м. Херсоні встановлено, що податковий кредит ПП «Югтрансагро»на 90% сформований від ПП«Альтекс Юг», який в свою чергу формує податковий кредит від банкротів. Провести перевірку ПП «Югтрансагро»не уявляється можливим

Слідчим відділом ПМ ДПА у Херсонській області порушено кримінальну справу №330302-11 від 15.03.201р. по факту скоєння невстановленими особами фіктивного підприємництва, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.205 КК України. В ході проведеної перевірки, встановлено, що в період з 10.06.2008р. по 31.03.2011р. група невстановлених осіб, з метою отримання незаконного доходу від зайняття фіктивним підприємством, без наміру здійснювати діяльність пов'язану з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності, організували створення ПП «Югтрансагро», ПП «Стилет-Юг», ПП «Альтекс-Юг», ПП «Агропрайд»,. В подальшому отримавши можливість здійснювати контроль над діяльністю вищезазначених підприємств, особи використали дані підприємства для прикриття власної незаконної діяльності, пособництва в умисному ухиленні від сплати податків легально діючим підприємствам різних областей України.

В ході проведення слідчих дій допитано керівника ПП «Альтекс-Юг», ПП «Агропрайд»ОСОБА_1, який пояснив, що в період вересень 2010 - лютий 2011 постачання товарів на будь-які підприємства не здійснював та первині бухгалтерські документи не виписував, податкову звітність не складав. На підприємствах ПП «Альтекс-Юг», ПП «Агропрайд»відсутній автотранспорт, складські приміщення та він є єдиним працівником на підприємствах. Підприємства ПП «Стилет-Юг», ПП «Югтрансагро»в період вересень 2010 - лютий 2011 постачання товарів на будь які підприємства не здійснювали та на підприємствах відсутній автотранспорт, складські приміщення і працівники.

Згідно з п.5.1, п.5.2, п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.7.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредитного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування були тільки дані податкової декларації за звітний період. Зазначений закон не передбачав надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставив отримання бюджетного відшкодування платником податків у залежність від податкового обліку (стану) інших осіб та фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Формування від'ємного значення суми стосується тільки окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків із бюджетом третіх осіб.

Згідно з підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підставі включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість»не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету. Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судова колегія дійшла до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, так як у контрагентів позивача встановлено відсутність в фінансово-господарської діяльності фактів передачі та постачання товарів (послуг); неможливість фактичного здійснення господарських операцій, відсутність майна та інших матеріальних ресурсів економічно необхідних для здійснення господарських операцій; здійснення правовідносин з підприємствами створеними фізичними особами без мети використання підприємств у господарської діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності; відсутність управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, спеціального обладнання, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, безтоварність господарських операцій, їх спрямованість лише на отримання податкової вигоди шляхом декларування податкового кредиту та зменшення своїх зобов'язань перед Державним бюджетом.

За таких обставин спірні правочини з контрагентами, а також операції з оплати позивачем ненаданих послуг контрагентів, мали на меті виключно отримання податкової вигоди, а тому має місце безпідставне формування позивачем податкового кредиту.

Колегія суддів вважає спірні податкові-повідомлення рішення обґрунтованими, оскільки наданими позивачем суду документами, не підтверджуються реальний характер проведених послуг. Укладення та складання фіктивних договорів, видаткових, товарно-транспортних накладних, за таких обставин, не створює правового підґрунтя для покриття ним власних збитків від окремих господарських операцій за рахунок відшкодування з бюджету ПДВ. Намір одержати дохід лише в такий спосіб, не можна розглядати як самостійну ділову мету. Встановлення зазначених обставин дає підставі для відмови у відшкодуванні ПДВ.

На підставі викладеного, суд першої інстанції при вирішені справи невірно застосував норми матеріального права, тому в порядку п.4 ч.1 ст. 202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби задовольнити, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2011 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Продексим ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: