Рішення № 26300596, 02.08.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/9576/2012 року

Провадження № 2/0907/5446/2012 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

02 серпня 2012 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Яремій Г.В.,

при секретарі с/з: Дзюбак Х.Б,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_3, в якому просила стягувати з ОСОБА_3 аліменти на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі по 1200,00 грн. (одна тисяча двісті гривень) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.

Через канцелярію Суду 12 липня 2012 року Позивач подала заяву, в якій просила у зв'язку з її виїздом з дитиною на оздоровлення за межі області розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив.

З урахуванням положень ст. 224 ЦПК України та думки Позивача, викладеної в вищевказаній заяві від 12 липня 2012 року, яка не заперечила проти заочного розгляду справи, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Заслухавши в судових засіданнях пояснення представника Позивача, Відповідача, дослідивши матеріали справи, Судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі до 2004 року, який був розірваний 10 листопада 2004 року (Свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_1 від 10 листопада 2004 року).

Під час перебування у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_4 (повторно видане Свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 12 січня 2011 року).

Згідно з частиною 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (частина 2 статті 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» ).

Частиною 2 статті 150 Сімейного кодексу України (надалі - «СК України») визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (частина 1 статті 180 СК України).

Таким чином, Суд звертає увагу на те, що відповідно до норм СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо своїх неповнолітніх дітей, зобов'язані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їм достатній рівень фізичного і духовного розвитку.

Частиною 1 статті 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Частина 2 статті 182 СК України визначає мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, визначених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до статті 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій

сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з Відповідача аліментів на її користь на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі - 1200 грн. щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до повноліття дитини.

Згідно з пунктами 17, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів» «За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно».

Відповідно до Довідки ТзОВ «ЖЕО Добробут-ІФ» від 03.10.2011 року № 24, виданої ОСОБА_2 в тому, що вона проживає в АДРЕСА_1, яка складається з 2 кімнат, житловою площею 36,1 кв.м на 2 поверсі. На даній квартирі проживають і прописані громадяни: ОСОБА_2 - квартировласник, ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, син.

Згідно із Довідкою Приватного підприємства «Капітан» від 19 червня 2012 року №12 виданої ОСОБА_2 в тому, що вона дійсно є директором ПП «Капітан» і її заробітна плата на останні шість місяців була: грудень 2011р. - 1500 грн., січень 2012р. - 1500 грн., лютий 2012р. - 1500грн., березень 2012 р. - 1500 грн., квітень 2012р. - 1700 грн., травень 2012 р. - 1700 грн., а всього - 9400 грн.

Відповідачем, який не з'являвся до суду, не повідомляючи про причини неявки, не було подано суду жодних доказів та пояснень з приводу заявлених позовних вимог.

В той же час, оскільки Відповідач є безробітнім (про що Позивач самостійно зазначає в позовній заяві), розмір аліментів у 1200 грн. є неспівмірним з можливостями безробітної особи.

Таким чином, проаналізувавши вищенаведене, Суд дійшов висновку про те, що розмір аліментів слід встановити в сумі 600 грн., оскільки цей розмір відповідає праву дитини на утримання з боку одного з батьків, та відповідає обов'язку батька піклуватися про дитину.

При визначенні розміру аліментів Суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, зокрема те, що дитина, проживає разом з Позивачем, яка станом на даний час працює на посаді директора ПП «Капітан» (що підтверджується Довідкою про доходи виданою ПП «Капітан» (а.с. 6).

Також Судом враховано, що Відповідач є працездатною особою, але офіційно не працює та може мати нерегулярні доходи.

Відповідно до вимог ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи визнання позову Відповідачем, Суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити: стягувати з ОСОБА_3 аліменти на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі по 600,00 грн. (одна тисяча двісті гривень) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття..

На підставі ст. 180, 182, 184 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_2, аліменти на користь ОСОБА_2, жительки АДРЕСА_1, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі по 600,00 грн. (одна тисяча двісті гривень) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 22 червня 2012 року.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць звернути до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_2, - в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 214 грн. 60 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою Відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя Яремій Г.В.