Ухвала суду № 26292758, 11.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2012 р. справа № 2а-6157/10/0870 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря -Бідник В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічна корпорація «АБСОЛЮТ КОРОНА»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року у справі №2а-6157/10/0870 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічна корпорація «Абсолют Корона»до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя за участю прокурора Запорізької області про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екологічна корпорація «Абсолют Корона»звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 31.05.2010р. №0000402301/0/923, від 13.08.2010р. №0000402301/1, якими визначено податкові зобов'язання за платежем податок на прибуток та від 31.05.2010р. № 0000711702/0/923, яким визначено податкові зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників. Заявлений позов обґрунтований порушенням відповідачем порядку адміністративного оскарження, який визначено пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «Екологічна корпорація «Абсолют Корона»подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з рішенням суду в частині висновків щодо дотримання відповідачем порядку та строків розгляду скарг позивача, які направлялися у порядку адміністративного оскарження до ДПІ.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що повноважними особами ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя в період з 06.04.2010р. по 13.05.2010р. проведена виїзна планова документальна перевірка Товариство з обмеженою відповідальністю «Екологічна корпорація «Абсолют Корона»з питань дотримання вимог, податкового, валютного та іншого законодавства за період часу з 01.01.2007р. по 31.12.2009р., за результатами якої складено акт від 19.05.201 №875/23-023/33157621.

В акті перевірки, зокрема, вказано на порушення підприємством:

- пп.4.1.1. п.4.1. ст.4., п.7.10 ст.7 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 3765470,64 грн.;

- підпункт 4.2.1 пункту 4.2 статті 4; підпункт 6.3.2 пункту 6.3 статті 6; пункту 7.1 7; підпункт 8.1.1 та підпункт 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 90,76грн.

Суть порушень, з огляду на Акт перевірки, полягає у наступному.

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «ЕК «Абсолют Корона», згідно умов договору №58 від 30.11.2008р., було відвантажено товари (цукор, склянка в ас.) ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 19000грн., у т.ч. ПДВ 3166,67грн. Відвантаження продукції підтверджується видатковою накладною №РН-0000004 від 09.12.2008р.. Операція відображена у бухгалтерському обліку як інший операційний дохід, але не включена до складу валового доходу. З огляду на вказані обставини, ДПІ зроблено висновок про те, що в порушення вимог пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ТОВ «ЕК «Абсолют Корона»не було включено суму за зазначеною операцією до складу валового доходу, чим було занижено суму валових доходів у 4 кварталі 2008р. у розмірі 15 833,33грн. (19000грн. -3166,67грн. ПДВ). -стор.6-7 Акту перевірки.

Крім цього, проведеною перевіркою встановлено порушення порядку оподаткування операцій за Договором №09/0211-2171 від 02.11.2009р., який укладено між ТОВ «ЕК «Абсолют Корона»(Виконавець) та Корпорацією виробничих та комерційних підприємств «СОЮЗ»(Замовник). Згідно з умовами договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується із залученням субпідрядних організацій виконати і здати Замовникові, у встановлені цим договором терміни, роботи у галузі будівництва. ТОВ «ЕК «Абсолют Корона», для обліку та оподаткування операцій за вказаним Договором, було обрано особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом). Податковою службою зроблено висновок про те, що підприємством порушено порядок оподаткування результатів діяльності, оскільки укладений між сторонами Договір не є «довгостроковим договором (контрактом)»поняття якого наведено в пп.7.10.2 п.7.10 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим такі операції повинні оподатковуватися на загальних підставах, які визначено пп.11.2, 11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». З огляду на встановлені обставини, ДПІ зроблено висновок про те, що в порушення п.7.10 ст.7, п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ТОВ «ЕК «Абсолют Корона»занижено суму валових доходів у 4 кварталі 2009 року на загальну суму 15 046 049,25грн., оскільки сума оплати за обладнання та роботи, яка перерахована на адресу ТОВ «ЕК «Абсолют Корона», не була врахована в обчисленні валового доходу вказаного періоду (стор.17-13 Акту перевірки).

Порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»полягає у наступному.

Проведеною перевіркою встановлено, що найманому працівнику ОСОБА_2, без надання заяви на застосування податкової соціальної пільги (порушення ст..6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»), протягом вересня-жовтня 2009 року до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати, застосовувалась податкова соціальна пільга. Податок з доходів фізичних осіб з заробітної плати найманого працівника нараховувався та утримувався після відрахувань обов'язкових внесків до інших фондів та застосування податкової соціальної пільги. За результатами перевірки встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 90,76грн.

На підставі Акту перевірки 31.05.2010р. ДПІ винесені податкові повідомлення-рішення:

№0000402301/0/923, яким визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 3765470,64грн. та штрафні (фінансові) санкції -754281,62грн.;

№0000711702/0/923, яким визначено податкові зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників за основним платежем 90,76грн. та штрафні (фінансові) санкції 181,52грн.

У порядку адміністративного оскарження скарга підприємства залишена без задоволення.

З огляду на заявлений позов та подальші уточнення до нього, позивачем оскаржуються рішення відповідача про визначення податкових зобов'язань з підстав порушення ДПІ порядку та строків розгляду скарги ТОВ «ЕК «Абсолют Корона», а саме не направлення у 20 - ти денний строк на адресу платника податків мотивованого рішення, прийнятого за результатами розгляду справи.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимог пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»під час розгляду скарги позивача. Крім цього, суд вказав на обґрунтованість підстав для донарахування спірних податкових зобов'язань, з огляду на викладені в акті перевірки порушення.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до абз.3 пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем в порядку адміністративного оскарження подана до ДПІ скарга від 16.06.2010р. вих..№004/40, яку отримано відповідачем 17.06.2010р.

Рішенням начальника ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя від 05.07.2010р. продовжено строк розгляду скарги до 13 серпня 2010 року (а.с.61). Вказане рішення 06.07.2010р., тобто в межах двадцятиденного строку, направлено рекомендованим листом з повідомленням на адресу позивача, але не вручено адресату з причин незалежних від відповідача, а саме, як зазначено поштовим органом, у зв'язку з закінченням терміну зберігання (а.с.59).

13.08.2010р. відповідачем прийнято рішення за результатами розгляду скарги, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 31.05.2010р. №0000402301/0/923, №0000711702/0/923. Вказане рішення направлено відповідачу 13.08.2010р., що підтверджується копію рекомендованого листа та копією фіскального чеку (а.с.62).

З огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про дотримання відповідачем вимог пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»і як наслідок про не доведеність підстав для задоволення позову, які зазначені позивачем.

Погоджується колегія суддів і з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості підстав для донарахування спірних податкових зобов'язань.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що між ТОВ «Екологічна корпорація «Абсолют Корона»та ВАТ «Дніпроенерго»був укладений Договір № 2626 від 12.09.2008р. Згідно з умовами Договору Виконавець -ТОВ «Екологічна корпорація «Абсолют Корона», із залученням субпідрядних організацій зобов'язується виконати і здати Замовникові роботи у галузі будівництва, а саме: роботи на об'єкті ВАТ «Дніпроенерго»Криворізька ТЕС «Технічне переоснащення енергоблоку ст.№3 з реконструкцією електрофільтрів. Розробка сірко- та азотоочищення». Розробка конструкторської документації для реконструкції електрофільтрів.

На виконання умов вищевказаної угоди ВАТ «Дніпроенерго»було перераховано на розрахунковий рахунок Позивача передплату у розмірі 18 055 259,10грн., що підтверджується банківськими виписка від 16.09.2008р.

Договір №2626 від 12.09.2008р. було розірвано, перерахований аванс та відвантажені матеріали були повернуті один-одному сторонами договору.

02.11.2009р. між Позивачем та Корпорацією виробничих та комерційних підприємств «СОЮЗ»укладено Договір № 09/0211-2171. Згідно з умовами договору ТОВ «Екологічна корпорація «Абсолют Корона» (Виконавець) зобов'язується із залученням субпідрядних організацій виконати і здати Замовникові, у встановлені цим договором терміни, роботи у галузі будівництва, а саме: роботи на об'єкті ВАТ «Дніпроенерго» Криворізька ТЕС «Технічне переоснащення енергоблоку ст.№3 з реконструкцією електрофільтрів; розробка сірко- та азотоочищення; розробка конструкторської документації для реконструкції електрофільтрів; виготовлення та монтаж електрофільтрів.

Позивачем для обліку та оподаткування операцій за Договором № 09/0211-2171 від 02.11.2009р. було обрано особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом).

Суд першої інстанції, для вирішення питання правомірності застосування позивачем особливого методу оподаткування, обґрунтовано послався на пп.7.10.2 п.7.10. ст..7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначено термін «довгостроковий договір (контракт).

Згідно з пп. 7.10.2 п. 7.10 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "довгостроковий договір (контракт)" слід розуміти будь-який договір на виготовлення, будівництво, установку або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника або складових частин таких основних фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов'язаних з таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг типу "інжиніринг", науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, якщо такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення або отримання авансу (передоплати).

Отже, одним із критеріїв який, з метою оподаткування, характеризує договір як довгостроковий є те, що виготовлені (збудовані, встановлені) матеріальні цінності мають входити до складу Замовника таких робіт.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось позивачем, матеріальні цінності, які мають бути створені внаслідок виконання Договору №09/0211-2171, не можуть бути віднесені до складу основних фондів Замовника за договором, яким є Корпорація виробничих та комерційних підприємств «СОЮЗ», оскільки будівельні та інші роботи, згідно з Договором, проводяться на об'єкті, що належить не Замовнику, а ВАТ «Дніпроенерго».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказаний Договір не може бути визнаний як «довгостроковий», у зв'язку з чим під час виконання цього Договору позивач неправомірно використовував особливий порядок оподаткування результатів діяльності, який передбачений пп.7.10.1 п.7.10 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження суми валових доходів у 4 кварталі 2009 року на загальну суму 15 046 049,25грн., яка перерахована Замовником на адресу ТОВ «Екологічна корпорація «Абсолют Корона»(сума без ПДВ).

Крім цього, як вбачається з Акту перевірки та донарахованих податкових зобов'язань з податку на прибуток, при розрахунку таких зобов'язань ДПІ враховано порушення, що призвело до заниження суми валових доходів у 4 кварталі 2008 року у розмірі 15833,33грн. і полягає у наступному.

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «ЕК «Абсолют Корона», згідно умов договору №58 від 30.11.2008р., було відвантажено товари (цукор, склянка в ас.) ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 19000грн., у т.ч. ПДВ 3166,67грн. Відвантаження продукції підтверджується видатковою накладною №РН-0000004 від 09.12.2008р.. Операція відображена у бухгалтерському обліку як інший операційний дохід, але не включена до складу валового доходу.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход -загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Отже, позивач, при визначені валового доходу за звітний період, мав врахувати дохід, отриманий по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками ДПІ, які зроблені в Акті перевірки, про заниження позивачем валового доходу у 4 кварталі 2008р. у розмірі 15 833,33грн. (19000грн. -3166,67грн. ПДВ).

По суті вказаного порушення, яке вплинуло на загальну суму визначених податкових зобов'язань з податку на прибуток, позивач жодних пояснень не надав, в позовній заяві та апеляційній скарзі своїх доводів та заперечень, з цього приводу, не зазначав.

В той же час, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції представник позивача, прохаючи задовольнити його вимоги у частині скасування податкового повідомлення-рішення щодо визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток, вказував на те, що податковим органом, під час проведення перевірки, невірно визначено правильність декларування підприємством валових витрат. При цьому, представник позивача зазначив, що у перевіреному періоді, підприємством помилкового занижено валові витрати, чого не було встановлено перевіряючими особами. Заниження валових витрат у тому ж самому періоді, в якому встановлено заниження валового доходу, впливає на визначення об'єкта оподаткування і відповідно впливає на розмір донарахованих податкових зобов'язань. З цих підстав представником порушено питання про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи.

У задоволенні клопотання судом відмолено з тих підстав, що такі пояснення позивача фактично змінюють підстави адміністративного позову, який розглянуто судом першої інстанції.

Як зазначено вище, як підставу заявленого позову визначено позивачем порушення ДПІ вимог пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в частині обов'язку направити платнику вмотивоване рішення за результатами розгляду скарги у 20-ти денний строк.

Відповідно до ст..137 КАС України позивач може до початку судового розгляду справи по суті змінити підставу або предмет адміністративного позову.

Своїм правом щодо зміни підстав заявленого позову, позивач не скористався, справа розглянута судом першої інстанції з урахуванням підстав заявленого позову.

Крім цього, відповідно до ч.2 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Згідно із ч.3 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Отже, названими нормами процесуального права визначено межі повноважень суду апеляційної інстанції щодо дослідження доказів та встановлення обставин справи.

Обставини справи свідчать про те, що таких клопотань, як призначення судової експертизи у суді першої інстанції представником позивача заявлено не було, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення клопотання з метою надання суду доказів, які не стосуються підстав заявленого позову. Не встановлено судом апеляційної інстанції і обставин, які б свідчили про те, що судом першої інстанції не було встановлено обставин, про які зазначав позивач, у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань за платежем податок на прибуток.

Не наводить позивач і обставин, якими б обґрунтовувалась неправомірність нарахування ДПІ податкових зобов'язань за платежем податок з доходів найманих працівників, що визначені у податковому повідомленні-рішенні №0000711702/0/923.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що підставою для донарахування вказаних податкових зобов'язань стали порушення позивачем вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відповідно до пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок доходів фізичних осіб" до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються зокрема: - доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Загальний місячний оподатковуваний дохід дорівнює сумі оподатковуваних доходів виплачених (нарахованих) протягом такого звітного податкового місяця.

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену пунктом 7.1 ст.7 та перераховує його до бюджету згідно підпункту 8.1.1 пункту 8.1 та підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата виключно за одним місцем його нарахування (виплати), якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленої на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1.4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Платник податку, згідно з пп. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги формою, визначеною центральним податковим органом.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви.

Встановлені обставини справи, які не спростовано позивачем, свідчать про те, що найманому працівнику ОСОБА_2, без надання заяви на застосування податкової соціальної пільги (порушення ст..6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»), протягом вересня-жовтня 2009 року до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати, застосовувалась податкова соціальна пільга. Податок з доходів фізичних осіб з заробітної плати найманого працівника нараховувався та утримувався після відрахувань обов'язкових внесків до інших фондів та застосування податкової соціальної пільги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність позиції ДПІ щодо допущеного позивачем порушення, яке полягає в нарахуванні та утриманні податку з доходів фізичних осіб після застосування податкової соціальної пільги, яка надавалася працівнику без відповідної заяви.

Доводами апеляційної скарги вказані висновки суду першої інстанції не спростовуються. В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що судом першої інстанції не у повному обсязі досліджено обставини справи, а саме судом не надано правової оцінки висновкам ДПІ щодо нікчемності укладеного позивачем договору з ТОВ «Київагроарсенал»і як наслідок не надано оцінки правомірності віднесення позивачем витрат, за цими господарськими операціями, до складу валових витрат виробництва. Вказані доводи позивача суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки предметом заявленого позову є визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень, якими визначено податкові зобов'язання за платежем податок на прибуток та податок з доходів найманих працівників. На правомірність визначення позивачем об'єкта оподаткування з податку на прибуток та з податку з доходів найманих працівників, згідно з Актом перевірки, не вплинули взаємовідносини позивача з ТОВ «Київагроарсенал».

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічна корпорація «Абсолют Корона»залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року у справі №2а-6157/10/0870 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 14.09.2012р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк