Ухвала суду № 26291910, 06.08.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14824/11/0170/13

06.08.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Горошко Н.П. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Дочірнього підприємства "Фесто виробництво"- Махно Ангеліна Анатоліївна, довіреність № 03/13 від 10.01.12

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-14824/11/0170/13 за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С. ) від 09.02.12

за позовом Дочірнього підприємства "Фесто виробництво" (вул. Узлова, 8, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, АР Крим,95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.02.12 адміністративний позов Дочірнього підприємства "Фесто виробництво" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 20.07.2011 №0000784001 від 17.10.2011 №00007044001 від 23.08.2011 №0000924001.

Стягнуто на користь Дочірнього підприємства "Фесто виробництво" судовий збір у розмірі 28,23 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.02.12 та прийняти нове рішення по справі.

У судове засідання з'явився представник позивача, проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.02.12 без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності його представника .

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, зокрема норми Податкового Кодексу України.

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.07.2011 №0000784001, від 17.10.2011 №00007044001, від 23.08.2011 №0000924001. (а.с.3-7)

ДП "Фесто Виробництво" є юридичною особою, зареєстрованою рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради 14.11.2001. Згідно з довідкою з ЄДРПОУ серії АА № 232527 від 29.01.2010 року (а.с.52) основними видами діяльності підприємства є: виробництво насосів, компресорів та гідравлічних систем; ремонт та технічне обслуговування іншого електричного устаткування, не віднесеного до інших групувань; ремонт і обслуговування інших машин та устаткування загального призначення; оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням; діяльність автомобільного вантажного транспорту.

ДП "Фесто Виробництво" взято на податковий облік 20.02.1995 року в ДПІ у Центральному районі м. Сімферополя за № 5470, знаходиться на обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі, є платником податку на додану вартість.

Стаття 2 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" передбачає, що основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

07.07.2011 відповідачем проведена камеральна перевірка з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку декларації з ПДВ за травень 2011 року ДП «Фесто Виробництво». За результатами перевірки складений акт від 07.07.2011 №276/40-01/20718805. В акті встановлено відхилення (заниження) податкового зобов'язання на 0,00 грн. та відхилення (завищення) податкового кредиту у сумі 8916,16 грн. Таким чином завищено суму податкового кредиту за травень 2011 року на 8916,16 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і суми податкового кредиту на 8916,16 грн. (а.с.15-20)

20.07.2011 СДПІ ВПП в м. Сімферополь прийнято податкове повідомлення-рішення №0000784001 про зменшення розміру віджимного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8916,00 грн. за п'ятий місяць 2011 року. (а.с.21)

Позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення від 20.07.2011 в апеляційному порядку. Рішенням Державної податкової адміністрації в АР Крим від 26.09.2011 №3600/10/25-023 первинна скарга позивача залишена без задоволення. Встановлено, що СПДІ ВПП в м. Сімферополь не застосовані штрафні санкції на підставі пункту 123.1. пункту 7 підрозділу 10 перехідних положень Податкового кодексу України. У зв'язку з чим позивачу збільшено штрафні санкції на 1,00 грн. (а.с.22-25)

17.10.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0007044001 про визначення грошового зобов'язання зі штрафних санкцій у сумі 1,00 грн. (а.с.26)

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Правовідносини щодо формування податкового кредиту по податку на додану вартість з 01.01.2011 врегульовано Податковим кодексом України (далі -ПК).

Пунктом 14.1.181. ПК визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

На підставі рахунків-фактури протягом травня 2011 року позивачем придбано у підприємства «Глобус-Плюс»папір обгортковий пл.80 ф850, прокладки 320*235, гофаркуш 2000*1050, гофротара 340*270*180, 700*195*195, 700*250*230, 400*310*350, від 11.05.2011 №ГП-000017 на суму 7769,76 грн. у тому числі ПДВ 1294,96 грн., від 11.05.2011 №ГП-0000016 на суму 16380,00 грн., у тому числі ПДВ 2730,00 грн., від 23.05.2011 №ГП-0000019 на суму 29347,20 грн., у тому числі ПДВ 4891,20 грн.(а.с. 31-36)

Розрахунки проведені безготівковим шляхом 12.05.2011 на суму 24149,76 грн., у тому числі ПДВ 4024,96 грн. платіжним дорученням №53016000, 24.05.2011 на суму 29347,20 грн. у тому числі ПДВ 4891,20 грн. платіжним дорученням №53016125.

Позивачем зазначені операції відображалися належними бухгалтерськими проводками.

Відповідно до пункту 198.2 ПК датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На момент здійснення господарських операцій, та на момент перевірки контрагент позивача підприємство «Глобус-Плюс»був платниками податку на додану вартість, зареєстрованим відповідно до ст. 183 ПК України.

Відповідач не заперечував та не спростував той факт, що податкові накладні, виписані контрагентом позивача, відповідають вимогам статті 201 ПК та наказу ДПА України від 21.12.2010 №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1401/18696.

Відповідно до пункту 201.10. ПК податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

Встановлено, що позивач на момент здійснення перевірки мав належним чином оформлені податкові накладні, що підтверджують розмір податкового кредиту, відображений в декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року. Із зазначеного випливає, що сума податкового кредиту позивачем сформовано правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцю.

За змістом наведених норм наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

12.05.2011 позивачем отримана податкова накладна №3 на суму 16380,00 грн., у тому числі ПДВ 2730,00 грн., №4 на суму 7769,76 грн., у тому числі ПДВ 1294,96 грн., 24.05.2011 №6 на суму 29347,20 грн., у тому числі ПДВ 4891,20 грн.

24.01.2011 між позивачем та підприємством «Глобус Плюс»був укладений договір постачання №1, за яким постачальник продає, а продавець купує продукцію у кількості, в асортименті та по цінах, що виставлені продавцем у рахунках-фактурах. (а.с.96-97)

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно статті 266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Враховуючи наведе, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що операції враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту.

Реальність здійснення господарських операцій підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, у позивача виникло право на віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ травень 2011 року сум ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від підприємства «Глобус-Плюс»від 12.05.2011 №3, від 12.05.2011 №4, від 24.05.2011 №6, видатковими накладними від 17.05.2011 №ГП-000012, від 17.05.2011 №ГП-0000011, від 31.05.2011 №ГП-0000013, журналом видачі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей за 2011 рік №258.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. №996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Матеріалами справи підтверджується реальність здійснених операцій.

Відповідно до статті 47 ПК України юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи несуть відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах.

Податкова декларація, розрахунок, - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1. статті 46 ПК України).

Встановлено, що за податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2011 року, що зареєстрована у СДПІ ВПП в м. Сімферополь 17.06.2011 позивачем задекларований податковий кредит у розмірі 570081,00 грн., згідно графі 49 розділу П додатку 5 до декларації у тому числі за рахунок 8916,16 грн. сплачених підприємству «Глобус-Плюс»(3128452091280).

Як зазначено в акті камеральної перевірки від 07.07.2011 в ході перевірки спрямований запит на підприємство «Глобус-Плюс»о наданні копій первинних документів від 29.06.2011 №3778/10/40-01, станом на 07.07.2011 підприємством підтверджуючих документів не надано. Зазначена сума ПДВ не має право приймати участь у формуванні суми податкового кредиту ПДВ за травень 2011 року.

Судова колегія не погоджується з зазначеною думкою податкового органу виходячи з наступного.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Враховуючи, що жодних доказів невиконання обов'язків по сплаті податку підприємством «Глобус-Плюс»відповідач не наводить ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду справи.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За статтею 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано інших належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості висновків про порушення платником податків порядку формування від'ємного значення податкового зобов'язання за травень 2011 року.

У зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ ВПП в м. Сімферополь від 20.07.2011 №0000784001.

Також враховуючи, що відповідачем безпідставно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, є безпідставним ї визначення податкового зобов'язання із штрафних (фінансових) санкцій, а тому також слід визнати протиправним та скасовувати податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП в м. Сімферополь від 17.10.2011 №0007044001, яким позивачу нарахований штраф у сумі 1,00 грн.

08.08.2011 відповідачем проведена камеральна перевірка з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку декларації з ПДВ за червень 2011 року ДП «Фесто Виробництво».

За результатами перевірки складений акт від 08.08.2011 №308/40-01/20718805. (а.с.40-47) Згідно зазначеного акту, відповідачем встановлено відхилення (завищення) податкового кредиту у сумі 4847,70 грн. Згідно розділу П Порядку ведення реєстру податкових накладних сума ПДВ 2097,00 грн. правомірно включена до складу податкового кредиту червня 2011 року (готельні рахунки, транспортні квітки, квартальна звітність). Таким чином, завищено суму податкового кредиту за червень 2011 року на 2271,00 грн. Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України «не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу». На підставі чого сума ПДВ у розмірі 11471,00 грн. не має право на включення до податкового кредиту червня 2011 року підприємством ДП «Фесто Виробництво».

Таким чином, завищено суму податкового кредиту за червень 2011 року на 11471,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту (ряд.19, рід.20.2 розділу Ш) по декларації з ПДВ за червень 2011 року на 11471,00 грн.

При проведенні перевірки декларації з ПДВ за травень 2011 року, завищено суму податкового кредиту на 8916,16 грн., що призвело до завищення від'ємного значенням різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту (рід.19, 20.2. розділ Ш) на 8916,16 грн. Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України «не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу».

На підставі цього сума ПДВ у розмірі 11470,00 грн. не маж права на включення до податкового кредиту травня 2011 року підприємства ДП «Фесто Вирбництво».

У порушення підпунктів 14.1.18, 14.1.155, 15.1., 201.1., 201.10, 198.6 Податкового кодексу України камеральною перевіркою з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку декларації з ПДВ за червень 2011 року ДП «Фесто Виробництво»встановлено завищення податкового відшкодування за червень 2011 року на суму 20387,00 грн.

На підставі зазначено акту, 23.08.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000924001 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 20387,00 грн., та нараховані штрафні санкцій у розмірі 1,00 грн. (а.с. 48)

20.07.2011 позивачем подана податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2011 року, де у графі 23 зазначена сума бюджетного відшкодування на рахунок платника податків у сумі 1035207,00 грн.

При формування зазначеної суми бюджетного відшкодування платником податків врахований розмір податкового кредиту, задекларований у травні 2011 року у тому числі за рахунок контрагентів: підприємством «Глобус-Плюс»у сумі 8916,16 грн., закрите акціонерне товариство «Кримсько-американська торгівельно-промислова компанія»у сумі 2270,70 грн., підприємством «Росмен»у сумі 9200,40 грн.

Досліджуючи зазначену податкову декларацію відповідач зробив висновок про порушення позивачем порядку формування податкового кредиту за травень 2011 року за підставами щодо підприємства «Глобус-Плюс», яким були наведені раніше, та визнані судом безпідставними.

Стосовно підприємства «Росмен»та закритого акціонерного товариства «Кримсько-американська торгівельно-промислова компанія»відповідач зазначає, що згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розмірі контрагентів стан платників - 9, направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Як зазначає відповідач, відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покуплю (утримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником податку та скріпленою печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках у тому числі місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість.

Вищевказані контрагенти не знаходяться за місцезнаходженням, вказаним в податкових накладних, виданих на адресу ДП «Фесто Виробництво». Тобто в податкові накладні внесені недостовірні дані щодо обов'язкового реквізиту, передбаченого пунктом 201.1. статті 201 ПК України.

Встановлено, що згідно податкової декларації за травень 2011 року позивачем сформований податковий кредит за рахунок контрагентів: підприємством «Росмен»у сумі 9200,40 грн. (графа 69), ЗАТ «КАТПК»у сумі 2270,67 (графа 10), згідно розділу П додатку 5 декларації «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)».

Для врахування зазначених сум позивачем укладений договір №60/1 про надання послуг з доступу до мережі Інтернет від 11.09.2006 з ЗАТ «КАТПК», відповідно до якого позивачеві надаються послуги з постійного доступу до мережі Інтернет через не комутований канал зв'язку з гарантованою швидкістю 2 Мбит/сек.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. За частиною 2 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Протягом травня 2011 року позивачем надано послуг для доступу у мережу Інтернет на загальну суму 11353,33 грн. без ПДВ, ПДВ -2270,67 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 20.05.2011 підписаним сторонами. 20.05.2011 постачальником виставлений рахунок-фактура №ка-0000329 на суму 13624,00 грн., у тому числі ПДВ 2270,67 грн. (а.с.96)

Оплата проведена безготівковим шляхом у сумі 13624,00 грн., у тому числі ПДВ 2270,67 грн., згідно платіжного доручення від 25.05.2011 №53016136. (а.с.97)

20.05.2011 ЗАТ «КАТПК»позивачу надана податкова накладна №23, що відображена у реєстрі отриманих накладних травня 2011 року у графі 147.

01.07.2010 позивачем укладений договір №637/10 з підприємством «Росмен»Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»з постачання продукції, за яким 16.05.2011 виданий рахунок-фактура №СФ-2000634 на оплату 55202,40 грн., у тому числі 9200,40 ПДВ, за мастило промислове Barrierta L55/3 (1 кг) у кількості 6 шт. (а.с.103-105)

Як вже було зазначено вище, до умов договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж товарів.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оплата за товар проведена безготівковим шляхом платіжним дорученням від 17.05.2011 №53016050. (а.с.58)

На підтвердження отримання товару надана видаткова накладна від 18.05.2011 №РН-2000630, податкова накладна від 17.05.2011 №140, копія журналу видачі довіреностей, де за 289 записом вказана довіреність на отримання мастила від підприємства «Росмен». (а.с.60)

Таким чином судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності порушення норм податкового законодавства під час формування податкового кредиту позивачем.

Стосовно посилання податкового органу на невідповідність реквізитів місця знаходження платника податків, а саме -не знаходження постачальників за місцем реєстрації, в підствердження відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин.

Згідно наданих позивачу податкової накладної від 20.05.2011 №23 адреса постачальника ЗАТ «КАТПК»: м.Сімферополь, вул.Балаклавська, 107, кв.144, у податкової накладної від 17.05.2011 №140 адреса продавця підприємства «Росмен»: м.Сімферополь, вул.Гагаріна, 14-А, кв.303.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 №755 відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком реєстраційних номерів облікових карток платників податків, відомостей про відкриття та закриття рахунків, накладення та зняття арештів на рахунки та майно.

На виконання зазначеної норми Міністерством юстиції України наказом від 19.08.2011 №2009/5, що зареєстрований у Мінюсті України 23.08.2011 №998/19736 впроваджений доступ фізичних та юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) через веб-сайт Єдиного державного реєстру.

Відповідно до Указу Президента України від 31.07.2000 р. № 928/2000д «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні»одна із головних цілей цього Указу -надання можливості громадянам за допомогою мережі Інтернет отримувати інформацію про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом створення відповідних веб-сайтів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.2002 №3 «Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади»зазначено, що оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади здійснюється шляхом: розміщення і постійного оновлення міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади інформації відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" та цього Порядку на офіційних веб-сайтах.

Отже, інформація, що отримана з веб-сайту Єдиного державного реєстр є офіційною і такою, що отримана з офіційного джерела.

Крім того, веб-сайти органів влади містять публічну інформацію. Так, згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації»від 13.01.2011 р. № 2939-VI публічна інформація -це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Статею 5 Закону №2939 встановлено, що доступ до інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до статті 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Встановлено, що згідно відомостей, що містяться на веб-сайті Єдиного державного реєстру (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) станом на 02.02.2012 ЗАТ «КАТПК»29.02.2011 підтверджено відомості про юридичну особу, підприємством «Росмен»відомості підтверджені 13.10.2011. Зазначені юридичні адреси постачальника ЗАТ «КАТПК»- м.Сімферополь, вул.Балаклавська, 107, кв.144, продавця підприємства «Росмен»- м.Сімферополь, вул.Гагаріна, 14-А, кв.303. (а.с.115)

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином відомості про ЗАТ «КАТПК»та підприємство «Росмен»є достовірними, та можуть використовуватися у якості належних та допустимих доказів по справі.

Отже обставини, на які посилається податковий орган -незнаходження контрагентів ДП «Фесто виробництво»за місцем реєстрації, не знайшли свого підтвердження.

Згідно пункту 14.1.18. ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1. статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Як вже зазначено вище, 20.07.2011 позивачем подана податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2011 року, де у графі 23 зазначена сума бюджетного відшкодування на рахунок платника податків у сумі 1035207,00 грн. та розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ, що не заперечується сторонами.

Відповідно до підпункту 4 статті 7 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Вищий адміністративний суд України у довідці від 15.04.2010 «Довідка про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість"», вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту або бюджетного відшкодування.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У даному випадку податковим органом не надано доказів про наявність таких обставин.

Проаналізувавши надані позивачем документальні підтвердження не встановлено протиправність отримання податкової вигоди з боку ДП «Фесто Виробництво».

Встановлено, що основою метою діяльності позивача є проектування, виробництво та збут комплектуючих і продуктів техніки автоматизації, надання сервісних послуг з обслуговування та ремонту продукції Фесто, включаючи консультування і навчання, вантажні перевезення автомобільним транспортом і надання транспортно-експедиційних послуг, торгово-посередницька і комерційна діяльність, оптова торгівля, в тому числі пневмоапаратурою і засобами автоматизації.

На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що операції між позивачем та його контрагентами враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.02.12 по справі № 2а-14824/11/0170/13 залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 серпня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко