Ухвала суду № 26290667, 20.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2012 р.Справа № 2а-5748/11/2170

Категорія: 8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.при секретаріПилипчук М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області ДПС на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонське суднобудівельне підприємство" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -

встановиЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонське суднобудівельне підприємство" (позивач) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі ДПІ у м. Херсоні) від 31.10.2011 року № 0004041501 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-й квартал 2011 року на 195137 грн., та № 0004051501 про збільшення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток на 2077 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємства за 2-й квартал 2011 року від 02.09.2011 року позивачем в рядку 06.6 - "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду за І квартал 2011 року" задекларовано суму 219147 грн., в тому числі: збитки 2010 року та збитки 2009 року (80%) (рядок 04.9 декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року). Відповідач правильність формування від'ємного значення об'єкту оподаткування 1 кварталу 2011 року не оскаржував. В ході перевірки показників декларації з податку на прибуток підприємств за 2-й квартал 2011 року ДПІ неправомірно встановлено факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за звітний період на 195137 грн., оскільки пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у ІІ кварталі 2011 році збитків, які виникли до 01.01.2011 року, шляхом їх перенесення з податкової звітності, складеної за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року, а тому такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення. Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими і такими, що прийняті на підставі невірного тлумачення діючого законодавства.

В судовому засіданні першої інстанції представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позові.

ДПІ у м. Херсоні (відповідач) заперечує проти позову, мотивуючи тим, що у розділі ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.04.2011 (ст. 150), відсутнє посилання на включення до податкової звітності ІІ кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, тому відповідач вважає, що до рядку 06.6 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року" податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року товариством неправомірно включено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік та 80 % об'єкта оподаткування 2009 року) в сумі 195137 грн. Позивач припустився помилкового розуміння пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" розділу XX "Перехідні положення" ПКУ та за наслідками декларування II кварталу цього року до складу витрат переніс збитки попередніх років у сумі 195137 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на 2077грн. Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року суми 195137грн. (збитки з 2010р. 100% - 70648грн.) та з 2009 р. (80 % від збитків 2009р. 124489 грн. = (155611 х 0,8)). Абзац другий п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ визначає, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів. Крім того, відповідач посилається на рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням НБУ щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 р., в якому Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаними принципами права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

Суд першої інстанції своєю постановою від 20 лютого 2012 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонське суднобудівельне підприємство" задовольнив.

Визнав протиправним та скасував податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 31.10.11 №№ 0004041501, 0004051501.

ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПІ у м. Херсоні посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонське суднобудівельне підприємство" зареєстровано, як юридична особа, виконавчим комітетом Херсонської міської ради 20.02.07, є платником податків. 02.10.1998 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, знаходиться на обліку в ДПІ у м. Херсоні.

14.10.2011 року Державною податковою інспекцією у м. Херсоні здійснена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток, за результатами якої встановлено порушення позивачем п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ, в уточнюючій декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за звітний період на 195137 грн., занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток у податковій звітності за 2 квартал 2011 року на 2077 грн., про що складений акт перевірки №3503/15-1/34906750. В акті зазначено, що ТОВ "ХСП" подало до ДПІ в м. Херсоні уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за другий квартал 2011 року, в якій до рядку 06.6 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду" задекларовано суму 219147 грн., яка відповідає рядку 08 декларації за 1 квартал 2011 року. Позивачем було подано декларацію з податку на прибуток за І квартал 2011 року та уточнюючий розрахунок зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в рядку 04.9 декларації зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в сумі 195137 грн. Отже сума 219147 грн. від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду в декларації за 2-й квартал 2011 року включає в себе збитки 2010 року та збитки 2009 року (80%). На думку податкового органу, позивачем порушений пункт 150.1 статті 150 ПКУ з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в рядку 06.6 декларації за 2-й квартал 2011 року повинно відображатись від'ємне значення об'єкта оподаткування тільки першого кварталу 2011 року. Отже, за даними перевірки в рядку 06.6 позивач повинен був зазначити суму 24010 грн. (219147 грн. - 195137 грн.), а не 219147 грн.

На підставі п. 54.3 ст.54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України ДПІ у м. Херсоні прийнято податкове повідомлення-рішення 0004041501 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-й квартал 2011 року на 195137 грн., та податкове повідомлення-рішення №0004051501 про збільшення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток на 2077 грн.

Визначившись зі спірністю позицій сторін щодо неоднозначного трактування положень пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, слід виходить із наступного.

Правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку з 01.04.2011 року визначаються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 -VI (далі - ПКУ), зокрема, розділом ІІІ "Податок на прибуток". Крім того, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом, та відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" ПКУ, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року. Аналіз викладених положень ПК України свідчить про те, що в періоді з 01.01.2011 по 01.04.2011 правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 - положеннями Податкового кодексу України.

Як вбачається з обставин адміністративної справи, спір між сторонами виник у зв'язку із відображенням товариством в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року у рядку 06.6 декларації суму 219147 грн., яка включає від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду, у тому числі 2009 - 2010 рр. в сумі 195137 грн., що на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, оскільки буквальний зміст вказаного пункту при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише таке значення, яке виникло за результатами діяльності товариства протягом І кварталу 2011 року, а не за 2010 рік.

Проте, із таким твердженням податкового органу не можливо погодитися, з огляду на наступне.

При складанні декларації податку на прибуток за 1 квартал 2011 року щодо розрахунку від'ємного значення обєкту оподаткування за результатами наступних звітних періодів платник податків повинен був керуватися нормами Закону України № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств". Зокрема пунктом 6.1. ст. 6 цього Закону передбачено якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Законом України від 20.05.2010 року № 2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 16.06.2011 року, пункт 6.1 статті 6 Закону України № 334/94-ВР доповнено абзацом другим, згідно із яким у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону; статтю 22 Закону України № 334/94-ВР доповнено пунктом 22.4, згідно із яким у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

В I кварталі 2011 р. сума від'ємного значення, яка виникла станом на 01.01.10 та не була врахована у складі валових витрат в 2010 році, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло в 2010 році, підлягали включенню до складу валових витрат першого кварталу 2011 року в порядку, встановленому ст.6 Закону про прибуток.

Відповідно до частини 3 статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відтак, ДПІ ні в акті перевірки, ні під час судового засідання не заперечувалось, що товариство правомірно включило до складових валових витрат І-го кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році в сумі 195137грн., задекларувавши його у податковій декларації податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року в рядку 04.9.

З 1 квітня 2011 року порядок обліку від'ємного значення обєкту оподаткування за результатами наступних податкових періодів визначається статтею 150 та підпунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України. Статтею 150 Податкового кодексу України встановлений порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів. Так, згідно із п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Враховуючи, що норми даної статті аналогічні з нормам п.6.1 ст.6 та п. 22.4 ст.22 Закону України № 334/94-ВР з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.05.2010 року № 2275-VI, то вказана стаття Податкового кодексу України також дозволяє платнику податків повністю включати до витрат першого календарного кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування. Адже така аналогічність пов'язана з тим, що розрахунок 1 кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку обєкту оподаткування, як річний розрахунок, згідно Закону України № 334/94-ВР, який втратив чинність.

При цьому, відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Виходячи із приписів зазначеної норми, колегія суддів поділяє думку суду першої інстанції, що законодавцем визначено віднесення до складу ІІ кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого суб'єктами господарювання за результатами здійсненої діяльності за перший квартал 2011 року, оскільки правомірність формування від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року з урахуванням збитків 2010 року підтверджується нормами Закону України № 334/94-ВР і не заперечується ДПІ. Перенесення показників від'ємного значення, яке виникло тільки за І квартал 2011 року до податкової звітності за ІІ квартал 2011 року або розподіл цього показника на "від'ємне значення (збитки) минулих років" та "від'ємне значення (збитки) І кварталу 2011 року" діючим законодавством не передбачено.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, вказує, що до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року підлягає включенню лише від'ємне значення попереднього звітного періоду створеного протягом першого кварталу, в той же час не зазначає куди слід включити від'ємне значення (збитки) минулих періодів, зокрема, 2010 року, що ніяким чином не узгоджується із вище проаналізованими положеннями нормативно-правових актів.

Заперечення відповідача про застосування під час розгляду зазначеної справи положень про зворотну дію в часі законів і інших нормативно-правових актів, в частині того, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року не приймає до уваги, оскільки таке тлумачення зазначеного положення Податкового кодексу є хибним. Як зазначалось вище, відповідно до пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України розділ III " Податок на прибуток " набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України, які й регулюють

питання щодо формування від'ємного значення ІІ кварталу 2011 року, проте Податковий кодекс України не містить положень, які б передбачали включення до складу витрат ІІ кварталу 2011 року виключно показників від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого суб'єктом господарювання за результатами його діяльності протягом I кварталу 2011 року.

Слід зазначити, що у нормі пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, зокрема прийняттям Закону України від 20.05.2010 р. № 2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток шляхом врахування збитків, які виникли до 01.01.2011 р., у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного їх погашення. Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року, при цьому обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Крім того, витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку зазначені у статті 139 ПКУ, цей перелік є вичерпним, і порядок їх визначення відповідає правилам (стандартам) бухгалтерського обліку.

Таким чином висновок податкового органу щодо обмеження права платника на відображення у податковій звітності збитків від господарської діяльності без надання пояснень їх відображення у податковій звітності є фактичним невизнанням обґрунтованих витрат платників податків, понесених до 2011 року, що тягне за собою порушення його майнових прав, оскільки відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21 червня 1999 р. за № 391/3684 "Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку") визначено, що витрати це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками). Відтак слід дійти висновку, що спірним рішенням суб'єкт владних повноважень, породжує зміну майнового стану юридичної особи, а тому оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ДПІ у м. Херсоні, приймаючи оскаржувані рішення, діяла з порушенням законів України, відтак вони є протиправними і підлягають скасуванню.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області ДПС, - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонське суднобудівельне підприємство" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан