Постанова № 26288531, 18.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 р. Справа № 1609/2а-272/2012Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного військового комісаріату на постанову Київського районного суду м. Полтави від 13.04.2012р. по справі № 1609/2а-272/2012

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України , Полтавського обласного військового комісаріату

третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області

про визнання рішення нечинним та зобов'язання здійснити перерахунок розміру одноразової допомоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом, в якому просив визнати п. 4 рішення комісії Міністерства оборони України від 30 серпня 2011 року № 4 в частині визначення розміру одноразової грошової допомоги для виплати йому нечинним та зобов'язати Полтавський обласний військовий комісаріат перерахувати та доплатити йому одноразову грошову допомогу у розмірі 54 місячного грошового забезпечення, виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою посадою, яку він займав на день втрати працездатності з урахуванням

окладу за військовим званням - 135 грн.; посадового окладу - 1400 грн.; відсоткової надбавки за вислугу років 40 % - 614,00 грн.; надбавки за виконання особливо важливих завдань, 50 % - 1074,50 грн.; надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, 20 % - 280,00 грн.; премії, 55 % - 770,00 грн.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 13.04.2012р. по справі № 1609/2а-272/2012 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано п.4 рішення комісії Міністерства оборони України від 30 серпня 2011 року №4 в частині визначення розміру одноразової грошової допомоги по інвалідності ОСОБА_1 нечинним. Зобов'язано Полтавський обласний військовий комісаріат перерахувати та доплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 54 місячного грошового забезпечення, виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою посадою, яку він займав на день втрати працездатності з урахуванням окладу за військовим званням 135 грн., посадового окладу 1400 грн., відсоткової надбавки за вислугу років 40% 614 грн., надбавки за виконання особливо важливих завдань 50% 1074 грн. 50 коп., надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 20% 280 грн., премії 55% 770 грн.

Другий відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського районного суду м. Полтави від 13.04.2012 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Полтавський обласний військовий комісаріат зазначив, що Міністерство оборони України і Полтавський обласний військовий комісаріат при здійсненні виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу в Полтавському обласному військовому комісаріаті і був звільнений з військової служби в запас наказом Міністра оборони України від 01.08.2011 року №766 відповідно до пункту «б», частини 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я). З 03.09.2011 року на підставі наказу ТВО військового комісара Полтавського обласного військового комісаріату №182 виключений із списків особового складу.

27 грудня 2010 року ОСОБА_1, відповідно до довідки Медико-соціальної експертної комісії серії 7-66 ТЕ №0295483, встановлено II групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (рішення від 30 серпня 2011 року №4) полковнику у запасі ОСОБА_1 (Полтавський ОВК), який є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, на підставі довідки МСЕК серія 7-66 ТЕ №0295483 від 27.12.2010 року, призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 30 місячного грошового забезпечення в сумі 128205 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що виплата одноразової грошової допомоги позивачу в розмірі, визначеному Постановою Кабінету міністрів України від 28.05.2008 року № 499, суперечить вимогам ст. ст. 9, 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а п.4 рішення комісії Міністерства оборони України від 30 серпня 2011 року №4 в частині визначення розміру одноразової грошової допомоги по інвалідності є протиправним.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб (далі Порядок).

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Міністра оборони України від 01.08.2011 року №766 позивач був звільнений у запас за пунктом "б" ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я).

27.12.2010 року позивачу встановлена ІІ група інвалідності - травма, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.

13 січня 2011 року позивач подав до Департаменту фінансів Міністерства оборони України через Полтавський обласний військовий комісаріат заяву про виплату одноразової грошової допомоги. 01 вересня 2011 року Міністерство оборони України прийняло рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги (протокол № 4 від 30 серпня 2011 року). При цьому розмір допомоги був визначений на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008 року в новій редакції (постанова Кабінету Міністрів України № 815 від 25.07.2011 р.), а саме в розмірі 30 місячного грошового забезпечення замість 54 місячного (як визначалось в попередній редакції).

У підпункті 2 пункту 2 постанови КМ України № 499 від 28.05.2008 року визначалось, що одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби, інвалідам II групи - у розмірі 54 місячного грошового забезпечення. При цьому в підпункті 4 пункту 2 цієї ж постанови містилось, що грошове забезпечення визначається: для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, - за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а звільнених із служби - на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років.

У новій редакції постанови (підпункт 4 пункту 2) закріплено, що грошове забезпечення визначається за останньою посадою, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових видів грошового забезпечення, тобто з усіх видів грошового забезпечення.

Згідно з довідкою № ВФЗ/277 від 09.08.2011 р. грошове забезпечення позивача за останньою посадою, яку він займав на день встановлення інвалідності, складало: оклад за військовим званням - 135 грн.; посадовій оклад - 1400 грн.; відсоткова надбавка за вислугу років, 40 % - 614,00 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань, 50 % - 1074,50 грн.; надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, 20 % - 280,00 грн.; премія, 55 % - 770,00 грн., а всього - 4273,50 грн.

Згідно витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 30.08.2011 року позивачу призначена грошова допомога в розмірі 30 місячного грошового забезпечення в сумі 128205 грн.

Сума допомоги у відповідності до приписів постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року мала б бути призначена в розмірі 116046 грн., враховуючи перелік складових грошового забезпечення (135+1400+614)х54=116046 грн.

Колегія суддів зазначає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки позивач просить призначити йому суму допомоги в розмірі 54 місячного грошового забезпечення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року, при цьому вирахувати її з того переліку складових, що передбачені постановою Кабінету Міністрів України № 815 від 25.07.2011 р. Застосувавши на день призначення допомоги позивачу (01.09.2011 р.) постанову Кабінету Міністрів України № 815 від 25.07.2011 р., чинну на час прийняття рішення, відповідачі діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд першої інстанції не врахував вказаних приписів матеріального права та прийшов до помилкового висновку про незаконність рішення та дій відповідачів з призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного військового комісаріату задовольнити.

Постанову Київського районного суду м. Полтави від 13.04.2012р. по справі № 1609/2а-272/2012 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Полтавського обласного військового комісаріату (36039, м. Полтава, вул. Шевченка, 78а, код 07851296) 16,41 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.