Ухвала суду № 26288523, 25.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2012 р.Справа № 2а-6154/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2012р. по справі № 2а-6154/12/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тая"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Тая", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000860700 від 28.12.2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2012р. по справі № 2а-6154/12/2070 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Тая" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 28.12.2011 року № 0000860700. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тая" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 227,02 грн.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме: п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2012р. по справі № 2а-6154/12/2070 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечу, просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі пп. 20.1.4. п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, податковим органом проведена камеральна перевірка ТОВ "Тая", щодо даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2011 року.

За результатами перевірки було складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 6062/07-0/32134598 від 16.12.2011року.

Відповідно до висновку акта перевірки відповідачем встановлено, що згідно п. 102.5. ст. 102 ПК України від 02.12.2010 року, з урахуванням позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань i податкового кредиту (рядок 18 декларації з ПДВ за жовтень 2011 р.), зменшується сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень 2011 року на 45404,00 грн. В обґрунтування наведених висновків, податковим органом наведено у акті перевірки посилання на п. 102.5 ст. 102 ПК України та зазначено, що позивач порушив граничні строки для подання заяв на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або на ix відшкодування у випадках, передбачених ПК України, згідно яких заяви можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

На підставі вище зазначеного акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.12.2011 року за № 0000860700, яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток на загальну суму 45404,00 грн.

Позивач не погодився з вказаним рішенням, оскаржив його до ДПА у Харківській області, в адміністративному порядку до контролюючих органів вищого рівня. Остаточне рішення було винесено ДПС України 19.04.2012 року, яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 28.12.2011 року за № 0000860700 без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом помилково застосовано положення п. 102.5 ст. 102 ПК України, оскільки вони не мають відношення до ТОВ "Тая", оскільки товариство відобразило в декларації залишок від'ємного значення податку на додану вартість в рахунок погашення поточних зобов'язань з ПДВ.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Підставою винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення є п.102.5 ст.102 ПК України, згідно якого заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або на їх відшкодування у випадках, передбачених ПК України, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Відповідач вважає, що позивачем пропущений термін звернення з заявою про повернення надмірно сплачених податкових зобов'язань, і тому певні суми не можуть бути враховані платником податку при формуванні податкового кредиту.

Із такими висновками податкового органу колегія суддів не погоджується, оскільки відповідачем помилково застосовано до позивача приписи п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України.

Зазначена норма передбачає, що подання вищеназваної заяви є правом позивача, яким він може скористатися протягом встановленого у п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України періоду, для повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, такі заяви можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Пунктом 102.5 ст. 102 ПК України не регламентує обмежень в часі щодо можливості віднесення платниками податків від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у зв'язку з чим положення строків давності, визначені даним пунктом ПК України, не можуть бути застосовані до сум від'ємного значення, задекларованих позивачем в податковій декларації за жовтень 2011 року.

Також колегія суддів зазначає, що Податковий кодекс України не передбачає терміну давності для відображення від'ємного значення сум ПДВ, що переноситься на майбутні податкові періоди. Термін давності, вказаний у п. 102.5. Кодексу, застосовується лише до самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов'язань платника податків (п. 102.1), для стягнення податкового боргу (п. 102.4), для подання заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань (п. 102.5) або для списання податкового боргу платника податків, стосовно якого минув строк давності (п. 101.2.3).

Положеннями пп. 14.1.115 п.14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. Обов'язковою умовою для здіснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми.

Колегія суддів приходить до висновку, що сума податку на додану вартість, вказана позивачем у декларації, що визначається як залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24 декларації, не є сумою надмірно сплачених до бюджету грошових зобов'язань i не є сумою відшкодування таких грошових зобов'язань, так як відшкодування цих сум із бюджету може бути здійснене тільки в майбутньому (в наступних податкових періодах) при виконанні певних законодавчо передбачених умов.

Отже, твердження відповідача щодо необхідності подання окремої заяви та спливу терміну давності по сумі від'ємного значення не відповідають нормам податкового законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що позивач правомірно задекларував у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 45404,00 грн. Таке декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, позивач і в подальшому має право проводити поза межами строку, встановленого приписами п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податок на додану вартість вказана позивачем у декларації, що визначається як залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24 декларації, не є сумою надмірно сплачених до бюджету грошових зобов'язань i не є сумою відшкодування таких грошових зобов'язань, так як відшкодування цих сум із бюджету може бути здійснене тільки в майбутньому (в наступних податкових періодах) при виконанні певних законодавчо передбачених умов.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності своїх рішень.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2012р. по справі № 2а-6154/12/2070 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2012р. по справі № 2а-6154/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 01.10.2012 р.