Ухвала суду № 26288329, 28.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2012 р.Справа № 2а-2609/12/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2012р. по справі № 2а-2609/12/2070

за позовом Державного підприємства Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне підприємство Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування, звернувся до суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (Державна податкова інспекція в Жовтневому районі м. Харква), в якому просив:

- визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001172303, № 0001192303 (фактично № 0001182303), № 0001192303, прийняті на підставі акту перевірки від 24.10.2011 р. за № 2529/23-03-05/14310589 ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2012 р. по справі № 2а-2609/12/2070 адміністративний позов Державного підприємства Науково-дослідний технологічний Інститут приладобудування до Західної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Харкові Харківської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення №0001172303 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток, №000119203 форми "В4" (№000118203), №000119203 форми "Р" від 07.11.2011 року винесені Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова.

Відповідач, Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, не погодився з вказаною постановою, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду мотивує тим, що ДП Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування порушив вимоги п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216 ст.228 Цивільного кодексу України. Зазначає, що позивачем не доведено реальність операцій, які були здійснені між ним та ПП "Сканто", та ТОВ "Струмтех-2008", а саме, не підтверджується наявність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, які необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. Тому договори, укладені між позивачем, та ПП "Сканто", а також ТОВ "Струмтех-2008", мають ознаки нікчемності, не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому податкові повідомлення-рішення, що винесені на підставі акту перевірки, є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу та просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні просили постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2012р. по справі № 2а-2609/12/2070 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові ДП Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що ДП Науково - дослідний технологічний Інститут приладобудування зареєстровано виконавчим комітетом Жовтневої районної ради 10.08.1993 року. ДП НДТІП взято на податковий облік в органі державної податкової служби 20.08.1993 р. за №25/1. Код форми власності за КВФ (31) - Загальнодержавна власність. У перервіряємий період був платником податку на прибуток, ПДВ, податку з фізичних осіб, комунального податку, земельного податку, збір на забруднення навколишнього природного середовища, екологічного податку, збір за спеціальне використання пов. та під. вод. Крім того, ДП НДТІП зареєстрований платником окремих податків (орендна плата за землю), ДПІ у м.Ялті.

Як вбачається зі статуту ДП науково-дослідного технологічного інституту приладобудування, затвердженого наказом Державного космічного агентства України №359 від 01.12.2011 р., підприємство позивача має право займатися діяльністю по здійсненню високого технологічного рівня приладобудування для ракетно-космічної, військової та народногосподарської техніки шляхом розробки та провадження нових технологій, перспективних матеріалів, і прогресивного устаткування та отримання прибутку. Також, згідно довідки про загальну інформацію про ДП «НДТІП» за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2011 р., та відповідно до довідки №12650 від 10.01.2005 р. про включення до ЄДРПОУ ДП «НДТІП», на підставі ліцензії Національного космічного агентства України, АБ №179001 від 29.05.2005 року, (строк дії ліцензії з 29.05.2005 року до 29.04.2010 року) фактично здійснював діяльність 31.20.1 - виробництво (без ремонту) електророзподільної та контрольної апаратури.

ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт №2529/23-03-05/14310589 від 24.10.2011 року. Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем встановлено порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року на загальну суму 4 436 505 грн., в тому числі: за 2010 рік на суму 3 749 328 грн., за 1 квартал 2011 р. на суму 687 177 грн. за рахунок завищення валових витрат, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку; пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2011 р. на суму 105690 грн. за рахунок завищення витрат, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку; п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 3402224 грн. в т.ч. за лютий 2010 року в сумі 258387 грн., за березень 2010 року в сумі 99025 грн., за жовтень 2010 року в сумі 1714881 грн., за грудень 2010 року в сумі 910994 грн., за січень 2011 року в сумі 319032 грн., за червень 2011 року в сумі 99905 грн., що призвело до зменшення розміру від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 3347428 грн., у тому числі за лютий 2010 р. на суму 258387 грн., березень 2010 р. на суму 357412 грн., жовтень 2010 р. на суму 2072293 грн., грудень 2010 р. на суму 2983287 грн., січень 2011 р. на суму 33023319 грн., червень 2011 р. на суму 3347428 грн., та встановлено завищення податкового кредиту на кінець перевіряємого періода (червень 2011 року) в сумі 54796 грн. за рахунок незаконно сформованого податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Струмтех-2008" та ПП "Сканто". В акті перевірки також зроблено висновок, про порушення вимог пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого ДП НДТІП було завищено валові витрати на загальну суму 18 205 544,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 4 542 195,00 грн., та в порушення ст. 198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит, відображений в декларації за червень 2011 року у розмірі 3 402 224,00 грн., що призвело до заниження суми податку до сплати до бюджету у розмірі 54 796,00 грн. та завищення розміру від'ємного значення ПДВ у загальному розмірі 3 347 428,00 грн.

На підставі акту перевірки від 28.09.2011 р. за №3450/23/21187787 Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Харкова винесені податкове повідомлення - рішення від 07.11.2011 р. № 0001172303 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 54797,00 грн. (за основним платежем 54796,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 1,00 грн.); податкове повідомлення - рішення № 0001192303, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 3347428,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 2,00 грн., податкове повідомлення - рішення № 0001172303, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 5479529,00 грн. (за основним платежем 4542195,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 937334,00 грн., в т.ч. за 2 квартал 2011 року - штрафні санкції у розмірі 1,00 грн.).

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПА у Харківській області. За результатами розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 7 листопада 2011 року № 0001192303 скасовано в частині застосованих штрафних санкцій у розмірі 2,0 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0001172303 скасовано в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток (штрафні санкції) у розмірі 1,0 грн., в інших частинах вказані податкові повідомлення - рішення та податкове повідомлення - рішення від 7 листопада 2011 року № 0001182303 залишено без змін, а скарги від 15 листопада 2011 року № 1225/05-015, № 1224/05-015, № 1226/05-015 - без задоволення. Позивач не погодився з такими висновками податкового органу, оскаржив рішення до ДПА України. За результатами розгляду, скарги підприємства залишені без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення, які прийняті органами державної податкової служби, містять одні й ті ж самі посилання на те, що контрагентами позивача, а саме: ПП "Сканто" та ТОВ "Струмтех-2008" були порушені норми чинного законодавства України при провадженні своєї господарської діяльності, через що усі взаємовідносини з вказаними контрагентами повинні бути визнані нікчемними.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту, договори між позивачем, ПП "Сканто" та ТОВ "Струмтех-2008" укладені відповідно до вимог податкового законодавства, сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, до того ж, виконання цих договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, договори між позивачем, ПП "Сканто" та ТОВ "Струмтех - 2008" мали реальний характер, а отримані товари використані в господарській діяльності позивача.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Щодо посилання в апеляційній скарзі на завищення ДП НДТІП валових витрат на загальну суму 18 205 544,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 4 542 195,00 грн., та в порушення ст. 198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит у розмірі 3 402 224,00 грн., що призвело до заниження суми податку до сплати до бюджету у розмірі 54 796,00 грн. та завищення розміру від'ємного значення ПДВ у загальному розмірі 3 347 428,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Підставою для визначення позивачу сум податкового зобов'язання стали господарські правовідносини між Державним підприємством Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування з ПП "Сканто" та ТОВ "Струмтех-2008", які здійснювалися на підставі договорів купівлі-продажу.

Підставою для висновків акту перевірки ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова від 24.10.2011 р. № 2529/23-03-05/14310589 щодо нікчемності угод з ТОВ "Струмтех-2008" стали відомості, отримані від Центральної МДПІ в м. Кривому Розі. З акту перевірки ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова від 24.10.2011 р. № 2529/23-03-05/14310589 вбачається, що Центральною МДПІ в м. Кривому Розі надано до ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова висновок щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ "Струмтех-2008", в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р., вказаним висновком встановлено нікчемність правочинів з контрагентами, які обліковуються в ДПІ в Жовтневому районні м. Харкова (а.с.50, т.1).

Як вбачається з договору купівлі-продажу №17-02 від 20.02.2009 р. (а.с.145, т.1), укладеного між ДП Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування (покупець) та ТОВ "Струмтех-2008" (постачальник), постачальник приймає на себе зобов'язання поставляти та передавати у власність покупця технічне майно, а покупець оплачувати та приймати замовлений товар, перелічений у доданих до договору специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов договору купівлі-продажу №17-02 від 20.02.2009 року ТОВ "Струмтех-2008" поставлено на адресу ДП Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування товар (напівфабрикати, покупні комплектуючи вироби, блоки, прилади та інші складові частини виробів загальнотехнічного та спеціального призначення) зазначений у специфікації №1 від 14.05.2009 р., специфікації №2 від 14.07.2009 р., специфікації №3 від 18.12.2009 року, специфікації №4 від 11.01.2010 року, специфікації №5 від 25.01.2010 року, специфікації №6 від 01.04.2010 року, специфікації №7 від 07.04.2010 року. Відповідно до довіреності ДП науково-дослідного технологічного інституту приладобудування, питання щодо замовлення, приймання, отримання матеріалів, напівфабрикатів, покупних комплектуючих виробів, блоків, приборів та інших складових частин виробів загально технічного та спеціального призначення, придбаних за договором купівлі-продажу № 17-02 від 20.02.2009 року, позивачем доручено начальнику відділу ДП НДТІП Тарасову А.А. (а.с.150). На підтвердження здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "Струмтех-2008", до матеріалів справи надані видаткові накладні, від 28.05.2009 р. за №с- 05.28.0002 на суму 46256,35 грн. в т.ч. ПДВ 7709,39 грн.; від 16.07.2009 р. за №с-07.16.001 на суму 242101,20 грн. в т.ч. ПДВ 40350,20 грн.; від 18.12.2009 р. за №с-18.12.0001 на суму 48408,82 грн. в т.ч. ПДВ 8068,14 грн.; від 11.01.2010 р. за №с-014.11.0001 на суму 1550327,94 грн. в т.ч. ПДВ 258387,99 грн.; від 25.01.2010 р. за №с-01.25.0001 на суму 594147,16 грн. в т.ч. ПДВ 99024,53 грн.; від 01.04.2010 р. за №с-04.01.0001 на суму 136955,64 грн. в т.ч. ПДВ 22825,94 грн.; від 07.04.2010 р. за №с.04.07.0001 на суму 2702253,29 грн. в т.ч. ПДВ 450375,55 грн. та податкові накладні від 28.05.2009 р. №с-05.28.0002, від 16.07.2009 року №с-07.16.0001, від 18.12.2009 р. №с-12.18.0001, від 11.01.2010 с-01.11.0001, від 25.01.2010 р. №с-01.25.0001, від 01.04.2010 р. №с-04.01.0001, від 07.04.2010 р. №с-04.07.0001. Відповідно до умов договору розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювалися в безготівковій формі. На підтвердження оплати товару до матеріалів справи позивачем також надано платіжні доручення від 14.08.2009 р №736, від 08.07.2009 р. № 555, від 29.01.2010 року №27, від 21.05.2010 р. №505 та меморіальний ордер

№414 від 07.05.2010 р., №334 від 22.04.2010 р., №112 від 03.03.2010 р. Таким чином, в матеріалах справи містяться достатньо доказів, з яких можна зробити висновок про реальний характер здійснення фінансово-господарських відносин ДП Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування (покупець) та ТОВ "Струмтех-2008".

Щодо підтвердження господарських відносин позивача з ТОВ "Сканто", колегія суддів зазначає, що на виконання договору купівлі-продажу № 3-10-Д/К від 18.06.2010 р. ПП "Сканто" поставлено на адресу ДП Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування технічне майно (товар) перелічене у доданих до договору специфікаціях, які містяться в матеріалах справи. В підтвердження здійснення господарських відносин позивача та ТОВ "Сканто" надано видаткові накладні, №27409 від 01.10.2010 на суму 10289286,30 грн., в т.ч. ПДВ 1714881,05 грн., №35402 від 20.12.2010 на суму 5154380,70 грн. в т.ч. ПДВ 859063,45 грн., №33504 від 01.12.2010 на суму 311588,64 грн. в т.ч. ПДВ 51931,44 грн., №38204 від 17.01.2011 р. на суму 972199,29 в т.ч. ПДВ 162033,22, видаткова накладна № 38201 від 17.01.2011 р. на суму 941993,53 в т.ч. ПДВ 156998,92 грн., а також податкові накладні №27409 від 01.10.2010 на суму 10289286,30 грн. в т.ч. ПДВ 1714881,05 грн., №35402 від 20.12.2010 на суму 5154380,70 грн. в т.ч. ПДВ 859063,45 грн., №33504 від 01.12.2010 р. на суму 311588,64 грн. в т.ч. ПДВ 51931,44 грн., №27409 від 01.10.2010 р. на суму 10289286,30 грн. в т.ч. ПДВ 1714881,05 грн., №38201 від 17.01.2011р. на суму 941993,53 грн. в т.ч. ПДВ 156998,92 грн., №38204 від 17.01.2011 р. на суму 972199,29 грн. в т.ч. ПДВ 162033,22 грн., та рахунок фактура №17/01 від 17.01.2011 р. (т.2 а.с.147). Відповідно до умов договору розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювалися в безготівковій формі. На підтвердження оплати товару до матеріалів справи позивачем також надано платіжні доручення №2099 від 29.12.2010 р., №2942 від 25.05.2011 р., №2321 від 31.01.2011 р., №3083 від 21.06.2011 р. На виконання договору купівлі-продажу від 18 червня 2010 року, що підтверджується специфікаціями, які є додатками до договору № 3-10-Д/К.ПП, "Сканто" поставило ДП науково-дослідному технологічному інституту приладобудування, технічний товар (дросель, трансформатори, перемикачі, таймер, з'єднувачі, іскровий розряджувач, автоматизовані трансформатори, термопара, генератор, терморезистор, діоди, терморезистори, конденсатори, тощо). В свою чергу, Державне підприємство науково-дослідний технологічний інститут приладобудування, здійснювало продаж комплектуючих, запчастин, деталей по договорам комісії з ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», виготовлення приборів, електрообладнання та контрольної апаратури (а.с.83). Тому колегія суддів приходить до висновку, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів на підтвердження проведення господарських операцій між позивачем та ПП "Сканто".

Крім того, ПП "Сканто" в судовому порядку було оскаржено дії Харківської ОДПІ по проведенню документальної невиїзної перевірки. В матеріалах справи міститься рішення суду, яким встановлено неправомірність дій Харківської ОДПІ щодо проведення перевірки ПП "Сканто", а висновки перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова від 28.09.2011 р. повністю грунтуються на акті перевірки №385/234/36875101 Харківської ОДПІ, за таких обставин колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача щодо некчемності правочинів, вчинених позивачем з його контрагентом ПП "Сканто". Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження неналежного проведення господарських операцій між позивачем, ПП "Сканто" та ТОВ "Струмтех-2008", а укладені з ПП "Сканто" та ТОВ "Струмтех-2008" договори відповідають змісту господарської діяльності ДП науково-дослідного технологічного інституту приладобудування.

Щодо посилання ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова на порушення ДП ДНТІП пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010, ст. 9 ДКМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 року та п.1 Указу Президента

України від 18.06.1994 року № 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за межами України", колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до відображених у рядку 04.13 Декларацій "Інші витрати, крім визначених у 04.1-04.12", за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р. у сумі 5192616 грн. ДПІ встановлено, що ДП НДТІП відобразило витрати по операціях з валютою, витрати комісіонера (ДГЗТП "СпецТехноЕкспорт") по продажу нерезиденту комплектуючих, по обслуговуванню банківської гарантії, по зберіганню, страхуванню, транспортуванню продукції та послуг за надання за межами митної території України юридичних, економічних, маркетингових, консультаційних, інформаційних послуг, витрати на відрядження працівників підприємства з метою виконання завдань, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства, тощо. Відповідно до перевірки відображеного показника в сумі 5192616 грн. на підставі таких документів: відомостей по рах. 63 "Розрахунки з постачальниками", 68 "Розрахунки з іншими кредиторами", 301 "Каса в національній валюті", 311 "Поточні рахунки у національній валюті", виписки банку, прибуткових накладних, звітів комісіонера, договорів, договорів комісії, рахунків-фактур, актів виконаних робіт, встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.13 Декларацій "Інші витрати, крім визначених у 04.1-04.12" сумі 3 021 482 грн., в т.ч. за 2010 рік на суму 1 867 934 грн., за І квартал 2011 року 1 153 548 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП НДТІП були укладені договори комісії № STE-1-12-Д/К-10 від 26.01.2010 року та № STE-1-57-Д/К-10 від 02.03.2010 року, відповідно до ст. 3 п. 3.1 п.п. 3.1.1 вказаних договорів, ДГЗП "СпецТехноЕкспорт" (комісіонер), зобов'язався за дорученням ДП НДТІП (комітент), укласти із нерезидентом контракт на надання за межами митної території України юридичних, економічних, маркетингових, консультаційних, інформаційних послуг і послуг з організації публічних зв'язків для ДП НДТІП з метою просування (продажу) товарів, робіт і послуг ДП НДТІП на території країни замовника й сплатити вартість цих послуг.

Підтвердженням виконання ст. 3 п. 3.1 п.п. 3.1.1 договорів комісії № STE-1-12-Д/К-10 від 26.01.2010 року та № STE-1-57-Д/К-10 від 02.03.2010 року ДГЗП "СпецТехноЕкспорт", є звіти комісіонера, в яких зазначено, що комісіонером за дорученням комітента здійснено оплату маркетингових (агентських) послуг нерезиденту, що надані за межами митної території України, фірмі Holdings Ltd" (о. Св.Вінсента та Гренадіни) згідно відповідних додаткових угод та актів виконаних робіт у відповідному розмірі з зазначенням номеру та дати платіжного доручення. На виконання вищезазначеного пункту договору, ДГЗП "СпецТехноЕкспорт", уклав зовнішньоекономічні агентські угоди з нерезидентом, умовами яких передбачено отримання послуг від неризедента щодо просування товару на зовнішньому ринку, участі у переговорах, забезпечення своєчасного надходження валютної виручки на території України та ін. Зазначені послуги здійснюються виключно за межами митної території України, що підтверджується умовами договорів комісії, вказаних зовнішньоекономічних угод та підписаними сторонами відповідними актами наданих нерезидентом послуг. Таким чином, усі вищезазначені угоди, акти виконаних робіт та інша підтверджуюча виконання цих угод документація у ДП НДТІП не може бути в наявності, оскільки дані угоди були укладені між ДГЗП "СпецТехноЕкспорт" та фірмою Holdings Ltd"(о. Св.Вінсента та Гренадіни) на виконання умов договорів комісії № STE-1-12-Д/К-10 від 26.01.2010 року та № STE-1-57-Д/К-10 від 02.03.2010 року.

Окрім того, на лист ДП НДТІП № 1207/05-2 від 09.11.2011 року щодо надання копій актів виконаних робіт до агентських угод за звітами комісіонерів по договорах комісії № STE-1-145-Д/К-10 від 12.06.2010 року, № STE-1-12-Д/К-10 від 26.01.2010 року та № STE-1-57-Д/К-10 від 02.03.2010 року ДГЗП "СпецТехноЕкспорт" позивача було повідомлено, що копії вищезгаданих документів не надаються Комітенту згідно до ст. 17 Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю Держави, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1998 року № 1893 та Постанови Національного Банку України від 08 червня 2005 року № 203/2Т, а пред'являються ДГЗП "СпецТехноЕкспорт" (комісіонером) в установленому порядку уповноваженим органам при наявності відповідної форми допуску. При необхідності позивачу запропоновано звернутись до відповідного уповноваженого органу та запропонувати йому провести ознайомлення з вказаними вище документами у режимно-секретному відділі підприємства ДГЗП "СпецТехноЕкспорт". Додатково було повідомлено, що у випадку виникнення необхідності підтвердження наявності актів виконаних робіт за зазначеною угодою відповідний уповноважений орган може звернутися до СДПІ у м. Києві по роботі з ВВП для здійснення виїзної перевірки на підприємстві ДГЗП "СпецТехноЕкспорт". Отже, всі документи, що підтверджують витрати по операціям з валютою, витрати комісіонера (ДГЗТП "СпецТехноЕкспорт") по продажу нерезиденту комплектуючих, по обслуговуванню банківської гарантії, по зберіганню, страхуванню, транспортуванню продукції та послуг наданих за межами митної території України юридичних, економічних, маркетингових, консультаційних, інформаційних послуг, витрати на відрядження працівників підприємства з метою виконання завдань, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства тощо знаходяться у режимно-секретному відділі підприємства ДГЗП "СпецТехноЕкспорт", де з ними можна ознайомитись, що підтверджує в повному обсязі правомірність використання даних послуг в фінансово-господарській діяльності підприємства, таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова необґрунтовано дійшла висновку щодо порушення ДП НДТІП, ст. 9 ДКМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 року № 15-93 та п.1 Указу Президента України від 18.06.1994 року № 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за межами України".

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. На підставі пп. 5.2.1 Закону до валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) у термін звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажу продукції і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених п.5.3-5.7 Закону.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку (п. 5.3.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Отже, для встановлення факту порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" необхідним є встановлення віднесення до складу валових витрат, які не підтверджені документально.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В матеріалах справи міститься документальне підтвердження здійснених господарських операцій позивача з ПП "Сканто" та ТОВ "Струмтех-2008", а прибуток підприємства позивача за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р. (1 квартал) склав 17746022 грн., з яких валові витрати підприємства позивача відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р. (1 квартал 2011 р.) склали 4436505,5 грн., а з 01.04.2011 р. по 30.06.2011 р. (2 квартал 2011 року) валові витрати позивача відповідно до приписів Податкового кодексу України склали 105690,75 грн. Тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позивачем обґрунтовано віднесено до складу валових витрат 4436505,5 грн. у 1 кварталі 2011 року, та віднесено до складу валових витрат 105690,75 грн. у 2 кварталі 2011 року, та віднесено до складу валових витрат за період з 01.10.2010 року по 17.01.2011 р. суму у розмірі 17669447, та віднесено до складу валових витрат з 01.10.2010 р. по 31.03.2011 р. суму у розмірі 17724540 грн.

Стосовно підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0001192303 від 07.11.2011 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3347428,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 2,00 грн., та податкового повідомлення-рішення №0001172303 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 5479529,00 грн. та застосовані штрафні санкції за основним платежем 4542195,00 грн. у розмірі 937334,00 грн., в т.ч. за 2 квартал 2011 року - штрафні санкції у розмірі 1,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. В підпункті 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Анологічні норми щодо формування податкового кредиту також містяться і в Податковому кодексі України, зокрема пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що податкові накладні, наявні в матеріалах справи, виписані ПП "Сканто" та ТОВ "Струмтех-2008", відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні, що не заперечується і відповідачем в акті перевірки.

Податкові накладні видані особами, які на час здійснення господарських операцій зареєстровані платниками податку на додану вартість. Тому немає підстав для невключення сум ПДВ по вказаних податкових накладних до складу податкового кредиту позивача за відповідні періоди. Таким чином, з наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень проведених банком, вбачається, що позивачем по справі сплачено вартість придбаних послуг, факт отримання позивачем послуг за вказаними договорами та їх подальше використання позивачем у його господарській діяльності підтверджується копіями актів приймання-здачі виконаних робіт, затвердженими керівниками підприємств-контрагентів, податковими накладними, видатковими накладними, виданими на адресу контрагентів. На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а так як дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до податкової звітності у контрагентів позивача відсутні трудові ресурси, виробниче, транспортне та інше обладнання необхідне для здійснення основного виду діяльності, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод. Інших доводів, крім відсутності необхідних умов ведення господарської діяльності у контрагентів позивача, податковим органом в обґрунтування висновків акту перевірки не наведено.

Виходячи з вищевикладеного, позивач у відповідності до пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст.ст.198, 201 Податкового кодексу України правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість. Суд першої інстанції правомірно зазначив, що до висновку про порушення позивачем положень Закону України "Про податок

на додану вартість", відповідач дійшов з огляду на обставини діяльності інших осіб, а не позивача, що є помилковим, так як позивач не несе відповідальності за їх дії.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність своїх рішень.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи. На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2012р. по справі № 2а-2609/12/2070 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2012р. по справі № 2а-2609/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Макаренко Я.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 03.09.2012 р.