Ухвала суду № 26288325, 03.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2012 р.Справа № 2а-5155/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Жданової О.М.

представника відповідача Зорій І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Відкритого акціонерного товариства "Євроцемент-Україна", Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2012р. по справі № 2а-5155/12/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Євроцемент-Україна"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Євроцемент-Україна" (надалі за текстом -ПАТ "Євроцемент-Україна", позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (надалі за текстом -СДПІ ВПП у м. Харкові, відповідач), в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові форми "П" № 0000530845 від 28.12.2011 року та форми "Р"№ 0000100044 від 30.03.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2012р. зазначений позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000100044 від 30.03.2012 року на суму грошового зобов'язання у розмірі 6 167,67 грн. (за основним платежем - 6 166,67 грн. та за штрафними санкціями - 1 грн.).

У задоволенні позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Харкові № 0000530845 від 28.12.2011 року та № 0000100044 від 30.03.2012 року в сумі 43576,58 грн. (за основним платежем - 34861,33 грн. та за штрафними санкціями - 8715,25 грн.) - відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 138.1 та п. 138.8 ст. 138 Податкового Кодексу України, ст.ст. 69, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, просить оскаржувану постанову в частині відмови в задоволенні позову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Також із постановою суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п.198.1 ст.198 Податкового Кодексу України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями СДПІ ВПП у м. Харкові було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Євроцемент-Україна" з питання дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за вересень 2009 року по взаємовідносинам ПП "БФ "Ін-Бест", липень 2010 року по взаємовідносинам з ПП "Експлорер", серпень 2009 року по взаємовідносинам з ПП "Ріфтон", червень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ "Новатрейд-Буд" та податок на прибуток за ІІ квартал 2009 року - ІІ-ІІІ квартали 2011 року, за результатом якої складено Акт № 2269/45-011/00293060 від 19.12.2011 року (а.с.54-81).

Згідно з висновками Акту перевірки ПАТ "Євроцемент-Україна" підприємством порушено: п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.1 ст.198 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 41028,09 грн.; п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.1 та п. 138.8 ст. 138, ст. 146 Податкового кодексу України, що призвело до завищення загально виробничих витрат на загальну суму 23 107,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові були винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000530845 від 28.12.2011 року, яким ПАТ "Євроцемент-Україна" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 23 107 грн. та № 0000520845 від 28.12.2011 року, яким ПАТ "Євроцемент-Україна" визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 61 542 грн. (за основним платежем 41 028 грн. та штрафні (фінансові) санкції 20 514 грн.) (а.с. 19, 21).

Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача до Державної податкової служби у Харківській області податкове повідомлення-рішення № 0000520845 від 28.12.2011 року було скасоване в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (штрафні санкції) у сумі 11797,75 грн. (а.с. 29-34).

У зв'язку з викладеним 30.03.2012 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було винесене податкове повідомлення-рішення №0000100044, яким ПАТ "Євроцемент-Україна" визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 49 744,25 грн. (за основним платежем 41 028 грн. та штрафні (фінансові) санкції 8 716,25 грн.) (а.с. 44).

За наслідками адміністративного оскарження до Державної податкової служби України податкові повідомлення-рішення № 0000530845 та №0000100044 залишені без змін.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000530845 від 28.12.2011 року та № 0000100044 від 30.03.2012 року в сумі 43576,58 грн., суд першої інстанції виходив з правомірності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

В 2009 та 2010 роках спірні правовідносини врегульовувались положеннями Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що передумовою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту та витрат в перевіряємих періодах стали фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ПП "БФ "Ін-Бест", ПП "Експлорер", ПП "Ріфтон".

Так, ПАТ "Євроцемент-Україна" по правовідносинах з ПП "БФ "Ін-Бест" до складу податкового кредиту було віднесено 3 500 грн. за період вересень 2009 року.

На підтвердження реальності виконання господарської операції з ПП "БФ "Ін-Бест" позивачем було надано рахунок-фактуру № 22/07-01м від 22.07.2009 року (правочин у письмовій формі не укладався), згідно якого позивачем було отримано редуктор ВК-550-18-33 від ПП "БФ "Ін-Бест"; копію видаткової накладної за № 08/10-02м від 08.10.2009 року; копію податкової накладної за № 04/09-01м від 04.09.2009 року; копію прибуткового ордера за № 320 від 22.10.2009 року. Розрахунки проводились у безготівковій формі, про що свідчать наявні матеріалах справи копії платіжних документів.

Також, між ПАТ "Євроцемент-Україна" та ПП "Експлорер" був укладений договір поставки № 20/07-10 від 13.07.2010 року, згідно якого ПП "Експлорер" (продавець) зобов'язується передати у власність ПАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА" (покупець) продукцію, сировину, обладнання та інші матеріальні цінності для виробничої діяльності, а ПАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА" (покупець) зобов'язується оплачувати замовлений Товар у порядку та на умовах згідно договору. Кількість, асортиментний перелік Товару зазначається в додатках до цього Договору. Постачальник здійснює поставку Покупцю Товару автомобільним транспортом. Ціна товару, форма розрахунків та порядок сплати транспортних витрат визначені в додатку до Договору (а.с. 168-171).

Вартість ТМЦ придбаних у ПП "Експлорер" було включено позивачем до складу витрат у ІV кварталі 2010 р. у сумі 21250,00 грн.

На підтвердження реальності виконання вищевказаного договору позивачем надані рахунок-фактура № 29/07-1 від 09.07.2010 року; копію видаткової накладної за № РН-0000198 від 29.07.2010 року; копію податкової накладної за № 268 від 29.07.2010 року; копію прибуткового ордера за № 209 від 02.08.2010 року, специфікації №1 до вказаного Договору. Розрахунки проводились у безготівковій формі, про що свідчать наявні матеріалах справи копії платіжних документів .

Щодо правових взаємовідносин ПАТ "Євроцемент-Україна" з ПП "Ріфтон" за період серпень 2010 року, позивачем на підтвердження реальності господарської операції було надано рахунок № 2008-5 від 20.08.2010 року (письмовий договір не укладався), згідно якого останнім були отримані кабелі, кріплення, кронштейни тощо від ПП "Ріфтон"; копію накладної за № 2008-5 від 08.10.2009 року; копію податкової накладної за № 2008-5 від 08.10.2009 року; копію прибуткового ордера за № 244 від 31.08.2010 року. Розрахунки проводились у безготівковій формі, про що свідчать наявні матеріалах справи копії платіжних документів.

Колегія суддів зазначає, що у вказаних документах наявні необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутність яких спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Зауважень щодо змісту або дефекту форми до вказаних документів у податкового органу не виникало.

Разом з тим, досліджуючи питання руху активів у спірних правовідносинах, колегія суддів виходить з того, що за змістом норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість"Податкового кодексу України наявність первинних документів є обов'язковою, але не достатньою умовою для формування податкового кредиту та валових витрат, оскільки факт виконання зобов'язання за правочином зумовлює складання й інших документів, а тому, формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції.

Податковий кредит з ПДВ та валові витрати можуть бути сформовані платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, яка спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, за умови, що проведення господарської операції підтверджується також і іншими документами, складання яких передбачено законодавством та є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

З огляду на викладене, реальність господарської операції з придбання товарів має підтверджуватись також документами про фізичне переміщення придбаних товарів у просторі та документами про зберігання придбаних товарів.

Відповідно до норм ч.2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та норм Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні (затверджено постановою КМУ від 25.02.2009р. №207), документами на перевезення вантажів автомобільним транспортом є дорожній лист або товарно-транспортна накладна.

В силу абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом - Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Згідно з п.п. 11.5, 11.7 п.11 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Таким чином, у позивача, як отримувача товарів, обов'язково має залишатись один примірник товарно-транспортної накладної. Оприбуткування товарів без наявності товарно-транспортної накладної, в разі фізичного переміщення товарів в просторі за допомогою автомобільного транспорту, нормами чинного законодавства не передбачено.

Відповідно до абз. 2 п.п. 11.1 п. 11 Правил №363, залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

За приписами п.п. 11.4 п. 11 Правил №363 оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (типова форма товарно-транспортної накладної, подорожнього листа вантажного автомобіля затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України №488/346 від 29.121995).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не підтверджено транспортування редуктору ВК-550-18-33 транспортними накладними від ПП "БФ "Ін-Бест" на ПАТ "Євроцемент-Україна" (місцезнаходженням продавця є м. Луганськ).

Позивачем також не підтверджено транспортування придбаних товарів від ПП "Експлорер" на ПАТ "Євроцемент-Україна" (місцезнаходженням продавця є м. Херсон).

При цьому згідно з п. 3.1. Договору поставки №20/07-10 від 13.07.2010 року укладеного між позивачем та ПП "Експлорер" постачальник здійснює поставку Покупцю Товару автомобільним транспортом. За згодою сторін можлива зміна умов поставки. Данні зміни повинні бути письмово узгоджені або визначаються сторонами в додатках до Договору.

Також, умовами договору поставки №20/07-10 від 13.07.2010 року передбачено, що Товар повинен відповідати за якістю стандартам, технічним умовам, що встановлює вимоги до якості Товару. Проте позивачем не надано доказів (сертифікатів, паспортів якості) відповідності якості товару стандартам, технічним умовам, що передбачено договором.

По правовим взаємовідносинам з ПП "Ріфтон" (місцезнаходженням є м. Донецьк) позивачем під час перевірки та до суду не надано документів на підтвердження транспортування придбаних товарів на ПАТ "Євроцемент-Україна".

Таким чином, позивачем не було надано документів, що підтверджують фактичне здійснення операцій з придбання товарів, зокрема, товарно-транспортні накладні, дорожні листи, а також паспорти якості постачальника або/та сертифікат відповідності для товару, який підлягає сертифікації.

Також з матеріалів справи вбачається, що вартість придбаних ТМЦ у ПП "Ріфтон" включено позивачем до складу загальновиробничих витрат у ІІ-ІІ кв. 2011 р.у сумі 1803,00 грн.

Порядок визнання та склад витрат врегульований статтею 138 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

За приписами п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, до складу валових витрат відноситься лише ті суми витрат платника податку, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) та підтверджені відповідними первинними документами.

Проте, позивачем не було надано документів, що підтверджують фактичне здійснення операцій з придбання товарів від ПП "Ріфтон".

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про непідтвердження позивачем правомірності відображення в податковому обліку витрат від операцій з ПП "Ріфтон".

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наявність у підприємства ПАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ-Україна»виписаних ПП "БФ "Ін-Бест", ПП "Експлорер", ПП "Ріфтон" податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактур у спірних правовідносинах не створює належного права для формування податкового кредиту та витрат, адже відсутність відповідних документів, які підтверджують факт перевезення, надання послуг з його перевезення вказує на відсутність реального виконання договору.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визначення позивачу грошового зобов`язання у розмірі 6 167,67 грн. (за основним платежем - 6166,67 грн. та за штрафними санкціями - 1 грн.) відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000100044 від 30.03.2012 року, суд першої інстанції виходив з неправомірності дій відповідача щодо визначення позивачу таких зобов'язань.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Правила формування податкового кредиту в 2011 році передбачено положеннями Розділу V Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з акту перевірки, ПАТ "Євроцемент-Україна" по правовідносинах з ТОВ "Новатрейд-Буд" за період червень 2011 року було віднесено 6 166,67 грн. до складу податкового кредиту.

На підтвердження реальності виконання господарської операції з ТОВ "Новатрейд-Буд" позивачем було надано рахунок-фактуру № НО-0000132 від 23.05.2011 року (договір не укладався), згідно якого позивачем були отриманий комплект ЗИП к шкафу ЦСП-2 від ТОВ "Новатрейд-Буд"; копію видаткової накладної за № НО-114 від 09.06.2011 року; копію податкової накладної за № 120 від 02.06.2011 року; копію прибуткового ордера за № 234 від 01.11.2011 року. Розрахунки проводились у безготівковій формі, про що свідчать наявні матеріалах справи копії платіжних документів.

Транспортування товару до ПАТ "Євроцемент-Україна" було здійснено відповідно до товарно-транспортної накладної № 1 від 09.06.2011 року, згідно якої комплект вартістю 37 000 було доставлено до позивача автотранспортом ТОВ "Новатрейд-Буд" з пункту навантаження м. Кіровоград до м. Балаклія Харківської області (а.с. 202).

Також матеріали справи містять документи подальшої реалізації товарів позивачем.

Колегія суддів зазначає, що у вказаних документах наявні необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутність яких спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Зауважень щодо змісту або дефекту форми до вказаних документів у податкового органу не виникало.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального здійснення господарських операцій ПАТ "Євроцемент-Україна" з ТОВ "Новатрейд-Буд".

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові № 0000100044 від 30.03.2012 року на суму грошового зобов'язання у розмірі 6 167,67 грн. (за основним платежем - 6 166,67 грн. та за штрафними санкціями - 1 грн.) підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2012р. по справі № 2а-5155/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.

Повний текст ухвали виготовлений 10.09.2012 р.