Рішення № 26286387, 17.09.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2012 р.Справа № 5017/2513/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім "Росава"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Прімавтотранс"

про стягнення заборгованості у розмірі 21 856,13 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Дядюк Є.М. -довір. № 16/02 від 16.02.2011р.,

від відповідача: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім "Росава" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Прімавтотранс", в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений, але не оплачений товар у розмірі 17 283,78 грн., пеню за неналежне виконання зобов'язань із вчасної і повної оплати за поставлений товар в розмірі 1 297,32 грн., 3% річних за порушення грошового зобов'язання в розмірі 1062,66 грн., збитки від інфляції в розмірі 2 212,37 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1609,50 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на порушення ТОВ „Торговий дім "Росава" умов договору поставки товару №89 від 01.06.2010р. в частині сплати за поставлений товар.

Як зазначає позивач, виконуючи свої зобов'язання по договору поставки за №89, ТОВ „Торговий дім "Росава" поставило ТОВ „Прімавтотранс" за видатковими накладними товар на загальну суму 107 103,60 грн. Проте відповідач за поставлений товар розрахувався лише частково на суму 89 819,82 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку.

Враховуючи наявність заборгованості ТОВ „Прімавтотранс" перед „Торговий дім "Росава" у сумі 17 283,78 грн., на яку було нараховано пеню, 3% річних та інфляційні, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 29.08.2012р. було порушено провадження у справі №5017/2513/2012 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні 17.09.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач -ТОВ „Прімавтотранс" про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання ухвали суду на юридичну адресу, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру (а.с.47-49), у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення було повернуте поштою із відміткою за зазначеною адресою не проживає (а.с.50-53), а у витязі з Єдиного державного реєстру (а.с.47-49) міститься запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, враховуючи, що до компетенції суду не належить встановлення фактичного місцезнаходження сторін, з метою уникнення зайвого витрачання коштів на розсилання процесуальних документів та з урахуванням віддаленості місцезнаходження позивача, суд вважає за можливе розглянути справу у даному засіданні без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2010р. між сторонами був укладений договір №89, відповідно до п.1.1. якого ТОВ „Торговий дім "Росава" (Підприємство) доручає, а ТОВ „Прімавтотранс" Дилер) за умовами даного договору приймає на себе зобов'язання продавати у м. Одесі та Одеській області продукцію, отриману згідно цього договору в асортименті та за цінами згідно додатку №1 до цього договору, в кількості згідно замовлень на поставку кожної партії продукції (а.с.15-18).

Пунктом 5.2. договору передбачено, що поставка вважається здійсненою з моменту підписання уповноваженими представниками дилера або уповноваженими представниками перевізника накладної на відпуск готової продукції, оформлено згідно вимог чинного законодавства.

Згідно з п.7.1 договору розрахунок за продукцію, що підлягає поставці, здійснюється протягом 45 календарних днів від дати відвантаження кожного автомобіля.

Таким чином, проаналізувавши зміст вказаного договору, суд доходить висновку про можливість застосування до нього норм, що регулюють правовідносини поставки та купівлі-продажу.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як свідчать матеріали справи, на виконання укладеного між сторонами договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 107 103,60 грн., про що свідчить: видаткова накладна №ТД-000279 від 26.05.2010р. (а.с.21) на суму 52 412,40 грн., видаткова накладна №ТД-000300 від 08.06.2010р. на суму 38 283,84 грн. (а.с.22) та видаткова накладна № ТД-000298 від 08.06.2010р. (а.с.23) на суму 16 407,36 грн.

Відповідач, в порушення умов договору, свої зобов'язання відповідно до умов Договору виконав не у повному обсязі - лише на суму 89 819,82 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку (а.с.58).

Враховуючи, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 17 283,78 грн. (107 103,60 грн. -89 819,82 грн.) відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім "Росава" в цій частині цілком обґрунтованими.

Щодо вимог позивача про стягнення 3 % річних та індексу інфляції, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний, сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, зокрема, листом відповідача від 29.04.2011р. №80 (а.с.28), заборгованість виникла по поставці, здійсненій 08.06.2010р. Таким чином, зобов'язання по оплаті, з урахуванням п.7.1 договору, мало бути виконано до 23.07.2010р.

На підставі зазначеної норми закону позивачем на суму заборгованості було нараховано 3% річних, які, згідно розрахунку позивача (а.с.13), перевіреного судом, становлять 1 062,66 грн., та підлягають стягненню з відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на суму заборгованості відповідача у розмірі 17 283,78 грн., було також нараховано індекс інфляції, у розмірі 2 212,37 грн.(а.с.12).

Однак, при перевірці вказаного розрахунку позивача, судом було встановлено його помилковість, у зв'язку з чим, судом, за допомогою системи „Ліга-Закон", в межах заявленого періоду (з серпня 2010р. по червень 2012р.) (а.с.12), було зроблено власний розрахунок інфляційного збільшення.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції23.07.2010 - 30.06.201217283.781.1071849.3619133.14

Таким чином, інфляційне збільшення суми боргу складає 1 849,36 грн.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як було вище встановлено судом, заборгованість у сумі 17 283,78 грн. виникла по поставці, здійсненій 08.06.2010р., у зв'язку з чим зобов'язання по оплаті, з урахуванням п.7.1 договору, мало бути виконано до 23.07.2010р.

Таким чином, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання вказаного зобов'язання, відповідно до п. 6. ст. 232 ГК України припинилось 23.01.2011р.

З урахуванням викладених обставин, підстави для стягнення пені за період, вказаний позивачем, а саме: з 09.02.2012р. по 09.08.2012р. відсутні, у зв'язку з чим, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог ТОВ „Торговий дім "Росава", згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімавтотранс»(65031, м. Одеса, Ленінградське шосе, буд. 1/3, код 34598844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім "Росава" (09100, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 83, код 36211094) 17 283 /сімнадцять тисяч двісті вісімдесят три/ грн. 78 коп. основної заборгованості, 1 849 /одна тисяча вісімсот сорок дев'ять/ грн. 36 коп. індексу інфляції, 1 062/одна тисяча шістдесят дві/ грн. 66 коп. 3% річних та 1 487 /одна тисяча чотириста вісімдесят сім/ грн. 18 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.09.2012р.

Суддя Щавинська Ю.М.