Рішення № 26285335, 26.09.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2012 р. Справа № 5/102-2/125-5-9/34

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., при секретарі судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", вул. Галицька, 22, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт", вул. Юності, 62-А, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення заборгованості за договором комісії про відкриття акредитиву № 1211/103/IMPA від 29.11.2007 року в розмірі 237 772,62 євро, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає суму, яка становить 3 425 628,60 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Рокетська Світлана Володимирівна - старший юрисконсульт (довіреність № 90 від 25.01.2010 року)

від відповідача: Хоптій Мирослав Васильович - представник (довіреність вих. №33/04 від 17.04.2012 року; посвідчення адвоката № 228 від 10.01.2006 року)

встановив: заявлено вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованості за договором комісії про відкриття акредитиву №1211/103/IMPA від 29.11.2007 року в розмірі 237 772,62 євро, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає суму, яка становить 3 425 628,60 грн.

Ухвалою суду від 11.07.2012 року, згідно розпорядження голови господарського суду Івано-Франківської області від 10.07.2012 року, справу призначено до розгляду.

Представник позивача 03.08.2012 року подав клопотання за вх. №5137/2012-свх про продовження строку розгляду спору на 15 днів, яке судом задоволено.

В судовому засіданні 24.09.2012 року оголошувалась перерва до 26.09.12р.

В судовому засіданні представником відповідача подано клопотання (вх.№6302 від 26.09.12) про витребування доказів у відповідності до вказівок Вищого господарського суду.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання, у зв"язку із їх виконанням.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задоволити. В обгрунтування заявленого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору комісії про відкриття акредитива №1211/103/ІМРА від 29.11.2007 року, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 237 772,62 євро. В підтвердження своїх доводів посилається на розрахунок та листи позивача про здійснення платежу іноземного банку, зокрема на лист від 22.01.2008 року на суму 80 500 євро, від 08.02.2008 року про здійснення платежу на суму 280 000 євро, які направлялися на адресу відповідача із підтвердженнями про здійснення оплати та графіками погашення, здійсненими на підставі свіфт-повідомлень італійського банку. Позивач мотивує спірну суму зобов"язань сумою зобов"язань, сплаченою позивачем за відповідача в розмірі 150 943,9 євро та з врахуванням передбачених договором комісії про відкриття акредитива №1211/103/ІМРА від 29.11.2007 року платежів за надані послуги, а еквівалент в гривнях обгрунтовує розрахунком станом на 12.05.2011 року згідно офіційного курсу НБУ.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив. В обгрунтування своїх заперечень посилається на безпідставне нарахування позивачем заборгованості в розмірі 237 772,62 євро, оскільки станом на 13.05.2011 року прострочена заборгованість відповідача становить 150 943,9 євро. При цьому відповідач покликається на те, що згідно графіка погашення заборгованості по акредитиву здійснюється рівними частинами кожні шість місяців протягом 60 місяців, а згідно умов договору дата закінчення строку дії акредитиву є 07.02.2013 року. Окрім того, відповідач стверджує, що позивачем невірно здійснено розрахунок суми заборгованості за курсом одне євро 14,4071618 грн., ставка якої, відповідно до курсу Національного банку України не існувала взагалі.

Крім того, відповідач зазначає, що Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" у відповідності до умов договору, належним чином не повідомив його (ТзОВ "Фірма "Хімтехнопласт") про необхідність сплати заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини справи, на яких грунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне, взяти до уваги наступне.

29.11.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімтехнопласт" (комітент) та закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" в особі Івано-Франківської філії, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (комісіонер) укладено договір комісії про відкриття акредитива №1211/103/ІМРА, відповідно до п.1.1 якого комітент доручає, а комісіонер приймає на себе зобов"язання за плату від свого імені та за рахунок комітента відкрити на користь "PROMASS SRL (S.S. FLAMINIA km 145,06032, TREVI (PG), ITALI) (бенефіціар) безвідкличний акредитив на суму EUR 360500,00 грн., а також доручити UNICREDITO ITALIANO SPA (Itali) (підтверджуючий банк) добавити його безвідкличне підтвердження до вказаного акредитиву, відповідно до заяви на відкриття акредитива "1211/103/ІМРА" 29.11.2007р., підписаної з боку комітента, що є невід"ємною частиною цього договору (акредитив).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що комітент також доручає, а комісіонер приймає на себе зобов"язання від свого імені і за рахунок комітента укласти після отримання гарантії експертного кредитного агенства SACE (Італія) угоди з підтверджуючим банком про надання відстрочки у погашенні комісіонером його заборгованості перед підтверджуючим банком, яка може виникнути при проведенні таким підтверджуючим банком платежу по акредитиву на користь бенефіціара. Загальний строк відстрочки має становити 60 місяців від дати відкриття акредитиву, періодичність погашення заборгованості - рівними частинами кожні 6 місяців.

Ставка комісії підтверджуючого банку за надання відстрочки у погашенні заборгованості повинна складати не більше 3,0 % річних плюс ставка пропозиції кредитних ресурсів EURIBOR 6 місяців. Комісія за надання відстрочки буде розраховуватися виходячи із фактичного терміну такої відстрочки та кількості днів в році 360 дням (п.1.3 договору).

Відповідно до п.2.2.3 договору комітент зобов"язався сплатити комісіонеру комісію за здійснення платежів по акредитиву по ставці 23% річних. Комісія нараховується на суму рівну різниці між сумою здійснених платежів по акредитиву та сумую коштів, наданих комітентом для здійснення відповідних платежів комісіонера за період від дня проведення відповідного платежу по акредитиву до дати погашення заборгованості комітента перед комісіонером, що виникла при проведенні останнім платежу по акредитиву. Кількість днів в році приймається рівною фактичній. Розрахунок комісії за платіж здійснюється щомісяця по курсу НБУ на останній робочий день відповідного місяця. Оплата здійснюється по реквізитах, вказаних у відповідній вимозі комісіонера, що вручається повноважному представнику комітента або надсилається на адресу комітента листом з описом вкладення. У разі, якщо комітент не сплатить комісію комісіонеру, останній має право припинити виконання своїх обов"язків по цьому договору, шляхом направлення на адресу комітента листа із зазначенням дати.

На першу вимогу комісіонера протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання такої вимоги, комітент зобов"язаний перерахувати комісіонеру кошти, необхідні для здійснення платежу по акредитиву, а також для оплати комісії Підтверджуючого банку та інших банків, що виникли при відкритті і обслуговуванні акредитива, якщо такі підлягають сплаті комісіонером. Перерахування вказаних коштів комісіонеру здійснюється в порядку, вказаному у відповідній письмовій вимозі комісіонера, що вручається повноважному представнику комітента або надсилається на адресу комітента листом з описом вкладення (п.2.2.4 договору).

Пунктом 2.2.5 договору передбачено, що у разі проведення комісіонером платежу/платежів по акредитиву без надання комітентом грошових коштів згідно з пунктом 2.2.4 цього договору, комітент зобов"язується відшкодувати комісіонеру заборгованість, що виникла в гривні в сумі рівній витратам комісіонера по купівлі валюти, а саме в сумі здійсненого платежу по акредитиву по курсу, що склався на Українському міжбанківському валютному ринку в день купівлі і сумі збору на обов"язкове державне пенсійне страхування в розмірі, встановленому законодавством України. Відшкодування витрат згідно з цього пункту здійснюється на протязі 3 (трьох) робочих днів з дати проведення платежу.

Комісіонер на підставі п.2.3.1. Договору має право у будь-який час вимагати від комітента надати комісіонеру суму, необхідну для здійснення платежу по акредитиву і для оплати комісій Підтверджуючого банку і для оплати комісії інших банків, що виникли при відкритті та обслуговуванні акредитива, якщо такі підлягають оплаті комісіонером.

При порушенні комітентом своїх зобов"язань по цьому договору, частково або у повному обсязі комісіонер має право відмовитися від виконання своїх обов"язків по цьому договору шляхом направлення комітенту відповідного листа за 30 (тридцять) днів до відмови від виконання вказаних зобов"язань.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із листів від 22.01.2008 року, від 08.02.2008 року та доданих в судовому засіданні 24.09.12р. представником позивача їх нотаріально засвідчених перекладів, підтверджується факт проведення Підтверджуючим банком (Італія) платежів по договору акредитиву 17.01.2008 року на суму 80 500,00 євро (лист від 22.01.2008р. за №Р.19.00.00.12.0.0.0/13 з відміткою представника відповідача про отримання) та 07.02.2008 року платежу на суму 280 000,00 євро (лист від 08.02.2008р. за №Р.19.00.00.12.0.0.0/36). Листи із підтвердженням про здійснення оплати і графіками погашення базуються на свіфт-повідомленнях від італійського банку.

Зважаючи на те, що договором передбачено графік погашення заборгованості по акредитиву (рівними частинами кожні 6 місяців протягом 60 місяців), то Підтверджуючий банк перед кожним погашенням направляв листи з нагадуванням про необхідність надання комітентом коштів. Оскільки банк-емітент даного акредитиву - ПриватБанк, то безумовні зобов"язання по наданню коштів, у разі їх неподання комітентом, лежать саме на українському банку у відповідності до "Уніфікованих правил та традицій для документарних акредитивів", публікація Міжнародної Торгової Палати №600, редакція 2007 року.

В даному випадку, з моменту прострочення відповідачем ТзОВ "Фірма "Хімтехнопласт" здійснення платежів по акредитиву, він виступає позичальником, а український банк (Приватбанк) його кредитором.

Стаття 7, пункт "b" вищевказаних Уніфікованих правил та традицій вказує на те, що банк-емітент (в даному випадку позивач) безвідклично зобов"язаний виконувати акредитив з часу, коли він емітує акредитив. Пункт "с" вказує на те, що банк-емітент бере зобов"язання надати відшкодування виконуючому банку, який виконав акредитив та надіслав документи в банк-емітент.

Щодо посилання відповідача про неналежне повідомлення його (ТзОВ "Фірма "Технопласт") позивачем про необхідність сплати заборгованості по договору акредитиву (вказує на відсутність доказів щодо направлення відповідачу по справі перерахування українським банком (ПриватБанком) грошових коштів італійському банку), то суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.

Згідно умов договору комісії про відкриття акредитива №1211/103/ІМРА від 29.11.07 вищевказаний порядок (на який посилається відповідач) надіслання комісіонером повідомлення комітенту про сплату грошових коштів - не передбачено. Пункт 2.2.4 договору говорить, що перерахування коштів, необхідних для здійснення платежу по акредитиву, а також для оплати комісії комісіонеру, здійснюється в порядку, вказаному у відповідній письмовій вимозі комісіонера, що вручається повноважному представнику комітента або надсилається на адресу комітента з описом вкладення. Факт направлення комісіонером (позивачем) вимоги до комітента (відповідача) про сплату коштів за договором акредитиву підтвержується наявними в матеріалах справи листами та повідомленнями про вручення поштових відправлень з відмітками про їх отримання представниками відповідача (том 2, а.с. 89-158).

З огляду на вищенаведене, випливає, що позивачем по справі належним чином повідомлено відповідача про необхідність перерахування коштів для здійснення платежу по акредитиву, а також сплати комісії.

Щодо тверджень відповідача про неналежне здійснення позивачем розрахунку суми заборгованості за курсом з розрахунком за один євро 14,4071618грн., суд виходить з наступного.

Згідно п.2.2.5 договору комісії про відкриття акредитива №1211/103/ІМРА від 29.11.07 встановлено, що комітент зобов"язаний відшкодувати комісіонеру заборгованість, що виникла в гривні в сумі рівній витратам Комісіонера по купівлі валюти, а саме в сумі здійсненого платежу по акредитиву по курсу, що склався на Українському міжбанківському валютному ринку в день купівлі і сумі збору на обов"язкове державне пенсійне страхування в розмірі, встановленому законодавством України.

Проте в даному випадку акредитив відкрито у валюті, а тому витрати щодо його купівлі не здійснювались банком і не заявлялись у позові.

Однак, відповідно до п.14 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" у разі пред"явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті, суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську, за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Станом на день прийняття рішення (26.09.12) Національним банком України встановлено курс євро 10,336548 грн. Даний факт підтверджується, долученим до матеріалів справи електронним витягом із системи "Законодавство".

Станом на 12.05.2011 року (том 2, а.с.74), як вбачається з поданих в матеріалах справи доказів, що кредит надавався траншами, починаючи з 09.02.2009 року по 12.05.2009р. на суму 203 814,36 євро.

Дослідивши розрахунок заборгованості станом на 12.05.2011 та подані представником позивача в судовому засіданні 24.09.12р. (долучені до матеріалів справи) меморіальні ордери, здійснивши перерахунок заборгованості, з урахуванням здійснених відповідачем проплат, судом з"ясовано факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем по тілу кредиту в розмірі 186 548,17 євро, що в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку складає 1 928 264,11грн. та заборгованість по комісії (комісійна винагорода) - 193 444,66 грн.

Акредитив є грошовим зобов"язанням банку, за яким він зобов"язаний провести за дорученням клієнта (платника) - заявник акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручити іншому (виконуючому банку) здійснити платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара.

Акредитив є прийнятим для суб"єктів цивільних відносин, оскільки його використання фактично гарантує одержання грошових коштів за поставлений товар, виконані роботи, надані послуги, у зв"язку з чим акредитив використовується у внутрішніх та міжнародних розрахунках.

В силу ст.1093 Цивільного кодексу України у разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) -заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов"язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара.

Частина 2 цієї ж статті вказує на те, що у разі відкриття покритого акредитива при його відкритті бронюються грошові кошти платника на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку.

Згідно ч.3 ст.1093 Цивільного кодексу України у разі відкриття непокритого акредитиву банк-емітент гарантує оплату за акредитивом при тимчасовій відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

З огляду на вищенаведене, заборгованість відповідача перед позивачем по тілу кредиту в сумі 186 548,17 євро, що в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку складає суму, яка становить 1 928 264,11грн. та заборгованість по комісії (комісійна винагорода) - 193 444,66 грн. є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо решти позовних вимог, зокрема стягнення пені на суму 510 883грн. 44коп. та 51 224,45 євро, що в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку складає 529 483,99 грн., то суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з цим, слід зазначити, що відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а стаття 36 цього кодексу встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Однак позивачем не надано суду обгрунтований розрахунок вищевказаних сум.

З врахуванням наведеного, суд вважає необгрунтованими позовні вимоги щодо стягнення пені та заборгованості по прострочених процентах. З огляду на вказане в позові в цій частині слід відмовити.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково, зокрема: 186 548,17 євро, що в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку складає 1 928 264,11грн. - заборгованість по тілу кредиту та 193 444,66 грн. - заборгованість по комісії (комісійна винагорода). В решті позову слід відмовити.

Судові витрати по справі відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України відшкодувати позивачу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст.526, 549, 1048, 1050, 1093 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.33, 36, 49 ст. 82 , ст.ст.83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094) в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (вул. Галицька, 22, м.Івано-Франківськ, 76018) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт" (вул. Юності, 62-А, м. Івано-Франківськ,76000) про стягнення заборгованості за договором комісії про відкриття акредитиву №1211/103/ІМРА від 29.11.2007р. в сумі 237 772,62 євро, що в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України складає суму в розмірі 3425628,60грн. (в тому числі прострочене тіло кредиту - 2135038,21грн., заборгованість по прострочених % - 586262,29грн., заборгованість по пені 510883,44грн., заборгованість по винагороді (комісійна винагорода) - 193444,66грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт" (вул. Юності, 62-А, м. Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 13642846) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, ідентифікаційний код 14360570) в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (вул. Галицька, 22, м.Івано-Франківськ, 76018, код) заборгованість за договором комісії про відкриття акредитиву №1211/103/ІМРА від 29.11.2007р. в розмірі 2121708грн.77коп. (два мільйони сто двадцять одна тисяча сімсот вісім гривень сімдесять сім копійки), з них:

- 186 548,17 євро (сто вісімдесять шість тисяч п"ятсот сорок вісім євро сімнадцять центів), що в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку складає 1 928 264грн.11коп. (один мільйон дев"ятсот двадцять вісім тисяч двісті шістдесять чотири гривнень одинадцять копійок)- заборгованість по тілу кредиту :

-193 444грн. 66коп. (сто дев"яносто три тисячі чотириста сорок чотири гривнень шістдесять шість копійки) - заборгованість по комісії (комісійна винагорода)

- 21 930,00грн. (двадцять одна тисяча дев"ятсот тридцять гривень ) - судових витрат;

- 268грн.75коп. (двіста шістдесять вісім гривень сімдесять п"ять копійки).

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.10.12

Суддя Фанда О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кудлейчук О. В. 01.10.12