Постанова № 26284319, 01.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2012 р. Справа № 5009/957/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2012 р. у справі № 5009/957/12 господарського суду Запорізької областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Запорізької дирекції ПрАТ "СК "АХА Страхування"до1. Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" 2. Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"простягнення 60 879,76 грн.

за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача-1: Симоненко О.В.

відповідача-2: Бугаєнко Ю.М.

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Запорізької дирекції ПрАТ "СК "АХА Страхування" (надалі -"ПрАТ АСК "АХА Страхування") звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення солідарно з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" (надалі -"КП "Запоріжелектротранс") та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (надалі -"ПрАТ СК "ПЗУ Україна") компенсації здійснених страхових виплат в сумі 60 879,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані нормами ст.ст. 993, 1188 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування".

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.05.2012 р. (суддя Корсун В.Л.) позов задоволено та стягнуто солідарно з КП "Запоріжелектротранс" та ПрАТ СК "ПЗУ Україна" на користь ПрАТ СК "АХА Страхування" 60 879,76 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та судові витрати.

Зазначена позиція суду першої інстанції мотивована нормами ст. 1187 ЦК України, що зумовлюють відповідальність КП "Запоріжелектротранс" як власника транспортного засобу, а також нормами ст.ст. 22, 35, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 525, 526 ЦК України, з огляду на які відповідальність несе ПрАТ СК "ПЗУ Україна" як страхувальник за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2012 р. (судді Діброва Г.І., Бойченко К.І., Чернота Л.Ф.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позиція суду апеляційної інстанції мотивована відсутністю доказів вини працівників КП "Запоріжелектротранс" у настанні дорожньо-транспортної пригоди, рівно як і відсутністю підстав для настання солідарної відповідальності відповідачів, оскільки відповідальність ПрАТ СК "ПЗУ Україна" не може бути вищою за ліміт відповідальності, встановлений договором добровільного страхування наземних транспортних засобі. Дане, на думку Донецького апеляційного господарського суду, виключає можливість застосування норм чинного законодавства, покладених місцевим господарським судом в основу прийнятого рішення.

Не погоджуючись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, ПрАТ СК "АХА Страхування" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2012 р. у зв'язку з неврахуванням судом ст.ст. 1187, 1188 ЦК України, та залишити в силі рішення господарського суду Запорізької області від 28.05.2012 р. як законне та обґрунтоване.

Сторони, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників відповідачів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.07.2011 р. відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "BMW1" (державний реєстраційний номер АР 8489 BХ), що належить гр. Семеновій Т.М., та тролейбуса № 661, що належить КП "Запоріжелектротранс" та перебував під керуванням гр. Зайцева О.О.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "BMW1" (державний реєстраційний номер АР 8489 BХ) отримав механічні пошкодження. Судами встановлено, що зазначений транспортний засіб станом на 29.07.2011 р. був застрахований на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 4406-а/10 від 26.11.2010 р., укладеного між АТ СК"АХА Страхування" (страховик; правонаступником є ПрАТ СК "АХА Страхування") та гр. Семеновою Т.М. (страхувальник). Предметом зазначеного договору визначено майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користування і розпорядженням наземним транспортним засобом. До страхових ризиків віднесено збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Статті 979 ЦК України та 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

З наявних матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору страхування № 4406-а/10 від 26.11.2010 р. позивачем виплачено страхове відшкодування в сумі 60 879,76 грн.

Статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне положення містить ст. 27 Закону України "Про страхування".

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

В той же час, судами з'ясовано, що постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29.08.2011 р. у справі № 3-2675/11 встановлено відсутність в діях гр. Зайцева О.О. ознак і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та закрито провадження по справі у відношенні зазначеної особи.

Незважаючи на відсутність вини водія КП "Запоріжелектротранс" у настанні дорожньо-транспортної пригоди та, як наслідок, спричиненні шкоди гр. Семеновій Т.М., місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог до відповідача-1 з огляду на норми ст. 1187 ЦК України. Втім, колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції щодо передчасності такого висновку з огляду на наступне.

З тексту постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29.08.2011 р. у справі № 3-2675/11 вбачається, що підставою для звільнення гр. Зайцева О.О. від відповідальності є та обставина, що дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок несправностей у рульовому керуванні, а за технічний стан тролейбуса водій, згідно з посадовою інструкцією, не відповідає. В той же час, особу працівника КП "Запоріжелектротранс", винного у настанні дорожньо-транспортної пригоди господарським судом Запорізької області не встановлено.

Крім того, ч. 2 ст. 1187 ЦК України дійсно передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Втім, задовольняючи з посиланням на дані норми законодавства позовні вимоги до КП "Запоріжелектротранс" як власника транспортного засобу, що є джерелом підвищеної небезпеки, місцевим господарським судом не враховано норми ст. 1188 ЦК України, що є спеціальними щодо даних правовідносин, адже шкода заподіяна внаслідок зіткнення двох джерел підвищеної небезпеки -автомобіля та тролейбуса.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України унормовує, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Однак, як зазначено вище, вина відповідача-1 господарськими судами не встановлена.

Поряд з цим, судом апеляційної інстанції правомірно звернуто увагу на те, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров'ю та/або майну третіх осіб при експлуатації тролейбусу № 661 застрахована власником у ПрАТ СК "ПЗУ Україна" на підставі Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 101025 від 29.06.2010 р.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Додатком № 2 до Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 101025 від 29.06.2010 р. визначено, що ліміт відповідальності ПрАТ СК "ПЗУ Україна" визначено в розмірі 25 000,00 грн.

Враховуючи дане, а також визначення солідарного зобов'язання, яке містить ст. 541 ЦК України, згідно з яким виникнення такого зобов'язання можливе, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання, колегія суддів погоджується з висновком про відсутність підстав для стягнення з відповідачів солідарно 60 879,76 грн.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Твердження, викладені ПрАТ СК "АХА Страхування" в касаційній скарзі, висновку апеляційного господарського суду не спростовують. З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановленої у справі постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції в порядку ст.ст. 43, 101, 103, 104 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2012 р. у справі № 5090/957/12 залишити без змін.

Головуючий суддяО. Кот Судді О. Кролевець О. Попікова