Постанова № 26280635, 18.09.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/11391/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: о 10 год. 35 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кочанової П.В.

при секретарі Скутельник Ю.В.

розглянувши адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області до Відкритого акціонерного товариства «Костянтинівський завод високовольтної апаратури» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та Списком № 2 у загальній сумі 44 932, 23 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача Новицька О.П. за дов. № 10042/07 від 23.07.2012 р.

від відповідача не з'явився

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Костянтинівський завод високовольтної апаратури» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та Списком № 2 у загальній сумі 44 932, 23 грн.

В якості мотивування правомірності позовних вимог, позивач послався на п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (надалі Закон № 1058-IV) та пункт 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, якими передбачено порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. На виконання вищезазначених вимог Закону № 1058-IV, на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по працівникам Відкритого акціонерного товариства «Костянтинівський завод високовольтної апаратури», відповідачу з боку Управління було виставлено до сплати розрахунки місячних сум фактичних витрат за період з 01.02.2012 року по 31.05.2012 року на суму 44 932, 23 грн.

Разом з тим, суми, що підлягають сплаті відповідно до вищезазначених розрахунків, на рахунок Управління не надійшли. На підставі викладеного, позивач просив суд, стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.02.2012 року по 31.05.2012 року на суму 44 932, 23 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що є відомості в матеріалах справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавали.

Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки ухвала суду та повістки були направлені відповідачу рекомендованим листом за адресою його реєстрації, але були повернуті на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», тому суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи.

За таких обставин суд вважає, що Відкрите акціонерне товариство «Костянтинівський завод високовольтної апаратури» отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі та повістки, але в установлений законодавством строк заперечення та необхідні документи до суду не надав.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Суд, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідач - Відкрите акціонерне товариство «Костянтинівський завод високовольтної апаратури» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 00213405) та зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, і є відповідно до п. 2.1.1 Інструкції платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З матеріалів справи слідує, що Відкрите акціонерне товариство «Костянтинівський завод високовольтної апаратури» перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області, як платник внесків до Пенсійного фонду України за реєстраційним номером 05-29-03-0031/05293.

Як встановлено у судовому засіданні, позивачем направлялися на адресу Відкритого акціонерного товариства «Костянтинівський завод високовольтної апаратури» повідомлення (розрахунки) про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій вказаним особам за період з 01.02.2012 року по 31.05.2012 року на загальну суму 44 932, 23 грн., а саме: по Списку 1 у сумі 20 683,48 грн. та по Списку 2 у сумі 24248,75 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на підприємстві відповідача працювали особи, зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пункту "а" та "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ), та яким призначено пенсію на пільгових умовах за списком № 2.

Відповідач у порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, позивачу у встановлені строки не вносив, в результаті чого має заборгованість за період з 01.02.2012 р. по 31.05.2012 р. у загальному розмірі 44 932, 23 грн.

За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Таким чином, позивач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, працівникам правомірно призначені та виплачені пенсії на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом 2 розділу XY Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було врегульовано Законом України від 26.06.1997 року «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно пунктів 1 та 2.

Згідно абз.4 п.1 ст. 2 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно абз. 3 п.1 ст. 4 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлена ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Таким чином, на відповідача покладений обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Такої ж думки дотримується Верховний Суд України в постанові від 31.01.2011 року у справі за позовною заявою ВП «Рембудмонтаж» до УПФУ в м. Рубіжному Луганської області.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» розроблена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663.

Згідно пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.

Відповідно до п. 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, відповідні розрахунки у встановлений Законом термін у добровільному порядку відповідачем не виконані.

Так, органом Пенсійного фонду України - позивачем по справі, були складені розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які направлені Управлінням відповідачу.

Як вбачається з розрахунку з відшкодування суми заборгованості фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій станом на травень 2012 року відповідач мав сплатити за період з 01.02.2012 року по 31.05.2012 року відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та Списком № 2 у загальній сумі 44 932, 23 грн. Відповідач вказану суму не сплатив, у зв'язку з чим має заборгованість перед Управлінням у зазначеному розмірі.

Обов'язок відшкодування відповідачем коштів пов'язаний виключно з фактом понесення певних витрат Пенсійним фондом України.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10 жовтня 2011 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області до Відкритого акціонерного товариства «Костянтинівський завод високовольтної апаратури» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та Списком № 2 у загальній сумі 44 932, 23 грн. - задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Костянтинівський завод високовольтної апаратури» (85103, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Леніна, 3, р/р 26000301550015 в філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костянтинівка», МФО 334550, код ЄДРПОУ 00213405) на користь Відкритого акціонерного товариства «Костнтинівський завод високовольтної апаратури» (85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25, р/р 256083022066 у ДОУ Ощадбанка України, МФО 335106, код ЄДРПОУ 37544278) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 44 932 (сорок чотири тисячі дев'ятсот тридцять дві) грн. 23 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 18 вересня 2012 року.

Повний текст постанови складено та підписано 24 вересня 2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кочанова П.В.