Ухвала суду № 26280067, 24.09.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2508/742/2012 Провадження № 22-ц/2590/2961/2012 Головуючий у I інстанції - Іванюк Т. І.Категорія - цивільна Доповідач - Бойко О. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБойко О.В.суддів:Шитченко Н.В., Висоцької Н.В.при секретарі:Зіньковець О.О.за участю:представника позивача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Козелецького районного суду від 27 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання заповіту недійсним, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права на спадщину за законом,

в с т а н о в и в:

Рішенням Козелецького районного суду від 27 липня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове по суті позовних вимог; просить призначити по справі додаткову та (або) комісійну експертизу, а також посмертну судово-психіатричну експертизу.

Доводи скарги зводяться до того, що суд відхилив ряд запропонованих позивачкою клопотань про витребування доказів, відхилив ряд запропонованих запитань, які належало б поставити на вирішення експертизи.

Не взяв до уваги суд і висновків фахівця МОЗ України щодо смерті ОСОБА_8, в якому зазначено про його психічні та інші розлади здоров"я, алкоголізм, тощо.

Не врахував суд приписів ст. 147 ЦПК України, відповідно до якої висновок експерта для суду не є обов"язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 212 цього Кодексу.

Також, зазначила, що нею було замовлено проведення незалежного експертного почеркознавчого та технічного дослідження у Київській незалежній судово-експертній установі. 06.08.2012 року було складено висновок про те, що підписи від імені ОСОБА_8, зображення яких містяться в електрофотокопіях двох примірників заповіту від 09.12.2005 року та в електрофотокопії витягу з реєстру реєстрації нотаріальних дій державного нотаріуса, виконані не ОСОБА_8, а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_8

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_6 в позові просила визнати недійсним заповіт, визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, визнати право на спадщину за законом, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син - ОСОБА_8. Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1

09.12.2005 року ОСОБА_8 було видано розпорядження на випадок смерті, яке було засвідчено у формі заповіту державним нотаріусом Остерської районної державної нотаріальної контори Велігошею Л.М.. Заповіт був складений на ім"я ОСОБА_7.

Ознайомившись з заповітом, позивачка дійшла висновку, що підпис в заповіті не відповідає підпису ОСОБА_8 В зв"язку з цим просила призначити почеркознавчу експертизу для того, щоб встановити, чи дійсно на заповіті стоїть підпис ОСОБА_8

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є надуманими і безпідставними, оскільки позивачкою не було надано достовірних та беззаперечних доказів про невідповідність волевиявлення ОСОБА_8 в момент укладення заповіту.

З таким висновком погоджується і апеляційний суд, оскільки він в повній мірі відповідає обставинам даної справи.

Відповідно до ст. ст. 60, 61 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Так, висновком судової почеркознавчої експертизи від 06.07.2012 року № 402, яка була проведена відповідно до ухвали суду, встановлено, що підписи від імені ОСОБА_8 в графі „Підпис" першого примірника, в копії другого примірника заповіту від 09.12.2005 року на користь ОСОБА_7 та в графі „Розписка про одержання оформленого документу" в копії сторінки з записом № 3096 з реєстру реєстрації нотаріальних дій Остерської державної нотаріальної контори за 2005 рік, наданих на дослідження, виконані самим ОСОБА_8.

Таким чином, посилання позивачки на те, що підписи в заповіті виконані не ОСОБА_8, а іншою особою, спростовуються вищезазначеним.

Її доводи в апеляційній скарзі про те, що висновком незалежного експертного почеркознавчого та технічного дослідження Київської незалежної судово-експертної установи від 06.08.2012 року було встановлено зворотнє, зокрема, те, що підписи в заповіті вчинені не ОСОБА_8, не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом, оскільки зазначений висновок був встановлений на підставі досліджених електрофотокопій примірників заповіту та електрофотокопій витягу з реєстру реєстрації нотаріальних дій державного нотаріуса, що суперечить п.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень", якими встановлено, що експертиза проводиться після подання особою чи органом, яка її призначила, матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції. Крім того, почеркознавче дослідження проводиться тільки за наявності оригіналів документів, а за копіями документів може бути проведене лише після вирішення експертами в галузі технічного дослідження питання про відсутність монтажу.

Отже, надану позивачкою ксерокопію висновку експертного почеркознавчого та технічного дослідження від 06.08.2012 року № 0262, не можна визнати належним та допустимим доказом. Крім того, зазначене дослідження було проведено на замовлення позивачки вже після ухвалення рішення суду 1 інстанції.

Посилання ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_8 за життя страждав на психічні розлади здоров"я та алкоголізм, що свідчить про те, що він не міг в момент укладення заповіту усвідомлювати значення своїх дій, нічим не підтверджені, належних доказів про наявність у спадкодавця зазначених розладів здоров"я не було надано ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду.

Крім того, її клопотання про необхідність призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, в зв"язку з зазначеним вище, задоволенню не підлягає та не може бути предметом розгляду апеляційного суду, так як вимоги позивачки виходять за межі заявлених позовних вимог, адже звертаючись до суду першої інстанції, остання зазначала підставою недійсності заповіту тільки те, що він не був підписаний ОСОБА_8 та просила призначити тільки судову почеркознавчу експертизу з підстав невідповідності справжнього підпису ОСОБА_8 на оспорюваному правочині. Позовних вимог щодо визнання заповіту недійсним з підстав не усвідомлення спадкодавцем значення своїх дій внаслідок психічного розладу здоров"я не заявляла, з даного приводу експертизу призначати не просила.

З підстав, наведених вище, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду про відмову у задоволенні позову з підстав недоведеності вимог, є законним і обгрунтованим.

Доводи апеляційної скарги ніяким чином не спростовують правильності висновків суду та не дають підстав для скасування вірного по суті рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Козелецького районного суду від 27 липня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: