Ухвала суду № 26259716, 26.09.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2506/1801/2012 Провадження № 22-ц/2590/2809/2012 Головуючий у I інстанції - Григор"єв Р. Г.Категорія - цивільна Доповідач - Шевченко В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШевченка В.М.,суддів:Бобрової І.О., Скрипки А.А.,при секретарі:Руденко О.М.за участю:Третьої особи - адвоката ОСОБА_5, який одночасно є представником ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 13 липня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_6, третя особа ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа ОСОБА_7 про визнання кредитного договору та іпотечного договору недійсним, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_6 звернулось до апеляційного суду Чернігівської області з апеляційною скаргою на рішення Деснянського районного суду Чернігівської області від 13 липня 2012 року, в якій просить вказане рішення скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не враховано, що згідно умов оспорюваного кредитного договору кредит їй надано в іноземній валюті, що суперечить нормам чинного цивільно-процесуального законодавства. Крім того, у зв'язку з незаконним підвищенням банком процентної ставки з 16% до 32%, сума заборгованості підлягає перерахунку.

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 13 липня 2012 року позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_6, третя особа ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити. Звернено стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 30207Z185 від 01 жовтня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту з правилами № 11398189000 від 01.10.2008 року в сумі 56 3777,09 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20.03.2012 року складає 450 171,05 грн.

Встановлено спосіб реалізації нерухомого майна, що належить ОСОБА_6 на праві приватної власності - трикімнатної квартири АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки, у межах процедури виконавчого провадження, з торгів предмета іпотеки, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», з встановленням початкової ціни на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

У зустрічному позові ОСОБА_6 до ПАТ «УкрСиббанк», третя особа : ОСОБА_7 про визнання кредитного договору та іпотечного договору недійсними відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «УкрСиббанк» - 3219 грн. судового збору.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення третьої особи ОСОБА_5, який одночасно є і представником ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скаргу необхідно відхилити виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ПАТ «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що зобов'язання за кредитним договором від 01.10.2008 року, майновим поручителем за яким є ОСОБА_6, не виконується, тому Банк- іпотекодержатель, має право задовольнити позовні вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є трикімнатна квартира АДРЕСА_1. З таким висновком суду погоджується і апеляційний суд.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, між Банком та

ОСОБА_7 01.10.2008 р. укладено договір про надання споживчого кредиту з Правилами № 11398189000. Згідно умов кредитування сума кредиту склала 395000 доларів США, на умовах сплати процентів у розмірі 16% річних та повернення не пізніше 30.09.2015 року,з цільовим призначенням -для особистих, а саме для споживчих потреб. Відповідно до Договору іпотеки від 01.10.2008 року , укладеного між Банком та ОСОБА_6, остання передала в іпотеку нерухоме майно - трьохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 62,5кв.м., житловою площею 45,1 кв.м. в забезпечення виконання вказаного кредитного договору про надання споживчого кредиту.(а.с.9-11).

ОСОБА_6 як майновий поручитель, ознайомилась з усіма умовами договорів, що обумовлюють основне зобов'язання, в тому числі стосовно можливості зміни розміру зобов'язань та порядку його виконання.

Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 07.10.2010 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 10.01.2011 р., стягнуто солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_10 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість в сумі 317239,26 грн.(а.с. 57-59).

Виконавчий лист № 2-2017/10 виданий 02.02.2011 року Новозаводським районним судом м. Чернігова на виконання рішення суду, про стягнення солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_10. заборгованості в сумі 317239 грн.26 коп., повернутий ПАТ „УкрСиббанк", через відсутність майна, у боржника на яке можливо звернути стягнення. Як вбачається з відповіді на заяву В.о. начальника Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції від 19.06. 2012 року, за виконавчими листами виданих Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_7, 317239,26 грн. боргу та 910,00 грн. судових витрат на користь „Укрсиббанку" стягнення не проводились.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє ОСОБА_6, від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишаються невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

У зв'язку із невиконанням ОСОБА_7 зобов'язань перед ПАТ „УкрСиббанк", обумовлених зазначеними вище договорами, виконавши вимоги ст. 35 Закону України «Про іпотеку» про направлення письмових вимог про погашення кредитної заборгованості, для вирішення цього спору, Банк правомірно звернувся з позовом до ОСОБА_6В.(яка відповідає перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов"язання в межах вартості предмету іпотеки), про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Загальна заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту з правилами від 01 жовтня 2008 року, на момент розгляду справи судом першої інстанції складала 56377,09 долари США, що за курсом НБУ складає 450171, 05 грн.(ас.15-19).

Апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, про те що використання Банком долара США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, суперечить ст.524 ЦК, за якою зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, та ст.11 Закону „Про захист справ споживачів" за якою надання(отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється; оскільки Банк як фінансова установа, отримавши 24 грудня 2001 року у встановленому законом порядку банківську ліцензію№75 та 9 листопада 2002 року Дозвіл № 75-2 на здійснення валютних операцій(ас.52-53), має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті.

Також відсутні підстави для визнання незаконним кредитного договору у зв'язку із отриманням споживчого кредиту в іноземній валюті, оскільки зміни до абзацу 3 частини першої статті 11 Закону України „Про захист прав споживачів" набрав чинності 22 вересня 2011 року, зазначений Договір про надання споживчого кредиту з Правилами №1139819000 укладений 01 жовтня 2008 року.

Апеляційний суд виходячи з розділу 3 п.1.3 п.п.1.3.1 Правил, які становлять невід'ємну частину договору, обґрунтовано зазначив про правомірність збільшення Банком процентної ставки із 16% до 32%, за користування кредитними коштами, тому посилання в апеляційній скарзі на незаконність підвищення процентної ставки, є безпідставними, оскільки в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір, і така процедура зміни розміру фіксованої процентної ставки погоджена сторонами.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 62-1 Закону України „Про виконавче провадження", яка передбачає порядок звернення стягнення на предмет іпотеки за виконавчим написом нотаріуса або за рішенням суду, встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки і його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється відповідно до умов іпотечного договору.

Умовами договору іпотеки від 01 жовтня 2008 року між сторонами встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду здійснюється на підставі Закону України „Про іпотеку". Крім того, право визначення підстави та способу звернення стягнення належить іпотекодержателю.

Пунктом 1.2 зазначеного іпотечного договору передбачена загальна ринкова вартість предмету іпотеки за домовленістю сторін на день укладення договору, яка складає 320623 грн.

Отже, невиконання умов кредитного договору, забезпеченого іпотекою є підставою для звернення стягнення на майно, що в ній знаходиться. Тому, суд першої інстанції ухвалюючи рішення про задоволення позову, дійшов правильного висновку про можливість задоволення позовних вимог ПАТ „УкрСиббанк" шляхом звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до ПАТ «УкрСиббанк», третя особа: ОСОБА_7 про визнання кредитного договору та іпотечного договору недійсними, суд першої інстанції виходив з того що позивачем не доведено жодної із обставин, яка передбачена законом як підстава для визнання правочину недійсним і яка б відповідно давала підстави визнати недійсними кредитний договір та договір іпотеки, укладених між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 та ОСОБА_6

Є безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що під час укладення Іпотечного договору від 1 жовтня 2008 року предмет іпотеки -трикімнатна квартира перебувала у спільній власності, а один із співвласників був неповнолітнім, і тому майно могло бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників, і такий правочин в силу ст.224 ЦК України міг вчинятися лише з дозволу органів опіки та піклування. Оскільки такі твердження апелянта та його представника, щодо визнання правочину недійсним, внаслідок безпосереднього припису закону, всупереч правилам ч.3 ст.10 ЦПК України не підтверджені належними та допустимими доказами, і спростовуються самим Іпотечним договором, з якого вбачається що квартира, яка є предметом іпотеки, належить особисто ОСОБА_6, яка є- іпотекодавцем, і не є об'єктом права спільної власності.

Висновок суду першої інстанції про те, що вимоги ОСОБА_6. до ПАТ „УкрСиббанк" про визнання кредитного та іпотечного договору недійсними не підлягають задоволенню підтверджені наявними в матеріалах справи доказами й обґрунтовані згідно з ст.212 ЦПК.

Доводи апеляційної скарги, матеріали справи, зміст оскаржуваного судового рішення , не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: