Ухвала суду № 26259604, 21.09.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2517/3990/12 Провадження № 22-ц/2590/2951/2012 Головуючий у I інстанції - Ільченко О. І.Категорія - цивільна Доповідач - Шевченко В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШевченка В.М.,суддів:Лакізи Г.П., СКРИПКИ А.А.,при секретарі:Руденко о.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Прилуччина» на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 квітня 2012 року за позовом ОСОБА_4 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю « Агрофірма «Прилуччина» про розірвання договору оренди землі,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 квітня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено; розірвано договір оренди землі укладений 12 жовтня 2004 року між ОСОБА_4 та СТОВ „Агрофірма „Прилуччина", що зареєстрований у Прилуцькому районному відділі Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК за № 137 ; вирішено питання розподілу судових витрат по справі.

В апеляційній скарзі СТОВ „Агрофірма „Прилуччина" просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на його незаконність, необгрунтованість і порушення судом норм матеріального права, та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що поза увагою суду залишилась обставина недоведеності наявності у відповідача заборгованості перед орендодавцем з виплати орендної плати, більш того відповідачем у 2010 році було сплачено ОСОБА_4 орендну плату за землю у сумі 743,72 грн. а відповідно до умов Договору, розмір орендної плати у грошовій формі становив 280,72 грн., за рік, тому можна стверджувати, про те що Апелянт сплатив орендну плату позивачу як за 2010, так і за 2011 рік.

Судом не враховано при прийнятті рішення фактичні обставини справи, що призвело до ухвалення неправомірного рішення.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач орендну плату позивачу за 2011 рік не сплатив, що призвело до грубого порушення умов договору та свідчить про неналежне виконання орендарем своїх обов'язків визначених законодавством України та умовами договору і є підставою для його розірвання.

З таким висновком місцевого суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства, враховуючи наступне.

Судом по справі встановлено, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 1,7694 га, яка розташована на території Жовтневої сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, що належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧН №001621 (а.с.7).

12 жовтня 2004 року між ОСОБА_4 та СТОВ „Агрофірма „Прилуччина" укладено договір оренди землі, згідно умов якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування належну позивачу земельну ділянку строком на 10 років (а.с. 4-5), передача зазначеної земельної ділянки орендарю підтверджується актом прийому - передачі від 12 жовтня 2004 року (а.с.5).

Згідно п.п. 5, 7 договору, орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме 280 грн. 72 коп. Орендна плата вноситься з 01 січня по 31 грудня кожного року.

Пунктом 31 договору передбачено право сторони договору на його розірвання в судовому порядку, у разі невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

В квітні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до СТОВ „Агрофірма „Прилуччина" про розірвання договору оренди вказаної земельної ділянки, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідачем було допущено істотне порушення укладеного договору, а саме не сплачено орендну плату за 2011 рік (а.с.1-2).

Згідно ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувач зобов"язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

Статтею 24 Закону України „Про оренду землі" передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України „Про оренду землі", на вимогу однієї з сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього Закону та умов договору.

Приписами ст.ст. 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Проте, СТОВ „Агрофірма „Прилуччина", всупереч вимог вказаних правових приписів, не було надано суду першої інстанції та не пред'явлено апеляційному суду належних та допустимих доказів сплати ОСОБА_4 орендної плати за користування належної останньому земельної ділянки за 2011 рік.

Враховуючи те, що своєчасна сплата орендної плати є обов'язком орендаря і цей обов'язок визначений у розділі „Орендна плата" спірного договору, а за 2011 рік орендар покладені на нього зобов'язання по виплаті позивачу орендної плати не виконав, виходячи з вимог ст.32 Закону України „Про оренду землі", 96 ЗК України, а також розділу „Орендна плата" та п.31 умов Договору, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про необхідність розірвання оспорюваного договору оренди є обгрунтованим.

Суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, визначивши їх правовий характер та виходячи зі змісту спеціальних правових норм які застосовуються до спірних правовідносин, обґрунтовано задовольнив позов.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що сплата орендарем позивачу орендної плати за землю у 2011 році підтверджується довідкою виданою 01.06.2012 року Прилуцької ОДПІ №6601/17-410 не заслуговують на увагу та не спростовують висновків місцевого суду, оскільки вказана довідка не була предметом дослідження суду першої інстанції. Крім того, вона не містить у собі достовірної інформації стосовно того, що сума, яка у ній зазначена, була сплачена СТОВ „Агрофірма „Прилуччина"ОСОБА_4 саме на виконання умов договору оренди земельної ділянки від 12 жовтня 2004 року і саме в якості орендної плати за 2011 рік, а не на виконання будь - яких інших укладених договорів або за користування належною ОСОБА_4 земельною ділянкою за попередні роки.

Крім того ніяких домовленостей між сторонами в 2010 році про сплату грошових коштів за декілька років не було, позивачем заперечується сам факт того, що грошові кошти 743,72 грн., є орендною платою і за 2011 рік, а п.7 умов Договору зазначається, що орендна плата вноситься з 01 січня по 31 грудня кожного року, що не було зроблено відповідачем в 2011 році.

Сукупність обставин справи приводить апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами і їм надана вірна юридична оцінка. Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст. ст. 57-66 ЦПК України і доводи апеляційної скарги їх не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Прилуччина»-відхилити.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від від 13 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: