Ухвала суду № 262793, 03.08.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

03 серпня 2006 р.                                                             Справа № 16/36-Н

                                                                                                к/с № 10088/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Нечитайла О.М.,

суддів:                       Усенко Є.А.,

                                   Ланченко Л.В.,

                                   Пилипчук Н.Г.

                                   Маринчак Н.Є.

при секретарі  Буряк І.В.

за участю представників:

позивача–                    не з’явились

відповідача  –      Дмитрук М.А., дов. від 02.08.2006р. № 20587/9/10

розглянувши касаційну скаргудержавної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 18.08.2005р.

у справі №         16/36-н

за позовом55 Управління начальника робіт Міністерства оборони УкраїнидоДержавної податкової інспекції у м. ХмельницькомупроВизнання недійсними податкових повідомлень – рішень

В С Т А Н О В И В :

55 Управління начальника робіт (далі по тексту – позивач, Управління) звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (далі по тексту – відповідач, ДПІ у м. Хмельницькому) про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень від 27.08.2004р. №0004761503/3/5452 на суму 2 496, 55грн., №0004771503/3/5453 на суму 224 361, 29 грн., №0004781503/3/5454 на суму 36 845, 64 грн.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.03.2005р. позов Управління було задоволено частково – визнано недійсним податкове повідомлення – рішення №0004771503/3/5453 від 27.08.2004р. в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 196 767, 86грн., а в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Місцевий господарський суд, приймаючи вказане рішення вказав, що суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти позовних вимог в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 196 767, 86грн., оскільки на їх підтвердження не надано належних доказів.

Постановою від 18.08.2005р. Житомирський апеляційний господарський суд залишив рішення господарського суду Хмельницької області від 18.03.2005р. без змін, а апеляційну скаргу відповідача – без задоволення.

Апеляційний господарський суд вказав, що судом першої інстанції вірно не прийнято до уваги заперечення відповідача проти позовних вимог в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 196 767, 86грн., оскільки на їх підтвердження не надано належних доказів.

ДПІ у м. Хмельницькому, не погоджуючись із ухваленням апеляційним господарським судом вищевказаного судового рішення, подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 18.08.2005р. у справі №16/36 – Н в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 196 767, 86грн. та ухвалити нове рішення по справі, яким в позові відмовити.

В касаційній скарзі відповідач стверджує, що судом безпідставно не взято до уваги заперечення відповідача проти позовних вимог в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 196 767, 86грн. з посиланням на те, що на підтвердження цієї суми не надано належних доказів. Виписка з особового рахунку позивача (облікової  картки) не прийнята судом як належний доказ наявності податкового боргу платника, оскільки ці відомості не підтверджені первинними бухгалтерськими документами та відповідними деклараціями, а також суперечать  наявним матеріалам справи, актам перевірок податкового органу. Відповідач звертає увагу на те , що податковий орган не вилучає первинних бухгалтерських документів і вони знаходяться у позивача.

Також відповідач стверджує, що облікова картка платника не може бути неналежним доказом правомірності дій ДПІ у м. Хмельницькому, а податкова декларація не може свідчити про вчасне погашення платником податкового зобов’язання.

Позивачем подано письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких міститься прохання залишити касаційну скаргу ДПІ у м. Хмельницькому без задоволення, а судові рішення – без змін.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, заперечень позивача, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає через наступне.

Статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено наступне.

ДПІ у м. Хмельницькому проведено позапланову перевірку своєчасності сплати військовою частиною А 3212 і/к 07665168, правонаступником якої є позивач, узгодженої суми податкових зобов’язань по податку на додану вартість, за результатами якої було складено акт №314 від 31.03.2004р.

31.03.2004р. ДПІ у м. Хмельницькому були прийняті податкові повідомлення – рішення:

- №0004771503/0/2139, яким в/ч А 3212, за затримку на 84 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 1 121 806, 48грн. визначено суму штрафних санкцій у розмірі 224 361грн. 29 коп.  за платежем “податок на додану вартість”;

- №0004761503/0/2138, яким в/ч А 3212, за затримку на 112 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 4 993, 10грн. визначено суму штрафних санкцій у розмірі 2 496грн. 55к. за платежем “податок на додану вартість”;

- №0004781503/0/2137, яким в/ч А 3212, за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 368 456, 40грн. визначено суму штрафних санкцій у розмірі 36 845, 64грн.

Визначене зобов’язання було оскаржено в/ч А 3212 в адміністративному порядку.

27.08.2004р. ДПІ у м. Хмельницькому, за результатами розгляду скарг в/ч 3212, які залишені без задоволення рішенням Державної податкової адміністрації України №7227/6/25-1215 від 21.08.2004р., були прийняті податкові повідомлення – рішення:

- №0004761503/3/5452, яким в/ч А 3212, за затримку на 112 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 4 993, 10грн. визначено суму штрафних санкцій у розмірі 2 496 грн. 55к. за платежем “податок на додану вартість”;

- №0004781503/3/5454, яким в/ч А 3212, за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 368 456, 40 грн. визначено суму штрафних санкцій у розмірі 36 845, 64 грн.;

- №0004771503/3/5453, яким в/ч А 3212, за затримку на 84 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 1 121 806, 48 грн. визначено суму штрафних санкцій у розмірі 224 361 грн. 29 к.  за платежем “податок на додану вартість”.

Сторонами проведено звірку розрахунків по сплаті позивачем податку на додану вартість, за якою позивач погодився з нарахуванням йому штрафних санкцій по сплаті податкового зобов’язання по ПДВ у сумі 47 878,91 грн.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи, що позивач є платником податку на додану вартість, він зобов’язаний, у відповідності до вимог Конституції України та Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” вчасно сплачувати податки і збори.

Контролюючим органом застосовано до позивача штрафні санкції за несплату податкового зобов'язання у встановлений Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” строк.

Відповідно до вимог п. п. 17.1.7 п. 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні санкції застосовуються до платника податків у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом.

В обґрунтування правильності застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 196 767,86грн. відповідач посилається на виписку із особового рахунку позивача та стверджує, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, саме позивач мав надати докази на підтвердження обґрунтованості застосування штрафних санкцій.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відомості, наведені у картці обліку платника податків – позивача суперечать наявним матеріалам справи, актам перевірок контролюючого органу.

Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про те, що визначення платнику податків суми штрафних санкцій виключно на підставі даних облікової картки такого платника податків, без дослідження відповідних декларацій та первинної документації є безпідставним.

Посилання відповідача на те, що саме позивач мав надати необхідні первинні документи відповідно до вимог ч. 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України Вищий адміністративний суд України вважає безпідставним, оскільки ч. 2 зазначеної статті КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про те, що апеляційний господарський суд повно з’ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які потягли б за собою скасування чи зміну прийнятих у справі судових рішень, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України ,-

ухвалив :

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 18 серпня 2005року у справі №16/36-Н залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 18 серпня 2005 року у справі №16/36-Н залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий суддя:                                                            Нечитайло О.М.,

Судді:                                                                                   Усенко Є.А.,

                                                                                                        Ланченко Л.В.,

                                                                                                        Пилипчук Н.Г.

                                                                                         Маринчак Н.Є.

З оригіналом вірно                                                                      

Суддя                                                                                             Нечитайло О.М.