Ухвала суду № 262787, 07.09.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2006справа№2-15/3199.1-2005

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого),

Сергейчука О.А, Маринчак Н.Є., ШипуліноїТ.М., Нечитайла О.М.

при секретарі: Ткачук Н.В.

представники сторін в судове засідання не зявились

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФеодосійської МДПІ АРКрим на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від21.11.2005 по справі№2-15/3199.1-2005

за позовом Державного підприємства «Радгосп-завод «Феодосійський»

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Радгосп-завод «Феодосійський» (даліДПр-з«Феодосійський») звернулось до суду з позовом (зі змінами) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Феодосія в АРКрим від06.08.2003 №003567/1221/23-01/4/0 та від21.08.2003 №003598/1221/23-01/4/1 в частині стягнення пені в сумі129444,01грн.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від18.04.2005 у справі №2-15/3199.1-2005 позов задоволено частково. Визнані недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Феодосія в АРКрим від06.08.2003 №003567/1221/23-01/4/0 та від21.08.2003 №003598/1221-01/4/1 в частині донарахування пені по прибутковому податку в сумі 15882,92грн.

Судом замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у м.Феодосія в АРКрим на його правонаступника - Феодосійську міжрайонну державну податкову інспекцію в АРКрим.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від21.11.2005 по справі№2-15/3199.1-2005 апеляційну скаргу ДПр-з«Феодосійський» задоволено. Рішення господарського суду АРКрим від18.04.2005 у справі №2-15/3199.1-2005 змінено. Позов задоволено частково. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Феодосія в АРКрим №003567/1221/23-01/4/0 від06.08.2003 та №003598/1221-01/4/1 від21.08.2003 в частині нарахування 129444,01грн. пені.

В частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Феодосія в АРКрим №003567/1221/23-01/4/0 від06.08.2003 та №003598/1221-01/4/1 від21.08.2003 про донарахування прибуткового податку в сумі 415,57грн. і застосування фінансових санкцій у виді штрафу в розмірі 831,14грн. - провадження припинено.

Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція в АРКрим (далі МДПІ) звернулась із касаційною скаргою на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від21.11.200 і просить її скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду АРКрим від18.04.2005. При цьому зазначає, що судом порушено та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а саме: що на Позивача, як на платника податків в розумінні ст.1.1 Закону України від21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі-Закон України №2181) згідно ст.10 Декрету Кабінету Міністрів України від26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок із громадян» (даліДекретуКМУ №13-92) та ст.3.2.1 Закону України №2181 покладено обов'язок утримати та перераховувати до бюджету прибутковий податок. І згідно ст.21.4.2 ДекретуКМУ №13-92, за прострочення встановлених строків сплати податків справляється пеня у розмірах, встановлених законом.

Таким чином, Скаржник вважає, що відповідальність за порушення вказаних нормативних актів у вигляді пені прямо передбачена Законом і Інструкцією про порядок нарахування і погашення пені по платежах. Твердження ж апеляційного суду про порушення Порядку оформлення результатів документальних перевірок про дотримання податкового і валютного законодавства Скаржник також вважає необґрунтованим, так як згідно ст.1 Закону України №2181 пеня (термін якої визначено ст.1.4 Закону) не відноситься до штрафних (фінансових) санкцій, визначення термінів як вказано в ст.1.5.

ДПр-з«Феодосійський» надав заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначив, що доводи касаційної скарги не відповідають діючому законодавству та фактичним обставинам справі і тому не можуть бути підставами для скасування постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від21.11.2005, оскільки Відповідач допускає однобічне та неповне застосування цих норм закону, всупереч порядку нарахування пені згідно ст.21 Декрету Кабінету Міністрів України від26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок із громадян». І враховуючи зазначене, проти скарги заперечив і просив рішення суду апеляційної інстанції залишити в силі.

Перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, рішення суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом16.1 ст.16 Закону України від21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що після закінчення встановлених термінів погашення податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Розмір пені визначений пунктом 16.4 цього Закону, де п.16.4.1. встановлено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. 16.4.2. Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обовязкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.

При цьому в ст.1 Закону України №2181, визначено термін - податковий борг (недоїмка) як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій при їхній наявності), самостійно узгоджене платником податків або погоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений термін, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як встановлено судами за результатами документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства у п.2.10.7 Акта перевірки від04.08.2003 №1871/23-01/00412814, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від06.08.2003 №003567/1221/23-01/4/0, де зазначено, що "на податковий борг ... нараховано пеню в сумі 129444,01грн. відповідно до вимог ст.16.1 Закону України №2181".

Податкове повідомлення-рішення було оскаржене в адміністративному порядку, за результатами якого винесено податкове повідомлення-рішення від21.08.2003 №003598/1221/23-01/4/1.

Судами також встановлено, що пеня по прибутковому податку нарахована за період із 01.04.2000 по 01.03.2003.

При цьому суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, правомірно послався на п.15.1.1. Закону України №2181, де визначено, що податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобовязань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобовязань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобовязання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому суд касаційної інстанції не бере до уваги позицію суду апеляційної інстанції в тому, що Акт не відповідає вимогам закону, та звертає увагу на помилковість висновку суду апеляційної інстанції про відсутність податкового боргу по прибутковому податку з громадян, оскільки податковий податок є безумовним податковим зобовязанням, то і відповідно пеня, нарахована на податкове зобов'язання у відповідності до податкового законодавства України є складовою частиною обовязкових податкових платежів.

Відповідно до зазначеного, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що судом першої інстанції ґрунтовно досліджено матеріали справи і вірно встановлено факт податкового боргу та визначення суми пені, як податкового зобов'язання. І тому рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим у зв'язку з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, які правомірно визнані встановленими, відповідністю висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. За таких умов касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції скасуванню, рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись п.3 ст.160, ст.ст.220, 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від21.11.2005 по справі№2-15/3199.1-2005 скасувати. Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від18.04.2005 по справі№2-15/3199.1-2005 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В.Карась

Судді: О.А.Сергейчук

Н.Є.Маринчак

Т.М.Шипуліна

О.М.Нечитайло