Рішення № 26275786, 04.10.2012, Апеляційний суд Київської області

Справа № Провадження №22-ц-3717/12 22-ц/1090/4744/12 Головуючий у І інстанції Рябченко Л.А.Категорія26Доповідач у 2 інстанціїРудніченко 04.10.2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 вересня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Олійника В.І.,

суддів Рудніченко О.М., Матвієнко Ю.О.,

при секретарі Бобку О.В.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, в якому зазначав, що 01.07.2008р. працівниками енергопостачальника у будинку відповідачів виявлено підключення розетки поза лічильником електричної енергії прихованою електропроводкою, чим порушено п.48 Правил користування електричною енергією для населення (ПКЕЕН). За підсумками перевірки складено акт № 990496 у присутності ОСОБА_2, якою цей акт підписано.

Між позивачем та відповідачами відсутній договір про користування електричною енергією, споживання електроенергії за адресою: АДРЕСА_1, здійснюється на підставі договору № 044019 від 24.10.2001р., укладеного з ОСОБА_4.

Згідно п.53 ПКЕЕН та пп.6 п.3.1, п.п.3.2, 3.3, 3.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, рішенням комісії з розгляду актів про виявлене порушення 07.07.2008р. нарахована сума збитків, завданих енергопостачальнику, у розмірі 7437,82грн.,

08.10.2009р. споживач ОСОБА_2 уклала договір про розстрочку виконання зобов'язання № 7000007484, та зобов'язалася погасити залишок боргу в розмірі 6109,61грн. на протязі 12 місяців та проводити оплату за поточне споживання електроенергії, але фактично договір не виконаний, сплачено лише 2180,79грн.

Тому, позивач просив, стягнути солідарно з відповідачів борг за електроенергію в розмірі 3928,82грн. та понесені судові витрати.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2012 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, осіб, які з`явилися на розгляд вказаної справи, вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, по наступним підставам.

По справі встановлено, що на підставі договору № 044019 від 24.10.2001 р., укладеного з ОСОБА_4 та ПАТ «АЕС Київобленерго»про користування електричною енергією, споживання електричної енергії, в будинку за адресою в АДРЕСА_1 надаються послуги з електропостачання (а.с. 7-10).

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 24).

01.07.2008р. ЗАТ АЕС «Київобленерго»складений акт № 990496 про виявлені порушення Правил користування електричною енергією для населення по АДРЕСА_1.(а.с. 11) Згідно вказаного акту, споживачем ОСОБА_2 порушено п.48 ПКЕЕН, а саме п.1.2, підключено розетку поза електричним лічильником прихованою електропроводкою, при підключенні навантаження на розетку диск електролічильника не обертається, а електроенергія споживається. Тип провода зазначений - алюмінієвий, площа перерізу 2.5 мм. кв. Акт підписаний ОСОБА_2 7.07.2008р. комісією структурного підрозділу енергопостачальника складено протокол № 60 з розгляду актів про виявлене порушення.

08.10.2008р. був оформлений договір № 7000007484 про розстрочку виконання зобов'язань та складено графік погашення заборгованості строком до 11.10.2010р. суми боргу в розмірі 6109,61грн.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції вважав, що позивачем були порушені вимоги законодавства щодо оформлення договірних відносин із споживачем, не обґрунтоване пред'явлення позову до зазначених ним відповідачів, порушені вимоги законодавства при складанні акту про виявлене порушення та протоколу до нього, при укладенні договору про розстрочку виконання зобов'язання та пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З даними висновками суду, колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія й інші послуги), стягується крім квартирної плати по затвердженим у встановленому порядку тарифам. Стаття 68 Житлового кодексу України зобов'язує наймача вчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

Згідно зі ст. ст. 610, 614 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відсутність своєї вини в порушенні зобов'язання доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 10, 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтями 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання.

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.

Проте, сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості за фактично надані послуги.

Крім того, у статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення визначено перелік житлово-комунальних послуг, які поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що між сторонами фактично існували правовідносини по наданню електричної енергії, відповідачі їх отримували та частково сплачувала надані послуги, що свідчить про фактичне укладення договору.

Відповідно до правил статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчіть про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності до нового строку не зараховується.

Як убачається з матеріалів справи маючи заборгованість відповідачі періодично частково погашали її. Колегія суддів вважає, що у даному конкретному випадку мало місце переривання перебігу строку позовної давності, тому з відповідачів підлягає стягненню заборгованість за весь час неналежного виконання ними своїх обов'язків та сума збитків завданих неправомірним підключенням розетки поза лічильником електричної енергії прихованою електропроводкою.

Крім того, при визначенні суми, яка підлягає стягненню за надані послуги електропостачання, колегія суддів, вважає за необхідне врахувати ступінь виконання зобов'язання боржниками; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з ухвалення по справі нового рішення, про часткове задоволення позовних вимог.

Крім того, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів, вважає, за необхідне у відповідності ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 313 -317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2012 року скасувати та ухвалити нове.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»в особі Білоцерківського районного підрозділу на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030320202 в Головному управлінні ВАТ «Ощадбанк»по м. Києву та Київській обл. МФО 322669 код 23243188: боргу за електроенергію в розмірі 87,90 грн.(вісімдесят сім гривень 90 коп.) та суму у відшкодування завданих збитків в розмірі 840 грн. 92 коп. (вісімсот сорок гривень 92 коп.).

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»в особі Білоцерківського районного підрозділу на поточний рахунок № 26000002744000 в ПАТ «КІБ Креді Агріколь»МФО 300379 код 23243188: судового збору в сумі 295,50 грн. (двісті дев'яносто п'ять гривень 50 коп.).

В решті задоволення позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: