Ухвала суду № 26272119, 25.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1835/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Колеснікова І.С.

Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Борисенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2012 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства КП «Укренергомонтаж»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а :

ПАТ КП «Укренергомонтаж»звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 20.12.2011 № 0001832300, за яким позивачу нараховано грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 62546, 26 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є підставами для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ КП «Укренергомонтаж»та ТОВ «Компанія Укренергосервіс-М»20.06.2011 було укладено договір поставки № 2-2/06-11.

Відповідно до пункту 1.1. договору від 20.06.2011 № 2-2/06-11 постачальник, - ТОВ «Компанія Укренергосервіс-М»зобов'язується поставити та передати у власність покупця - ПАТ КП «Укренергомонтаж», обладнання за типами, ціною, технічною характеристикою та у кількості згідно специфікації № 1 (додаток № 1).

За специфікацією № 1 постачальник поставляє покупцю «Реактор електричний струмообмежувальний на напругу 10 кВ трифазний» тип РТСТ-10-400.0,65 УХЛ4 у кількості 2 шт. за ціною 125092, 53 грн. за одиницю. Загальна вартість становить 300222, 07 грн. (у т.ч. ПДВ 50037, 01 грн.).

Зазначений договір укладено на виконання покупцем своїх зобов'язань перед ДП НЕК «Укренерго», згідно укладених з ним договорів на будівництво об'єкту «Підстація 330/110/10 кВ «Сєвєрна». Розширення та реконструкція»(п.1.3 договору від 20.06.2011року № 2-2/06-11).

Згідно умов вказаного договору фактом підтвердження належного виконання поставки товарів є підписання сторонами акту приймання -передачі. Одночасно з поставкою обладнання постачальник зобов'язується надати покупцеві наступні документи: рахунок-фактуру, накладну, податкову накладну, технічний паспорт або посібник з експлуатації, акти випробувань та іншу технічну документацію, сертифікат відповідності або сертифікат якості, акт приймання-передачі обладнання, інші товаросупроводжувальні документи (пункт 3.3 договору від 20.06.2011 № 2-2/06-11 ).

Також, згідно пункту 3.4 договору від 20.06.2011 № 2-2/06-11 доставку товару здійснює постачальник.

Про факт транспортування обладнання свідчить акт здачі-приймання робіт від 15.08.2011 № ОУ-0000037 щодо перевезення обладнання та рахунок від 16.08.2011 № 1, який було виставлено перевізником ФОП ОСОБА_2 до ТОВ «Компанія Укренергосервіс-М» за надання послуг з переведення вантажу (реактора електричного) з м. Запоріжжя до м. Вишгород.

У подальшому, 23.06.2011 між позивачем та ТОВ «Компанія Укренергосервіс-М» укладено додаткову угоду № 1 до договору від 20.06.2011 № 2-2/06-11, згідно якої внесено зміни до специфікації № 1, а саме: постачальник поставляє покупцю «Реактор електричний струмообмежувальний на напругу 10кВ трифазний» тип РТСТ-10-630.0,65 УХЛ4 у кількості 2 шт. за ціною 125092, 53 грн. за одиницю, з урахуванням додаткових витрат. Загальна вартість становить 300222, 07 грн. (у т.ч. ПДВ 50037, 01 грн.).

На підтвердження факту поставки обладнання ТОВ «Компанія Укренергосервіс-М» надано позивачу видаткову накладну від 15.08.2011 року.

Крім того, при отриманні обладнання позивач отримав сертифікати відповідності, протоколи випробування реактора та інструкцію по експлуатації.

Поряд із цим, ТОВ «Компанія Укренергосервіс-М»за договором поставки обладнання виписало на адресу позивача належним чином оформлені податкові накладні:

від 03.08.2011 № 2 на загальну суму 90066, 62 грн. (в т.ч. ПДВ - 15011, 10 грн.),

від 15.08.2011 № 3 на загальну суму 3944, 20 грн. (в т.ч. ПДВ - 657, 37 грн.),

від 15.08.2011 № 4 на загальну суму 206211, 25 грн. (в т.ч. ПДВ - 34368, 54 грн.).

Судом встановлено, що загальна вартість поставленого обладнання ТОВ «Компанія Укренергосервіс-М» у серпні 2011 року становить -300222, 07 грн. (у т.ч. ПДВ 50037, 01 грн.)

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками.

За податковими накладними, отриманими від контрагента, позивачем віднесено до складу податкового кредиту за серпень 2011 року суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаних товарів.

Як встановлено судом першої інстанції, за наслідками розгляду матеріалів перевірки відповідач дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Компанія Укренергосервіс-М», є нікчемними.

Проте, такий висновок податкового органу ґрунтується виключно на висновках довідки Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя від 07.11.2011 року № 4689/23-08/36320561 про результати зустрічної перевірки ТОВ «Компанія Укренергосервіс-М»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками ТОВ «Доміно 2010»та ПАТ КП «Укренергомонтаж»у серпні 2011 року.

Таким чином, відповідачем не надано суду доказів визнання правочину, укладеного між позивачем та контрагентом -ТОВ «Компанія Укренергосервіс-М», недійсними у судовому порядку.

З огляду на викладене судовою колегію не встановлено підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Крім того, апеляційна інстанція вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними»:… при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Однак відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно ТОВ «Компанія Укренергосервіс-М» за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договір поставки укладений з ТОВ «Компанія Укренергосервіс-М»до теперішнього часу у судовому порядку не визнаний недійсним.

Слід відмітити, що ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області не було також надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності»здійснених позивачем господарських операцій. Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про безтоварність проведених позивачем господарських операцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, орган державної податкової служби не наділений правом самостійно визначати сумнівність чи фіктивність правовідносин, їм надано право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, … (ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Отже, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області має право звернутися до суду з метою визнання правочину недійсним, а не самостійно вирішувати дане питання.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби - відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.