Ухвала суду № 26271872, 01.10.2012, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/2446/12Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 41, 42 Льон О.М. Доповідач в апеляційній інстанції Пономаренко В. В. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПономаренка В.В. суддівЮвшина В.І., Скіця М.І.при секретаріБурдуковій О.В., Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 09 липня 2012 року по справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_7 про виселення та зняття з реєстрації місця проживання,-

в с т а н о в и л а :

У лютому 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_7 про виселення та зняття його з реєстрації місця проживання, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21.02.2011 року в зв'язку з невиконанням ОСОБА_7 зобов'язань за кредитним договором № CSW0GA0000000006, укладеним між сторонами, в рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки - належну відповідачу квартиру АДРЕСА_1, шляхом її продажу позивачем.

Відповідач добровільно не звільнив квартиру, тому ПАТ КБ «ПриватБанк» просило виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у вказаній квартирі зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.

Заочним рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23 березня 2012 року позов задоволено.

Виселено ОСОБА_7 з квартири АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку в органах МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.

17 квітня 2012 року ОСОБА_7 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 червня 2012 року заочне рішення суду від 23 березня 2012 року скасовано, а справу призначено до судового розгляду.

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 09 липня 2012 року позов задоволено частково.

Виселено ОСОБА_7 з квартири АДРЕСА_1.

У позові в частині вимог про зняття ОСОБА_7 з реєстрації місця проживання у зазначеній квартирі відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в сумі 53,65 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що судом першої інстанції винесено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, та просив його скасувати в частині виселення відповідача з квартири та відмовити в задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 лютого 2011 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, Черкаської області, належну ОСОБА_7, шляхом її продажу ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 35).

Відповідач ОСОБА_7 відмовляється добровільно звільнити вказану квартиру та передати ключі від неї позивачу.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, виходив з того, що відповідно до ст. 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 ЖК України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач направляв відповідачу вимогу про добровільне виселення зі стягнутої квартири, яка була проігнорована відповідачем (а.с.31-32).

За таких обставин, відповідач підлягає примусовому виселенню з квартири на підставі рішення суду.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про зняття відповідача та інших осіб, які зареєстровані або проживають у спірній квартирі з реєстраційного обліку, виходячи з наступного.

Відповідно до довідок СГІРФО Канівського МВУМВС № 1270 від 10.02.2012 року та Кооперативу ЖБК-5 «Дніпро» у квартирі АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований (а.с. 45), ОСОБА_7 у вказаній квартирі не зареєстрований і не проживає (а.с. 46).

Відповідач ОСОБА_7 зареєстрований у АДРЕСА_2 з 15 грудня 1994 року, що підтверджується відміткою у його паспорті (а.с. 67) та довідкою ВГІРФО Канівського МРВ УМВС України в Черкаській області від 26.05.2012 року (а.с. 71).

Таким чином, позовна вимога про зняття відповідача та інших осіб, зареєстрованих у спірній квартирі з реєстраційного обліку, є безпідставною, оскільки відсутні докази їх реєстрації в даному приміщенні.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому воно є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують і не дають підстав для її задоволення, тому суд апеляційну скаргу відхиляє, а рішення суду першої інстанції залишає без змін.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України, судова колегія судової палати ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 - відхилити.

Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 09 липня 2012 року по справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_7 про виселення та зняття з реєстрації місця проживання - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення але може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :