Постанова № 26271041, 11.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1648/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"11" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Муханьковій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2011 року по справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «ШРБУ № 100»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року позивач -Дочірнє підприємство «ШРБУ № 100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області, в якому просив визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.03.2011 року № 0001341501, яким ДП «ШРБУ № 100»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»зобов'язано сплатити штраф у розмірі 779 299 грн. 60 коп. за порушення підприємством граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2011 року адміністративний позов Дочірнього підприємства «ШРБУ № 100»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції -скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Дочірнє підприємство «ШРБУ № 100»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(ідентифікаційний код 05423018, місцезнаходження: 07335, Київська область, Вишгородський район, с. Демидів) зареєстроване державним реєстратором Вишгородської районної державної адміністрації Київської області як юридична особа 17.04.2002, про що зроблено запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 1 334 120 0000 000081 (копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 096085 (а.с. 20). Згідно даних податкового органу, позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області як платник податків та інших обов'язкових платежів.

23 березня 2011 року службовими особами ДПІ у Вишгородському районі Київської області було проведено невиїзну документальну перевірку дотримання своєчасності сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, за результатами якої складено акт від 23.03.2011 № 655/15-116/05423018/66.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності.

Виявлення зазначеного порушення стало підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 24.03.2011 № 0001341501 (а.с. 6), яким на підставі п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України на позивача накладено штраф у розмірі 779 299 грн. 60 коп. за порушення ним граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності.

Обговорюючи правомірність накладення на позивача штрафу у розмірі, визначеному п. 126.1 ст. 126 ПК України за допущення такого порушення, як несвоєчасна сплата самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі Конституції України та законів України.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України, який вступив в силу з 01.01.2011 року.

За нормами п. 1.1 ст. 1 Податкового Кодексу України, він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість врегульовані розділом V Податкового кодексу України.

Згідно положень п. 203.2. ст. 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Аналогічна правова норма закріплена в п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, згідно якої платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 126.1 ст. 126 зазначеного Кодексу закріплено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 113.3 статті 113 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України. Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) не передбачених Кодексом та іншими законами України - не дозволяється.

Відповідно до статті 116 Податкового кодексу України, у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення -рішення. За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої Кодексом та іншими законами України.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів було встановлено, що оплата за призначенням платежу -податок на прибуток підприємств за 2010 рік у сумі 7 792 996,00 грн. позивачем була здійснена у період з 23.02.2011 року по 28.02.2011 року.

Згідно платіжних доручень від 23.02.2011 року № 94, від 24.02.2011 року № 119, від 28.02.2011 року № 127 ДП «ШРБУ № 100»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»було сплачено відповідно 1 000 000,00 грн., 1 792 996,00 грн. та 5 000 000,00 грн. У зв'язку з цим, кількість днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств складає, відповідно 4, 5 та 9 календарних днів.

Допущення зазначеного порушення позивач не заперечує, що також підтверджується висновками акту перевірки від 23.03.2011 № 655/15-116/05423018/66. Будь-яких заперечень чи зауважень від позивача по даному питанню не надходило.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідач правомірно застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 779 299 грн. 60 коп. за несвоєчасну сплату ним податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності.

Крім цього, виходячи з норм Податкового кодексу України, підставами для скасування податкового повідомлення-рішення є його невідповідність актам законодавства або порушення процедури при його прийнятті. Оскільки позивачем не було надано належних доказів в обґрунтування вимог свого позову, колегія суддів не вбачає підстав для скасування спірного податного повідомлення-рішення ДПІ у Вишгородському районі Київської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

З підстав вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2011 року та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «ШРБУ № 100»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення слід відмовити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області -задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2011 року -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «ШРБУ № 100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення -відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.