Ухвала суду № 26271003, 25.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-935/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"25" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Козачок»до Бориспільської об'єднаної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати в повному обсязі податкові повідомлення -рішення Бориспільської об'єднаної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 26.09.2011 року №00013402320, №00013412320.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої зазначив, що відповідачем у відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України не надано належних доказів фіктивності господарських операцій здійснених між ДП «Козачок»та ТОВ «Арма Строй»та правомірності прийнятих ним податкових повідомлень -рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що ДП «Козачок» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, Бориспільською об'єднаною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП«Козачок» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року, за результатами якої складено акт від 12 вересня 2011 року №620/23-2/31716956.

В ході проведеної перевірки було встановлено, що позивачем порушено: п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР (в редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР) «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 9 Закону України від 16.07.99р. №996-XIV «Про бухгалтерські облік і фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704 (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено валові витрати у розмірі 402 150 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 100 537 грн. (у т.ч.: у І кварталі 2008р. на суму 6 662 грн., у II кварталі 2008р. на суму 40 888 грн., у III кварталі 2008р. на суму 39 487 грн., у IV кварталі 2008р. на суму 13 500 грн.); пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ у розмірі 80 430 грн. (у т.ч.: у лютому 2008р. у розмірі 5 330 грн., у квітні 2008р. у розмірі 8 310 грн., у травні 2008р. у розмірі 12 400 грн., у червні 2008р. -y розмірі 12 000 грн., у липні 2008р. у розмірі 16 390 грн., у серпні 2008р. у розмірі 6 400 грн., у вересні 2008р. у розмірі 8 800грн., у жовтні 2008р. у розмірі 10 800грн.). Посилаючись на порушення кримінальної справи №69-0094 відповідачем зроблені висновки про фіктивність господарських операцій здійснених між позивачем та ТОВ «Арма Строй».

На думку відповідача, суми сплачені позивачем ТОВ «Арма Строй» не є валовими витратами позивача, а податкові накладні виписані ТОВ «Арма Строй» не дають йому права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

На підставі даного акту, відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення - №00013402320, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 24 500 грн. в тому числі -19 600 грн. - основний платіж та штрафні (фінансові) санкції у сумі 4 900 грн. та №00013412320, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 52 987 грн. основного платежу та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 13 247 грн.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п.5.2.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З наведеного вбачається, що умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту є придбання платником податків товарів (послуг) для використання їх в своїй господарській діяльності. Підставою для виникнення такого права є податкова накладна, виписана контрагентом платника податків, яких зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору від 15.02.2008р.№ 15/2 позивачу TOB «Арма Строй»було надано клінінгові послуги: на загальну суму 31 980 грн. (у т.ч. ПДВ - 5330 грн.), що підтверджується актом здавання-приймання виконаних послуг від 27.02.2008р. б/н та податковою накладною від 28.02.2008р. № 2- 2802; на загальну суму 49 860 грн. ( у т.ч. ПДВ - 8 310 грн.), що підтверджується актом здавання-приймання виконаних послуг від 06.04.2008р. б/н та податковою накладною від 30.04.2008р. № 1-3004; на загальну суму 74 400 грн. ( у т.ч. ПДВ - 12 400 грн), що підтверджується актом здавання-приймання виконаних послуг від 31.05.2008р. б/н та податковими накладними від 27.05.2008р. №1-2705, від 31.05.2008р. № 1-3005; на загальну суму 72 000 грн. (у т.ч. ПДВ - 12 000 грн.), що підтверджується актом здавання-приймання виконаних послуг від 30.06.2008р. б/н та податковими накладними від 26.06.2008 р. №5-2606, від 27.06.2008р. № 2-2706; на загальну суму 128 340 грн. (у т.ч. ПДВ - 21 390 грн.), що підтверджується актами здавання-приймання виконаних послуг від 31.07.2008р. б/н, від 25.07.2008р. б/н, та податкових накладних від 25.07.2008р. № 9-2507, від 29.07.2008р. №7-2907, від 30.07.2008р. № 11-307; на загальну суму 38 400 грн. (у т.ч. ПДВ - 6 400 грн.), що підтверджується актом здавання-приймання виконаних послуг від 31.08.2008р. б/н та податковою накладною від 29.08.2008р. № 9-2908; на загальну суму 52800 грн. (у т.ч. ПДВ - 8 800 грн.), що підтверджується актом здавання-приймання виконаних послуг від 30.09.2008р. б/н та податковою накладною від 30.09.2008р. № 3009.31; на загальну суму 64800 грн. (у т.ч. ПДВ - 10 800 грн.), що підтверджується актом здавання-приймання виконаних послуг від 31.10.2008р. б/н та податковою накладною від 31.10.2008р. № 3110.1. Зазначені документи мають всі необхідні реквізити, встановлені чинним законодавством України.

На думку колегії суддів, зазначені документи є належними доказами реальності господарських операцій здійснених між позивачем та TOB «Арма Строй». Належних доказів того, що TOB «Арма Строй» не було зареєстровано як платник податку на додану вартість матеріали справи не містять.

Посилання відповідача на порушення кримінальної справи №69-0094 є необґрунтованим, оскільки суду не надано копію вироку суду, винесеного у даній справі.

Отже, відповідачем у відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України не надано належних доказів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень -рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість адміністративного позову та необхідність його задоволення. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст ухвали складено 27.09.12р.