Ухвала суду № 26269965, 26.09.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 р. Справа № 25468/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Ліщинського А.М. та Запотічного І.І.,

при секретарі судового засідання - Сютик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Приватної фірми «ВУД» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.02.2010р. в адміністративній справі за позовом Приватної фірми «ВУД» до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, -

В С Т А Н О В И Л А:

04.06.2009р. позивач Приватна фірма /ПФ/ «ВУД» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у м.Хмельницькому № 0000252301/0/806 від 09.02.2009р., № 0000252301/1/1608 від 06.03.2009р. та № 0000252301/2/3891 від 07.05.2009р. (Т.1, а.с.3-6).

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.02.2010р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (Т.2, а.с.177-182).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ПФ «ВУД», який покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (Т.2, а.с.184-188).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що після переходу зі спрощеної на загальну систему оподаткування підприємством було здано декларацію по податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2005 року, через що визначене платником податку податкове зобов'язання є узгодженим. Також подальше визначення відповідачем податкових зобов'язань здійснено за межами трирічного строку, передбаченого пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Стосовно висновків суду про відсутність підтверджуючих документів щодо формування валових витрат, то відповідні документи були надані суду, однак безпідставно не враховані останнім під час прийняття рішення по справі; також у спірних податкових повідомленнях-рішеннях не визначено правову норму, яка слугувала підставою для прийняття таких рішень (зокрема, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника позивача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 12.01.2009р.-24.01.2009р. відповідачем ДПІ у м.Хмельницькому проведена планова виїзна перевірка ПФ «ВУД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2008р., по результатам якої складено Акт перевірки № 909/23-4/31156867 від 04.02.2009р. (Т.1, а.с.10-19).

Проведеною перевіркою встановлено порушення, зокрема, вимог пп.5.2.1, 5.2.7 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 88910 грн., у тому числі за IV квартал 2005 року - 88910 грн.

На підставі наведеного Акта перевірки та за результатами процедури апеляційного узгодження сум податкових зобов'язань відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення № 0000252301/0/806 від 09.02.2009р., № 0000252301/1/1608 від 06.03.2009р., № 0000252301/2/3891 від 07.05.2009р. про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 133365 грн., в тому числі 88910 грн. за основним платежем та 44455 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.7-9), при цьому скарги позивача на здійснені донарахування податкових зобов'язань були відхилені (Т.1, а.с.81-90).

Підставою для визначення податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств слугували висновки відповідача щодо невірного визначення приросту балансової вартості товарів, сировини та матеріалів. Зокрема, протягом 01.01.2005р.-30.06.2005р. позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, з 01.07.2005р. перейшов на загальну систему оподаткування. На дату цього переходу на підприємстві обліковувались запаси, придбані та оприбутковані в період сплати єдиного податку, витрати на придбання яких не було включено до складу валових витрат. Нарахувавши на вказані запаси амортизаційні нарахування, які були відображені у декларації по податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2005 року, позивач призвів до завищення валових витрат в IV кварталі 2005 року на загальну суму 213300 грн.

Окрім цього, позивачем допущено завищення суми витрат на придбання товарів (послуг) на суму 109939 грн., які не підтверджено документально, в зв'язку з чим не має можливості ідентифікувати їх як такі, що пов'язані з веденням господарської діяльності.

Також позивачем завищено суму витрат рядка 05.2 Декларації з податку на прибуток «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» за IV квартал 2005 року на суму 32400 грн., які не підтверджено документально.

Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Позивач перебував до 30.06.2005р. на спрощеній систему оподаткування відповідно до Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»; починаючи з 01.07.2005р., підприємство застосовує загальну систему оподаткування та є платником податку на прибуток приватних підприємств.

Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Із змісту наведеної норми убачається, що в перерахунку приросту (убутку) балансової вартості товарів беруть участь лише ті запаси, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат.

Сутність перерахунку полягає в порівнянні вартості залишків запасів на кінець звітного періоду з вартістю залишків на початок звітного року та відповідному уточненні платником податків або валових доходів (у рядку 01.2 декларації з податку на прибуток підприємства у разі приросту запасів), або валових витрат (у рядку 04.2 декларації з податку на прибуток підприємства у разі убутку запасів).

Залишки матеріалів позивача по рахунку 201 «Сировина та матеріали», 203 «Паливо», 205 «Будівельні матеріали», 209 «Інші матеріали», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 23 «Виробництво», 25 «Напівфабрикати», 26 «Готова продукція» на загальну суму 213300 грн., які рахуються на 01.07.2005р. (момент переходу на загальну систему оподаткування) відображено у таблиці 1 «Розрахунок проросту (убутку) балансової вартості асів» додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства.

Якщо в осіб, які у відповідному податковому звітному періоді перейшли на загальну систему оподаткування зі спрощеної системи, обліковуються запаси, придбані та оприбутковані в період сплати єдиного податку (тобто витрати на придбання яких не було включено до складу валових витрат), вартість таких запасів не підлягає відображенню в таблиці 1 додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства та відповідно не враховується при подальшому перерахунку по п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Враховуючи той факт, що у позивача запаси були придбані та оприбутковані до переходу на загальну систему оподаткування (тобто, в період перебування на спрощеній системі оподаткування), тому вартість запасів, придбаних в період сплати єдиного податку і не реалізованих протягом цього періоду, помилково відображена у таблиці 1 додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2. ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 наведеного Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Загальна сума витрат на придбання товарів (робіт, послуг) рядка 04.1 Декларації з податку на прибуток позивача «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» за IV квартал 2005 року складає 445800 грн. Перевіркою встановлено, що загальна сума витрат на придбання товарів (робіт, послуг), яка підлягає відображенню в рядку 04.1 декларації з податку на прибуток «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» у дійсності складає 335861 грн., а відхилення становить 109939 грн.

Розглядувана перевірка проводилась за період з 01.10.2005р. по 30.09.2008р.; в IV кварталі 2005 року позивач самостійно виявив помилку за ІІІ квартал 2005 року і відобразив її у рядку 05.2 декларації «Коригування валових витрат: самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» в сумі 32400 грн..

Відповідачем при перевірці не охоплювався період III кварталу 2005 року. Разом з тим, позивачем під час проведення перевірки не було надано документального підтвердження витрат, задекларованих за IV квартал 2005р. у рядку 05.2 декларації в сумі 32400 грн. Факти порушень підтверджуються журналами-ордерами і відомостями по рах.631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» за 4-й квартал, по рах.685 «Розрахунки з іншими кредиторами», рах.37 «Розрахунки з різними дебіторами».

Окрім цього, позивачем під час проведення перевірки, при адміністративному оскарженні не було надано документальних доказів, що підтверджують валові витрати за IV квартал 2005 року, пов'язані з господарською діяльністю та спростовують порушення викладені у Акті перевірки.

Документи, які надані під час судового розгляду справи, вірно не прийняті до уваги судом першої інстанції, оскільки вони не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Цим Законом передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Також аналіз долучених до матеріалів справи документів свідчить про те, що останні містять значну кількість недоліків, також ці документи не проведені в бухгалтерському обліку позивача під час перевірки.

В частині дотримання податковим органом строків визначення податкових зобов'язань по розглядуваному випадку колегія суддів враховує, що відповідно до п.11.1 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Пунктом 16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Відповідно до пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку,

Граничний строк подання декларації з податку на прибуток ПФ «ВУД» за 2005 рік припадає на 10.02.2006р. (40 календарних днів), а строк для визначення суми податкових зобов'язань закінчується 09.02.2009р. на 1095 день (за 2006 рік - 324 дні, 2007 рік - 365 дні, 2008 рік - 366 дні, 2009 рік - 40 днів, що в цілому складає 1095 днів).

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0000252301/0/806 від 09.02.2009р. прийнято з дотриманням граничних строків, які передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В частині доводів апелянта про недоліки винесених податкових повідомлень-рішень колегія суддів враховує, що незазначення у таких правової норми, якою обгрунтовані висновки податкового органу, не спростовує допущених позивачем порушень податкового законодавства. Також такі недоліки не можуть бути достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень, оскільки із матеріалів проведеної перевірки та судової справи однозначно убачаються правові підстави визначення спірних податкових зобов'язань.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог пп.5.2.1, 5.2.7 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а відтак й покладених в основу прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, приймаючи до уваги правомірність нарахування штрафних санкцій та їх відповідність вимогам ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), заявлений позивачем позов про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

Із огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватної фірми «ВУД» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.02.2010р. в адміністративній справі № 2а-5452/09/2270/09 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

І.І.Запотічний