Ухвала суду № 26269486, 18.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2012 р.Справа № 2-а-4141/10/2170

Категорія: 8.2.8Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення - рішення від 28.07.2010р. № 0003301702/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 87 655,00 грн., у тому числі за основним платежем 58 210,00 грн. і штрафними санкціями 29 445,00 грн. та податкового повідомлення - рішення від 28.07.2010р. № 0003311702/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 110 329,23 грн.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що ФОП ОСОБА_3 придбав у ПП «Мусон 2009»і ПП «Реформація Х» насіння зернових та включив до податкового кредиту суму ПДВ, яку фактично сплатив у ціні товару, а також відніс до валових витрати по зазначеним операціям. Податковий кредит позивача підтверджується належним чином складеними податковими накладними. Позивач, посилаючись на законодавство України з питань оподаткування, вважає, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, підтверджені документально та призначені для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Позивач вважає неправомірним визнання податковим органом нікчемними правочинів, укладених із зазначеними контрагентами, оскільки дані угоди носять товарний характер, були реально виконані, що підтверджується видатковими та податковими накладними. Позивач посилається на приписи підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону "Про податок на додану вартість", який передбачає право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товару (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу податкового кредиту, виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, в якій зазначені суми ПДВ, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг). Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для останнього. Законом про ПДВ обов'язок сплати податку покладено на продавця, тоді як позивач є покупцем. Обґрунтованість формування валових витрат підтверджується належним чином складеними бухгалтерськими документами: квитанціями до прибуткових касових ордерів, видатковими накладними.

14.02.2011 року Херсонським окружним адміністративним судом по даній справі була винесена постанова якою в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду відповідачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.

В зв'язку з викладеним апелянтом ставиться питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Зважаючи на те, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи та не має підстав для їх обов'язкової участі, колегія суддів вважає, що немає перешкод для розгляду справи за відсутності сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що спірні податкові повідомлення - рішення від 28.07.2010р. № 00033011702/0, № 0003311702/0, якими позивачеві збільшено зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість, складені на підставі висновків акту про результати планової, виїзної перевірки позивача від 19.07.2010р. № 3245/17-2/НОМЕР_1.

За актом перевірки від 19.07.2010р. позивачеві зменшено задекларовані витрати від ведення підприємницької діяльності на 1742682,00 грн. внаслідок включення до їх складу витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами за 2009 рік.

Також, позивачу зменшено податковий кредит на суму 58210,00 грн. внаслідок включення до його складу сум за безтоварними нікчемними операціями за березень 2009р. на суму ПДВ 51693,00 грн. та квітень 2009р. на суму ПДВ 6517,00 грн.

Таким чином, зменшення за результатами перевірки від 19.07.2010р. задекларованих витрат за 2009 рік на 1742682,00 грн. мало наслідком збільшення оподатковуваного доходу на цю ж суму.

За актом перевірки відповідач зменшив позивачеві задекларовані витрати від здійснення підприємницької діяльності та зменшив податковий кредит у зв'язку із визнанням нікчемними правочинів позивача з контрагентами ПП «Мусон 2009»і ПП «Реформація Х».

У травні 2009 року позивач уклав із ПП «Мусон 2009»і ПП «Реформація Х»угоди купівлі-продажу товару без зазначення його виду та назви.

Суд першої інстанції з'ясував, що з наданих договорів та додатків до них вбачається, що "Продавець" (ПП «Мусон 2009»і ПП «Реформація Х») зобов'язується передати у власність „ІНФОРМАЦІЯ_1" (ФОП ОСОБА_2) товар.

Фактично здійснювалась поставка насіння соняшника, вид, ціна, кількість і якість товару обумовлювались сторонами усно.

Оплата товару проводилась готівкою та оформлялась квитанціями до прибуткових касових ордерів.

Поставка товару здійснювалась безпосередньо продавцями. Звідки поставлявся товар невідомо.

Товарно-транспортні накладні ФОП ОСОБА_2 для перевірки не надано. Тобто, транспортування продукції від ПП «Мусон 2009» і ПП «Реформація Х»до ФОП ОСОБА_2 документально не підтверджено.

Згідно акту ДПІ у м. Нова Каховка від 10.11.09 року №1504/230-36227083 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП "Муссон-2009", з питань встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період з 01.01.09 по 31.07.09.»встановлені порушення ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Муссон-2009" з постачальниками в травні 2009 року: ПП "Зерноторг ФП-ШОД", код 36191542; ПП "Фарас-Агротрейд", код 36329713 та покупцями: в тому числі з ОСОБА_2 код НОМЕР_1 (сума ПДВ по взаємовідносинам становить 103180 грн.).

Перевіркою ДПІ у м. Нова Каховка встановлено, що у ПП "Муссон-2009" (з огляду матеріалів податкової звітності, наданої до ДПІ у м. Нова Каховка) чисельність працюючих на підприємстві складає 1 особа (розрахунки комунального податку за І кв., ІІ кв. та III кв. 2009р.), земельні ділянки, об'єкти нерухомості, транспортні засоби, техніка та інші основні фонди на підприємстві відсутні, умови для зберігання та транспортування товарів у ПП "Муссон - 2009", також, відсутні. У ході проведення перевірки з'ясовано, що операції із придбання та реалізації не мали реальний товарний характер, товар не транспортувався, не передавався і не зберігався. Перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

Перевіркою обґрунтованості нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість при проведенні господарських операцій з ПП «Реформація-Х»встановлено, що згідно акту від 02.11.09 №1478/230-36227240 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Реформація-Х»з питань встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період з 24.03.09 по 31.07.09.»встановлені порушення ч. І ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Реформація-Х»в червні 2009 року з постачальником ПП "Скайлайн-плюс" та покупцями: в тому числі ОСОБА_2 (сума ПДВ по взаємовідносинам становить 137671,90 грн.).

Перевіркою ДПІ у м. Нова Каховка встановлено, що у ПП «Реформація-Х»(з огляду матеріалів податкової звітності, наданої до ДПІ у м. Нова Каховка) відсутні трудові ресурси (податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за період з 23.03.09 - 31.07.09 не надавались та не сплачувався податок), декларацій з податку на прибуток за перевіряємий період не надавались, що унеможливлює фактичне здійснення видів діяльності, задекларованих платником. У ході проведення перевірки з'ясовано, що операції із придбання та реалізації не мали реальний товарний характер, товар не транспортувався, не передавався і не зберігався. Перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

Суд першої інстанції об'єктивно встановивши обставини справи з посиланням на норми Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», постанову Кабінету Міністрів України від 25.02.2009р. № 207, наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, постановою Національного банку України від 09.02.2005 року № 32 дійшов висновку, що господарські операції позивача з підприємствами є штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту та валових витрат, тому дії ДПІ у м. Херсоні щодо визначення ФОП ОСОБА_2 зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб і податку на додану вартість є правомірними.

Колегія суддів дослідивши доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що вони є необґрунтовані і не спростовують висновків суду першої інстанції з наступних підстав.

За діючим законодавством України фізичні особи, які отримують доходи від ведення підприємницької діяльності сплачують податок з доходів фізичних осіб передбачений Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». У перехідний період оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців провадиться за нормами, передбаченими Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992р. №13-92.

Згідно ст. 13 розділу ІV Декрету № 13-92 для громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до ст. 664 ЦКУ моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару

Пунктом 1, 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажно-автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009р. № 207, встановлено, що для водія юридичної особи та фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, крім інших документів необхідно мати товарно-транспортну накладну, для водія юридичної особи та фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб накладну, або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.

Пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, зареєстрованих в Мінюсті України 20.02.1998р. № 128/2568 (далі Правила № 363) встановлено, що товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

ПП «Мусон 2009»і ПП «Реформація Х»надали позивачу податкові та видаткові накладні. Більшість зазначених документів не містили прізвища та посади особи, яка їх складала і несе відповідальність за достовірність даних, внесених до них.

Квитанції до прибуткових касових ордерів про отримання від позивача готівкових коштів підписані невідомою особою без зазначення прізвища.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що сфера дії цього Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 вказаного Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Позивачем як на момент проведення перевірки податковими органами так і на час розгляду справи в суді першої інстанції не наданї документи, які б містили достатні докази виконання робіт по перевезенню, прийманню, зберіганню продукції, відсутні документи, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до перевізника (покупця), документи, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження ТМЦ (акти приймання продукції, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання ТМЦ), довіреності, сертифікати якості, інші документи, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Наявність лише видаткових та податкових накладних не може бути доказом проведення самої господарської операції. Докази фактичного отримання та відвантаження товарів у позивача відсутні, це є свідченням того, що операції із придбання та реалізації мали нетоварний характер, товар не перевозився і не зберігався, договір на поставку сільгосппродукції реально виконаний не був та не мав наміру на породження цивільно-правових наслідків.

Крім цього, оплата проводилась готівкою значними сумами. Так квитанція до прибуткового касового ордеру № 16, виписана ПП «Реформація Х»на суму 304565,28 грн., № 26 від 01.06.2009р., виписана ПП «Реформація Х»на суму 194020,80 грн. № 281 від 20.05.2009р., виписана ПП «Мусон 2009»на суму 176367,80 грн., № 282 від 21.05.2009р., виписана ПП «Мусон 2009»на суму 92658,38 грн.

З зазначених квитанцій до прибуткових касових ордерів вбачається, що готівка від ФОП ОСОБА_2 приймалась підприємствами у сумах, що перебільшують встановлену постановою Національного банку України від 09.02.2005 року № 32 граничну суму готівкового розрахунку протягом дня за одним або кількома платіжними документами, тобто понад 10 000 гривень.

Як під час перевірки, так і під час розгляду справи в суді першої інстанції не вказані підстави для проведення розрахунків в готівковій формі, а також яким чином відбувалось проведення оплати готівкою такими значними сумами.

Крім того, беручі до уваги обставини з'ясовані судом першої інстанції щодо діяльності ПП «Мусон 2009»і ПП «Реформація Х»висновок, що господарські операції ФОП ОСОБА_2 з зазначеними підприємствами є штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту та валових витрат є цілком обґрунтовані і тому дії ДПІ у м. Херсоні щодо визначення ФОП ОСОБА_2 зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб і податку на додану вартість є правомірними і відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі викладеного, колегія судів вважає, що висновки суду першої інстанції є правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 7,10,11,70,71 КАС України та всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Тому, колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана їм правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень -рішень -без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.