ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2012 р.Справа № 2-а-1245/10/1470
Категорія: 10.1Головуючий в 1 інстанції: Мороз А.О
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року по справі за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Управління з питань культури та охорони культурної спадщини про стягнення заборгованості у сумі 5682,59 грн., -
встановиЛА:
Позивач, Миколаївське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління з питань культури та охорони культурної спадщини про стягнення заборгованості у сумі 5682,59 грн.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Миколаївське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року та прийняти по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права. Крім того, апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарги підлягають задоволенню, з огляду на наступне:
Судом першої інстанції встановлено, що Відповідач є юридичною особою та зареєстрований виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 17.08.06 р. за № 1 522 102 0000 010173 (а.с. 16) та є правонаступником Управління культури, що підтверджується Рішенням Миколаївської міської ради від 18.08.06 р. № 4/19 (а. с. 19-20).
31.10.06 р. позивач провів перевірку відповідача на предмет дотримання порядку нарахування, утримання, використання та обліку коштів державного Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, за наслідками якої склав Акт № 1008 (а.с. 7-8).
Як зазначено у Акті, фактичний фонд оплати праці позивача склав 1826963,40 грн., тоді як у звіті ф4-ФСС з ТВП (а. с. 9) відповідач зазначив 1646639,32 грн., тобто ним не відображено у фонді оплати праці 180324,08 грн. заборгованості з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки педагогічним працівникам та не нараховано і не утримано з цієї суми страхові внески до Фонду, що, на думку позивача, є порушенням ст. 27 ч. 2 п. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", у редакції чинній на момент проведення перевірки, у зв'язку із чим позивач нарахував страхові внески у сумі 7032,64 грн.
22.01.10 р. позивачем проведена перевірка відповідача, з тих же питань, що і перевірка від 31.10.06 р., за наслідками якої позивачем складено Акт (а. с. 11-13), у якому зафіксовано наявність заборгованості відповідача із страхових внесків у сумі 7032,64 грн., але у зв'язку із заборгованістю позивача перед відповідачем у розмірі 1350,05 грн., сума заборгованості позивачем зменшена до 5682,59 грн. (7032,64-1350,05=5682,59).
Відповідно до ч.1 ст.21, ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ в редакції, що діяла до 01.01.2011р., страхувальники зобов'язані в установлені терміни нараховувати та сплачувати до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - ФСС з ТВП) страхові внески у розмірах, що визначаються у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні витрати.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці»визначено структуру заробітної плати, до якої входить також додаткова заробітна плата: це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, а також премії.
Відповідно до ст. 57 ч. 1 Закону України "Про освіту", держава забезпечує виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи у таких розмірах: понад 3 роки - 10 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків; виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки.
Таким чином, надбавка за вислугу років педагогічним працівникам та виплати на оздоровлення згідно з положеннями Закону України «Про оплату праці»є додатковою заробітною платою. Незалежно від того, в який період і з якою затримкою вона нараховується і сплачується, надбавка і допомога залишається заробітною платою, на неї нараховується і з неї утримується страхові внески згідно з ст. 21 Закону № 2240.
Посилання суду першої інстанції на ст.5-1 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону країни «Про освіту»педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів»від 09.09.2004р. є безпідставним, оскільки лише 19 лютого 2009р. за № 1025-VІ був прийнятий Закон України «Пров несення змін до Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту»педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів», яким доповнена стаття 5-1.
Розділом 11 Прикінцевих положень Закону №1025 передбачено, що «цей Закон набирає чинності з дня його опублікування», тобто в 2009р., а виплати були проведені в 2005-2006 р.р., тому ст.5-1 Закону № 1025 не поширюється на правовідносини, що мали місце до введення її в дію і посилання на неї є безпідставними.
Крім того, Висновок щодо ненарахування та неперерахування страхових внесків до ФСС з ТВП з виплат, проведених педагогічним працівникам, відповідно до статті 57 Закону України "Про освіту", суд першої інстанції вмотивував посиланням на постанову Кабінету Міністрів України "Про реалізацію Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту " від 19.09.2005р. № 934, згідно з якою, на його думку, страхові внески на виплати, передбачені ст. 57 Закону України "Про освіту" не нараховуються.
Так, посилаючись на Постанову №934 суд зазначає, що пунктом 3-2 Порядку передбачено, що страхові внески на виплати, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2005р. №934, не нараховуються.
Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції помилково зроблений такий висновок, оскільки пунктом четвертим Порядку, затвердженого Постановою №934, в редакції, яка діяла на час проведення виплат, чітко визначено, що відрахування, передбачені законодавством, з виплат здійснюються в установленому порядку. Згідно з чинним законодавством до таких відрахувань належать і страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Лише пунктом 3.2 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання, пов'язані із сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 25.05.2006р. №745, яка набрала чинності з 02.06.2006р., і не поширюється на правовідносини, що мали місце до введення її в дію, передбачено, що страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на зазначені виплати не нараховуються.
Оскільки, в ході перевірки Відповідача донараховані страхові внески на виплати педагогічним працівникам, проведені до набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 року №745, дії Позивача є правомірними .
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення заборгованості у сумі 5682,59 грн. належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову Постанову, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення до справи.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року по справі 2-а-1245/10/1470, - задовольнити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року по справі за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Управління з питань культури та охорони культурної спадщини про стягнення заборгованості у сумі 5682,59 грн., - скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, позовні вимоги Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, - задовольнити.
Стягнути з Управління з питань культури та охорони культурної спадщини 5682,59 грн. на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на р/р 37170002000355 (банк ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 20866865).
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили Постанови апеляційного суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль
Судове рішення № 26269456, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.09.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-1245/10/1470. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: