Ухвала суду № 26269406, 22.08.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2012 р.

Справа № 2-а-820/09/1470

Категорія:8.2.3.

Головуючий в 1 інстанції: Середа О.Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Скрипченка В.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря судового засідання Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євровнєшторг»до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, яка є правонаступником ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, подала апеляційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 04 грудня 2009 року, повністю задоволений адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євровнєшторг»до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва, за участю прокурора Миколаївської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 березня 2009 року № 0000042302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень, квітень, липень, серпень 2008 року в розмірі 489 716,33 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права та без з’ясування всіх обставин.

Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що в період з 23по 27 лютого 2009 року відповідач провів перевірку та склав акт від 27 лютого 2009 року про результати документальної невиїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Євровнєшторг»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ «Вік-Ойл»за період: березень, квітень, липень, серпень 2008 року.

В акті перевірки відповідач дійшов висновку, що позивач порушив п.п 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 статті 7 з урахуванням п. 1.3, 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого була завищена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 489 716,33 грн., у тому числі:

- за березень 2008 р. на суму 35 544 грн.;

- за квітень 200 р. на суму 2 771,33 грн.;

- за липень 2008 р. на суму 251 957 грн.;

- за серпень 2008 р. на суму 199 444 грн.

За наслідками перевірки та зроблених висновків відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 02 березня 2009 року № 0000042302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 489 716,33 грн.

Суд першої інстанції встановив, що при прийнятті оскарженого повідомлення-рішення відповідач виходив з того, що згідно отриманих від органів державних податкових служб інших регіонів відомостей за результатами зустрічних перевірок контрагентів позивача - неможливо підтвердити або спростувати право останнього на бюджетне відшкодування заявленої суми.

На сторінці 9 Акту, результати перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування за березень 2008 р. були відображені в довідці про результати позапланової документальної перевірки від 20 червня 2008 р. № 2179/23-700/30533741, згідно якої, перевіркою не було встановлено порушення порядку ведення податкового обліку - тобто було підтверджено, що сума бюджетного відшкодування відповідає сумі податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплаченій позивачем постачальникам товарів (робіт, послуг).

До податкової декларації з ПДВ за березень 2008 р. надано додаток № 4 (заява про повернення суми бюджетного відшкодування), згідно якого позивач просив перерахувати 391 317 грн. суми бюджетного відшкодування на розрахункових рахунок в установі банку.

Після складання довідки про результати перевірки від 20 червня 2008 р. № 2179/23-700/30533741, відповідач направив запити до ДПІ інших регіонів про проведення зустрічних перевірок усіх суб’єктів підприємницької діяльності (до виробника), по ланцюгу поставок, по яким у позивача був сформований податковий кредит і як наслідок - виникло право на бюджетне відшкодування відповідної суми.

Після отримання всіх відповідей було встановлено наступні ланцюги поставок:

- ТОВ «Компанія «Євровнєшторг»- ТОВ «Вік-Ойл»- ТОВ «Торговий дім Континіум-Галичина»- ТОВ «Континіум-Укрнафто-Ресурс»- ТОВ «Нафто-Кредит-Інвест»(імпортер).

В акті зазначено, що згідно інформації ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, де ТОВ «Нафто-Кредит-Інвест» перебуває на обліку, постачальниками ТОВ «Нафто-Кредит-Інвест» є нерезиденти: Британська компанія Marshell Oil LLP та Панамська компанія Bottler International Corp.

Суд першої інстанції встановив, що підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за березень 2008 р. в сумі 35 544 грн. стало те, що згідно інформації ДПІ у Голосіївському районі м. Києва сплата ПДВ при імпорті взагалі відсутня. Тобто причиною зменшення позивачу бюджетного відшкодування стала несплата ПДВ до бюджету постачальниками, а не самим підприємством.

За таких обставин оскарженим податковим повідомленням-рішенням зменшено суму бюджетного відшкодування за березень 2008 р. на 35 544 грн.

Суд першої інстанції встановив, що в Акті перевірки не зазначено на підставі чого відповідач дійшов висновку, що зменшенню підлягає саме така сума бюджетного відшкодування і з чого вона складається.

На сторінці 11 Акту перевірки, результати перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування за квітень 2008 р. були відображені в довідці про результати позапланової документальної перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2008 р. (довідка від 21 липня 2008 р. № 3383/23-700/30533741). Згідно зазначеної довідки, перевіркою не було встановлено порушення порядку ведення податкового обліку - тобто підтверджено, що сума бюджетного відшкодування відповідає сумі податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплаченій підприємством у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (робіт, послуг).

До податкової декларації з ПДВ за квітень 2008 р. надано додаток № 4 (заява про повернення суми бюджетного відшкодування), згідно якого позивач бюджетне відшкодування в сумі 251 917 грн. просив перерахувати на розрахункових рахунок в установі банку.

Після складання довідки про результати перевірки від 21 липня 2008 р. № 3383/23-700/30533741 відповідач направив запити до ДПІ інших регіонів про проведення зустрічних перевірок усіх суб’єктів підприємницької діяльності (до виробника), по ланцюгу поставок, по яким у позивача був сформований податковий кредит і як наслідок - виникло право на бюджетне відшкодування відповідної суми.

Після отримання всіх відповідей був встановлений наступний ланцюг поставок:

- ТОВ «Компанія «Євровнєшторг»- ТОВ «Вік-Ойл»- ТОВ «Торговий дім Континіум-Галичина»- ТОВ «Континіум-Укрнафто-Ресурс»- ТОВ «Нафто-Кредит-Інвест»- (імпортер) нерезиденти.

Підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за квітень 2008 р. в сумі 2 771,33 грн. стало те, що згідно інформації ДПІ у Голосіївському районі м. Києва сплата ПДВ при імпорті взагалі відсутня.

За таких обставин оскарженим податковим повідомленням-рішенням зменшено суму бюджетного відшкодування за квітень 2008 р. на 2 771,33 грн.

Суд першої інстанції встановив, що в Акті перевірки не наведено будь-якого розрахунку зменшуваної суми. Висновок відповідача про зменшення саме суми 2 771,33 грн. не підтверджується фактами, встановленими під час перевірки.

Суд першої інстанції встановив, що як і у двох попередніх випадках, достовірність нарахування бюджетного відшкодування за липень та серпень 2008 р. перевірялась попередніми перевірками (за результатами перевірки липня місяця 2008 р. було складено довідку від 13 жовтня 2008 р. № 4571/23-700/30533741, серпня 2008 р. - довідку від 04 листопада 2008 р. № 4795/23-700/30533741 про це зазначено та сторінках 15 та 17 Акту перевірки). За результатами цих перевірок не було встановлено порушень позивачем податкового законодавства, а неможливість підтвердження частини сум ПДВ, заявлених до відшкодування, зумовлена відсутністю відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок.

Суд першої інстанції встановив, що на відміну від березня та квітня 2008 р., в розділах Акту перевірки за липень та серпень 2008 р. відповідач не зазначив про те, що підприємство порушило інші норми податкового законодавства. На сторінці 16 Акту перевірки зазначено, що позивач здійснював придбання паливно-мастильних матеріалів у ТОВ «Вік Ойл»на загальну суму 979 998,25 грн., наведений перелік податкових накладних, вказано, що ці накладні підтверджують відвантаження товарів, зазначено, що позивач повністю розрахувався з ТОВ «Вік-Ойл»за отриманий товар, здійснивши оплату в безготівковому порядку згідно виписок банку від 09.07.08 р. № 104 та від 28.07.08 р. № 116.

За таких обставини суд першої інстанції встановив, що відповідач підтвердив, що позивач у липні та серпні 2008 р. виконав всі умови для отримання бюджетного відшкодування, які передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», але, з іншої сторони, у висновках Акту перевірки зазначив, що за ці податкові періоди підприємством позивача завищило суму бюджетного відшкодування, при цьому не обґрунтовуючи такий висновок і не наводячи будь-яких розрахунків суми зменшення бюджетного відшкодування.

Суд першої інстанції встановив, що зменшення суми бюджетного відшкодування у чотирьох податкових періодах (березні, квітні, липні та серпні 2008 р.) здійснено з двох підстав: несплата ПДВ до бюджету постачальниками та відсутність відповідей інших податкових інспекцій на запити відповідача щодо проведення зустрічних перевірок.

Суд встановив, що довідками про результати виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за березень квітень липень та серпень 2008 р. підтверджена сума бюджетного відшкодування за відповідні періоди та вони відповідають сумам податкових кредитів попередніх податкових періодів, фактично сплачених підприємством у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (робіт, послуг).

Суд першої інстанції встановив помилковість позиції відповідача щодо зменшення суми бюджетного відшкодування, внаслідок несплати ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг).

Суд першої інстанції встановив, що будь-яких зауважень щодо непідтвердження сум податкового кредиту податковими накладними, чи зауважень до змісту та оформлення податкових накладних в Акті перевірки та в довідках не наведено, проте у зазначених довідках та Акті перевірки вказано на правильність формування податкового кредиту, та підтверджена фактична сплата позивачем на користь постачальників товарів сум ПДВ, які заявляються до відшкодування.

Нормами Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що обов’язковою умовою для виникнення права платника на бюджетне відшкодування є саме сплата податку на додану вартість постачальнику, підтверджена належним чином, а не сплата цих сум постачальником до бюджету. Таким чином, виникнення права платника на бюджетне відшкодування не ставиться в залежність від сплати цього податку його контрагентом.

Жодним нормативним документом в господарському зобов’язанні не покладено на сторони обов’язок з’ясування чи є його контрагент добросовісним платником податків, зборів, обов’язкових платежів, або ні.

Суд першої інстанції встановив, що позивач виконав всі передбачені Законом України «Про податок на додану вартість»вимоги для виникнення у нього права на бюджетне відшкодування, оскільки податковий кредит сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, за придбання товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; підтверджена фактична сплата на користь постачальників товарів позивачем сум податку на додану вартість, які заявляються до відшкодування; оформлені належним чином декларації з податку на додану вартість та заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

Суд першої інстанції встановив, що висновки відповідача в Акті перевірки ґрунтуються не на належних доказах.

Суд першої інстанції встановив, що відповідач при проведенні перевірки та складанні Акту перевірки не дотримався вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, оскільки не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб’єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб’єкта господарювання.

Суд першої інстанції встановив неправомірність зменшення бюджетного відшкодування за березень, квітень, липень та серпень 2008 р. на загальну суму 489 716,33 грн.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника ТОВ «Компанія Євровнєшторг», розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Оскаржене податкове повідомлення-рішення ДПІ у заводському районі м. Миколаєва від 02 березня 2009 року № 0000042302/0 прийняте за наслідками проведеної в період з 23 по 27 лютого 2009 р. перевірки та на підставі акту від 27 лютого 2009 року про результати документальної невиїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Євровнєшторг»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ «Вік-Ойл»за період: березень, квітень, липень, серпень 2008 року.

Суд першої інстанції правильно встановив, що в акті перевірки відповідач дійшов висновку, що позивач порушив п.п 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 статті 7 з урахуванням п. 1.3, 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого була завищена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 489 716,33 грн., у тому числі:

- за березень 2008 р. на суму 35 544 грн.;

- за квітень 200 р. на суму 2 771,33 грн.;

- за липень 2008 р. на суму 251 957 грн.;

- за серпень 2008 р. на суму 199 444 грн.

За наслідками перевірки та зроблених висновків відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 02 березня 2009 року № 0000042302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 489 716,33 грн.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що зменшення суми бюджетного відшкодування у чотирьох податкових періодах (березні, квітні, липні та серпні 2008 р.) здійснено з двох підстав: несплата ПДВ до бюджету постачальниками та відсутність відповідей інших податкових інспекцій на запити відповідача щодо проведення зустрічних перевірок.

З урахування положень п.п.7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7, п.п. 7.4.5 та п.п.7.4.1 п. 7.4. ст. 7, п.п. 6.1.1. п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», довідок про результати виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за березень квітень липень та серпень 2008 р., якими підтверджена сума бюджетного відшкодування за відповідні періоди та вони відповідають сумам податкових кредитів попередніх податкових періодів, фактично сплачених підприємством у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (робіт, послуг), суд першої інстанції правильно встановив помилковість позиції відповідача щодо зменшення суми бюджетного відшкодування, згідно внаслідок несплати ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг).

Будь-яких зауважень щодо непідтвердження сум податкового кредиту податковими накладними, чи зауважень до змісту та оформлення податкових накладних в Акті перевірки та в довідках не наведено, навпаки у зазначених довідках та Акті перевірки вказано на правильність формування податкового кредиту, та підтверджена фактична сплата позивачем на користь постачальників товарів сум ПДВ, які заявляються до відшкодування.

Нормами Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що обов’язковою умовою для виникнення права платника на бюджетне відшкодування є саме сплата податку на додану вартість постачальнику, підтверджена належним чином, а не сплата цих сум постачальником до бюджету. Таким чином виникнення права платника на бюджетне відшкодування не ставиться в залежність від сплати цього податку його контрагентом.

Жодним нормативним документом в господарському зобов’язанні не покладено на сторони обов’язок з’ясування чи є його контрагент добросовісним платником податків, зборів, обов’язкових платежів, або ні.

Суд першої інстанції встановив та матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав всі передбачені Законом України «Про податок на додану вартість»вимоги для виникнення у нього права на бюджетне відшкодування, оскільки податковий кредит сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, за придбання товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; підтверджена фактична сплата на користь постачальників товарів позивачем сум податку на додану вартість, які заявляються до відшкодування; оформлені належним чином декларації з податку на додану вартість та заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, апеляційний суд вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо неправомірності зменшення позивачу бюджетного відшкодування за березень, квітень, липень та серпень 2008 р. на загальну суму 489 716,33 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова –без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. ст. 206, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 27 вересня 2012 року.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя В.О.Скрипченко

суддя Л.П.Шеметенко