ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 вересня 2012 р.Справа № 2-а-11329/10/1570
Категорія: 8.2.1.Головуючий в 1 інстанції: Федусик А.Г. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого - Потапчука В.О.
суддів - Семенюка Г.В.
- Коваля М.П.
при секретарі - Алексєєвої Н.М.
за участю представника Державної податкової інспекції у м. Іллічівську -Хлопко В.Ф.
представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркава» - Мостипанюк В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркава»до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.10.2010 року №0000132300/0, -
В С Т А Н О В И Л А:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укркава»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Іллічівську з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.10.2010 року №0000132300/0 яким ТОВ було зменшено бюджетне відшкодування ПДВ за вказаний період в загальній сумі 85612 грн.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що викладені в акті перевірки висновки ДПІ щодо наявності порушень не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на нормах права.
12 грудня 2012 року Одеським окружним адміністративним судом по даній справі винесена постанова якою позов задоволено та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську від 28.10.2010 року №0000132300/0 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Укркава»суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 85612 грн.
Не погоджуючись з постановою суду відповідачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.
В зв'язку з викладеним апелянтом ставиться питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 26 жовтня 2010 року ДПІ була проведена документальна невиїзна перевірка підприємства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період серпень 2009 року, вересень 2009 року та листопад 2009 року.
За результатами цієї перевірки був складений акт від 26.10.2010 року №3428/23-0303/31541491, в якому зазначено про порушення позивачем вимог п.1.3, п.1.7 та п.1.8 ст.1, п.п.7.2.4, п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7, ст.9, п.10.1 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим ДПІ прийшла до висновку про відсутність підстав для бюджетного відшкодування ПДВ за вказаний період на загальну суму 85612 грн..
Такий висновок податковим органом був обґрунтован тим, що в ході цієї перевірки не було можливості провести зустрічні перевірки ТОВ «Будуніверсал СКС», ТОВ «Траунбуд ВВ»та ПП «Кронос БФ», які є контрагентами ТОВ «Стандарт Інжинірінг», яке в свою чергу є контрагентом позивача, оскільки на час проведення перевірки місцезнаходження ТОВ «Будуніверсал СКС»та ПП «Кронос БФ»не встановлено, а ТОВ «Траунбуд ВВ»визнано банкрутом, а відвантаження будівельних матеріалів, виконання робіт (будівельно-монтажних робіт та інших), а також сплату вказаними підприємствами ПДВ по операціям з позивачем до бюджету перевіркою не підтверджено, що відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»не дає право позивачу на бюджетне відшкодування ПДВ в розмірі 85612 грн. по декларації за грудень 2009 року.
На підставі цього акту перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення від 28.10.2010 року №0000132300/0, яким ТОВ «Укркава»було зменшено бюджетне відшкодування ПДВ за вказаний період в загальній сумі 85612 гривень.
Судом першої інстанції з'ясовано, що за наслідками господарської діяльності позивачем була подана до ДПІ податкова декларація з ПДВ за грудень 2009 року в якій було задеклароване від'ємне значення ПДВ, яке було заявлене до бюджетного відшкодування за серпень 2009 року, вересень 2009 року та листопад 2009 року.
Відповідачем була проведена у період з 18.02.2010 року по 24.02.2010 року позапланова виїзна перевірка ТОВ «Укркава»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 555919 грн. на рахунок платника у банку за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період серпень 2009 року, вересень 2009 року та листопад 2009 року.
За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено довідку №555/23-0303/31541491 від 27.02.2010 року, якою було підтверджено право підприємства на бюджетне відшкодування вказаного ПДВ у повному обсязі.
Згідно акту цієї перевірки податковим органом також були проведені позапланові виїзні документальні перевірки податкових декларацій з ПДВ за серпень та вересень 2009 року, та камеральна перевірка податкової декларації з ПДВ за листопад 2009 року, в ході яких також не було встановлено порушень декларування з боку ТОВ «Укркава»податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за вказаний період, в тому числі і по правовідносинам позивача з ТОВ «Стандарт Інжинірінг».
Суд першої інстанції встановивши обставини справи з посиланням на норми Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України „Про податок на додану вартість", «Порядк відшкодування податку на додану вартість», затвердженого спільним наказом ДПА України та Державного казначейства України №209, наказ ДПА України від 27.05.08 № 355, дійшов висновку, що перевірка від 26.10.2010 року була здійснена ДПІ з порушенням порядку та строків, у зв'язку з чим є незаконною, а приймаючи податкове повідомлення-рішення про зменшення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 85612 грн., ДПІ діяла не необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Колегія суддів дослідивши доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що вони не спростовують рішення суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Право на проведення перевірок органів ДПС визначено п.1 ч.1 ст.11 зазначеного Закону, згідно якого органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Відповідно до п.7.7.5. п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно п.4.1 «Порядку відшкодування податку на додану вартість», затвердженого спільним наказом ДПА України та Державного казначейства України №209 від 02.07.1997 року відшкодування ПДВ із бюджету здійснюється за висновками податкових органів або за рішенням суду. Зазначені висновки податкові органи зобов'язані направити у відділення Держказначейства по місцезнаходженню платника податків за п'ять днів до закінчення терміну відшкодування ПДВ.
В порушення вказаних вимог відповідачем не було направлено до органів Держказначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «Укркава», що не спростовано, а 26.10.2010 року ДПІ була проведена ще одна документальна перевірка ТОВ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період серпень 2009 року, вересень 2009 року та листопад 2009 року, за наслідками якої ДПІ було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення про зменшення ТОВ «Укркава»бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 85612 грн..
Перевірка від 26.10.2010 року була здійснена ДПІ з порушенням порядку та строків, у зв'язку з чим ця перевірка не може вважатися законною.
Крім того, 30.01.2009 року, 01.06.2009 року, 29.07.2009 року, 27.08.2009 року, 02.10.2009 року, 07.10.2009 року та 29.10.2009 року між позивачем та ТОВ «Стандарт Інжинірінг»були укладені договори на виконання останнім будівельно-монтажних та проектних робіт при будівництві заводу з виробництва кави.
Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Той факт, що позивач та його контрагент ТОВ «Стандарт Інжинірінг», ПДВ по операціям з яким позивачем було віднесено до свого податкового кредиту у перивіряємий період, на момент здійснення між ними господарських операцій були зареєстровані платниками ПДВ не спростований.
Навпаки в травні 2010 року відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Стандарт Інжинірінг»щодо підтвердження його правовідносин з ТОВ «Укркава», і за результатами цієї перевірки не було встановлено будь-яких порушень податкового законодавства
Згідно з п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 вказаного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п .п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8№ цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
За наслідками господарських правовідносин позивачем були отримані від контрагента ТОВ «Стандарт Інжинірінг»відповідні податкові накладні, і відповідно до вказаних норм ТОВ «Укркава»правомірно віднесло ПДВ по вказаним накладним до свого податкового кредиту.
При цьому здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом підтверджується також і іншими первинними документами, (в тому числі розрахунковими банківськими документами, актами виконаних робіт, проектною документацією, та документами щодо прийняття заводу в експлуатацію та щодо реєстрації права власності на цей завод за ТОВ «Укркава»), будь-яких доказів щодо недійсності вказаних первинних документів та отриманих позивачем податкових накладних, а також щодо незаконного включення ПДВ по отриманим податковим накладним до свого податкового кредиту не надано.
Відповідно до п.п.7.7.1. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно п.п.7.7.2. цієї статті якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно п.п.7.7.3. вказаної статті платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Будь-яких доказів щодо порушення позивачем вказаних норм при розрахунку суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню не наведено .
Таким чином, викладені в акті перевірки висновки відповідача про відсутність у ТОВ «Укркава»права на бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 85612 грн., на підставі яких було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, не ґрунтуються на нормах Закону України „Про податок на додану вартість".
Також, необґрунтовані посилання податкового органу на те, що у зв'язку з неможливістю перевірок ТОВ «Будуніверсал СКС», ТОВ «Траунбуд ВВ»та ПП «Кронос БФ» не мали місце господарські правовідносини з ТОВ «Стандарт Інжинірінг» і тому ТОВ «Укркава» немало права на включення ПДВ в загальній сумі 85612 грн. до свого податкового кредиту та на бюджетне відшкодування ПДВ у вказаному розмірі.
Посилання ДПІ в акті перевірки ТОВ «Укркава»на те, що в ході цієї перевірки не було можливості проведення зустрічних перевірок ТОВ «Будуніверсал СКС», ТОВ «Траунбуд ВВ»та ПП «Кронос БФ», які є контрагентами ТОВ «Стандарт Інжинірінг», який в свою чергу є контрагентом ТОВ Укркава», як на підставу зменшення позивачу бюджетного відшкодування не є підставою для зменшення платнику бюджетного відшкодування. Крім цього, право платника ПДВ на включення ПДВ по господарським операціям до свого податкового кредиту, а також право такого платника на бюджетне відшкодування цього податку, не залежить від результатів господарської діяльності як його контрагентів, так і будь-яких інших суб'єктів господарювання, з якими такий платник не мав будь-яких господарських правовідносин, та від нарахування та сплати ними до бюджету ПДВ за результатами їх господарської діяльності.
На підставі викладеного, колегія судів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 7,10,11,70,71 КАС України та всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.
Тому колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлені фактичні обставини справи та надана їм правова оцінка.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205 КАС України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркава»до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.10.2010 року №0000132300/0 -без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Суддя-доповідач: Потапчук В.О.
Судді: Семенюк Г.В.
Коваль М.П.
Судове рішення № 26269377, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.09.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-11329/10/1570. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: