Рішення № 26266787, 23.07.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.07.2012 Справа № 5024/783/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенко С.В. при секретарі Буюклу І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства "АНК", м. Херсон

до дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Каховська дорожньо-експлуатаційна дільниця", м. Каховка

про стягнення 756160,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Дьомін С.О., представник, дов. від 05.03.2012 р.;

від відповідача - Федоришина Н.О., ю/к, дов. № 52 від 07.05.2012 р.

Приватне підприємство "АНК" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Каховська ДЕД" (відповідач) заборгованості у розмірі 756160,00 грн. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору б/н від 15.10.2008р., положення ст.ст. 525, 526, 530, 549, 692, 712 ЦК України та положення ст.ст. 173-175, 193 ГК України.

Представником позивача 18.06.2012р. в порядку ст. 22 ГПК України подана до суду заява про уточнення (збільшення розміру) позовних вимог, в якій просить суд додатково стягнути з відповідача пеню у розмірі 50503,85 грн., інфляційні втрати у розмірі 3780,80 грн. та 3% річних у розмірі 9024,55 грн.

Вказана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Як зазначено вище, позовні вимоги позивача стосуються стягнення основної суми заборгованості за поставлений товар, при цьому, вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат позивачем не заявлялось.

ГПК України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Своєю заявою позивач фактично змінює предмет та підстави позовних вимог, оскільки вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, з підстав викладених в заяві позивача, в позовній заяві ним не заявлялось.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Така правова позиція суду кореспондується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п. 3.11., п.3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року.

На підставі вищевикладеного, суд відмовляє в задоволенні заяви приватного підприємства "АНК" про уточнення (збільшення розміру) позовних вимог.

Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Представник позивача у судовому засіданні раніше заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу визнав в повному обсязі, а в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, просить суд відмовити в задоволенні, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 15.10.2008 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (замовник) був укладений договір б/н (надалі - договір). Відповідно до умов договору постачальник зобов'язався поставити у власність замовника, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити щебеневу суміш С-5 та М0-40, визначені в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (п. 1.1).

На виконання умов договору позивач у період з 16.11.2011р. по 28.11.2011р. поставив відповідачу товар на загальну суму 756160,00 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 10-12).

Відповідач свої договірні зобов'язання по розрахункам за поставлений товар не виконав, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем у розмірі 756160,00 грн.

Відповідно до акта звірки взаємних розрахунків, відповідач підтвердив, що станом на 05.03.2012р. має заборгованість перед позивачем за поставлений товар у розмірі 756160,00 грн.

Станом на день звернення позивача з позовом до суду сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 756160,00 грн..

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів погашення заявленої до стягнення суми боргу у розмірі 756160,00 грн. відповідачем суду не надано.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню.

Сума судового збору у розмірі 1266,18 грн., сплачена позивачем платіжним дорученням №693 від 14.06.2012р. підлягає поверненню платнику, у зв'язку із відмовою у прийнятті заяви про уточнення (збільшення розміру) позовних вимог.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 15123,21 грн. відшкодовується йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, ст.ст. 193, 265 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Каховська дорожньо-експлуатаційна дільниця" (74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Мелітопольська, 25, код ЄДРПОУ 33590252) на користь приватного підприємства "АНК" (73000, м. Херсон, вул. Привокзальна, 4, кв. 115, код ЄДРПОУ 21296967) суму боргу у розмірі 756160,00 грн. та 15123,21 грн. судового збору.

3. Повернути приватному підприємству "АНК" (код ЄДРПОУ - 21296967) судовий збір у розмірі 1266,18 грн., сплачений згідно платіжного дорученням №693 від 14.06.2012р., у зв'язку із відмовою у прийнятті заяви про уточнення (збільшення розміру) позовних вимог.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.07.2012 р.

Суддя С.В. Нікітенко