Постанова № 26266632, 02.10.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р. Справа № 5019/1071/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,

без участі представників сторін:

позивача - не з'явився;відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Селянського фермерського господарства «Гомін землі» на рішення господарського суду Рівненської області від 24.07.2012 року у справі №5019/1071/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вассма» м.Київ

до Селянського (фермерського) господарства «Гомін Землі»

с.Птича Дубенського району Рівненської області

про стягнення 22 100 грн. 81 коп. заборгованості по розрахунках, штрафних санкцій,

інфляційних втрат та річних,-

Рішенням господарського суду Рівненської області від 24.07.2012р. (суддя Пашкевич І.О.) частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вессма»до Селянського фермерського господарства «Гомін землі»про стягнення 22 100 грн. 81 коп. заборгованості по розрахунках. В частині стягнення 338 грн. 69 коп. пені -відмовлено за безпідставністю.

Приймаючи рішення, місцевий суд виходив з того, що матеріалами справи стверджено, що Позивачем було поставлено товар Відповідачу на загальну суму 12 289 грн. 20 коп., однак останній, отримавши товар оплату його вартості не здійснив. За безпідставне користування коштами, Позивачем було нараховано пеню згідно укладеного договору, а також інфляційні та 3% річних. При цьому, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені в сумі 1 296 грн. 93 коп., суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність нарахування 338 грн. 69 коп. пені, оскільки, виходячи з розміру подвійной облікової ставки Нацбанку - до стягнення підлягає лише 958 грн. 24 коп. пені.(арк.справи 46-48).

Не погоджуючись із даним рішенням, Позивач-Селянське фермерське господарство «Гомін землі» (надалі в тексті - СФГ «Гомін Землі») подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 24.07.2012р. у даній справі і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

При цьому, Скаржник вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає пункт 4.5 укладеного з Позивачем Договору купівлі-продажу №7/03-ПК від 10.03.2011р. таким, що суперечить вимогам діючого законодавства, а тому умова про нарахування 0,2 відсотки за користування товаром не могла бути прийнятою судом до розгляду. Відносини, що виникли між ТзОВ «Торговий дім «Вассма»та СФГ «Гомін Землі»внаслідок укладення зазначеного Договору, на думку Скаржника є продажем товару в кредит, а для продажу товару в кредит сут-тєвим є визначення ціни товару. Ціна визначається тільки на момент продажу, тобто укладення договору поставки і за загальним правилом не може переглядатися сторонами протягом строку дії договору. Таким чином, умови визначені у п.4.5 Договору купівлі-продажу №7/03-ПК від 10.03.2011р. обмежують права СФГ «Гомін Землі»як покупця порівняно з правами, встановленими ЦК України, ГК України та типовими умовами договору купівлі-продажу товару в кредит і, на думку Скаржника не можуть тягнути ніяких правових наслідків.(т.3, арк.справи 74-76).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.07.2012р. у справі № 5019/1071/12 апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(т.3, арк.справи 72).

Позивач не подав відзиву на апеляційну скаргу.

Представники сторін у судове засідання 02.10.2012р. не з'явились, хоч про час та місце слухання справи були повідомлені у встановленому порядку.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесульного права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Торговий дім «Вассма»-продавець та СФГ «Гомін Землі»-покупець уклали 10.03.2011р. договір купівлі-продажу №7/03-ПК (надалі в тексті - Договір), згідно п.1.1 якого, продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийнявти та сплатити вартість насіневого матеріалу (товару) відповідно до умов даного Договору (додатків та специфікацій до нього). Конкретний асортимент, кількість та ціна товару на кожному окрему партію зазначаються у додатках та/або накладних на передачу товару (видаткових), що є невід'ємною частиною цього Договору. У випадку виникнення розбіжностей щодо асортименту, кількості, якості та ціни товару, що визначені у додатках до Договору та накладних на передачу товару (видаткових), привілейоване значення будуть мати дані щодо асортименту, кількості та ціни товару, що визначені у накладних на передачу товару (видаткових). Ціна товару встановлена за домовленістю сторін, які визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - долар США. Оплата товару (виконання зобов'язання) передбачено у гривні, згідно розділу 4 цього Договору. Загальна сума Договору складається із суми вартості товару згідно всіх накладних на передачу товару, підписаних в рамках цього Договору, що є його невід'ємною частиною.(п.п. 3.1, 3.2 Договору).

В строк до 20.03.2011р. покупець повинен перерахувати на поточний рахунок продавця суму попередньої оплати у розмірі 30% від вартості товару, що вказаний у додатку до Договору. На залишок заборгованості продавець надає покупцеві товарний кредит з відстрочкою платежу 70% вартості товару до 01.10.2011р.(п.4.1 Договору).

Разом з тим, згідно п.4.2 Договору, продавець залишає за собою право здійснювати поставку товару, тільки після того як сума попередньої оплати, розмір якої передбачений п.4.1 Договору, надійде на його розрахунковий рахунок.

Оплата, здійснена у строки, що передбачені п.4.1 вважається своєчасною. При здійсненні покупцем своєчасної оплати отриманого товару, відсотки за користування товарним кредитом не нараховуються.(п.4.4 Договору).

Пунктом 4.5 Договору сторони передбачили, що на суму заборгованості по Договору нараховуються відсотки за користування товарним кредитом по ставці 0,2% за кожний день користування. Нарахування відсотків здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості товару, що передавався на умовах товарного кредиту, за період з моменту фактичного відвантаження товару до моменту сплати Покупцем суми вартості товару отриманого на умовах товарнго кредиту. Товар вважається оплаченим Покупцем у момент надходження грошей на розрахунквий рахунок продавця.

У випадку несвоєчасної оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.(п.7.2 Договору).

Договір та додатки підписано директорами ТзОВ «Торговий дім»Вассма»та СФГ «Гомін Землі», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 13-14).

Матеріалами справи стверджено, що на виконання Договору, згідно видаткової накладної №52/0000050 від 04.05.2011р. ТзОВ «Торговий дім «Вассма»передало, а СФГ «Гомін Землі» - прийняло насіння кукурудзи сортів PR 39 H 32 та «Бюрлі»на загальну суму 12 289 грн. 20 коп., що стверджується підписом представника та відбитком печатки СФГ «Гомін Землі»на бланку зазначеної накладаної з покликанням на реквізити Договору.(арк.справи 17).

Однак, оплати за отриманий товар СФГ «Гомін Землі» не здійснило, що зумовило виникнення перед Позивачем заборгованості по розрахунках в сумі 12 289 грн.

На підставі п.7.2 Договору Позивач нарахував Відповідачу 10% штрафу від суми неоплаченого товару, що складає 1 228 грн. 92 коп. та пеню за період 02.10.2011р. по 08.06.2012р., сума якої складає 1 296 грн. 77 коп.(арк.справи 5, 6).

Виходячи із заборгованості Відповідача в сумі 12 289 грн. 00 коп. і покликаючись на ст. ст. 526, 530, 536, 610, 625 ЦК України, Позивач нарахував 6 897 грн. 20 коп. відсотків за користування протягом 02.10.2011р. по 08.06.2012р. товаром, проданим на умовах кредиту, а також інфляційні втрати в сумі 135 грн. 19 коп. за період жовтень 2011р. - березень 2012р. та 253 грн. 53 коп. -3% річних за період з 02.10.2011р. по 08.06.2012р.(арк.справи 3, 5).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні оскаржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна і не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи стверджено, що з моменту отримання Відповідачем 04.05.2011р. товару - між сторонами виникли відносини купівлі-продажу, оскільки вбачається, що одна сторона (продавець) передала майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець прийняв майно (товар) і зобов'язався сплатити за нього певну грошову суму, і ці дії стаття 655 ЦК України визначає як договір купівлі-продажу.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.(ст.627 ЦК України).

Зміст договору згідно ч.1 ст.628 ЦК України становлять (пункти), визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Особливості продажу товару в кредит врегульовано ст.694 ЦК України. Так, зокрема, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не установлено договором або законом.

Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Матерілами справи стверджено, що розділом «4»Договору сторони 10.03.2011р. погодили, що продаж товару здійснюватиметься на умовах кредиту з відстроченням платежу. Відтак, оскільки накладна містить покликання на Договір вбачається, що в момент прийняття товару між сторонами виникли відносини купівлі-продажу товару в кредит з відстроченням платежу.

Крім того, пунктом 4.5 Договору сторони передбачили нарахування відсотків за ставкою 0,2% за кожний день користування товарним кредитом.

В силу ч.1 ст.691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.(ч.ч. 1, 2 ст.692 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладений сторона-ми Договір є чинним, Позивач, діючи як продавець умови Договору виконав повністю, проте Відповідач вартості отриманого товару не сплатив, чим порушив умови виконання зобов'язання. Тому, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо необхідності стягнення з Відповідача 12 289 грн. основного боргу.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванні встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річні від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши, на підставі ст.ст. 526, 530, 536, 549, 625 ЦК України представлений Позивачем розрахунок 6 897 грн. 20 коп. відсотків за користування товарним кредитом протягом 02.10.2011р. по 08.06.2012р., 1 228 грн. 92 коп. -10% штрафу, 135 грн. 19 коп. інфляційних втрат за період жовтень 2011р. -березень 2012р. та 253 грн. 53 коп. -3% річних за період 02.10.2011р. по 08.06.2012р., -колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про обґрунтованість нарахованих сум.(арк.справи 3, 5, 6).

Разом з тим, згідно ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши представлений Позивачем розрахунок пені в сумі 1 296 грн. 93 коп., місцевий суд дійшов висновку, що до стягнення належить лише 958грн. 24 коп., оскільки всупереч ч.6 ст.232

ГК України - Позивач застосував при обчисленні термін, який перевищує шість місяців.

Однак, зазначаючи в рішенні про належність до стягнення меншої суми пені, місцевий суд не долучив до справи власного розрахунку, що позбавляє апеляційний суд можливості перевірити правильність обчисленої судом суми, строку, за який її нараховано.

Переглядаючи рішення в частині відмови в позові, апеляційний суд на підставі власного розрахунку дійшов висновку, що за період з 02.10.2011р. по 02.04.2012р. з Відповідача підлягає до стягнення 958 грн. 24 коп. пені. Тому, відмова в частині стягнення 338 грн. 69 коп. пені є обґрунтованою з підстав ст.33 ГПК України.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що досліджуючи додаткові вимоги (відсотки за товарним кредитом, пеню, інфляційні втрати та річні) місцевий суд не зазначив у рішенні строків їх нарахування, а задовольняючи вимоги - не вказав, за які періоди вони підлягають до стягнення, що в разі подальшої несплати боргу може перешкодити сторонам довести або спростувати факти їх повторного нарахування.

Також необхідно зауважити, що місцевим судом допущено описки в оскаржуваному рішенні стосовно найменування Позивача, якого названо ТзОВ «Торговий дім «Вессма», тоді як з матеріалів справи (позовної заявою і доданих до неї документів) вбачається, що зареєстрована назва Позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вассма».

Проте, оскільки ці порушення не призвели до прийняття неправильного рішення, а зазначені описки можуть бути виправлені місцевим судом на підставі ст.89 ГПК України, - колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування рішення з підстав ч.2 ст.104 ГПК України.

В силу приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів сплати заборгованості Відповідач суду не надав. Твердження про часткову оплату вартості товару, наведене Скаржником в апеляційній скарзі (арк.справи 63) - не знайшло свого документального підтвердження, тому не приймається апеляційним судом до уваги.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного додаткового рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що дане рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства «Гомін землі»на рішення господарського суду Рівненської області від 24.07.2012р. у справі №5019/1071/12 -залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції від у даній справі - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касацій-ному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №5019/1071/12 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Савченко Г.І.