Постанова № 26262570, 19.09.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 вересня 2012 р. № 2-а- 8660/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Архіпової С.В.

при секретарі - Пєнцов М.В.,

за участю: представника позивача -Гусарова В.В.,

представника відповідача- Шляхта В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Мірмекс" до Індустріальна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Мірмекс" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до відповідача - Індустріальної міжрайонної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000472210 від 22.06.2012 року.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 229535,0 грн. (в тому числі за основним платежем - 217507,0 грн. та за штрафними санкціями 12028,0 грн.).

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права та законні інтереси.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів, які викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважаючи оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення цілком обґрунтованим та законним.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задовольнити, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що в березні 2012 року фахівцями Індустріальної міжрайонної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питання правильності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Промспецконсалтинг» (податковий номер 37091549) за період з 01.01.2011р. по 31.08.2011р.

За наслідками зазначеної перевірки складено акт від 29.03.2012 року № 106/22-112/35072938 (а.с. 18-42). Висновками акту встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 217507 грн., в тому числі за січень 2011 року на суму 19289 грн., лютий 2011 року - 29736 грн., березень 2011 року - 25336 грн.,квітень 2011 року - 28148 грн., травень 2011 року - 28360 грн., червень 2011 року - 38830 грн., липень 2011 року - 24208 грн., серпень 2011 року - 23600 грн.

На підставі розгляду акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення від 22.06.2012р. № 0000472210, згідно якого позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 229535,0 грн. (в тому числі за основним платежем - 217507,0 грн. та за штрафними санкціями 12028,0 грн.)

Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених порушень, відповідач виходив з того, що позивач у перевіреному періоді мав господарські відносини з ТОВ «Промспец Консалтинг». Відносно зазначеного контрагента податковими органами встановлено відсутність його за місцем знаходження, не виявлено власних, орендованих, закріплених на праві господарського відання складських, торговельних, виробничих приміщень, необхідних для проведення господарської діяльності. Вищенаведене, на думку відповідача, свідчить про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Промспец Консалтинг» та ведення ним господарської діяльності в порядку, передбаченому приписами чинного законодавства. Таким чином, як вказує відповідач, ТОВ «Промспец Консалтинг» безпідставно виписано на адресу позивача податкові накладні на продаж товарів, які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки не мають статусу юридично значимих.

Проте суд з такими висновками відповідача не погоджується. Матеріалами справи встановлено, що 01.11.2010р. між позивачем та ТОВ «Промспец Консалтинг» укладено договір купівлі-продажу № 88, згідно умов якого ТОВ «Промспец Консалтинг» (за договором - продавець) зобов'язався передати позивачу (за договором - покупець) товар (складська техніка, запчастини, електротовари, госптовари, інвентар в асортименті) згідно виписуваних рахунків-фактур за заявкою покупця, а позивач зобов'язався прийняти вказаний товар та сплатити його вартість.

Позивачем до суду надано копію зазначеного договору, який викладено у формі єдиного письмового документу, підписано обома сторонами та скріплено їх печатками. Наявність зазначених договору відповідачем у справі не заперечується.

Також судом встановлено, що за договором № 88 від 01.11.2010р. позивач у період з 01.01.2011р. по 31.08.2011р. отримував від ТОВ «Промспец Консалтинг» товар, що підтверджується видатковою накладною № 5 від 10.01.2011 на суму 57877.44 грн в т.ч ПДВ 9646.24 грн.,товарно-транспортною накладною № 401776 від 10.01.2011р., податковою накладною № 153 від 10.01.2011р. на суму 57877.44 грн в т.ч ПДВ 9646.24грн., видатковою накладною № 8 від 11.01.2011 на суму 45185.64 грн., в т.ч ПДВ 7530.94 грн.,товарно-транспортною накладною № 401777 від 11.01.2011р., податковою накладною № 203 від 11.01.2011р. на суму 45185.64грн., в т.ч ПДВ 7530.94грн., видатковою накладною № 28 від 31.01.2011р. на суму 12671.04грн., в т.ч ПДВ 2111.84 грн.,товарно-транспортною накладною № 401788 від 31.01.2011р., податковою накладною № 549 від 31.01.2011р. на суму 12671.04 грн., в т.ч ПДВ 2111.84 грн., видатковою накладною № 31 від 03.02.2011р. на суму 59953.14 грн., в т.ч ПДВ 9992.19 грн., товарно-транспортною накладною № 401780 від 03.02.2011р., податковою накладною № 232 від 03.02.2011р. на суму 59953.14 грн., в т.ч ПДВ 9992.19 грн., видатковою накладною № 47 від 11.02.2011р. на суму 59611.32 грн., в т.ч ПДВ 9935.22грн.,товарно-транспортною накладною № 401799 від 11.02.2011р., податковою накладною № 382 від 11.02.2011р. на суму 59611.32 грн., в т.ч ПДВ 9935.22 грн., видатковою накладною № 59 від 16.02.2011р. на суму 58854.00 грн., в т.ч ПДВ 9809.00грн., товарно-транспортною накладною № 401781 від 16.02.2011, податковою накладною № 455 від 16.02.2011р. на суму 58854.00 грн., в т.ч ПДВ 9809.00грн., видатковою накладною № 74 від 01.03.2011р. на суму 45690.60 грн., в т.ч ПДВ 7615.10 грн.,товарно-транспортною накладною № 401782 від 01.03.2011р., податковою накладною № 73 від 01.03.2011р. на суму 45690.60 грн., в т.ч ПДВ 7615.10 грн., видатковою накладною № 87 від 10.03.2011 на суму 48585.96грн., в т.ч ПДВ 8097.66грн., товарно-транспортною накладною № 401783 від 10.03.2011р., податковою накладною № 223 від 10.03.2011р. на суму 48585.96грн., в т.ч ПДВ 8097.66 грн., видатковою накладною № 101 від 23.03.2011р. на суму 57741.00 грн., в т.ч ПДВ 9623.5 грн.,товарно-транспортною накладною № 401784 від 23.03.2011р., податковою накладною № 421 від 23.03.2011р. на суму 57741.00грн., в т.ч ПДВ 9623.5 грн., видатковою накладною № 115 від 01.04.2011р. на суму 56167.98 грн., в т.ч ПДВ 9361.33 грн. ,товарно-транспортною накладною № 745028 від 01.04.2011р., податковою накладною № 45 від 01.04.2011р. на суму 56167.98 грн в т.ч ПДВ 9361.33 грн., видатковою накладною № 137 від 08.04.2011р. на суму 54095.70 грн., в т.ч ПДВ 9015.95грн.,товарно-транспортною накладною № 745029 від 08.04.2011р., податковою накладною № 189 від 08.04.2011р. на суму 54095.70 грн., в т.ч ПДВ 9015.95 грн., видатковою накладною № 168 від 22.04.2011р. на суму 58624.2 грн., в т.ч ПДВ 9770.7грн., товарно-транспортною накладною № 401787 від 22.04.2011р., податковою накладною № 411 від 22.04.2011р. на суму 58624.2 грн., в т.ч ПДВ 9770.7грн., видатковою накладною № 185 від 04.05.2011р. на суму 59134,92 грн., в тому числі ПДВ 9855,82 грн., товарно-транспортною накладною № 401788 від 04.05.2011р., податковою накладною № 23 від 04.05.2011р. на суму 59134,92 грн., в тому числі ПДВ 9855,82 грн.; видатковою накладною № 193 від 06.05.2011 на суму 59685.30 грн. ., в т.ч ПДВ 9947.55 грн.,товарно-транспортною накладною № 401789 від 06.05.2011р., податковою накладною № 120 від 06.05.2011р. на суму 59685.30 грн., в т.ч ПДВ 9947.55 грн., видатковою накладною № 256 від 20.05.2011р. на суму 51339,6 грн., в т.ч ПДВ 8556.6 грн., товарно-транспортною накладною № 401790 від 20.05.2011р., податковою накладною № 380 від 20.05.2011р. на суму 51339,6 грн., в т.ч ПДВ 8556.6 грн., видатковою накладною № 291 від 01.06.2011р. на суму 61737,3 грн., в т.ч ПДВ 10289.55грн., товарно-транспортною накладною № 401791 від 01.06.2011р., податковою накладною № 62 від 01.06.2011р. на суму 61737.3 грн., в т.ч ПДВ 10289.55 грн., видатковою накладною № 318 від 07.06.2011р. на суму 54932,3 грн., в т.ч ПДВ 9155.38 грн.,товарно-транспортною накладною № 401792 від 07.06.2011р., податковою накладною № 187 від 07.06.2011р. на суму 54932.3 грн., в т.ч ПДВ 9155.38 грн., видатковою накладною № 340 від 15.06.2011р. на суму 59751.6 грн., в т.ч ПДВ 9958.60 грн.,

товарно-транспортною накладною № 401793 від 15.06.2011р., податковою накладною № 312 від 15.06.2011р. на суму 59751.6 грн., в т.ч ПДВ 9958.60 грн., видатковою накладною № 354 від 22.06.2011р. на суму 56562.6 грн., в т.ч ПДВ 9427.10 грн.,

товарно-транспортною накладною № 401794 від 22.06.2011р., податковою накладною № 182 від 22.06.2011р. на суму 56562.6 грн., в т.ч ПДВ 9427.10грн.; видатковою накладною № 372 від 01.07.2011р. на суму 47902.38 грн., в т.ч ПДВ 7983.73 грн.,

товарно-транспортною накладною № 401795 від 01.07.2011р., податковою накладною № 33 від 01.07.2011р. на суму 47902.38 грн., в т.ч ПДВ 7983.73грн. ; видатковою накладною № 401 від 08.07.2011р. на суму 47488.14 грн., в т.ч ПДВ 7914.69 грн.,

товарно-транспортною накладною № 401796 від 08.07.2011р., податковою накладною № 499 від 08.07.2011р. на суму 47488.14 грн., в т.ч ПДВ 7914.69 грн.; видатковою накладною № 464 від 19.07.2011р. на суму 49859.52 грн., в т.ч ПДВ 8309.92 грн.,

товарно-транспортною накладною № 401797 від 19.07.2011р., податковою накладною № 683 від 19.07.2011р. на суму 49859.52 грн., в т.ч ПДВ 8309.92 грн.; видатковою накладною № 491 від 01.08.2011р. на суму 61539.66 грн., в т.ч ПДВ 10256.61 грн.,

товарно-транспортною накладною № 401798 від 01.08.2011р., податковою накладною № 22 від 01.08.2011р. на суму 61539.66 грн., в т.ч ПДВ 10256.61 грн.; видатковою накладною № 528 від 10.08.2011 на суму 51786.42 грн в т.ч ПДВ 8631.07 грн.,

товарно-транспортною накладною № 401799 від 10.08.2011р., податковою накладною № 181 від 10.08.2011р. на суму 51786.42 грн., в т.ч ПДВ 8631.07 грн.; видатковою накладною № 574 від 19.08.2011р. на суму 28272.00 грн., в т.ч ПДВ 4712.00 грн. ,

товарно-транспортною накладною № 401800 від 19.08.2011р., податковою накладною № 283 від 19.08.2011р. на суму 28272.00 грн., в т.ч ПДВ 4712.00 грн.

Таким чином, на підставі наведених доказів судом встановлено, що фактичні господарські відносини між позивачем та його контрагентами ТОВ «Промспецконсалтинг» мали місце, позивачем отримано від його контрагента належним чином оформлені податкові накладні на всю суму товару (виконаних робіт), які оплачено позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

Наявність первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують взаємовідносини з ТОВ «Промспецконсалтинг» посадові особи, які проводили перевірку не заперечували. Також відповідач не мав жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін спірного правочину як платників ПДВ, до належності складання (оформлення) первинних документів за зазначеними вище правочинами.

Згідно ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є дані лише первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської діяльності.

В даній справі вимоги зазначеного правового акту сторонами правочинів дотримано. У суду підстав для сумнівів в належному оформленні вказаних документів не виникає.

В зв'язку з наведеним непереконливими суд вважає висновки відповідача щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій за спірними правочинами.

Судом товар доставлявся особистим автотранспортом працівника позивача ОСОБА_2

С.В. «Форд транзит» - фургон, держ. номер НОМЕР_2. Продукція надходила зі складу продавця за адресою: Харківська область, м. Мерефа, Залізничний тупік, 32 на склад покупця, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Матросова, 20 та орендований позивачем згідно договору оренди № 11 від 20.12.2010р.

Відповідно до підп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу. Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Такими чином, позивачем в даній справі додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Позивач після одержання від контрагентів належним чином оформлених податкових накладних відобразив у податковому обліку податковий кредит в сумі ПДВ, сплаченому продавцю у складі ціни придбання.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.

В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при їх прийнятті, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Мірмекс" до Індустріальної міжрайонної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000472210 від 22.06.2012 року.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Мірмекс" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2146,0 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 24 вересня 2012 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова