Рішення № 26257928, 28.06.2012, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2012 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Половінкіної Н. Ю.

суддів Савчук М.В., Бреславського О.Г.

секретаря Скрипник С.В.

за участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_5 про звернення стягнення за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 4 квітня 2012 року,

встановила:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»у червні 2011 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_5 про звернення стягнення.

Позивач вказував, що між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»та ОСОБА_5 укладено договір кредиту №CVVPGA00000007 від 8 червня 2007 року, який забезпечений договором між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 іпотеки №CVVPGA00000007 від 8 червня 2007 року.

Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_5 зобов»язання, позивач просив в рахунок погашення заборгованості за договором між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»та ОСОБА_5 кредиту №CVVPGA00000007 від 8 червня 2007 року в сумі 92716 долари США 03 центи, що еквівалентно 735710 грн. 97 коп., звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» предмету іпотеки з укладенням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з

Справа №22ц-722 2012 рік Головуючий у 1 інстанції Гончарова І.М.

Категорія:19/27 Доповідач Половінкіна Н.Ю.

отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, наданням публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 із зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Чернівецькій області.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 4 квітня 2012 року позов задоволено частково.

Постановлено за договором між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»та ОСОБА_5 кредиту №CVVPGA00000007 від 8 червня 2007 року, заборгованість за яким складає 92716 долари США 03 центи, що еквівалентно 735710 грн. 97 коп., звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1.

Реалізацію предмета іпотеки провести шляхом проведення прилюдних торгів в рамках виконавчого провадження за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна у виконавчому провадженні.

В решті відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»в апеляційній скарзі просить рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 4 квітня 2012 року змінити в частині відмови у визначенні способу реалізації шляхом продажу закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»з укладенням від імені ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, наданням закритому акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, та виселенні ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 із зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Чернівецькій області, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»частково та звертаючи стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції вважав, що наявні передбачені законом підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки у зв»язку з невиконанням боржником зобов»язань за договором між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»і ОСОБА_5 кредиту №CVVPGA00000007 від 8 червня 2007 року.

Визначаючи спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження, суд першої інстанції керувався положеннями статей 38 та 39 Закону України «Про іпотеку»та виходив з доцільності визначення способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в рамках виконавчого провадження за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна у виконавчому провадженні.

Водночас суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»про виселення, послався на недоведеність обставин, за яких здійснюється виселення із житлового приміщення, на яке звернуто стягнення.

На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції вказав на недотримання публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»порядку направлення письмової вимоги про добровільне звільнення жилого приміщення.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна повністю.

Як вбачається з матеріалів справи, між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»та ОСОБА_5 укладено договір кредиту №CVVPGA00000007 від 8 червня 2007 року, який забезпечений договором між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 іпотеки №CVVPGA00000007 від 8 червня 2007 року.

Згідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На підставі ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договорм встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Судом першої інстанції встановлено порушення ОСОБА_5 умов договору між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_5 кредиту №CVVPGA00000007 від 8 червня 2007 року щодо сплати кредиту, процентів, пені, комісії.

Згідно із ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом ч.1 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

На підставі ч.1 ст.589 ЦК України, ст.19 Закону України "Про заставу" ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов»язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 18.13 договору між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»та ОСОБА_5 укладено договір кредиту №CVVPGA00000007 від 8 червня 2007 року передбачено право банку звернути стягнення на предмет іпотеки у випадках затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць.

Відповідно положень ч.1 ст.35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

З приєднаної до матеріалів справи письмової вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та повідомлення про вручення поштового відправлення заказної кореспонденції вбачається, що таке звернення здійснено публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»до іпотекодавців 21 квітня 2011 року (а.с.21-22).

Також слід ураховувати роз»яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.37 постанови від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», за якими невиконання вимог ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку»про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов»язання не є перешкодою для реалізації права іпотеко держателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (ч.3 ст.35 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотеко держателя, що відповідає положенням ст.124 Конституції України.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку»звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 ст.39 Закону України «Про іпотеку»визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону.

Водночас ч.5 ст.38 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотеко держателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Отже, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може обрати один із способів звернення стягнення, обраний іпотекодержателем на власний розсуд.

Всупереч наведеному суд першої інстанції дійшов висновку про доцільність визначення способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів

Тому судове рішення підлягає зміні в частині визначення способу реалізації предмета іпотеки відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Частиною 1 ст.38 Закону України «Про іпотеку»передбачено право іпотеко держателя на продаж предмета іпотеки на підставі рішенням суду або договору про задоволення вимог іпотеко держателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) будь-якій особі покупцеві.

Наведеній нормі кореспондує п.27 договору між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»та ОСОБА_5 укладено договір кредиту №CVVPGA00000007 від 8 червня 2007 року, що являє собою застереження про задоволення вимог іпотеко держателя відповідно до ст.36 Закону України «Про іпотеку», зокрема, звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку», для чого іпотекодавець надає іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд іпотекодержателем, і здійснити всі необхідні дії від імені іпотекодавця.

Як роз»яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.39 постанови від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», з урахуванням положень ч.3 ст.33, ст..36, ч.1 ст.37 Закону України «Про іпотеку»іпотеко держатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотеко держателя на нерухоме мано, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотеко держателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов»язання.

У зв»язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цих норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі ч.2 ст.16 ЦК має право вимагати застосування його судом.

У такому разі може бути обрано спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» предмета іпотеки іншій особі-покупцеві будь-яким способом, в тому числі на підставі договору купівлі-продажу, для чого іпотекодавець надає іпотекодержателю право укласти такий договір і здійснити всі необхідні дії від імені іпотекодавця.

Не можна погодитися в доводами публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»щодо наявності підстав для виселення.

Відповідно до ч.4 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Частиною 2 ст.39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Разом з тим, ч.1 ст.40 цього Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей.

У частинах 2 і 3 наведеної норми законодавець встановлює певний порядок дій банку, зокрема, після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч.3 ст.109 ЖК України.

Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку».

Виходячи із аналізу вказаних норм, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за умов, якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Разом з тим публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»не доведено повідомлення ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про зобов»язання звільнити жиле приміщення.

Направлення повідомлення про звільнення жилого приміщення є механізмом виконання публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»наведеної вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, письмова вимога публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про звільнення квартири АДРЕСА_1 від 21 квітня 2011 року згідно повідомлення про вручення поштового відправлення заказної кореспонденції не отримана ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 (а.с.21-22).

Отже, з огляду на те, що публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» не дотримано вимоги вручення мешканцям ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 письмової вимоги про звільнення жилого приміщення, підстав для задоволення позовних вимог про виселення немає.

Тому судове рішення в частині відмови у виселенні ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 із зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Чернівецькій області ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 4 квітня 2012 року в частині визначення способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в рамках виконавчого провадження змінити.

Зазначити способом реалізації предмета іпотеки продаж публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»квартири АДРЕСА_1 з укладенням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

В решті залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді