Ухвала суду № 26247157, 25.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2012 р.Справа № 1570/1599/2012

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого -Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Посторонка І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою представника Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАСКАД-ЮГ»до Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КАСКАД-ЮГ»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.02.2012 року №0000352350.

В обґрунтування позову зазначається про те, що відповідачем був зроблений помилковий висновок про те, що позивач неправомірно відніс до складу податкового кредиту з ПДВ відповідного податкового періоду суми ПДВ по операціях з ТОВ «АДВАНТА», які підтверджені первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КАСКАД-ЮГ»задоволений. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби від 23.02.2012 року №0000352350.

В апеляційній скарзі представника Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги представника Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу ДПІ у м.Іллічівську від 27.01.2012 року №103 та повідомлення на проведення перевірки від 27.01.2012 року посадовими особами відповідача в період з 27.01.2012 року по 02.02.2012 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності формування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «АДВАНТА»за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт №389/23-0304/36635442 від 09.02.2012 року, яким були встановлені порушення позивачем за перевірений період п.198.1-198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 23.02.2012 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000352350 щодо нарахування позивачу податку на додану вартість в розмірі 134833,00 грн., штрафних санкцій 33378,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції зазначив, що оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем не у відповідності до вимог законодавства.

Колегія суддів погоджується з вище вказаними висновками суду першої інстанції та вважає, що при винесенні постанови та задоволенні адміністративного позову судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п."а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно вимог пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «АДВАНТА»був укладений договір поставки №53 на поставку шин марки Triangle TR697 385/55 R22.5 20 PR, дисків марки Gencet R22.5, генератора марки PETROSET 42E/220. 15.09.2011 року між позивачем та ТОВ «АДВАНТА»був укладений договір поставки №62 на поставку культиватору для внесення безводного аміаку та польові ємності для транспортування та тимчасового зберігання аміаку. ТОВ «АДВАНТА»на виконання вище вказаних договорів поставило на адресу позивача зазначені вище товари, а позивач здійснив оплату за ці товари.

В свою чергу, ДПІ у м. Іллічівську документально не довела, що відомості наведені в договорах, укладених позивачем з постачальником ТОВ «АДВАНТА»та відповідно в виданих вказаним товариством податкових накладних є недостовірними, тому дані зазначені позивачем в податкових деклараціях з ПДВ за вересень 2011 року є підставою для відшкодування заявленої суми ПДВ.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Таким чином, отримані позивачем документи, на які послався суд першої інстанції та маються в матеріалах справи (податкові накладні, видаткові накладні, договори купівлі - продажу, договір на виконання монтажних робіт, специфікації, міжнародна накладна, ВМД та інш.), дають підстави для висновку про сплату позивачем сум податку в ціні придбання товарів своєму безпосередньому постачальнику, який видав йому податкові накладні, маючи статус платника податку на додану вартість, а тому оцінка судом першої інстанції обставин та матеріалів справи відповідає правильному застосуванню норм матеріального права, які регулюють порядок визначення та відшкодування податку на додану вартість.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги, оскільки вони не містять в собі належних доводів та відповідно доказів, які можуть слугувати підставою для висновку про необґрунтованість податкової вигоди, а саме: відсутність фактичного виконання господарських операцій, здійснення операцій без ділової мети, направленість дій позивача як покупця та ТОВ «АДВАНТА»- як постачальника для штучного створення умов для виникнення права на податкову вигоду.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 вересня 2012 року.

Головуючий:

Судді: