Постанова № 26245778, 18.09.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 року справа №2а/0570/5094/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого: Шишова О.О.

суддів Дяченко С.П.

Сіваченко І.В.

при секретарі судового засідання: Сульженко А.В.

За участю:

представників позивача Орлова М.В., Глущук О.В., Турта В.В.

представника відповідача Пономарьової Е.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Донецька Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2012р. у адміністративній справі № 2а/0570/5094/2012 за позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Донецька Державної податкової служби до Державного підприємства "Шахта № 17-17 "біс" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Шахта № 17-17 «БІС» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 3 126 900,93 грн. за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису активів від 19.10.2011 року № 18/24 та акту опису майна від 18.06.2012 року №2/19-113/30701383 відмовлено в повному обсязі.

З постановою суду першої інстанції не погодився позивач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що податковий борг у відповідача виник внаслідок нездійснення підприємством своєчасної сплати податкових зобов'язань на загальну суму 3126900,93 грн. На підставі ст.59 Податкового кодексу України на адресу відповідача була надіслана податкова вимога від 18.05.2011 року № 393. 22.07.2011р., прийняте рішення № 3/24-013-4 про опис майна у податкову заставу. Позивачем був проведений такий опис, про що складені акти від 19.10.2011 року № 18/24 та від 18.06.2012 року № 2/19-113/30701383. Позивач звертався до суду з позовом про стягнення податкового боргу з рахунків відповідача, відкритих у банківських установах. Платіжні документи, направлені до банків на виконання даної постанови залишені без виконання. На теперішній час податковий борг не сплачений. Відповідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України суд повинен був надати дозвіл на погашення податкового боргу підприємства за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису активів від 19.10.2011 року №18/24 та акту опису майна від 18.06.2012 року № 2/19-113/30701383. Просили скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідач - Державне підприємство «Шахта 17-17 БІС» зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради від 29.05.2001 року, ЄДРПОУ 30701383, перебуває на обліку як платник податків у позивача.

Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 18.04.2006 року № 260 діяльність Державного підприємства «Шахта № 17-17 БІС» припинено шляхом його ліквідації та створено комісію з ліквідації. З урахуванням наказу Міністерство вугільної промисловості України від 31.08.2011 року № 449 головою ліквідаційної комісії призначено Рожкова Станіслава Івановича (а.с. 67-70).

Статус відповідача «в стані припинення підприємницької діяльності» також зазначений у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №140445129 від 14.06.2012р. (а.с.186-188).

Станом на 01.08.2012 року відповідач має податковий борг у сумі 3126900,93 грн., який складається з заборгованості:

- з податку на прибуток у розмірі 1528418,12 грн. у т.ч. пеня 12759,64 грн.

- з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (держаних унітарних підприємств та їх об'єднань) у розмірі 1326090 грн. у т.ч. пеня 6979,59 грн.;

- з земельного податку юридичних осіб у розмірі 202862,56 грн. у т.ч. пеня 1153,71 грн.;

- зі збору за спеціальне використання води у розмірі 1499,91 грн. у т.ч. пеня 24,34 грн.;

- з екологічного податку у сумі 46727,01 грн. у т.ч. пеня 386,05 грн.

Дана обставина підтверджується актами звірення розрахунків, що підписані сторонами станом на 01.08.2012р., роздруківками зворотного боку карток особового рахунку відповідача із зазначених податків, копіями декларацій та розрахунків з цих податків.

Крім того, наявність податкового боргу з податку на прибуток, яка виникла на підставі декларації за № 47903 від 09.08.2011р., уточнюючого розрахунку №48881 від 11.08.2011р., у розмірі 440135,68грн.; з плати за землю за декларацією № 9000113582 від 27.01.2011 року, зобов'язання за якою склали 65527,01 грн.; з екологічного податку за декларацією №45907 від 28.07.2011р., зобов'язання за якою склали 10312,36 грн. та податковими повідомленнями-рішеннями № 0001981840/0 від 12.10.2011 року про застосування штрафу у розмірі 1400,00 грн., № 0002071840/0 від 13.10.2011р. про застосування штрафу у розмірі 1030,55 грн. підтверджується постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2011 року у справі №2а/0570/21925/2011 (а.с. 20-21).

У зв'язку з виникненням податкового боргу відповідачеві була вручена податкова вимога № 393 від 18.05.2011р. (а.с. 31).

Крім того, позивачем 22.07.2011 року було прийняте рішення №3/24-013-4 про опис майна відповідача у податкову заставу та відповідно до ст.. 88, 89 Податкового кодексу України складені акти опису майна відповідача №18/24 від 19.10.2011р. (а.с. 18-19) та №2/19-113/30701383 від 18.06.2012 року (а.с. 146-19).

Реєстрація обтяжень за першим з наведених актів підтверджується витягом з державного реєстру обтяжень №35989026 від 11.05.2012р. (а.с. 105-106).

Пунктом 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У пункті 95.3 ст.95 ПК України встановлено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Колегія суддів вважає ст.95 ПК України спеціальною нормою, яка регламентує використання майна платника податків, яке знаходиться у податковій заставі.

Стаття 97 ПК України, на яку посилався суд першої інстанції визначає загальний порядок використання майна яке не знаходиться у податковій заставі, у разі ліквідації платника податків, яка не пов'язана з банкрутством.

При таких обставинах посилання суду першої інстанції на ст.97 Податкового кодексу України, статті 12 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.111 Цивільного кодексу України є неправомірним.

Зі ст.95 ПК України вбачається, що продаж майна, яке знаходиться у податковій заставі можливий у випадку недостатності коштів для погашення податкового боргу.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказами в адміністративному судочинстві у відповідності до ст. 69 КАС України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що податковий орган належним чином встановив недостатність грошових коштів у відповідача для погашення податкового боргу.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ДП1 на виконання вимог ст.95 Податкового Кодексу України було направлені платіжні вимоги до банків, в яких ДП «Шахта №17-17 «БІС» має відкриті рахунки, а саме:

- №9 від 14.05.2012 р. на р/р №26008078430000 на суму 220067,84 грн. в ПАТ «Банк професійного фінансування», яка повернута в зв'язку з відсутністю коштів;

- №7 від 14.05.2012 р. на р/р №26053078430000 на суму 5678,35 грн. в ПАТ «Банк професійного фінансування», яка повернута в зв'язку з відсутністю коштів;

- №6 від 14.05.2012 р. на р/р №26045078430900 на суму 5678,35 грн. в ПАТ «Банк професійного фінансування», яка повернута в зв'язку з відсутністю коштів;

- №5 від 14.05.2012 р. на р/р №26042078430000 на суму 67032,24 в ПАТ «Банк професійного фінансування», яка повернута в зв'язку з відсутністю коштів;

- №4 від 14.05.2012 р. на р/р №26042078430000 на суму 210909,87 в ПАТ «Банк професійного фінансування», яка повернута в зв'язку з відсутністю коштів;

- №7 від 26.03.2012 р. на р/р №26053078430000 на суму 5678,35 грн. в ПАТ «Банк професійного фінансування», яка повернута в зв'язку з відсутністю коштів;

- №6 від 26.03.2012 р. на р/р №26045078430900 на суму 5678,35 грн. в ПАТ «Банк професійного фінансування», яка повернута в зв'язку з відсутністю коштів;

- №5 від 26.03.2012 р. на р/р №26040078430002 на суму 67032,24 грн. в ПАТ «Банк професійного фінансування», яка повернута в зв'язку з відсутністю коштів;

- №4 від 26.03.2012 р. на р/р №26042078430000 на суму 210909,87 грн. в ПАТ «Банк професійного фінансування», яка повернута в зв'язку з відсутністю коштів;

- №3 від 26.03.2012 р. на р/р №26008078430000 на суму 220067,84 грн. в ПАТ «Банк професійного фінансування», частково виконано в сумі 1538,10 грн.;

- інкасоване доручення (розпорядження) №14 від 24.07.2012 р. на р/р №26008078430000 на суму 220067,84 грн. в ПАТ «Банк професійного фінансування», частково виконане в сумі 9499,95 грн.;

- інкасоване доручення (розпорядження) №15 від 24.07.2012 р. на р/р №26008078430000 на суму 210909,87 грн. в ПАТ «Банк професійного фінансування», яка повернута в зв'язку з відсутністю коштів;

- інкасоване доручення (розпорядження) №16 від 24.07.2012 р. на р/р №26008078430000 на суму 5678,35 грн. в ПАТ «Банк професійного фінансування», яка повернута в зв'язку з відсутністю коштів;

- інкасоване доручення (розпорядження) №17 від 24.07.2012 р. на р/р №26008078430000 на суму 5678,35 грн. в ПАТ «Банк професійного фінансування», яка повернута в зв'язку з відсутністю коштів;

- інкасоване доручення (розпорядження) №18 від 24.07.2012 р. на р/р №26008078430000 на суму 67032,24 грн. в ПАТ «Банк професійного фінансування», яка повернута в зв'язку з відсутністю коштів.

Тобто це є доказом відсутності чи недостатності коштів на рахунках відповідача для погашення заборгованості.

При таких обставинах колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про відсутність беззаперечних доказів на підтвердження відсутності коштів у відповідача невірним.

Крім того, колегія суддів вважає, що в даному випадку, відповідно ст.72 КАС України, Державне підприємство "Шахта № 17-17 "біс" повинно було довести наявність грошових коштів на своїх рахунках, оскільки податковим органом були наведені докази відсутності грошових коштів.

Тобто, колегія суддів дійшла до висновку, що у Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Донецька Державної податкової служби наявні підстави для погашення податкового боргу за рахунок майна Державного підприємства "Шахта № 17-17 "біс", яке знаходиться у податковій заставі.

Частиною 3 п.89.3 ст. 89 ПКУ встановлено, що акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Така форма передбачена додатком 2 до Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11.10.2011 N 1273, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 р. за N 1339/20077.

Суд першої інстанції встановив, що складений позивачем акт опису майна позивача №2/19-113/30701383 від 18.06.2012 року не відповідає такій формі (а.с. 146-159). А саме замість граф «Найменування майна (з детальною характеристикою кожного предмета: вага, метраж, розмір, вид, колір, товарний знак, проба, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо)», «Кількість», «Одиниця виміру», «Вартість, грн..» у даному акті наявні графи «Дебет витрат», «Дата введення в експлуатацію», «Балансова вартість», «Накопичений знос», «Залишкова вартість на кінець періоду».

Колегія суддів вважає, що формальні невідповідності складеного акту податковим органом опису майна не можуть бути підставою для відмовлення від надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна.

Крім того, акти опису майна акти опису активів від 19.10.2011 року № 18/24 та акту опису майна від 18.06.2012 року №2/19-113/30701383 були складені за участю відповідача, який погодився з ними та вони не оскаржувалися ним.

Відповідно до п. 95.3, 95.7 ст. 95 Податкового кодексу України підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу на публічних торгах та/або через торгівельні організації є судове рішення щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно з положеннями п. 89.3. ст. 83 ПКУ майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Предметом даного спору є надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що знаходиться у податковій заставі відповідно до акту опису активів від 19.10.2011 року № 18/24. Ним, зокрема, описане нерухоме майно відповідача - будівля гуртожитку інв. №2601 (а.с.18).

В той самий час Прикінцевими положеннями Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»встановлено, що з метою захисту житлових прав мешканців гуртожитків, недопущення їх виселення із займаних жилих приміщень, недопущення відчуження гуртожитків, які будувалися за державні кошти, установлений мораторій на відчуження (крім передачі у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад) гуртожитків, які перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності, або увійшли до статутних фондів акціонерних чи колективних підприємств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, протягом строку реалізації державної програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад, але не менше шести років з дня опублікування цього Закону.

Цей мораторій діє на відчуження у будь-який спосіб зазначених гуртожитків як цілісних майнових комплексів або їх окремих будівель, споруд, жилих та нежилих приміщень та іншого майна на користь фізичних чи юридичних осіб.

Частиною 2 пункту 89.3 статті 89 ПКУ визначено, що до акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 ПКУ джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Зважаючи на встановлену наведеним вище Законом заборону відчуження гуртожитків, включення його до активів, на продаж яких позивач просить надати дозвіл є неправомірним.

При таких обставинах колегія суддів вважає, що наявні всі підстави для надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі за виключенням будівлі гуртожитку.

Пунктом 4 частини 1 статті 202 КАС України встановлено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Повний текст рішення складений 21 вересня 2012 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Донецька Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2012р. у адміністративній справі № 2а/0570/5094/2012 - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2012р. у адміністративній справі № 2а/0570/5094/2012 - скасувати.

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Донецька Державної податкової служби задовольнити частково.

Надати Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Донецька Державної податкової служби дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 3 126 900,93 грн. за рахунок майна Державного підприємства "Шахта № 17-17 "біс", що перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису активів від 19.10.2011 року № 18/24 та акту опису майна від 18.06.2012 року №2/19-113/30701383 за виключенням будівлі гуртожитку інвентарний номер 2601.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення постанови у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів після складення постанови в повному обсязі.

Головуючий О.О.Шишов

Судді С.П.Дяченко

І.В.Сіваченко