Ухвала суду № 26245249, 18.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 р.Справа № 2а-1670/2954/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Суб'єкта господарської діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2012р. по справі № 2а-1670/2954/12

за позовом Суб'єкта господарської діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податковї служби

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

08.05.2012 року суб'єкт господарської діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 23 квітня 2012 року №0001441703 та №0001431703.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2012 року у задоволенні адміністративного позову суб'єкта господарської діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивачем зазначено, що судом першої інстанції неправильно застосовані та порушено норми матеріального та процесуального права. Таким чином, скаржником зазначено, що суд першої інстанції при вирішення справи невірно застосував норми закону в зв'язку з чим, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення від 23.04.2012 №0001441703 та №0001431703 прийняті ДПІ у м. Полтаві на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. А відтак позовні вимоги СГД-ФО ОСОБА_1 про визнання їх нечинними задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як суб'єкт господарської діяльності - фізична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 07.06.2010, номер запису про державну реєстрацію 2 588 000 0000 025850. Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість.

ДПІ у м. Полтаві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 77.1 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, у період з 02.03.2012 по 23.03.2012 проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання СГД-ФО ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08.06.2010 по 31.12.2011.

За результатами перевірки податковим органом складено акт №510/1703/НОМЕР_1 від 30.03.2012 (том І а.с. 11-29)

На підставі висновку даного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:- №0001441703 від 23.04.2012, яким СГД-ФО ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб в розмірі 34255,12 грн, в тому числі 28655,32 грн - за основним платежем та 5599,80 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 32);- №0001431703 від 23.04.2012, яким СГД-ФО ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в загальному розмірі 7681,87 грн, в тому числі 6145,50 грн - за основним платежем та 1536,37 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 33).

Позивач, не погоджуючись із позицією ДПІ у м. Полтаві щодо правомірності збільшення йому сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість, по податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних санкцій, звернувся до суду з вимогою про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 23.04.2012 №0001441703 та №0001431703.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що висновок акту про неправомірність включення СГД-ФО ОСОБА_1 до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 6541,50 грн, віднесення до складу валових витрат тих витрат, що понесені останнім у зв'язку із придбанням у ТОВ "СВ Логістік", ТОВ "Полтава-Агро ЛТД", СГД-ФО ОСОБА_2 товарів (робіт, послуг), податкова інспекція обґрунтовує наступним.

При перевірці взаємовідносин між СГД-ФО ОСОБА_1 та ТОВ "СВ Логістік" перевірючими були використані висновки ДПІ у Печерському районі м. Києва, викладені в акті №560/23-10/37101195 від 24.05.2011 "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "СВ Логістік" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період червень, липень 2010 року".

Як вбачається з акту у ТОВ "СВ Логістік" відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Відтак, операції ТОВ "СВ Логістік" не є господарською діяльністю підприємства в розумінні пункту 1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства". Тобто, ТОВ "СВ Логістік" провадило діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

В ході проведення перевірки не було встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку із відсутністю (ненаданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують зберігання товарів.

ДПІ у м. Полтаві в акті перевірки №510/1703/НОМЕР_1 від 30.03.2012 зазначила, що СГД-ФО ОСОБА_1 на перевірку не було надано складських документів на зерно, що видані елеватором на ім'я покупця, посвідчень якості на товар та/або карток аналізу зерна.

Між СГД-ФО ОСОБА_1 та СГД-ФО ОСОБА_2 перевірючими було встановлено факт ненадання на перевірку жодних висновків останнього щодо проведених ним маркетингових досліджень, які б підтверджували їх необхідність. Акти виконаних робіт містять лише різновид виконаних робіт та не містять відповідної інформації щодо вимірювання вартості господарських операцій, у зв'язку із чим неможливо встановити, яким саме чином формувалася їх вартість. Жодних відповідних умов, що зумовлюють необхідність використання маркетингових послуг СГД-ФО ОСОБА_1 у 2010 році не відображено, та з наданих на перевірку документів не підтверджується.

Щодо взаємовідносин між СГД-ФО ОСОБА_1 та ТОВ "Полтава-Агро ЛТД" перевірючими встановлено, що на перевірку не було надано жодних висновків щодо маркетингових досліджень. Також відсутні будь-які передумови для необхідності відповідних досліджень в передпродажній підготовці товарів, так як сільськогосподарська сировина, що придбавалася СГД-ФО ОСОБА_1, реалізовувалася майже відразу після придбання. Жодних дій ТОВ "Полтава-Агро ЛТД" при здійсненні відповідних операцій не відображалося. Акти виконаних робіт містять лише різновид виконаних робіт та не містять відповідної інформації щодо вимірювання вартості господарських операцій, тому неможливо встановити, яким саме чином формувалася їх вартість. Жодних відповідних умов, що зумовлюють необхідність використання маркетингових послуг СГД-ФО ОСОБА_1 в 2011 році не відображено та з наданих на перевірку документів не підтверджується.

Також, згідно баз даних ДПІ у м. Полтаві у ТОВ "Полтава-Агро ЛТД" відсутній вид діяльності, який повинен відповідати КВЕД 74.13.0 "Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки" відповідно до Національного класифікатора України "Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005" (затверджених наказом Держкомстату від 26.12.2005 №375) для надання маркетингових послуг.

Як встановлено судом першої інстанції ТОВ "Полтава-Агро ЛТД" до органів державної податкової служби податкової звітності №9012751426 від 20.12.2011, жодних підтверджень взаємовідносин між СГД-ФО ОСОБА_1 та ТОВ "Полтава-Агро ЛТД" не має. Податкові зобов'язання з податку на додану вартість з даної операції не були включені до декларації з ПДВ. Річна декларація з податку на прибуток за 2011 рік ТОВ "Полтава-Агро ЛТД" не подавалась.

Відтак, вказані вище операції з включення позивачем до складу валових витрат витрат, що пов'язані з придбанням маркетингових послуг являються сумнівними та враховуючи вказані вище факти призначалися лише для завищення СГД-ФО ОСОБА_1 валових витрат за відповідні звітні періоди.

Аналіз положення Закону №168/97-ВР, Закону №334/94-ВР та Податкового кодексу України вказує, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

В серпні 2010 року, позивач формував податковий кредит та валові витрати, в результаті здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ "СВ Логістік" сільськогосподарської продукції (сої) на підставі договору №2607 від 26.07.2010 (том 1 а.с. 108).

З метою доведення реальності здійснення господарської операції з придбання у ТОВ "СВ Логістік" сої у кількості 18,69 тн на загальну суму 39249,00 грн, в тому числі ПДВ - 6541,50 грн, позивачем було надано: податкову накладну №260705 від 26.07.2010, видаткову накладну №РН-260707 від 26.07.2010, рахунок-фактуру №17 від 30.07.2010; на підтвердження транспортування сої надано акт виконаних робіт №17 від 30.07.2010, договір перевезення №60 від 28.07.2010, банківські рахунки, акт приймання автотранспорту №616 від 30.07.2010, товарно-транспортну накладну №445198 від 28.07.2010, договір купівлі-продажу №61 від 27.07.2010 (том 1 а.с. 209-112, 116-120).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до підпунктів 11.1, 11.3-11.9 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363 (далі - Правила перевезень), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Як вбачається з матеріалів справи, у наданій на підтвердження реальності транспортування товару товарно-транспортній накладній №445198 від 28.07.2010 вантажовідправником замість ТОВ "СВ Логістік", у якого безпосередньо придбавався товар, вказано Миргородське КХП. Вказане пояснено представниками позивача заїздом автомобіля з вантажем (соєю) на Миргородське КХП для зважування та визначення якісних показників. Дані пояснення суд оцінює критично, оскільки посвідчення про якість зерна згідно умов договору між СГД-ФО ОСОБА_1 та ТОВ "СВ Логістік" повинен був надати продавець товару при його реалізації, а зважити товар безпосередньо на складі після навантаження на автомобіль. В разі відсутності на складі ваги відповідної вантажопідйомності та необхідності зважування на вагах Миргородського КХП, то, на думку суду, вказані обставини не зумовлювали зазначення в ТТН у графі "Вантажовідправник" - Миргородського КХП. Також слід відмітити відсутність в ТТН печатки вантажовідправника.

Також, як встановлено судом першоїі снатнції, договір перевезення між СГД-ФО ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_3, який здійснював перевезення придбаної позивачем сої, укладено 28.07.2010, в той час як сою згідно видаткової накладної №РН-260707 ОСОБА_1 отримано 26.07.2010. Товарно-транспортна накладна на транспортування придбаного товару №445198 також датована 28.07.2010. Тобто, соя навантажувалась 26.07.2010 за відсутності у позивача укладеного договору перевезення з ПП ОСОБА_3, який, за доводами позивача, надавав для навантаження автомобіль КАМАЗ держ.№ НОМЕР_2. При цьому, суду не надано доказів місця зберігання сільськогосподарської продукції з моменту її отримання позивачем 26.07.2010 до моменту її транспортування 28.07.2010.

Ткким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сама по собі наявність у позивача податкової накладної не підтверджує фактичне отримання сільськогосподарської продукції від ТОВ "СВ Логістік", а тому це свідчить про правильність висновків податкового органу щодо заниження СГД-ФО ОСОБА_1 податку на додану вартість на загальну суму 6145,50 грн та завищення валових витрат на суму 32707,50 грн.

Також судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в грудні 2010 року СГД-ФО ОСОБА_1 було включено до складу валових витрат суму в розмірі 9000,00 грн, сплачену СГД-ФО ОСОБА_2 за надані, в рамках договору від 26.07.2010, маркетингові послуги (том 1 а.с. 210-212).

Змісту договору про надання інформаційно-маркетингових послуг від 26.07.2010, вбачається в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає виконавцеві, а виконавець особисто чи то за дорученням (із залученням виконавців третіх осіб - як юридичних, та і фізичних) зобов'язується надати замовнику за плату інформаційно-маркетингові послуги за напрямками, що цікавлять замовника і які визначені у цьому договорі. Об'єктом інформаційно-маркетингових послуг за цим договором є: соя.

З метою підтвердження виконання умов договору про надання інформаційно-маркетингових послуг від 26.07.2010, СГД-ФО ОСОБА_1 до матеріалів справи долучені акт №1 від 27.07.2010 та акт №10 від 29.09.2010 здачі-прийняття робіт (надання послуг) по договору про інформаційно-маркетингові послуги від 26.07.2010 (том 1 а.с. 213, том 2 а.с. 26).

Колегія суддів зазначає, що в акті №10 від 29.09.2010 здачі-прийняття робіт (надання послуг) зазначено лише про те, що внаслідок досліджень, зроблених виконавцем (СГД-ФО ОСОБА_2.) та за його сприянням була реалізована соя в кількості 54 тн, загальна сума наданих виконавцем послуг становить 6500,00 грн. При цьому, в даному акті відсутня будь-яка інформація щодо того, які саме дослідження проводилися СГД-ФО ОСОБА_2, у кого придбавався товар та кому він реалізовувався, за якою ціною тощо.

Зі змісту акта №1 від 27.07.2010 здачі-прийняття робіт (надання послуг) слідує, що внаслідок досліджень, зроблених СГД-ФО ОСОБА_2 та за його сприянням була реалізована соя ВАТ "Скадовський ХПП" в кількості 18,242 тн, загальна сума наданих виконавцем послуг становить 2500,00 грн. При цьому, в даному акті, аналогічно як і у акті №10 від 29.09.2010, відсутня будь-яка інформація щодо того, які саме дослідження проводилися СГД-ФО ОСОБА_2, їх зміст, у кого придбавався товар, тощо.

В ході судового розгляду справи судом з'ясовувалося питання щодо необхідності у проведенні СГД-ФО ОСОБА_2 на користь позивача маркетингових досліджень.

На прохання суду надати докази на підтвердження економічної вигоди, отриманої СГД-ФО ОСОБА_1 в результаті досліджень, представником позивача долучено до матеріалів справи бухгалтерську довідку №3 (розширену) від 08.06.2012 (том 2 а.с. 5) з якої вбачається, що позивач отримав прибутку від продажу сої 2600,00 грн, а саме, закуплено сої 54 тн на суму 159 300,00 грн, а реалізовано ТОВ "Кернел Трейд" на суму 169 200,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дані вказаної довідки не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивачем надано до матеріалів справи два акти здачі-прийняття робіт, за змістом яких за сприянням СГД-ФО ОСОБА_2 ним реалізована соя в кількості 18,242 тн та 54 тн, а згідно відомостей бухгалтерської довідки закуплено лише 54 тн сої. Також, колегія суддів звертає увагу на відсутність у позивача та відповідно не надання їх суду результатів досліджень, здійснених СГД-ФО ОСОБА_2 з детальним та повним описом усіх питань у відповідності до узгоджених напрямків досліджень з наведенням адресів, прикладів, розрахунків, схем, тощо, що передбачено розділом 3 договору про надання інформаційно-маркетингових послуг від 26.07.2010.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції,про правильність висновків податкового органу щодо завищення СГД-ФО ОСОБА_1 в грудні 2010 року валових витрат на суму 9000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи в грудні 2011 року СГД-ФО ОСОБА_1 включено до складу валових витрат суму 131 760,00 грн, що були сплачені ним на користь ТОВ "Полтава-Агро ЛТД" за надання маркетингових послуг.

Матеріали справи місять: договір про надання маркетингових послуг №5/11 від 01.11.2011 (том 1 а.с. 138-141);- рахунок-фактуру №СФ-000001 від 20.12.2011 (том 1 а.с. 142);- акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 20.12.2011 (том 1 а.с. 143-144);- податкову накладну №1 від 20.12.2011 (том 1 а.с. 146);- платіжне доручення №32 від 23.12.2011 (том 1 а.с. 147).

Так, в порядку та на умовах договору про надання маркетингових послуг №5/11 від 01.11.2011, укладеного між СГД-ФО ОСОБА_1 (замовник) та ТОВ "Полтава-Агро ЛТД" (виконавець), замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов'язується надати замовнику за плату послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять замовника і які визначені у цьому договорі. Об'єктом маркетингових досліджень за цим договором є сільськогосподарська продукція - кукурудза 3-го класу у кількості 3000,00 метричних тон українського походження.

На думку СГД-ФО ОСОБА_1, належним доказом фактичного надання маркетингових послуг ТОВ "Полтава-Агро ЛТД" являється акт приймання-передачі наданих послуг та висновок від 20.11.2011 (том 1 а.с. 38-39, 217-218).

Проте, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний висновок не відповідає вимогам оформлення результатів маркетингових досліджень, визначеним умовами договору про надання маркетингових послуг №5/11 від 01.11.2011, оскільки у ньому відсутні адреси потенційних продавців сільськогосподарської продукції, не містяться приклади розрахунків та схем, які б відображали доцільність/недоцільність придбання продукції у того чи іншого потенційного продавця.

У матеріалах справи спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відносно ТОВ "Полтава-Агро ЛТД" з якого вбачається, що видами діяльності ТОВ "Полтава-Агро ЛТД" є: посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; оптова торгівля паливом; інші види оптової торгівлі; технічне обслуговування та ремонт автомобілів. Тобто, надання маркетингових послуг не узгоджується з видами діяльності ТОВ "Полтава-Агро ЛТД" згідно відомостей ЄДР.

Таким чином надання ТОВ "Полтава-Агро ЛТД" маркетингових послуг в межах виду діяльності - "дослідження кон'юнктури ринку", що визначений у статуті останнього, не підтверджено жодним доказом.

Колегія суддів зазначає, що сама по собі наявність у позивача податкової накладної та акту виконаних робіт не підтверджує фактичне отримання останнім маркетингових послуг від ТОВ "Полтава-Агро ЛТД" , а тому це свідчить про правильність висновків податкового органу щодо завищення СГД-ФО ОСОБА_1 валових витрат на суму 131 760.00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки ДПІ у м. Полтаві щодо порушень СГД-ФО ОСОБА_1 вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", підпунктів 5.3.1, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, пункту 167.1 статті 167, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, викладені в акті перевірки №510/1703/НОМЕР_1 від 30.03.2012, є правильними та обґрунтованими.А відповідачем правомірно застосовано до позивача спірними податковими повідомленнями-рішеннями №0001441703 від 23.04.2012 - штрафні (фінансові) санкції в сумі 5599,80 грн та №0001431703 від 23.04.2012 - штрафні (фінансові) санкції в сумі 1536,37 грн.

Доводи апеляційної є необґрунтованими з вище зазначених підстав та висновків суду першої інстанції не спростовують.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги необґрунтовані, безпідставні та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Суб'єкта господарської діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2012р. по справі № 2а-1670/2954/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 24.09.2012 р.