Ухвала суду № 26245222, 18.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 р.Справа № 2а-2601/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Амалія Сервіс Плюс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2012р. по справі № 2а-2601/12/2070

за позовом Приватного підприємства "Амалія Сервіс Плюс"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Амалія Сервіс Плюс" ( далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби ( далі - відповідач) в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення №0000412302 від 20.02.12 року винесене Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2012 року в задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Амалія Сервіс Плюс" до Державну податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивачем зазначено, що судом першої інстанції неправильно застосовані та порушено норми матеріального та процесуального права. Таким чином, скаржником зазначено, що суд першої інстанції при вирішення справи невірно застосував норми закону в зв'язку з чим, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодних доказів, які б спростовували висновки відповідача викладені в акті перевірки, а отже і незаконність винесення на підставі нього податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, на податковий облік як платника податків ПП "Амалія сервіс плюс" взято ДПІ у Московському районі міста Харкова 09.11.2004 року за №229 (а. с.29)

Фахівцем відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Московському районі м. Харкова проведена позапланова виїзна перевірка приватного підприємства "Амалія Сервіс Плюс" (скорочено та далі за текстом - ПП "Амалія Сервіс Плюс") з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) за період з 01.11.2011 по 30.11.2011 р. Направлення вручені під розписку керівнику підприємства ПП "Амалія Сервіс Плюс"- Бабаніну Олександру Павловичу. Перевірку проведено з відома директора підприємства Бабаніна Олександра Павловича.

Перевіркою встановлено, що ПП "Амалія Сервіс Плюс" на підставі договорів, укладених з ТОВ "Промтехноопт"(код ЄДРПОУ 37092055), видаткових накладних, згідно з податковими накладними в листопаді 2011 року віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у загальному розмірі 460822 грн..

Згідно отриманої інформації (лист 01.02.2012 року за №368 /7/18-22) від ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова надійшов акт від 26.01.2012 р. № 41/15-02-36/37092055, яким встановлено ознаки нереальності здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання за період листопад 2011 року, встановлено факт неможливості реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення господарської діяльності за перевіряємий період.

Також, як встановлено судом першої інстанції, частину документів за 2011р. директором ПП "Амалія Сервіс Плюс" Бабаніном Олександром Павловичем було загублено.

На підтвердження цього факту позивачем до справи було надано постанову О/у СКР Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Галіщева Р.В. про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом вжиття заходів щодо розшуку бухгалтерських документів, втрату яких Бабанін О.П. виявив 26.01.2012 року (а.с.228)

Зазначена постанова оперуповноваженого, на думку позивача, підтверджує поважну причину відсутності частини первинної документації по взаємовідносинах ПП "Амалія сервіс плюс" з ТОВ "Промтехноопт" за період, що охоплювався перевіркою, під час проведення зазначеної перевірки 01.03.2012 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано ні до суду першої ні до суду апеляційної інстанції доказів письмового повідомлення органу державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим Кодексом України про втрату частини первинної документації. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем не було вчинено дій щодо відновлення втрачених документів та надання їх податковому органу протягом 90 календарних днів, оскільки з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.01.2012 року містить відомості про втрату документів в січні 2012 року, перевірка податковим органом проводилась 01.03.2012 року, тобто у позивача було достатньо часу для здійснення дій по відновленню втраченої первинної документації і надання її до перевірки або під час перевірки чи до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки

Як вбачається з матеріалів справи, дій щодо відновлення втрачених документів Бабаніним О.П. не приймалось у зв'язку з тим, що втрачена частина первинної документації була знайдена. Однак позивач не навів обставин через які зазначена документація не була надана до перевірки чи до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що перевіркою правомірно зроблено висновок, що в порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України ПП "Амалія Сервіс Плюс" занизило податок на додану вартість в листопаді 2011 року на загальну суму 471 522 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про бухгалтерську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією - є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст.4 Закону №996 бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких основних принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійсненні для отримання цих доходів. при цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Відповідно до п.1 і п.2 ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. для контролю та впорядкуванням оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з - придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України , для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи зазначене, колегія суддів зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції і наявні у такого платника податків під час складання ним податкової звітності.

Таким чином, позивачем не надано жодних доказів, які б спростовували висновки відповідача викладені в акті перевірки, а отже і незаконність винесення на підставі нього податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги необґрунтовані, безпідставні та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Амалія Сервіс Плюс" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2012р. по справі № 2а-2601/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 24.09.2012 р.