Ухвала суду № 26245210, 19.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2012 р.Справа № 2037/2а-712/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області на постанову Шевченківського районного суду Харківської області від 02.03.2012р. по справі № 2037/2а-712/12

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Шевченківського районного суду Харківської області від 02.03.2012 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено . Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської райдержадміністрації, що полягають у припиненні виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу». Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської райдержадміністрації виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу», з урахуванням виплаченої суми.

Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської райдержадміністрації, непогодившись з постановою суду першої інстанції подало апеляційну скаргу, вважає постанову прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права , просить скасувати постанову суду , постановити нову постанову, якою відмовити у задоволені позову.

Суд апеляційної інстанції , відповідно до вимог ч. 1 п. 2 ст. 197 КАС України, розглядає дану справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши постанову суду першої інстанції , матеріали справи у їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що ОСОБА_1 працювала на посадах державного службовця з 01.01.1996 року, що підтверджується копією її трудової книжки. Стаж роботи на державній службі становив більш 15 років.

Відповідно до витягу з наказу Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської райдержадміністрації № 9 від 04.05.2011 року позивача звільнено з посади завідувача сектору персоніфікованого обліку пільгових категорій відділу пільг та персоніфікованого обліку Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської райдержадміністрації Харківської області у зв'язку з невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я.

В наказі зазначено: «Виплатити ОСОБА_1 вихідну грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати, відповідно до ст. 44 КЗпП України».

Як вбачається з копії трудової книжки позивачка звільнена для виконання виходу на пенсію внаслідок стану здоров'я , який перешкоджає продовженню роботи згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України.

ОСОБА_1 з 05.05.2011 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", згідно довідки №4748/22/02/60 від 16.05.2011 року (а. с.11).

Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської райдержадміністрації, позивачеві після звільнення частково виплачена грошова допомога в розмірі 6 139 гривень, і роз'яснено, що повністю допомогу буде виплачено при надходженні коштів (а.с.12). Остання виплата була здійснена 14.09.2011 року і після цієї дати виплати призупинилися.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відмова відповідача у виплаті позивачу вказаної грошової допомоги є неправомірною.

Колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.

Статтею 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" передбачено, що особам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівників обійманій посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають потрібний трудовий стаж, у тому числі на пільгових умовах.

Як було встановлено судом та не заперечувалось сторонами позивача остаточно звільнено за п. 2 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоров'я тобто за ініціативою власника.

Стаття 37 Закону України "Про державну службу" передбачає виплату державному службовцю при виходу на пенсію грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів за наявності стажу державної служби не менше 10 років.

Оскільки позивач за своїм віком, страховим стажем та стажем державної служби набула право на достроковий вихід на пенсію і після звільнення позивача з державної служби їй була призначена пенсія за віком як державному службовцю, то позивач має право на отримання передбаченої ст.37 Закону України "Про державну службу" грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Що стосується посилань відповідача на факт звільнення позивача за п.2 ст.40 КЗпП України колегія суддів зазначає , що виплата грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів пов'язана з фактом виходу державного службовця на пенсію, а не з підставами припинення трудового договору.

Як вбачається з матеріалів справи , станом на момент звернення позивача з позовом виплата ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних посадових окладів здійснена відповідачем не в повному обсязі , а частково , тому колегія суддів дійшла висновку про зобов'язання відповідача виплатити позивачці грошову допомогу в розмірі 10 посадових окладів, передбачених ст. 37 Закону України "Про Державну службу" з урахуванням виплачених сум.

Доводи апеляційної скарги є помилковими та не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду Харківської області від 02.03.2012р. по справі № 2037/2а-712/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.