Постанова № 26244908, 11.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2012 р. Справа № 2а-1870/5940/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозем" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2011р. по справі № 2а-1870/5940/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозем"

до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про визнання дій протиправними та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

19.08.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозем" (далі - позивач, ТОВ "Агрозем") звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (далі - відповідач, Глухівська МДПІ) в якій просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000112301 від 12.05.2011 р. та визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000112301 від 12.05.2011 р.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 р. в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозем" до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання дій протиправними та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 12.05.2011 року за №0000112301 - відмовлено у повному обсязі.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 р. по справі № 2а-1870/5940/11 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Свою незгоду з рішенням суду мотивує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме: Закону України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 31.10.2008 р. № 639-VІ, п.п. 5.13.2 п. 5.13 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової звітності та Порядку її заповнення і подання» від 30.05.1997 р. № 166

Відповідачем на апеляційну скаргу надано письмові заперечення, вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних питань норми матеріального та процесуального права, тому просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ТОВ "Агрозем" зареєстроване юридичною особою та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (т.2,а.с.53). Позивач взятий на податковий облік 11.09.2006р., зареєстрований платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 06.02.2007р. за №100019636 (т.2, а.с.54), та про що зазначено в акті про результати виїзної позапланової перевірки від 22.04.2011р. №548/2301/34171584 (а.с.19-20).

З 28.01.2011 р. по 31.01.2011 р. ТОВ "Агрозем" були подані до Глухівської МДПІ уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2011 р. за періоди, які перевірялись Глухівською МДПІ, а саме:

- додаток 5 "Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок", яким виправлялись помилки за лютий 2008р. та збільшувався податковий кредит по р. 16.3 на суму 1885525грн. загальної декларації (т.1, а.с.145-153);

- додаток 6 "Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок", яким виправлялись помилки за лютий 2008 р. та зменшувався податковий кредит по р. 16.3 на суму 1885525грн. спеціальної декларації (т.1, а.с.158-164);

- додаток 5 "Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок", яким виправлялись помилки за січень 2009р. та зменшувалось податкове зобов'язання по р. 8.4 на суму 3918939грн. загальної декларації (т.1, а.с.134-135).

У період з 04.04.2011р. по 15.04.2011р. Глухівською МДПІ Сумської області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Агрозем" з питань правомірності подачі уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2011 року, за період з 01.02.2008 р. по 29.02.2008 р., 01.01.2009 р. по 31.01.2009 р., який перевірявся Глухівською МДПІ. За підсумками перевірки, результати якої зафіксовані в акті від 22.04.2011 р. за №548/2301/34171584 (т.1, а.с.19-53), відповідачем було встановлено порушення TOB "Агрозем":

1. ст.50 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі -Податковий кодекс України), пп. 5.13.2 п.5.13 розділу п'ятого Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97р. №166, чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі -Порядок, затвердженого наказом №166 від 30.05.1997р.) та встановлено неправомірність подачі уточнюючого розрахунку за січень 2011р., яким виправляються помилки за січень 2009р. в результаті чого занижено податкові зобов'язання всього у сумі 3918939,00грн., в тому числі за січень 2009року в сумі 3918939 грн.

2. ст.50, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України (пп. 7.2.3, 7.2.6 п 7.2, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.11.29 ст.11 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі -Закону України "Про податок на додану вартість"), п.4.4 розділу 4 Порядку, затвердженого наказом №166 від 30.05.2007р., та встановлено неправомірність подачі уточнюючого розрахунку за січень 2011р., яким виправляються помилки за лютий 2008р. в результаті чого завищено податковий кредит всього у сумі 1885525грн., в тому числі за лютий 2008 року в сумі 1885525грн.

3. ст.50, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України ( пп. 7.2.3, 7 2.6 п 7.2 , пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7, п. 11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість"), п.4.4 розділу 4 Порядку, затвердженого наказом №166 від 30.05.1997р., та встановлено неправомірність подачі уточнюючого розрахунку за січень 2011р., яким виправляються помилки за лютий 2008р. в результаті чого занижено податковий кредит всього у сумі 1885525 грн., в тому числі за лютий 2008 року в сумі 1885525грн.

За результати перевірки відповідачем відносно ТОВ "Агрозем"12.05.2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000112301, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за лютий 2008 р. в сумі 1885525 грн. та за січень 2009 р. в сумі 3918939,00 грн. (т.1, а.с.79).

Відмовляючи в задоволенні позову, та погоджуючись з висновками податкового органу щодо завищення позивачем суми від'ємного значення податку на додану вартість за лютий 2008 р. в розмірі 1885525 грн., суд першої інстанції дійшов висновку, що TOB "Агрозем" на порушення ст.50, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України (пп. 7.2.3, 7.2.6 п 7.2 , пп.7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п. 11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість"), розділу 4 Порядку, затвердженого наказом №166 від 30.05.1997р. здійснив коригування сум податку на додану вартість із спеціальної декларації (ряд.16 "5525грн") за лютий 2008 р. до загальної декларації за лютий 2008 р. (ряд.16 "+1885525грн"), а тому висновок податкового органу про завищення позивачем від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1885525 грн. за лютий 2008 р. відповідає вимогам Податкового кодексу України та ч.3 ст.2 КАС України.

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 п. 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» від 30.05.1997 р., в редакції від 20.08.2007 р., чинній станом на лютий 2008 р., платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону) суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Агрозем" було створено 11.09.2006 р. (т.2, а.с.53), та з 06.02.2007 р. зареєстроване платником податку на додану вартість (т.2, а.с.54). У період з 06.02.2007 р. по 01.09.2007 р. позивач застосовував загальний режим оподаткування з податку на додану вартість (т.1, а.с.23).

Згідно п.п.11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції станом на 2007 р. чинній на час виникнення спірних правовідносин, до 01.01.2008 р., було зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний період (податковий) рік, становить не менше 50% загальної суми валового доходу підприємства.

Тобто, з вересня 2007 р. по січень 2008 р. сільськогосподарські операції відображалися у скороченій (с/г товаровиробника) декларації з ПДВ.

За зазначений період перевищення суми податкового кредиту над податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість становило 745443 грн., що було відображено позивачем у рядку 22 у скороченій (с/г товаровиробника) декларації з ПДВ за лютий 2008 р. Також у рядку 16.3 зазначеної декларації було відображено коригування (збільшення) податкового кредиту на суму 2143466 грн.

Згідно проведеної аудиторської перевірки та складеного за її результатами висновку від 27.01.2011 р. ТОВ «Агрозем» у лютому 2008 р. помилково здійснено коригування, відповідно до якого було перенесено із загальної декларації до декларації з податку на додану вартість (скороченої) операції на суму 2143466 грн. На виправлення цієї помилки позивачем було здійснено відповідне коригування податкового кредиту за період з березня 2007 р. по серпень 2007 р. та надано податковому органу «Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податкових зобов'язань з податку на додану вартість» до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2008 р. з Додатком № 1 «Розрахунок коригувань сум ПДВ» на суму 1885525 грн., яка є сумою наявних на час проведення коригування податкових накладних, отриманих позивачем, які були віднесені до Додатку 1 та Додатку 5 Уточнюючого розрахунку за лютий 2008 р.

Також, не відповідає обставинам справи висновок суду першої інстанції, що позивач з 01.09.2007 р. по 31.12.2008 р. суми податку на додану вартість по операціям , що стосуються спеціальних режимів до бюджету не перераховував, а повністю залишав у власному розпорядженні для цільового використання, а тому завищив розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2008 р. в сумі 1885525 грн.

Колегія суддів погоджується з твердженням позивача, що для проведення коригування податкового кредиту у лютому 2008 р. не було достатніх підстав, оскільки законодавчими вимогами не передбачено необхідність проведення перерахунку податкового кредиту попереднього періоду при отриманні підприємством статусу сільськогосподарського товаровиробника, як і не передбачено необхідності перенесення податкового кредиту із загальної декларації з податку на додану вартість до скороченої при обранні спеціального режиму оподаткування.

Пункт 5.7.1 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення» від 30.05.1997 р. № 166, у податковій декларації (скороченій) відповідно до підпункту 8-1.15.1 пункту 8-1.15 статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» відображаються, зокрема товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції. У разі, якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях. Указаний розподіл відбувається у тому періоді, у якому здійснювалось відповідне виготовлення та/або придбання.

Як зазначено у відповіді Глухівської МДПІ № 4604/10/23-015 від 11.05.2011 р. та рішення ДПА у Сумській області від 14.07.2011 р. «для підтвердження сум податкового кредиту ТОВ «Агрозем» та для з'ясування реальності здійснення господарських операцій, за якими здійснено коригування, неможливо проведення зустрічних звірок з контрагентами в силу строків давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу».

Отже, фактично відповідачем було визнано, що він не мав підстав (не було досліджено документи) для формулювання висновків про порушення позивачем норм чинного законодавства під час проведення відповідних коригувань у податкових деклараціях.

За зазначених обставин, колегія суддів вважає, що не ґрунтується на чинному законодавстві висновок суду першої інстанції про безпідставне перенесення ТОВ «Агрозем» суми податкового кредиту у розмірі 1885525 грн. із спеціальної декларації (ряд. 16 «-1885525 грн.» за лютий 2008 р., а відповідно і висновок про здійснення заниження податкового кредиту до загальної декларації за лютий 2008 р. (ряд. 16 «+1885525 грн.), а відповідно і висновок про одночасне здійснення завищення податкового кредиту на цю ж суму.

Щодо висновку Глухівської МДПІ про те, що ТОВ «Агрозем» не мав права подавати уточнюючий розрахунок за січень 2011 р., яким виправляються помилки за лютий 2008 р., на підставі того, що з моменту виникнення права на формування податкового кредиту минуло 365 днів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Виходячи з зазначеної норми права, платник податків має право подати уточнену декларацію не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання, платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених ст. 50), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно п. 50.3 ст. 50 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Крім того, право на подання уточненого розрахунку передбачено абз. 2 розділу ІV наказу ДПА України від 25.01.2011 р. № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.12.2011 р. за № 197/18935.

Матеріали справи свідчать, що податкова декларація за лютий 2008 р. була подана ТОВ «Агрозем» у березні 2008 р., а відповідно строк для виправлення помилок - березень 2011 р., який і є останнім податковим періодом, в якому платник податку на додану вартість може самостійно виправити помилки в строках 8.1 та 16.1 декларації з податку на додану вартість.

Отже, надавши податковому органу відповідні додатки до загальної та скороченої декларації з податку на додану вартість 28.01.2011 р. позивач не пропустив строк для подання уточнюючого розрахунку.

Щодо обґрунтування висновку суду першої інстанції про прострочення позивачем подання уточнюючого розрахунку на підставі п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень цієї статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Проте норми права, викладені у п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України можуть застосовуватися до правовідносин, які виникли після 01.01.2011 р., тому посилання на порушення позивачем цих норм за період з 01.02.2008 р. по 29.02.2008 р. та з 01.01.2009 р. по 31.01.2009 р. є безпідставним, тому позивач, подаючи уточнення за вказані періоди, діяв в межах чинного законодавства.

Крім того, як свідчать матеріали справи позивач включав у відповідному звітному періоді - лютому 2008 р. - до податкового кредиту суму податку на додану вартість на повну суму, що уточнюється (1885525 грн.), на підставі отриманих податкових накладних в 2007 р., про що подавав відповідні декларації до Глухівської МДПІ. Дані суми податку, віднесені ТОВ «Агрозем» до податкового кредиту були підтверджені відповідними документами, що підтверджується і Глухівською МДПІ під час перевірки періоду з 01.01.2007 р. по 30.09.2009 р. (до якого входить і період лютого 2008 р.), про що був складений Акт № 1677/2301/34171584 від 09.12.2009 р. та порушень в цій частині не виявлено.

Отже, ТОВ «Агрозем» не виявляв податкових накладних, які помилково не включені до податкового кредиту за лютий 2008 р., включав у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі даних податкових накладних, вже скористався правом на формування податкового кредиту, правомірність чого вже було підтверджено проведеною відповідачем перевіркою, натомість податковий кредит був збільшений в загальній декларації за лютий 2008 р. внаслідок законного, правомірного та цілком обґрунтованого перенесення позивачем суми податкового кредиту в розмірі 1885525 грн із спеціальної декларації до загальної.

За зазначених обставин не можна погодитися з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «Агрозем» були виявлені податкові накладні, які помилково не включені до податкового кредиту того звітного періоду, в якому вони отримані та з моменту виникнення права на формування податкового кредиту 365 днів, що ТОВ «Агрозем» не мав права подавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за той звітний період, в якому він мав право на включення сум ПДВ зазначених податкових накладних до податкового кредиту.

Відмовляючи в задоволенні позову, та погоджуючись з висновками податкового органу щодо завищення позивачем суми від'ємного значення податку на додану вартість за січень 2009 р. в розмірі 3918939 грн., суд першої інстанції дійшов висновку, що «сума податку на додану вартість, відображені у рядку 24 декларації (скороченої) за грудень 2008 р. могла бути включена позивачем із знаком «-« до рядка 8.4 «інші випадки» податкової декларації з податку на додану вартість, але лише скороченої і лише у випадку продовження перебування Товариства на спеціальному режимі оподаткування», а тому, «Товариствов порушення вказаних вище норм, включило суму податку на додану вартість, відображену у рядку 24 декларації (скороченої) за грудень 2008 р. із знаком «-« до рядка 8.4 декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом у сумі 3918939 грн., у зв'язку із чим позивач не мав права подавати уточнюючий розрахунок за січень 2011 р., яким виправляв помилки за січень 2009 р.»

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Законом України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 31.10.2008 р. № 639-VІ викладено в новій редакції статтю 8-1 Закону україни «Про податок на додану вартість», якою визначено спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства. Крім того, виключено підпункт 6.2.6 пункту 6.2 статті 6, а також пункти 11.21 і 11.29 статті 11 Закону.

Підпунктом 5.13.2 пункту 5.13 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» від 30.05.1997 р. № 166, встановлено, що суми податку на додану вартість, відображені в рядку 24 податкової декларації (скороченої) сільськогосподарських підприємств (пункт 11.21 Закону України «Про податок на додану вартість»), сільськогосподарських товаровиробників (пункт 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість») за останній податковий період в умовах дії закону, чинного до внесення змін Законом № 639, уключаються із знаком «-« до рядка 8.4 «інші випадки» податкової декларації з податку на додану вартість, що подається після набуття чинності Законом № 639.

Отже, ТОВ «Агрозем» відповідно до вказаної норми правомірно внесло відповідні коригування до скороченої та загальної декларації з податку на додану вартість, а саме, відобразило у рядку 8.4 податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2009 р. зменшення податкового зобов'язання на суму 3918939 грн. та надало податковому органу відповідні додатки до декларації.

Такий висновок ґрунтується на тому, що ТОВ «Агрозем» в останній податковий період дії Закону України «Про податок на додану вартість», чинного до внесення змін Законом України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 31.10.2008 р. № 639-VІ, мало право використовувати спеціальний режим оподаткування передбачений п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», та податок на додану вартість в сумі 3918939 грн., включений із знаком «-« до рядку 8.4 «інші випадки» податкової декларації з податку на додану вартість», що була подана після набуття чинності Законом № 639, тобто за період з 01.01.2009 р. по 31.09.2009 р., був акумульований позивачем в період дії спеціального режиму оподаткування - в грудні 2008 р. та відповідно відображався в рядку 24 податкової декларації (скороченої).

Зазначене свідчить про конфлікт інтересів сторін щодо перенесення суми ПДВ за грудень 2008 р. до декларації за січень 2009 р.: п. 4.1.4 ст. 4 Податкового кодексу України закріплює як один з основних засад податкового законодавства України принцип правомірності рішень платника податку, за яким у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, то рішення повинно бути прийнято на користь платника податків.

Відповідно чинного законодавства, жодна пряма норма не визначає, що згідно до положень п. 5.13.2 п. 5.13 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання» від 30.05.1997 р. ( в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку на додану вартість, відображена у рядку 24 (скороченої) за грудень 2008 р. включається із знаком «-« до рядка 8.4 «інші випадки» податкової декларації з податку на додану вартість, саме скороченої, а не загальної.

Отже, встановлені колегією суддів обставини доводять обґрунтованість доводів апеляційної скарги про правильне перенесення суми ПДВ, відображену у рядку 24 декларації (скорченої) за грудень 2008 р. зі знаком «-« до рядка 8.4. декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом у сумі 3918939 грн., в зв'язку з чим позивач мав право подавати уточнюючий розрахунок за січень 2011 р., яким виправлялися помилки за січень 2009 р.

Таким чином, через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Глухівської МДПІ Сумської області № 0000112301 від 12.05.2011 р.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з декількома вимогами, однією з яких було визнати дії Глухівської МДПІ щодо складання акту № 548/2301/34171584 від 22.04.2011 р. та прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000112301 від 12.05.2011 р. протиправними.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 13.09.2011 р. в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Глухівської МДПІ Сумської області щодо складання акта № 548/2301/34171584 від 22.04.2011 р. провадження у справі закрито.

Колегія суддів вважає, що розглядаючи питання щодо позовних вимог про визнання протиправними дій при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0000112301 від 12.05.2011 р, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні позову у цій частині, оскільки позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідачем при проведенні позапланової виїзної перевірки ТОВ "Агрозем" з питань правомірності подачі уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість були вчинені дії в порушення вимог п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.3 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозем»задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 р. по справі № 2а-1870/5940/11 скасувати в частині визнання неправомірним податкового повідомлення рішення № 0000112301 та прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозем»задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області № 0000112301 від 12.05.2011 р.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст постанови виготовлений 17.09.2012 р.