Постанова № 26244895, 28.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2012 р. Справа № 2а-1670/1533/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2012р. по справі № 2а-1670/1533/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцьке взуттєве виробничо-торгівельне об'єднання"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

20.03.2012 р. Публічне акціонерне товариство "Кременчуцьке взуттєве виробничо - торгівельне об'єднання" (далі - ПАТ "Кременчуцьке взуттєве виробничо - торгівельне об'єднання", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.03.2012 р. №0003412301/3, №0003382301/3, №0000202303/7, №0003372301/2 та податкового повідомлення-рішення від 01.03.2012 р. №0003442301/4 в частині збільшення суми податку на додану вартість в розмірі 98 099,00 грн. основного платежу та застосованих на цю суму штрафних санкцій в розмірі 13 675,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 01.03.2012 р., а саме:

- №0003412301/3 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 401 510,00 грн.;

- №0003442301/4 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 116 487,00 грн. - за основним платежем та 12 793,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0003382301/3 та №0003372301/2 - повністю.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція, не погодившись з вказаною постановою, подала апеляційну скаргу, вказує, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 р. по справі № 2а-1670/1533/12 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, просить у її задоволенні відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у судовому засіданні апеляційного суду, що ПАТ "Кременчуцьке взуттєве виробничо - торгівельне об'єднання" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 26.12.1991 р. (ідентифікаційний код 00308270), відповідно до свідоцтва №100331612 від 17.07.1997 р. позивач є платником податку на додану вартість і на даний час перебуває на податковому обліку у відповідача. За даними Управління статистики у м. Кременчуці до видів діяльності позивача за КВЕД відносяться: 51.90.0 Інші види оптової торгівлі; 51.42.3 Оптова торгівля взуттям; 51.51.0 Оптова торгівля паливом; 52.43.0 Роздрібна торгівля взуттям та шкіряними виробами; 70.20.0 Здавання в оренду власного нерухомого майна.

З 13.01.2012 р. по 03.02.2012 р. державними податковими ревізорами-інспекторами Кременчуцької ОДПІ проведено виїзну планову перевірку ПАТ "Кременчуцьке взуттєве виробничо - торгівельне об'єднання" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р., результати якої оформлено актом від 09.02.2012 р. №682/23-209/00308270.

Висновками акту перевірки встановлено порушення підприємством, зокрема положень:

- пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.139.1.1 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 107 307,00 грн., у т.ч. за ІІІ квартал 2010 року у сумі 13 959,75 грн., ІV квартал 2010 року -93 347,25 грн.;

- пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.139.1.1 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток в загальній сумі 419 177,00 грн., у т.ч. в ІV кварталі 2010 року -222 492,00 грн., у І кварталі 2011 року -34 349,00 грн., у ІІ кварталі 2011 року -127 987,00 грн., у ІІІ кварталі 2011 року -34 349,00 грн.;

- пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та пп.14.1.146 п.14.1 ст. 14, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 120 020 грн., у т.ч. за липень 2010 року в сумі 4 317,00 грн., за серпень 2010 року в сумі 4 284,00 грн., за жовтень 2010 року в сумі 4 929,00 грн., за листопад 2010 року в сумі 2 395,00 грн., за грудень 2010 року в сумі 2 395,00 грн., за січень 2011 року в сумі 27 919,00 грн., за червень 2011 року в сумі 55 591,00 грн., за серпень 2011 року в сумі 11 549,00 грн., за вересень 2011 року в сумі 6 641,00 грн.;

- пп.288.5.1 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено орендну плату за землю за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р. на загальну суму 81 076,86 грн.;

- п.2.8, п.3.5, п.7.24 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, в результаті чого встановлено перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 3 099,54 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 01.03.2012 р. були, крім інших, винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0003412301/3 -відповідно до якого позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за ІV квартал 2010 року на 222 492,00 грн.; за І квартал 2011 року на 34 349,00 грн.; за ІІ квартал 2011 року на 127 987,00 грн.; за ІІІ квартал 2011 року на 34 349,00 грн., разом 419 177,00 грн.;

- №0003382301/3 -відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 107 307,00 грн. -за основним платежем та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 26 826,75 грн., разом 134 133,75 грн.;

- №0003442301/4 -відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 120 020,00 грн. -за основним платежем та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 13 676,00 грн., разом 133 696,00 грн.;

- №0003372301/2 -відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на 81 076,86 грн. -за основним платежем та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 5 431,87 грн., разом 86 508,73 грн.;

- № 0000202303/7 -яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 6199,08 грн. за порушення ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Як вбачається з матеріалів справи фактичною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень взято висновок перевірки про заниження позивачем податку на прибуток у сумі 107 307,00 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 419 177,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ "Агрофірма "Агросправа", ПАТ "Підводтрубопровід", ТОВ "Консультаційне бюро" та з ПП "Пластбуд".

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на його підставі спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що правові відносини з приводу формування валових витрат врегульовані Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), згідно з пунктом 5.1 статті 5 якого валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Валові витрати перевіряємого періоду позивач формував за господарськими договорами з купівлі бензину у ТОВ "Агрофірма "Агросправа" на загальну суму 138 468,00 грн., у т.ч. ПДВ -23 078,00 грн., отримання послуг з оренди нежитлових приміщень у ПАТ "Підводтрубопровід" на загальну суму 212 375,16 грн., у т.ч. ПДВ -35 395,86 грн., отримання консультаційних послуг від ТОВ "Консультаційне бюро" на загальну суму 21 400,00 грн., у т.ч. ПДВ 3 567,00 грн., отримання послуг з капітального ремонту покрівлі цеху №6 від ПП "Пластбуд" на загальну суму 216 526,80 грн., у т.ч. ПДВ 36 087,80 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.10.2010 р. між ТОВ "Агрофірма "Агросправа" (постачальник) та ПАТ "Кременчуцьке взуттєве виробничо - торгівельне об'єднання" (покупець) укладено договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів (а.с. 114, т.1), за умовами якого позивач придбав у постачальника бензин марки А-80 у кількості 20 980 л, що з урахуванням густини складає 15,504 т на загальну суму 138 468,00 грн., у т.ч. ПДВ -23 078 грн. Відповідно до положень п.2.1 вказаного договору постачальник зобов'язаний передати у власність покупця товар у відповідності з розділом 1 цього Договору з оформленням актів прийому-передачі та інших документів (в разі необхідності). При передачі товару постачальник за вимогою покупця надає сертифікат відповідності із зазначенням найменування товару.

На підтвердження факту здійснення вказаної господарської операції позивач надав рахунок-фактури №П-0001562 від 23.12.2010 р. (а.с. 115, т.1); видаткову накладну № П-0001249 від 23.12.2010 р. (а.с. 117, т.1); податкову накладну №1186 від 23.12.2010 р. (а.с. 118, т.1); акт прийому-передачі від 23.12.2010 р. (а.с. 119, т.1); платіжне доручення №11 від 23.12.2010 р. на суму 138 468,00 грн. із призначенням платежу: оплата рах. № П-0001562 від 23.12.2010 р. за бензин А-80, у т.ч. ПДВ 20% - 23 078,00 грн. (а.с. 116, т.1); сертифікат відповідності на бензин автомобільний А-80 Серії ДІ зареєстрований в Реєстрі за №UA1.035.0069560-10 (а.с. 120, т.1).

Придбаний бензин був переданий на зберігання за договором зберігання №2 від 01.04.2008 р. (а.с. 121, т.1), укладеного між позивачем та ТОВ "Агрофірма "Агросправа", згідно акту приймання передачі від 23.12.2010 р. (а.с. 124, т.1).

В подальшому даний товар був переданий ТОВ "Черкаси-Оіл" (Комісіонеру) на комісію згідно договору комісії від 01.11.2010 р. (а.с. 125-129, т.1) для реалізації через мережу автозаправок комісіонера (а.с. 130, т.1), що підтверджується товарно-транспортними накладними від 28.12.2010 р. №129-1 (а.с. 142, т.1) та від 20.01.2011 р. №05 (а.с. 135, т.1). Факт реалізації бензину через мережу автозаправок комісіонера позивач підтверджує заявкою на реалізацію за вих. №89/1 від 28.12.2010 р., актом прийому передачі до договору зберігання від 28.12.2010 р., актом прийому-передачі товару на комісію № 463 від 28.12.2010 р., товарно-транспортною накладною № 129-1 від 28.12.2010 р., актом виконаних робіт №12/10 до договору комісії, заявкою на реалізацію за вих. № 7/1 від 20.01.2010 р., актом прийому передачі до договору зберігання від 20.01.2011 р., актом прийому-передачі товару на комісію № 41 від 20.01.2011 р., товарно-транспортною накладною №05 від 20.01.2011 р., актом виконаних робіт №01/11 до договору комісії (а.с. 132-143, т.1).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарську операцію з купівлі бензину у ТОВ "Агрофірма "Агросправа" позивач підтвердив усіма необхідними первинними документами, які містять відомості про зміст правочину та підтверджують його фактичне виконання. Правильність їх оформлення перевіркою під сумнів не ставиться.

За зазначених обставин, при наявності податкової накладної на реально придбаний товар, який позивач в подальшому використав у власній господарській діяльності у податкового органу не було законного права на виключення сум ПДВ зі складу податкового кредиту.

Щодо висновку відповідача про неправомірність віднесення позивачем до складу валових витрат сум коштів, сплачених за договором підряду №46 від 16.05.2011 р., укладеним з ПП "Пластбуд" (а.с. 144-145, т.1), судом встановлено, що позивач є власником приміщення літера А2 (цеху № 6), яке здано в оренду за договором оренди (піднайму) приміщення №26/07-11 від 01.04.2011 р. (а.с. 179-183, т.1) товариству з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" (нині -ТОВ "ДІЄСА") для використання як торгівельний комплекс із продажу непродовольчих товарів і послуг, з урахуванням розміщення адміністративного приміщення (офісу) і складських приміщень.

У зв'язку з необхідністю відремонтувати дах приміщення, 16.05.2011 р. між ПАТ "Кременчуцьке взуттєве виробничо - торгівельне об'єднання" (замовник) та ПП "Пластбуд" (підрядник) укладено договір підряду №46, відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати капітальний ремонт покрівлі цеху № 6 згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією. Згідно з пп.3.1.2 вказаного договору підрядник зобов'язується виконати своїми силами і коштами, зі свого матеріалу, якісно та у встановлений термін передбачені цим договором роботи підрядника відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації.

На виконання умов даного договору був зроблений капітальний ремонт покрівлі цеху №6, при цьому підрядником виписані необхідні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт №5-0-1-1 за червень 2011 року на суму 148 606,80 грн., відомість ресурсів до акту виконаних робіт № 5-0-1-1 за червень 2011 року за червень 200 року та акт приймання виконаних будівельних робіт № 5-0-1-2 за липень 2011 року на суму 67 920,00 грн., відомість ресурсів до Акту виконаних робіт № 5-0-1-2 за липень 2011 року, податкові накладні №13 від 23.05.2011 р. на суму 70 000,00 грн., в т.ч. ПДВ -11 666,67 грн., № 22 від 22.06.2011 р. на суму 78 006,60 грн., в т.ч. ПДВ 13 101,13 грн., № 16 від 19.07.2011 р. на суму 67 920,00 грн., в т.ч. 11 320,00 грн., разом вартість ремонту складає 216 526,8 грн. (а.с. 155-173, т.1).

Правильність оформлення первинної документації перевіркою під сумнів не ставиться.

Зауважень у замовника до якості робіт не було. Зданий об'єкт введено в експлуатацію за Актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, затвердженого 31.07.2011 р. На момент здійснення господарських операцій та дотепер контрагент позивача ПП "Пластбуд" перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, відповідно до ліцензії, виданої Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області 11.11.2009 р. має право на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, терміном дії до 11.11.2014 р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що викладені в акті перевірки висновки про порушення контрагентами позивача вимог ст.ст. 216, 228 Цивільного кодексу України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України та Закон України "Про державну податкову службу в Україні" не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. Зазначені нормативно-правові акти не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України. Повноваження на встановлення законності правочинів, вчинених позивачем за тими критеріями ознак, що містяться в складеному відповідачем акті перевірки, належать виключно до компетенції суду.

Щодо аналізу взаємовідносин позивача з ПАТ "Підводтрубопровід" (м. Київ) з приводу отримання послуг з оренди приміщення податковий орган дійшов висновку про наявність порушень п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.138.9 ст. 138 Податкового кодексу України, внаслідок чого перевіряємим підприємством безпідставно було віднесено до складу валових витрат суму в розмірі 176 979,30 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що правовідносини з приводу отримання від ПАТ "Підвотрубопровід" послуг з оренди нежитлового приміщення розпочалися ще в липні 2008 року з метою організації торгівельно-складських площ для розміщення частини свого обладнання, матеріалів, які використовувались для виготовлення замовлень Міністерства оборони України та іншої продукції позивача -взуття в асортименті, що підтверджується інвентаризаційними відомостями. Площа орендованих приміщень з 2008 року до 2009 року зменшилася з 635,8 м2 до 187,7 м2 у зв'язку зі зменшенням обсягів продукції.

На час проведення перевірки діяв договір оренди нежитлових приміщень №16/12-09-01 від 16.12.2009 р. (а.с. 32-35, т.4), за умовами якого ЗАТ "Підподтрубопровід" (орендодавець) передає, а ПАТ "Кременчуцьке взуттєве виробничо - торгівельне об'єднання" (орендар) приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 301,1 м2 учбово-виробничого корпусу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, 20 відповідно до копії плану нежитлового приміщення, що є Додатком №1 до даного договору. Відповідно до пункту 1.2 договору №16/12-09-01 від 16.12.2009 р. зазначені приміщення належать орендодавцеві на правах власності. Вартість оренди приміщень встановлюється відповідно до даного договору та розрахунку місячної орендної плати, що є невід'ємною частиною даного договору. Згідно з п.2.1 договору ціль використання приміщень -організація торгівельно-складських площ. Орендар вступає у строкове платне користування приміщенням за Актом приймання передачі приміщень, який укладається протягом трьох робочих днів з моменту укладення даного договору (п.3.1).

Відповідно до умов визначених договором позивач здійснював розрахунки з орендодавцем, що підтверджується податковими накладними, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями (а.с. 1-58, т.4).

Правильність оформлення первинної документації під сумнів перевіркою не ставиться.

Щодо доцільність оренди приміщень у м. Києві позивач зазначив, що реалізація залишків власної продукції значно простіше здійснюється в м. Києві, а ніж у м. Кременчук. До того ж зазначені правовідносини вже були предметом перевірки при проведенні Кременчуцькою ОДПІ виїзної планової перевірки ЗАТ "Кременчуцьке взуттєве виробничо - торгівельне об'єднання" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р., результати якої оформлено актом №6071/23-209/00308270 від 16.11.2010 р. (а.с. 170-210, т.4). Висновками вказаного акту перевірки за цими правовідносинами порушень встановлено не було, доцільність укладення угод оренди нежитлових приміщень перевіркою під сумнів не ставилася.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ПАТ "Кременчуцьке взуттєве виробничо - торгівельне об'єднання" правомірно віднесено до складу валових витрат сплачені кошти за отримані послуги з оренди приміщень.

Колегія суддів погоджується з доводами перевірки щодо безпідставності віднесення позивачем до складу валових витрат суми коштів у розмірі 17 667,00 грн. та податкового кредиту у розмірі 3 533,00 грн. за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг №0202-09/03 від 02.02.2009 р., укладеного ЗАТ "Кременчуцьке взуттєве виробничо-торгівельне об'єднання" з ТОВ "Консультаційне бюро С.П.Черних" (а.с. 195-198, т.1).

За умовами вказаного договору замовник (ЗАТ "Кременчуцьке взуттєве виробничо - торгівельне об'єднання") доручає, а виконавець (ТОВ "Консультаційне бюро С.П.Черних") бере на себе зобов'язання надавати замовникові послуги, пов'язані з господарською діяльністю замовника, а саме: фінансові консультації; консультаційні послуги з питань комерційної діяльності, управління, інших консультаційних послуг з фінансових, економічних і правових питань; консультації з питань розробки бізнес-плану; проводити аналіз фінансово-господарського стану підприємства; проводити аналіз загальної ринкової ситуації на ринках послуг, які надає або планує надавати замовник; консалтингові послуги в різноманітних формах, що обираються залежно від побажань і можливостей замовника, характеру замовлень, очікуваного результату.

Факт надання послуг підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-передачі наданих послуг, який складається в місяці, коли ці послуги були надані (п.4.3 договору).

На підставі вказаного договору сторонами були укладені Додаткові угоди №18 від 01.07.2010 р. та №19 від 09.08.2010 р., у відповідності до яких виконавець приймає на себе зобов'язання надати замовнику послуги, пов'язані з господарською діяльністю замовника, а саме -фінансові консультації на теми: "Порядок утримання надлишково виплачених сум", "Реєстр податкових накладних: нюанси заповнення", "Маєш боржника -сплати за нього податок", "Мінімальній погодинній оплаті бути!".

На підтвердження факту отримання послуг позивач надав рахунки-фактури, податкові накладні, платіжні доручення та акти прийому-передачі наданих послуг.

Заперечуючи право позивача на віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту сум коштів сплачених за договором №0202-09/03 від 02.02.2009 р., податковий орган зазначає, що в ході перевірки немає можливості встановити необхідність отримання консультаційних послуг у господарській діяльності підприємства та яким чином вона вплинула на її результати. Тому немає можливості встановити правомірність віднесення таких витрат до складу валових витрат у ІІІ кварталі 2011 року.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку, суд виходить з положень, закріплених нормою п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, у відповідності з якою валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відмовляючи у задоволенні позову у цій частині, суд обґрунтовано вказує, що матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що отримані позивачем консультаційні послуги сприяли збільшенню доходів від укладених угод та збільшенню інших доходів чи зменшенню дебіторської заборгованості. Позивачем не надано будь-яких доказів, які б підтверджували той факт, що отримані ним послуги в рамках договору №0202-09/03 від 02.02.2009 р. мають пряме відношення до господарської діяльності підприємства.

Отже, взаємовідносини позивача з ТОВ "Консультаційне бюро С.П.Черних" носили формальний характер без реального надання послуг консультаційного характеру та спрямовані на умисну й протиправну мінімізацію податкового навантаження на платника податків, у даному випадку -ПАТ "Кременчуцьке взуттєве виробничо - торгівельне об'єднання", у зв'язку з чим позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Крім того, при дослідженні обставин декларування позивачем валових витрат у ІV кварталі 2010 року перевіркою встановлено порушення пп.5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок віднесення ПАТ "Кременчуцьке взуттєве виробничо - торгівельне об'єднання" до складу інших витрат суми валових витрат за відревізований період коштів у розмірі 306100,00 грн. (246100,00 грн. -відсотки за користування кредитними коштами та 60000,00 грн. -передплата за товари, реалізовані в ІV кварталі 2010 року, які були враховані до валових витрат у попередньому періоді).

Щодо походження суми витрат у розмірі 246100,00 грн. -відсотків за користування кредитними коштами, представник позивача пояснив, що дійсно, актом попередньої виїзної планової перевірки ЗАТ "Кременчуцьке взуттєве виробничо - торгівельне об'єднання" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р. №6071/23-209/00308270 від 16.11.2010 р. було встановлено факт безпідставного віднесення платником податків до складу інших витрат суми нарахованих відсотків банку за користування кредитними коштами в розмірі 246 100 грн., у т.ч. за ІІ квартал 2010 року у сумі 246100,00 грн. у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів, а саме -відсутності банківських виписок (а.с.170-214, т.4).

Своє право на віднесення до складу валових витрат у перевіряємий період позивач пов'язує з наданням на перевірку підтверджуючих документів, але не були взяті до уваги без належних пояснень, а саме -банківських виписок (а.с.221-227, т.1) про сплату комісії та відсотків за користування кредитними коштами за договором кредитної лінії (в національній валюті) №2305/0500/02/08 від 09.07.2008 р., укладеного між АКБ "Індустріалбанк" та ЗАТ "Кременчуцьке взуттєве виробничо - торгівельне об'єднання" (а.с. 244-254, т.4).

Відповідно до пп.5.2.6 п.5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді.

Колегія суддів вважає безпідставним висновок Кременчуцької ОДПІ про порушення платником податків норми пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 України "Про оподаткування прибутку підприємств" та, як наслідок, завищення валових витрат у розмірі 246 100,00 грн., оскільки позивачем надані всі необхідні документи на підтвердження правомірності формування валових витрат у тому звітному періоді, у якому були відновлені підтверджуючі документи щодо фату погашення власних кредитних зобов'язань перед банком.

Також суд першої інстанції обґрунтовано визнав безпідставним висновок перевірки про завищення позивачем валових витрат на суму 60 000,00 грн., як передплати за реалізований товар у ІV кварталі 2010 року, оскільки акт перевірки в п.4 розділу 3.1.2. (стор 20), де наведено описання вказаного порушення, не містить жодного посилання на первинний документ з аналізу якого податківцями було встановлено порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 України "Про оподаткування прибутку підприємств". В жодній з декларацій позивача така передплата не віднесена до валових витрат (а.с. 92-233, т.2, а.с.1-147, т.3).

З урахуванням викладеного позивач правомірно включив до складу валових витрат суму коштів у розмірі 306 100,00 грн.

Приймаючи до уваги розрахунок застосування штрафних санкцій (а.с. 19, т.5) суд вірно визнав правомірним висновок Кременчуцької ОДПІ лише в частині завищення позивачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 17 667,00 грн., у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 01.03.2012 р. №0003412301/3 підлягає скасуванню в частині зменшення значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 401500,00 грн., а податкове повідомлення-рішення від 01.03.2012 р. №0003382301/1 -підлягає скасуванню повністю. Так само підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення від 01.03.2012 р. №0003442301/4 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 116487,00 грн. - за основним платежем та 12793,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Щодо правильность висновку Кременчуцької ОДПІ про застосування до підприємства штрафної санкції у розмірі 6 199,08 грн. за порушення порядку ведення касових операцій у національній валюті, то матеріали справи свідчать, що представник позивача не заперечуючи факту самого правопорушення, посилався на недотримання податковим органом річного строку застосування адміністративно-господарських санкцій, встановленого ст. 250 Господарського кодексу України.

Згідно матеріалів перевірки, в порушення п.2.8, п.3.5, п.7.24 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 р. №637, перевіркою виявлено перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі ПАТ "Кременчуцьке взуттєве виробничо - торгівельне об'єднання", оскільки видатковий касовий ордер від 26.10.2010 р. №74 на суму 3 099,54 грн. не містить підпису одержувача готівкових коштів - ОСОБА_3 Таким чином перевищення залишку готівкових коштів на кінець дня складає 3 099,54 грн.

Відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Отже, оскільки штрафні санкції чинним Податковим кодексом України віднесено до грошових зобов'язань платника податків, то твердження позивача про можливість застосування до даних правовідносин строків давності встановлених Господарським кодексом України є необґрунтованими.

Таким чином, позов у частині вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 01.03.2012 р. №0000202303/7 задоволенню не підлягає.

Скасовуючи податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 01.03.2012 р. №0003372301/2, суд першої інстанції виходив з того, що висновок перевірки про заниження позивачем орендної плати за землю на загальну суму 81 076,86 грн. є передчасним, оскільки розмір орендної плати, відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України, визначається з договору оренди, а не з листа органу виконавчої влади.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

За матеріалами перевірки - у другому півріччі та за 9 місяців 2011 року підприємство нараховувало та сплачувало орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 11 503 м2, яка складає 1 659 997,93 грн., та земельної ділянки площею 708 м2, яка складає 212 860,20 грн. згідно з договором оренди землі від 19.05.2005 р. №040554800070А. Проте, у 2011 році підприємством отримано від Управління Держкомзему у м. Кременчук витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.03.2011 р. №01-21/2911, згідно якого грошова оцінка становить 744,37 грн. за 1 м2.

Кременчуцька міська рада Полтавської області рішенням від 24.11.2009 р. передбачила введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель з 01.01.2011 р.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про плату за землю» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Стаття 13 Закону України «Про плату за землю» визначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

Граничні розміри орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлено Законом України «Про оренду землі», та є обов'язковими при укладенні відповідних договорів.

Пункт 8 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 14 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що наявність нового розміру нормативної грошової оцінки не може бути підставою для визначення розміру орендної плати доки її не буде покладено в основу договору оренди та приходить до висновку, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків і зборів, порядок нарахування та сплати якого регламентований положеннями спеціальних Законів. Тому положення договору оренди земельної ділянки, які суперечать вказаним Законам, не можуть застосовуватися.

Отже, постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 р. в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003372301/2 від 01.03.2012 р. підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2012р. по справі № 2а-1670/1533/12 скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003372301/2 від 01.03.2012 р. за яким визначено суму орендної плати за землю в сумі 81076,86 грн. та за штрафними санкціями в сумі 5431,87 грн..Прийняти в чій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст постанови виготовлений 03.09.2012 р.