Ухвала суду № 26244805, 04.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 р.Справа № 2а-1310/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2012р. по справі № 2а-1310/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Делтана" ( далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова ( далі - відповідач) в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000082310 від 23.01.2012 року та № 0000072310 від 23.01.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Скасуовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова № 0000082310 від 23.01.2012 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 140513,32 грн. в тому числі за основним платежем -122236,46 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 18276,86 грн.

Скасовано податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова № 0000072310 від 23.01.2012 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 261024,65 грн., в тому числі за основним платежем -241425,03 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -20199,62 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова № 0000082310 від 23.01.2012 року та № 0000072310 від 23.01.2012 року прийняті всупереч нормам ч.3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги про їх скасування підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Делтана" зареєстроване як юридична особа, на момент проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова.

ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Делтана" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р. За результатами перевірки було складено Акт № 2724/23-104/32235849 від 26.12.2011 р.(т.1 а.с.17-75)

На підставі акту перевірки № 2724/23-104/32235849 від 26.12.2011 р. Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкові були прийняті податкові повідомлення -рішення:- № 0000082310 від 23.01.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 140513,32 грн., в тому числі за основним платежем -122236,46 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 18276,86 грн.(т.1 а.с.15), - № 0000072310 від 23.01.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 261024,65 грн., в тому числі за основним платежем -241425,03 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -20199,62 грн. (т.1 а.с. 16).

З акту перевірки вбачається, щопідставою для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість слугували висновки податкового органу про: встановлення нікчемності правочинів, укладених з ТОВ "Астана Кта ТОВ "ТД "Конд"; укладення з ТОВ "Інтехмаш"правочинів, які не спричиняють реального настання правових наслідків; недекларування контрагентом позивача ПП "Луг-Фіаст податкових зобов'язань з податку на додану вартість по взаємовідносинам з позивачем; наявність недоліків в оформленні первиних документів з ФО-П ОСОБА_1 та ТОВ "Мета Комп".

З урахуванням висновків податкового органу судом досліджено підстави та порядок здійснення господарської діяльності позивачем, за результатами чого встановлено наступне.

Щодо господарських взаємовідносин позивача та ТОВ "Астана К", колегія суддів зазначає, що

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Делтана" та ТОВ "Астана Кбуло укладено договір про надання маркетингових послуг №0501/11 від 05.01.2011 р. з додатком № 1 до Договору (т. 1 а.с.102-106).

Відповідно до умов зазначеного договору замовник, ТОВ "Делтана", доручає, а виконавець, ТОВ "Астана К", приймає на себе обов'язок виконувати для замовника маркетингові послуги, зміст та форму надання яких, строки надання, вартість послуг сторони погодили у вказаному додатку. На підтвердження надання послуг представником позивача надані акти приймання-передачі наданих послуг від 31.03.2011р. (т.1 а.с.108, 110).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору про надання маркетингових послуг та актів приймання-передачі наданих послуг виконавцем, ТОВ "Астана К", були виписані податкові накладні № 192 від 31.03.2011 р. та № 193 від 31.03.2011 р. (т. 1, а.с. 107, 109).

Копії долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження.

Також, матеріали справи містяться копії банківських виписок, які підтверджують перерахування на користь ТОВ "Астана Кгрошових коштів (т. 3 а.с.153-172).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відсутності порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ за березень 2011 року та валових витрат у 1-му кварталі 2011 року по взаємовідносинам з ПП "Астана К".

Щодо господарських взаємовідносин позивача та ТОВ "Інтехмаш", колегія суддів зазначає, що між ТОВ "Делтана" та ТОВ "Інтехмаш"було укладено усний договір купівлі -продажу.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем були надані до суду та долучені до матеріалів справи копії рахунків-фактур.(т.1 а.с.89, 92, 95, 98, 101), на підставі зазначених рахунків-фактур продавцем, ТОВ "Інтехмаш", були виписані видаткові накладні (т.1 а.с.88, 91, 94, 97, 100) та податкові накладні (т.1 87, 90, 93, 96, 99).

Копії долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження.

Також, матеріали справи містяться копії банківських виписок, які підтверджують перерахування на користь ТОВ "Інтехмаш"грошових коштів (т. 3 а.с.153-172).

Як вбачається з матеріалів справи, висновки податкового органу відносно контрагента позивача - ТОВ "Інтехмаш"стосуються тільки донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обставини, встановлені в ході перевірки щодо господарських відносин позивача з контрагентом ТОВ "Інтехмаш"не стали підставою для донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств у податковому повідомленні-рішенні № 0000072310 від 23.01.2012року.

Також судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що податковим органом допущено арифметичну помилку у зв'язку з подвійним підрахунком суми ПДВ по контрагенту ТОВ "Інтехмаш", що вбачається зі сторінки 38 акту перевірки №2724/23-104/32235849 від 26.12.11 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість висновку податкового органу про те, що правочини, укладені позивачем з ТОВ "Інтехмаш", не спричиняють реальності настання правових наслідків.

Щодо висновків податкового органу про нікчемність договорів, укладених позивачем з ТОВ "ТД "Конд", колегія суддів зазначає, що з акту перевірки № 2724/23-104/32235849 від 26.12.2011 р. вбачається, що висновки податкового органу ґрунтуються на фактах, встановлених в акті перевірки № /23-206/32235849 від 07.06.11 року, та зазначається, що під час проведення перевірки представником позивача надавалося рішення Харківського апеляційного адміністративного суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.11 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення протиправним та скасування, залишеною без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.11 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" задоволено.

В зазначеному рішенні судом встановлено, що правочини, вчинені між позивачем та ТОВ "ТД "Конд" є правомірними, реальними та відповідають загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, їх недійсність прямо не встановлена законом, а також вони не визнані судом недійсними.

У відповідності до ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином на час проведення перевірки та складання акту у податкового органу були відсутні підстави для врахування висновків акту перевірки від 07.06.11 року № /23-206/32235849 щодо завищення валових витрат у І кварталі 2011 року на 273788,00 грн. по операціям з ТОВ "ТД "Корд".

Враховуючи викладене, висновок податкового органу є таким, що не відповідає вимогам ч.3 ст. 2 КАС України.

З приводу викладеного в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів , колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

З 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, належать до виключної компетенції судових органів.

Як вбачається з матеріалів справи, договори укладені між позивачем та контрагентами у спірних правовідносинах договори в судовому порядку не оспорювались, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання перелічених договорів недійсними на момент складання акту перевірки та на час розгляду справи не має.

Колегія суддів також зазначає, що в акті перевірки № 2724/23-104/32235849 від 26.12.2011 р. суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих послуг та товарів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доказів наявності між позивачем та його контрагентами, ТОВ "Астана К", ТОВ "Інтехмаш", ТОВ "ТД "Конд", взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Щодо господарських взаємовідносин позивача та ПП "Луг-Фіаст", колегія суддів зазначає, що між ТОВ "Делтана"та ПП "Луг-Фіаст"було укладено договір постачання №273 від 23.07.2010 року (т. 1 а.с.76-79).

Відповідно до умов зазначеного договору постачальник, ПП "Луг-Фіаст", зобов'язується поставити та передати у власність покупця, ТОВ "Делтана", а покупець прийняти та оплатити лакофарбу та пов'язаний з ним матеріал у кількості, за номенклатурою, ціною, строками та умовами поставки відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору постачання №273 від 23.07.2010 року постачальником, ПП "Луг-Фіаст", були виписані видаткові (т. 1 а.с. 81, 84) та податкові (т. 1 а.с. 82, 85) на наступні товари: етилацетат та фарби Fisat.

На підтвердження здійснення фактичної доставки товару представником позивача до суду надані копії товарно-транспортних накладних (т.1 а.с.82, 85). З наданих товарно-транспортних накладних вбачається, що замовником надання послуг по перевезенню був контрагент позивача -ПП "Луг-Фіаст". Також матеріали справи містяться копії платіжних доручень, якими перераховано на користь ПП "Луг-Фіаст"грошових коштів (т. 3 а.с.153-172).

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що отримані ТОВ "Делтана"від ПП "Луг-Фіаст" ТМЦ (етилацетат, фарба Fisat, White, Blue, Warm Red, Black) згідно договору № 273 від 23.07.2010 р. на підставі видаткової накладної № ЛФ -208010 від 02.08.2010 р. (податкова накладна № 208010 від 02.08.2010 р.) та видаткової накладної № ЛФ -308004 від 03.08.2010 р. (податкова накладна № 308004 від 03.08.2010 р.), були використані в господарській діяльності позивача.

Згідно п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", чинного до 01.01.2011 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами ПП "Луг-Фіаст", ТОВ "Інтехмаш"та ТОВ "Астана К", а також висновки відповідача про неправомірність включення сум ПДВ до складу податкового кредиту по операціях з придбання товарів та послуг у ПП "Луг-Фіаст", ТОВ "Інтехмаш"та ТОВ "Астана К", ТОВ "ТД "Конд"не є обґрунтованими.

Щодо господарських відносин між позивачем та ТОВ "Мета Комп"колегія суддів зазначає, що ТОВ "Мета Комп"та ТОВ "Делтана"було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в місцевому та міжміському сполученні № 010611 від 01.06.2011 р. (т.3, а.с. 15-18).

Як вбачається з умов зазначеного договору виконавець, ТОВ "МетаКомп", зобов'язується власними силами за плату та у строки, передбачені договором, виконати для замовника пов'язані з перевезенням вантажів допоміжні операції.

На підтвердження здійснення фактичного виконання договору перевезення представником позивача до суду надані та долучені до матеріалів справи копії актів здачі-прийняття робіт та товарно-транспортних накладних (т. 3 а.с.21-152).; копії банківських виписок, (т. 3 а.с.153-172).

Щодо господарських відносин позивача з ФО-П ОСОБА_1, колегія суддів зазначає, що між ТОВ "Делтана"та ФО-П ОСОБА_1 було укладено договір про надання транспортних послуг № 01/01 від 04.01.11 року (т.1, а.с. 130).

На підтвердження здійснення фактичного виконання договору перевезення представником позивача до суду надані та долучені до матеріалів справи копії актів здачі-прийняття фактично виконаних робіт та товарно-транспортних накладних (т. 2 а.с.150-250, т.3 а.с.1-96). Крім того, між ТОВ "Делтана"та ФО-П ОСОБА_1 було укладено договір № 31/12 від 31.12.09 року (т.1, а.с. 133-134), відповідно до умов якого виконавець, ФО-П ОСОБА_1, зобов'язується виконувати роботи відповідно до договору, а замовник, ТОВ "Делтана", зобов'язується приймати та сплачувати виконану роботу.

На підтвердження здійснення фактичного виконання зазначеного договору представником позивача надані копії актів здачі-прийняття виконаних робіт та роз'яснень до актів здачі-прийняття виконаних робіт, підписаних сторонами (т. 1 а.с.137-145, 169, 194, 228; т.2 а.с.17, 29, 47, 58, 76, 96).

Матеріали справи містяться копії банківських виписок, які підтверджують перерахування на користь ФО-П ОСОБА_1 грошових коштів (т. 3 а.с.153-172).

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що ТОВ "Делтана"не мало права віднести до складу валових витрат витрати за договорами про надання транспортних послуг за 2010, 2011 р., оскільки ним не подані при перевірці відповідні товарно-транспортні накладні, посилаючись на п.10.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в України, затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568, в якому вказано, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Однак, товарно-транспортна накладна не є єдиним документом, що може бути підставою для бухгалтерського обліку зазначених господарських операцій.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з до п.п. 5.2.1 п.5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

У відповідності до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також, відповідно до п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Аналіз викладеного вказує, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання послуги до складу валових витрат є наявність зв'язку послуги з господарською діяльністю підприємства. Придбання такої послуги повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість віднесення ТОВ "Делтана"до складу валових витрат витрат за договорами про надання транспортних послуг у 2010 р.- 2011р.р. від ТОВ "Мета Комп"та ФОП ОСОБА_1.

Враховуючи зазначене позовні вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова № 0000082310 від 23.01.2012 року та № 0000072310 від 23.01.2012 року підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2012р. по справі № 2а-1310/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 10.09.2012 р.